Рішення

від 12.08.2024 по справі 620/8414/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/8414/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"доГоловного управління ДПС у Чернігівській області Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» (далі ТОВ «Мрія», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУДПС у Чернігівській області, а саме - рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН за № 10601981/30956258 від 22.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН складену товариством податкову накладну від 17 лютого 2023 року № 9 датою її фактичного подання 15 березня 2023 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова накладна, складена ТОВ «Мрія», відповідає змісту здійсненої операції та укладеному договору, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність здійсненої операції. Водночас, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави його прийняття.

Ухвалою судді від 14.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в електронній формі.

Ухвалою суду від 02.07.2024 клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнано та повідомлено, що спірне рішення прийнято з дотриманням встановлених вимог щодо його змісту, форми та обґрунтованості, оскільки підприємство внесено до реєстру ризикових.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.

ТОВ «Мрія» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Для здійснення господарської діяльності товариство має відповідну матеріально-технічну базу.

07.02.2023 між позивачем (виконавець) та ТОВ «ЗГУРТРАНС» (Покупець) укладено договір поставки № 07/2, а саме пшениці врожаю 2022 року.

На виконання умов договору ТОВ «Мрія» складено та передано покупцю Рахунок на оплату № 9 від 15.02.2023, де визначено кількість пшениці 500 т. по ціні 4 385,96 грн. без ПДВ на загальну суму 2 499 997,20 грн. з ПДВ.

17.02.2023 Позивачем було підготовлено партію пшениці (76,20 т.) до продажу, про що відображено відповідний облік реалізації, зокрема згідно Картки рахунку 274 за Лютий 2023, складено та підписано сторонами Видаткову накладну № 12 від 17.02.2023 на передачу пшениці в кількості 76,2 т. на загальну суму 380 999,57 грн. з ПДВ 46 789,42 грн. та складено товарно-транспорті накладні №№ 17/1, 17/2 та 17/3 від 17.02.2023 на перевезення проданої партії пшениці.

Відвантаження вказаної кількості пшениці зі складу доводиться вказаною Карткою № 2 складського обліку матеріалів (пшениці врожаю 2022).

В свою чергу, покупцем сплачено на користь Позивача 1 600 000,00 грн., згідно платіжної інструкції від 17.02.2023 № 212. Здійснення вказаної оплати доводиться банківською випискою за 17.02.2023 та обліком проведеної оплати коштів, згідно Картки рахунку 361 за Лютий 2023.

Однак, 20.02.2023 покупцем надіслано лист за № 4 про повернення переплаченої суми коштів у розмірі 1 219 000,43 грн. (1 600 000,00 1 219 000,43 = 380 999,57 вартість поставленої пшениці). Таким чином, Позивачем було повернуто вказану суму коштів покупцю, що доводиться Банківськими виписками за 21.02.2023 (500 000,00 грн), 24.02.2023 (500 000,00 грн) та 28.02.2023 (219 000,43 грн.).

За результатами оплаченої суми коштів 17.02.2023 у розмірі 1 600 000,00, Позивачем з складено Податкову накладну № 9 від 17.02.2023, яку 15.03.2023 надіслано на реєстрацію в ЄРПН.

За допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано квитанцію, де зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначено в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Враховуючи наведене, ТОВ «Мрія» до ГУДПС у Чернігівській області 16.02.2024 надіслано пояснення за № 21 від 13.02.2024. До вказаного повідомлення Позивачем додано документи, зокрема: повідомлення форми 20-ОПП від 20.06.2022, Штатний розпис станом на 01.01.2023, Договір поставки № 07/02 від 07.02.2023, Товарно-транспортні накладні від 17.02.2023, Рахунок на оплату № 9 від 15.02.2023, Банківська виписка за 17.02.2023, Видаткова накладна № 12 від 17.02.2023, Картка № 2 складського обліку матеріалів, в якій відображено оприбуткування 661 тони врожаю 2022 та відвантаження зі складу пшениці за 17.02.2023, Акт оприбуткування продукції № 1 від 18.02.2023, Звіт форми 37-сг від 05.09.2022, Звіт форми 37-сг від 04.10.2022, Звіт форми 4-сг, прийнятого 11.07.2022, Звіт форми 29-сг, прийнятого 05.01.2023, Картка рахунку 361 за лютий 2023, Картка рахунку 274 за лютий 2023, Обортно-сальдова відомість рахунку 231 за 9 місяців 2022, Оборотно-сальдова відомість рахунку 201 за 2021, Реєстри прийому зерна вагарем за №№ 1-11, Видаткові накладні: № РН-0004100 від 27.07.2021 та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000004148 від 27.07.2021 і № РН-0014857 від 29.12.2021 та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000015115 від 29.12.2021, про придбання дизельного пального; № 32 від 18.02.2022 та № 79 від 20.05.2022, про придбання засобів захисту рослин; № 33 від 23.02.2022 та № 34 від 24.02.2022, про придбання добрив, Картка рахунку 201 за 2021, Рішення суду у справі № 620/8961/22, Постанова суду у справі № 620/8961/22 від 13.09.2023.

Рішенням комісії регіонального рівня від 22.02.2024 № 10601981/30956258 позивачу в реєстрації вказаної податкової накладної відмовлено у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (за відсутності їх визначення). Додатково зазначено: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, не надано документи щодо придбання добрив, насіння, ОСВ по рахунку 27.

Вважаючи рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації податкової накладної протиправними, товариство звернулось до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару / послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Згідно із пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до змісту квитанції, контролюючим органом зупинено реєстрацію спірної податкової накладної у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації податковим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати податковому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, внаслідок чого платник податків не може належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації такої податкової накладної, а для податкового органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації спірної податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Крім того, із спірного рішення не можливо встановити, які документи були досліджені під час його прийняття, а також які із наданих платником документів не відповідають вимогам законодавства. Тобто, відповідач не з`ясовував специфіку проведеної господарської операції та не визначив перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням її змісту і обсягу.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивачем подано до контролюючого органу Пояснення для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатом якої була сформована спірна податкова накладна. Суд констатує, що перелік зазначених документів відповідає вимогам пункту 5 Порядку №520.

Як встановлено судом під час розгляду справи, будучи контролюючим органом та проводячи аналіз діяльності позивача як платника податку на додану вартість, відповідач лише обмежився констатацією здійснення позивачем ризикових операцій, але при цьому не обґрунтував такі свої висновки, не зазначив, яка саме податкова інформація у даному випадку стала підставою для їх формування, не пояснив чому наданих платником документів у значній кількості виявилось недостатнім для прийняття іншого рішення, не надав суду жодних доказів щодо ризиковості взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Суд звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Водночас, контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів.

Також відповідачем не надано суду належних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, як і не надано податкової інформації, яка б містила відомості про проведення ризикових операцій позивачем, або будь-яким його контрагентом.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним. Тому, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Чернігівській області про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем спірну податкову накладну датою її подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, оформлену та подану товариством, датою її фактичного подання, і задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги від 22.06.2021, додаткову угоду від 06.06.2024 №39, рахунок на оплату від 10.06.2024 №39, ордер. Відповідно до наданих доказів, адвокатом надано підприємству послуги на суму 5000,00 грн.

Представник відповідачів у поданому відзиві зазначав про неспівмірність заявлених витрат.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача мають бути стягнуті витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. Таким чином, з урахуванням наведеного, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати в загальній сумі 8028,00 грн. (3028,00 + 5000,00).

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2024 № 10601981/30956258.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 17.02.2023 №9, сформовану та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» судові витрати в сумі 4014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» судові витрати в сумі 4014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія", вул. Центральна, 80, с. Печенюги, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, 16040, код ЄДРПОУ 30956258.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393.

Дата складення повного рішення суду - 12.08.2024.

Суддя Ю. О. Скалозуб