Постанова

від 11.12.2024 по справі 620/8414/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8414/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУДПС у Чернігівській області, а саме - рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН за № 10601981/30956258 від 22.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН складену товариством податкову накладну від 17 лютого 2023 року № 9 датою її фактичного подання - 15 березня 2023 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова накладна, складена ТОВ «Мрія», відповідає змісту здійсненої операції та укладеному договору, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність здійсненої операції. Водночас, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави його прийняття.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р. позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2024 № 10601981/30956258.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 17.02.2023 № 9, сформовану та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 11.12.2024.

23.10.2024, під № 41531 до суду від сторони позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Мрія» зареєстроване, як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Для здійснення господарської діяльності товариство має відповідну матеріально-технічну базу.

07.02.2023 між позивачем (виконавець) та ТОВ «ЗГУРТРАНС» (покупець) укладено договір поставки № 07/2, а саме, пшениці врожаю 2022 року.

На виконання умов договору, ТОВ «Мрія» складено та передано покупцю Рахунок на оплату № 9 від 15.02.2023, де визначено кількість пшениці - 500 т. по ціні 4385,96 грн. без ПДВ на загальну суму 2499997,20 грн. з ПДВ.

17.02.2023 позивачем було підготовлено партію пшениці (76,20 т.) до продажу, про що відображено відповідний облік реалізації, зокрема згідно Картки рахунку 274 за Лютий 2023, складено та підписано сторонами Видаткову накладну № 12 від 17.02.2023 на передачу пшениці в кількості 76,2 т. на загальну суму 380 999,57 грн. з ПДВ - 46 789,42 грн. та складено товарно-транспорті накладні №№ 17/1, 17/2 та 17/3 від 17.02.2023 на перевезення проданої партії пшениці.

Відвантаження вказаної кількості пшениці зі складу доводиться вказаною Карткою № 2 складського обліку матеріалів (пшениці врожаю 2022).

У свою чергу, покупцем сплачено на користь позивача 1600000,00 грн., згідно платіжної інструкції від 17.02.2023 № 212. Здійснення вказаної оплати доводиться банківською випискою за 17.02.2023 та обліком проведеної оплати коштів, згідно Картки рахунку 361 за Лютий 2023.

Однак, 20.02.2023 покупцем надіслано лист за № 4 про повернення переплаченої суми коштів у розмірі 1 219 000,43 грн. (1 600 000,00 - 1 219 000,43 = 380 999,57 - вартість поставленої пшениці).

Позивачем було повернуто вказану суму коштів покупцю, що доводиться Банківськими виписками за 21.02.2023 (500 000,00 грн), 24.02.2023 (500 000,00 грн) та 28.02.2023 (219 000,43 грн.).

За результатами оплаченої суми коштів 17.02.2023 у розмірі 1600000,00, позивачем з складено податкову накладну № 9 від 17.02.2023, яку 15.03.2023 надіслано на реєстрацію в ЄРПН.

За допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано квитанцію, де зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначено в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ТОВ «Мрія» до ГУДПС у Чернігівській області 16.02.2024 надіслано пояснення за № 21 від 13.02.2024. До вказаного повідомлення Позивачем додано документи, зокрема: повідомлення форми 20-ОПП від 20.06.2022, Штатний розпис станом на 01.01.2023, Договір поставки № 07/02 від 07.02.2023, Товарно-транспортні накладні від 17.02.2023, Рахунок на оплату № 9 від 15.02.2023, Банківська виписка за 17.02.2023, Видаткова накладна № 12 від 17.02.2023, Картка № 2 складського обліку матеріалів, в якій відображено оприбуткування 661 тони врожаю 2022 та відвантаження зі складу пшениці за 17.02.2023, Акт оприбуткування продукції № 1 від 18.02.2023, Звіт форми 37-сг від 05.09.2022, Звіт форми 37-сг від 04.10.2022, Звіт форми 4-сг, прийнятого 11.07.2022, Звіт форми 29-сг, прийнятого 05.01.2023, Картка рахунку 361 за лютий 2023, Картка рахунку 274 за лютий 2023, Обортно-сальдова відомість рахунку 231 за 9 місяців 2022, Оборотно-сальдова відомість рахунку 201 за 2021, Реєстри прийому зерна вагарем за №№ 1-11, Видаткові накладні: № РН-0004100 від 27.07.2021 та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000004148 від 27.07.2021 і № РН-0014857 від 29.12.2021 та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000015115 від 29.12.2021, про придбання дизельного пального; № 32 від 18.02.2022 та № 79 від 20.05.2022, про придбання засобів захисту рослин; № 33 від 23.02.2022 та № 34 від 24.02.2022, про придбання добрив, Картка рахунку 201 за 2021, Рішення суду у справі № 620/8961/22, Постанова суду у справі № 620/8961/22 від 13.09.2023.

Рішенням комісії регіонального рівня від 22.02.2024 № 10601981/30956258, позивачу в реєстрації вказаної податкової накладної відмовлено, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (за відсутності їх визначення). Додатково зазначено: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, не надано документи щодо придбання добрив, насіння, ОСВ по рахунку 27.

Вважаючи рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації податкової накладної протиправними, товариство звернулось до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що проводячи аналіз діяльності позивача, як платника податку на додану вартість, відповідач лише обмежився констатацією здійснення позивачем ризикових операцій, але при цьому не обґрунтував такі свої висновки, не зазначив, яка саме податкова інформація у даному випадку стала підставою для їх формування, не пояснив чому наданих платником документів у значній кількості виявилось недостатнім для прийняття іншого рішення, не надав суду жодних доказів щодо ризиковості взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Також, відповідачем не надано суду належних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, як і не надано податкової інформації, яка б містила відомості про проведення ризикових операцій позивачем, або будь-яким його контрагентом.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки судом не було враховано норм та вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Апелянт вказує на те, що судом не враховано, що надані позивачем документи не відповідають визначеному законом переліку, а зміст наданих документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції. Крім того, апелянт вказує на неможливості перебирання дискреційних повноважень контролюючого органу при оцінці поданих на реєстрацію податкових накладних. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції при стягненні витрат на правничу допомогу адвоката не врахував необґрунтованість на завищення вартості наданих послуг у контексті складності справи та обсягу наданих послуг.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм п. п. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

При цьому, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із пунктом 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За пунктом 4 Порядку № 1165, у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до змісту пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку № 520, передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку № 3 до Порядку № 1165. Згідно з вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що відповідно до змісту квитанції, контролюючим органом зупинено реєстрацію спірної податкової накладної у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Водночас, позивачем було подано до контролюючого органу пояснення для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатом якої була сформована спірна податкова накладна, проте відповідач лише обмежився констатацією здійснення позивачем ризикових операцій, але при цьому не обґрунтував такі свої висновки, не зазначив, яка саме податкова інформація у даному випадку стала підставою для їх формування, не пояснив чому наданих платником документів у значній кількості виявилось недостатнім для прийняття іншого рішення, не надав суду жодних доказів щодо ризиковості взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями при оцінці наявності/відсутності підстав для реєстрації податкової накладної, однак, висновки контролюючого органу мають по перше, відповідати Закону та порядку, а по друге, не можуть ґрунтуватись лише на припущеннях, які не можуть бути спростовані платником податків через відсутність їх чіткого визначення та джерела походження такої інформації.

Відповідачем під час розгляду спору в суді першої інстанції, а також під час апеляційного перегляду таке і не було надано належних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, як і не надано податкової інформації, яка б містила відомості про проведення ризикових операцій позивачем, або будь-яким його контрагентом.

Втім, доводи контролюючого органу не є юридичним фактом, який може бути перевірений та оцінений судом, а є лише припущенням, не підтвердженим жодними доказами. Відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Колегія суддів наголошує на тому, що спірні рішення також не містить оцінки викладених у повідомленні про надання пояснень та копій наданих позивачем документів.

Також, колегія суддів вважає, що здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подавалися до контролюючого органу пояснення та документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з відповідним контрагентом, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Разом з тим, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, використано формалізований підхід та незважаючи на вищевказане повідомлення та додані до нього документи, прийняте необґрунтоване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції, та в апеляційній скарзі контролюючим органом не надано доказів того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів наголошує на тому, що сама оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних, фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тому, суд за результатом розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Тож, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, є протиправним та підлягає скасуванню із зобов`язанням ДПС України зареєструвати її.

Щодо доводів відповідача про не співмірність заявлених до відшкодування та присуджених судом витрат на надання правничої допомоги адвоката, колегія суддів враховує, що позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги від 22.06.2021, додаткову угоду від 06.06.2024 №39, рахунок на оплату від 10.06.2024 №39, ордер. Відповідно до наданих доказів, адвокатом надано підприємству послуги на суму 5000,00 грн.

З огляду на положення ст. ст. 132, 134, 139 КАС України, суд першої інстанції стягнув з відповідачів по 2500 грн з кожного витрат на професійну правничу допомогу, які належним чином підтверджені та не є очевидно неспівмірними із складністю справи та обсягом наданих послуг, що лежить у площині розсуду суду, на противагу чому, апелянт обмежився лише зазначенням про не співмірність стягнутої суми, однак, не зазначив у чому саме полягає така не співмірність у розрізі наданих послуг адвокатом чи особливості даної справи.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко