Постанова

від 06.08.2024 по справі 367/1504/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 367/1504/2020

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3194/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Саранюк Л.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на земельну ділянку,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2021 року,

встановив:

у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 4995 га, та скасувати арешт, накладений на вказану земельну ділянку 01.12.2012 на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Ірпінського міського управління юстиції Медвецької М.В. від 01.10.2012, скасувати арешт, накладений 10.10.2013 на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Ірпінського міського управління юстиції Медвецької М.В. від 01.10.2012, скасувати арешт, накладений на вказану земельну ділянку 08.04.2015 на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції від 02.04.2015.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2021 року позов було задоволено - визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,4995 га з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради м. Ірпінь, Київської області, земельна ділянка НОМЕР_1 :

- скасовано арешт земельної ділянки площею 0,4995 га з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області, земельна ділянка 55 накладений 01.12.2012 року на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 01.10.2012 видавник: головний державний виконавець ВДВС Ірпінського МУЮ Медвецька М.В.;

- скасовано арешт земельної ділянки площею 0,4995 га з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області, земельна ділянка 55 накладений 10.10.2013 року на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 01.10.2012 видавник: головний державний виконавець ВДВС Ірпінського МУЮ Медвецька М.В.;

- скасовано арешт земельної ділянки площею 0,4995 га з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області, земельна ділянка 55 накладений 08.04.2015 року на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 02.04.2015 видавник: Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, та вказує, що ОСОБА_3 не був залучений до участі в справі, судом було ухвалено рішення про його права, свободи та інтереси, оскільки він є власником спірної земельної ділянки відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з розкриттям розділу) від 04.11.2021.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки - ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивачки - ОСОБА_5 посилалась на те, що 02 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,4995 га за кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради м. Ірпінь, Київської області, земельна ділянка НОМЕР_1 , який посвідчений приватним нотаріусом КМНО - Марчук К.В., та зареєстрований в реєстрі за № 2630.Земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області 29 листопада 2010 року за реєстровим №2-2412, додатком до якої був Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД № 925029, який зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області 17 листопада 2011 року за реєстровим №3210945900010795327302. На момент продажу земельна ділянка не перебувала під забороною (арештом), земельні сервітути щодо ділянки не встановлені. 17.07.2013 право власності на земельну ділянку розміром 0,4995 га за кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради м. Ірпінь Київської області, земельна ділянка НОМЕР_1 було зареєстровано за ОСОБА_1 .

16.12.2019 ОСОБА_1 отримала Інформаційну довідку №193230901 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якої дізналась, що на вказану земельну ділянку було накладено арешт в рамках виконавчого провадження №34416461, стягувачем в якому є ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_2 . З деталізованої інформаційної довідки № 195664153 від 08.01.2020 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було виявлено, що на належну їй земельну ділянку накладено арешти:

- 01.12.2012 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 01.10.2012 видавник: головний державний виконавець ВДВС Ірпінського міського управління юстиції Медвецька М.В.;

- 10.10.2013 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 01.10.2012 видавник: головний державний виконавець ВДВС Ірпінського МУЮ Медвецька М.В.;

- 08.04.2015 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 02.04.2015 видавник: Ірпінського міського управління юстиції.

ОСОБА_1 законним шляхом набула право власності на вказану земельну ділянку, яке оспорюється ОСОБА_2 та Ірпінським міським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В зв`язку з цим позивачка просила визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку та скасувати накладені на ділянку арешти.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської область від 20 серпня 2021 року позов було задоволено - визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,4995 га за кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території Гостомельської селищної ради м. Ірпінь Київської області, земельна ділянка НОМЕР_1 ; скасовано арешт земельної ділянки площею 0,4995 га за кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області, земельна ділянка 55 накладений 01.12.2012 року на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 01.10.2012 видавник: головний державний виконавець ВДВС Ірпінського МУЮ Медвецька М.В.; скасовано арешт земельної ділянки площею 0,4995 га за кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області, земельна ділянка 55 накладений 10.10.2013 року на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 01.10.2012 видавник: головний державний виконавець ВДВС Ірпінського МУЮ Медвецька М.В.; скасовано арешт земельної ділянки площею 0,4995 га за кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області, земельна ділянка 55 накладений 08.04.2015 року на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34416461, виданий 02.04.2015 видавник: Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про скасування арештів не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав встановленим, що земельна ділянка площею 0,4995 га за кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області, земельна ділянка НОМЕР_1 була набута у власність ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02.12.2011, укладеного з ОСОБА_2 , а накладення на ділянку арешту порушує її право власності щодо розпорядження зазначеним майном.

З вказаним висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права, судом не було повно та всебічно встановлено обставини справи.

За положеннями ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо сул вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до чч. 1- 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В пп.1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України закріплено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном.

Як видно з матеріалів справи, в межах виконавчого провадження №34416461 01.12.2012 Київською обласною філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було внесено запис про арешт нерухомого майна номер: 13324362, особа, права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області; на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої відділом державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

10.10.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області було внесено запис про арешт нерухомого майна індексний номер: 6620083, особа, права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ОСОБА_3 ; на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 01.10.2012 відділом державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

08.04.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області було внесено запис про арешт нерухомого майна індексний номер: 20583045, особа, права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ОСОБА_3 ; на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 02.04.2015 Відділом державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2012 року було стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 заборгованість.

Постановою державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області при примусовому виконанні виконавчого листа №1013/6471/2012, виданого 18.09.2012, було постановлено передати стягувачу ОСОБА_3 відповідно до Акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу складеного 03.10.2018 державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацалюку І.П. було передано у власність нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,4995 га з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області. 04.11.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області відповідно до ст. 61 Закону України «По виконавче провадження» та на підставі Акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складеного 03.10.2018 ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право власності на майно, яке складається із земельної ділянки площею 0,4995 га з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327, яка знаходиться на території м. Ірпінь Гостомельської селищної ради Київської області.

Переглядаючи судове рішення в порядку апеляційного провадження, суд враховує принцип правової визначеності, який застосовується Європейським судом з прав людини при вирішенні звернень відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та підлягає застосуванню судами України відповідно до статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, зокрема, право на справедливий судовий розгляд. При цьому ключовим принципами, які мають скеровувати тлумачення статті 6 Конвенції, є верховенство права, правова певність і належне відправлення правосуддя.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим положеннями частини п`ятої статті 12 ЦПК України на суд покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Предметом спору в цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, на яке було звернуто стягнення в порядку примусового виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були.

У постанові Верховного Суду від 09 січня 2023 року в справі № 402/586/17 (провадження № 61-12507св21) вказано, що: «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем».

В даному випадку саме накладення арештів на спірну земельну ділянку стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, тобто позивач була обізнана про здійснення виконавчого провадження, однак позовних вимог до ОСОБА_3 , якому відповідно до Акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складеного 03.10.2018 державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, було передано у власність спірну земельну ділянку, не заявляла.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем було пред`явлено позову до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що посилаючись на оскаржуване судове рішення у даній справі ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С. про витребування майна з чужого незаконного володіння (справа №367/569/2022). Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 червня 2022 року було відкрито провадження у справі.

Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання права власності на земельну ділянку, з ухваленням по справі нового судового рішення в цій частині - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2024 року.

Головуючий

Судді