Ухвала

від 07.10.2024 по справі 367/1504/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

7 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 367/1504/20

Провадження № 61-12509ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргоюОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Боримська Ірина Олегівна (далі - адвокат),

на постанову Київського апеляційного суду від 6 серпня 2024 року

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2021 року

у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - про визнання права власності на земельну ділянку та скасування арештів і

в с т а н о в и в :

1. 11 вересня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено номери засобів зв`язку скаржника. Однак інформації про номери засобів зв`язку скаржниці у касаційній скарзі немає.

5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Проте скаржниця у касаційній скарзі не вказала дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції та не надала докази на підтвердження цієї дати, якщо такі докази у неї є.

6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію № 5EQ8-SSSM-B7DE про сплату 11 вересня 2024 року 3 788,51 грн судового збору. Розмір обґрунтувала тим, що сплачений судовий збір за розгляд її майнової вимоги у суді першої інстанції становив 1 860,76 грн. Однак копій документів, які підтверджують дійсну вартість земельної ділянки, до касаційної скарги не додала.

6.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

6.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

6.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

6.5. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.

6.6. У лютому 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:079:5327 і площею 0,4995 га (далі - земельна ділянка);

- скасувати арешти, накладені на земельну ділянку: (1) 1 грудня 2012 року на підставі постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Медвецької М. В. (далі - державний виконавець) від 1 жовтня 2012 року; (2) 10 жовтня 2013 року на підставі постанови державного виконавця від 1 жовтня 2012 року; (3) 8 квітня 2015 року на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції від 2 квітня 2015 року.

6.7. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував заочне рішення у частині задоволення позову про визнання права власності на земельну ділянку й ухвалив у цій частині нове - про відмову в задоволенні позову. Скаржниця оскаржила постанову апеляційного суду щодо однієї майнової вимоги.

6.8. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (абзац перший частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

6.9. Точний розмір судового збору скаржниця має розрахувати самостійно на підставі документів, які можуть підтвердити дійсну вартість земельної ділянки, за формулою: вартість земельної ділянки х 1 % х 200 % (див. аналогічний підхід, зокрема, в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 372/2425/18 та Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 144/691/23).

Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;1810106046; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 367/1504/20).

6.10. Скаржниця має надати суду копії документів, які можуть підтверджувати дійсну вартість земельної ділянки, а у разі недоплати - також документ про доплату судового збору у розмірі, визначеному за законом.

Зазначені документи скаржниця повинна надати з такою кількістю їхніх копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

8. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржниці чи адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 6 серпня 2024 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2021 року у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - про визнання права власності на земельну ділянку та скасування арештів.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима