Ухвала

від 13.08.2024 по справі 340/800/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 340/800/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року в адміністративній справі № 340/800/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, що у складі Державної служби України з безпеки на транспорті, Виконуючого обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті Опря Вадима Ігнатовича про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Державна служба України з безпеки на транспорті подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що первинно подану апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області було повернуто заявнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано документ про сплату судового збору. Наголошує на тому, що відсутність коштів на сплату судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду і є підставою для поновлення строку на оскарження.

Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що рішення суду першої інстанції прийняте в порядку спрощеного позовного письмового провадження 20.03.2024.

25.04.2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області вперше звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції, документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 року апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 року про повернення апеляційної скарги відповідачем в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.

В разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

19.07.2024 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області повторно подала апеляційну скаргу на рішення суду від 20.03.2024 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 року про повернення апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

Крім того, подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

З огляду на викладене, наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.

Крім того, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Державною службою України з безпеки на транспорті до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження долучена платіжна інструкція № 2542 від 26.07.2024 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 105 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на відмову у відкритті апеляційного провадження та сплату судового збору, такий судовий збір можливо повернути.

Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року в адміністративній справі № 340/800/22.

Повернути Державній службі України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір сплачений відповідно до платіжної інструкції № 2542 від 26.07.2024 року у розмірі 105 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяД.В. Чепурнов