ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
справа №340/800/22
адміністративне провадження № К/990/35459/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 340/800/22
за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, що у складі Державної служби України з безпеки на транспорті, виконуючого обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті Вадима Опрі про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Сафронової С.В., суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, що у складі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), виконуючого обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідачі) Вадима Опрі з вимогою:
- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Вадима Опрі про застосування адміністративно-господарського штрафу №311370 від 12.01.2022.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, Укртрансбезпека оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути її недоліки шляхом подання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 відмовлено Укртрансбезпеці у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024.
19 липня 2024 року Укртрансбезпека вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду: 1) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їхнє підтвердження; 2) документу про сплату судового збору.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення ухвалене 20.03.2024, водночас до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 19.07.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання апелянта на те, що вперше з відповідною апеляційною скаргою він звернувся в межах передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку. Як зазначив суд апеляційної інстанції, подання апеляційної скарги не перериває та не зупиняє перебігу строку на апеляційне оскарження. Крім того, первинно подана апеляційна скарга була повернута апелянту ухвалою суду від 19.06.2024, яка апелянтом не оскаржувалася.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання ухвали від 23.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт знову послався на обставини подання першої апеляційної скарги, зазначивши, що її повернення було пов`язане із обмеженим фінансуванням Укртрансбезпеки й необхідністю перерозподілу відповідних видатків для оплати судового збору, що потребує значного часу.
У контексті аргументів апелянта суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень не є підставою для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Суд апеляційної інстанції також повторив, що подання апеляційної скарги не перериває та не зупиняє перебігу строку на апеляційне оскарження, а тому при повторному зверненні з апеляційною скаргою строки на апеляційне оскарження обчислюються в загальному порядку.
Констатувавши, що інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначив, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, Укртрансбезпека подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 було доставлено до електронного кабінету Укртрансбезпеки 01.04.2024. У межах строку на апеляційне оскарження на вказане рішення суду було подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
На виконання вимог указаної ухвали представником Укртрансбезпеки було сформовано запит на виділення коштів, проте у зв`язку із затримкою у фінансуванні сплатити судовий збір у межах строків для усунення недоліків було неможливо.
Скаржник зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду, і що подання апеляційної скарги повторно у максимально короткий строку є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
Касаційна скарга надійшла до Суду 16.09.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р. , суддям ОСОБА_3., Мацедонській В.Е.
Ухвалою Суду від 20.09.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 24.09.2024 №2777/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи.
За наслідками автоматизованого розподілу була передана на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Смоковича М.І. Мацедонської В.Е.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
IV. Позиція Верховного Суду
Апеляційна скарга на рішення суду, яке було ухвалено за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження, обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас, якщо повне рішення суду не було вручено учаснику справи у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З аналізу частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України випливає, що учасникам справи (їхнім представникам), які мають офіційні електронні адреси, судові рішення надсилаються (вручаються) в електронній формі.
Наведене кореспондує вимогами статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку (частина перша, шоста статті 18 КАС України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. (частина сьома статті 18 КАС України).
Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалене 20.03.2024 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Його копію було надіслано до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» і доставлено йому 01.04.2024.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 вважається врученим відповідачеві 01.04.2024, у зв`язку з чим строк на апеляційне оскарження вказаного рішення (який підлягав обов`язковому поновленню) закінчувався 01.05.2024.
Водночас у цій справі з апеляційною скаргою Укртрансбезпека звернулася 19.07.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Складний процес виділення / перерозподілення бюджетних асигнувань для сплати судового збору чи тривалість відповідних процесів, на чому загострює увагу скаржник, стосуються першого звернення з апеляційною скаргою, ухвалу про повернення якої Укртрансбезпека не оскаржувала.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від від 21.09.2023 у справі № 160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22, від 20.11.2023 у справі № 120/18501/21-а, від 08.08.2024 у справі №300/8678/21 зазначав, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами - поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Правову позицію стосовно зазначеного питання викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, у якому зазначено, що «особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення».
Отже, наведені відповідачем обставини щодо неможливості сплати судового збору не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У контексті викладеного, Суд уважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Суд зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив в суді апеляційної інстанції і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при вирішенні судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено.
Таким чином, ураховуючи, що в цій справі скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №340/800/22 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: М.І. Смокович
В.Е. Мацедонська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123733716 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Радишевська О.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні