Постанова

від 06.08.2024 по справі 120/15441/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15441/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

06 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Надольна М.С.,

представника відповідача - Дишко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" звернулось в суд з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт та в подальшому винесено податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2022 року. Позивач вважає здійснення господарських операцій із своїми контрагентами реальними, а тому просить про задоволення позову.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позов задоволено, зокрема визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.09.2023 № 35534000702.

Стягнуто на користь позивача судовий збір.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Обґрунтовуючи подану скаргу податкових орган вказав на відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на законність та обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" щодо правомірності декларування за грудень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, в тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідком проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 16.03.2023 № 96/34-00-07-02/33143011, у висновках якого зафіксовано порушення ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 617784,40 грн. рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2022 року.

На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2023 № 6934000702, яким зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2022 року на 617 786 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 06.04.2023 № 6934000702 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 21.06.2023 № 16178/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу задоволено частково і скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2023 № 6934000702 в частині віднесення в розрахунок сум від`ємного значення ПДВ по взаємовідносинах ПрАТ ПК Поділля із ТОВ МП "Гарант", ТОВ Фірма "Муссон", ТОВ "Чернозем.У.А", ТОВ "Оздоббуд".

Як наслідок, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 № 20334000702, яким зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2022 року на 572019 грн.

В подальшому Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ Продовольча компанія Поділля щодо правомірності декларування за грудень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, в тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідком проведеної перевірки зокрема з питань визначених у рішенні ДПС від 21.06.2023 № 16178/6/99-00-06-01-01-06, а саме в частині віднесення в розрахунок сум від`ємного значення ПДВ по взаємовідносинамТОВ МП "Гарант", ТОВ Фірма "Муссон", ТОВ "Чернозем.У.А", ТОВ "Оздоббуд" відповідачем складено Акт від 22.08.2023 № 453/34-00-07-02/33143011, у висновках якого зафіксовано порушення ПрАТ Продовольча компанія Поділля п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 45767 грн. рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2022 року.

Не погоджуючись з висновками від 22.08.2023 № 453/34-00-07-02/33143011 позивач подав заперечення на такий.

Рішенням Південного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.09.2023 № 3820/6-34-00-07-02 висновки Акта від 22.08.2023 № 453/34-00-07-02/33143011 залишено без змін.

На підставі висновків Акта від 22.08.2023 № 453/34-00-07-02/33143011 про безтоварність господарських операцій між ПрАТ ПК Поділля та ТОВ МП "Гарант", ТОВ Фірма "Муссон", ТОВ "Чернозем.У.А", ТОВ "Оздоббуд" відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 26.09.2023 № 35534000702.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкової перевірки стосовно відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із ТОВ МП "Гарант", ТОВ Фірма "Муссон", ТОВ "Чорнозем.УА", ТОВ "Оздоббуд" не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки реальність відповідних операцій підтверджується наданими позивачем первинними документами, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку вказаним спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нормами пункту 200.7 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини 1 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

«Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо (пункт 2.4).

Отже, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, є належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами реальної господарської операції, що підтверджують її повноту та зміст відповідно до цілей господарської діяльності платника податків.

Як встановлено у ході розгляду справи, відповідачем ставляться під сумнів господарські відносини між позивачем та його контрагентами ТОВ МП "Гарант", ТОВ Фірма "Муссон", ТОВ "Чорнозем.УА", ТОВ "Оздоббуд".

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що податковий орган в акті перевірки стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ МП "Гарант" зазначає, що відповідно до форми №20-ОПП підприємство декларує наступні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які проводиться діяльність: автомобілі 11 штук, трактор колісний, бензоколонка, бочка, земельні ділянки, кабінет, склади 2.

ТОВ МП "Гарант" подається звіт 4ДФ Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору - за перший та другий місяць четвертого кварталу 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників складає 1 особа ( ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , середня заробітна плата за перший місяць четвертого кварталу 2022 року 6 333,27 гривень, середня заробітна плата за другий місяць четвертого кварталу 2022 року 1 590,91 гривень. За третій місяць четвертого кварталу 2022 року, у якому відбулась господарська операція між ТОВ МП "ГАРАНТ" та ПрАТ ПК Поділлля, кількість працівників складає 0 осіб, середня заробітна плата 00,00 гривень.

Відповідні обставини, на переконання відповідача, вказують на те, що ТОВ МП "ГАРАНТ" здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів, що, в свою чергу, ставить під сумнів можливість надання послуг з перевезення, реалізованих на адресу позивача.

В той же час, на підтвердження здійснення господарських відносин із вказаним контрагентом позивачем надано копії: договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському і міжміському повідомленні від 18.08.2022 № 18/08/22-2; додаткової угоди від 23.11.2022 до договору № 18/08/22-2, в якій визначено транспортну послугу по перевезенню соняшнику ур.2022 року с. Городківка - м. Ладижин за якою 1 т. зал ваги оцінена у 630 грн; актів здачі приймання робіт від 30.11.2022 № 307, від 06.12.2022 № 308; рахунку на оплату від 30.11.2022 № 307, від 06.12.2022 № 308; реєстрів перевезень соняшнику; платіжних доручень від 16.12.2022 № Р21215063 на суму 143 125,50 грн, від 16.12.2022 № Р21215064 на суму 11 329,50 грн, від 20.12.2022 № Р21219045 на суму 28625,10 грн, від 20.12.2022 № Р21219046 на суму 2265,90 грн; податкових накладних складених та зареєстрованих ТОВ МП "Гарант" в Єдиному реєстрі податкових накладних № 307 від 30.11.2022, № 308 від 06.12.2022 (т.1 а.с.74-89).

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Оздоббуд" податковий орган в акті зазначає, що відповідно до форми № 20-ОПП підприємство декларує наступні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які проводиться діяльність: склад.

ТОВ "Оздоббуд" подається звіт 4ДФ Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору - за четвертий квартал 2022 року кількість працівників складає 2 особи, середня заробітна плата 7 100 гривень.

ТОВ "Оздоббуд" подається Додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1), у звітності за четвертий квартал 2022 року відображено оформлення 2-ох працівників за трудовим договорам (контрактами) (ознака 101). У звітності за четвертий квартал 2022 року оформлення по цивільно-правовими договорами (ознака 102), про доходи, виплачені самозайнятій особі (ознака 157 дохід, виплачений підприємцю) відсутнє.

Відповідні обставини, на переконання відповідача, вказують на те, що ТОВ "Оздоббуд" здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів, що, в свою чергу, ставить під сумнів можливість надання послуг роботи автовишки, реалізованих на адресу позивача.

Матеріали справи на підтвердження реальності господарський операцій із ТОВ "Оздоббуд" місять копії таких первинних документів: договору від 07.02.2022 № Р2.1.4.2.00002, за п.1.1 якого виконавець зобов`язався виконати комплекс робіт по ремонту електродвигунів, електрокотушок, дренажних насосів, а замовник зобов`язався прийняти й оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору; акта надання послуг від 04.11.2022 № 28 на загальну суму 3628, 80 грн; платіжного доручення від 07.11.2022 № Р21106007 на суму 3628,80 грн; податкової накладної складеної та зареєстрованої ТОВ "Оздоббуд" в Єдиному реєстрі податкових накладних № 29 від 07.11.2022; договору надання послуг від 01.10.2020 № 32, за п.п. 1.1 якого виконавець зобов`язався надавати послуги автовишки (марка АП-17-А д/н НОМЕР_2 ), а замовник зобов`язався прийняти й оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору; акта надання послуг від 07.11.2022 № 29 на загальну суму 2100,02 грн; від 14.11.2022 № 30 на загальну суму 5600, 06 грн; від 15.11.2022 № 31 на загальну суму 4900,06 грн; від 21.11.2022 № 32 на загальну суму 8050,09 грн; від 02.12.2022 № 34 на загальну суму 6300,07 грн; від 05.12.2022 № 35 на загальну суму 1750,02 грн; від 28.11.2022 № 38 на загальну суму 3150,04 грн; платіжних доручень від 09.11.2022 № Р21108087 на суму 2100, 02 грн, від 16.11.2022 № Р21115046 на суму 4900, 06 грн, від 16.11.2022 № Р21115047 на суму 5600, 06 грн, від 22.11.2022 № Р21121089 на суму 8050, 09 грн, від 08.12.2022 № Р21206173 на суму 63000, 07 грн, від 08.12.2022 № Р21206174 на суму 1750, 02 грн, від 23.12.2022 № Р21221075 на суму 3150, 04 грн; податкової накладної складеної та зареєстрованої ТОВ "Оздоббуд" в Єдиному реєстрі податкових накладних № 30 від 14.11.2022; № 31 від 15.11.2022, № 32 від 21.11.2022, № 38 від 28.12.2022, № 34 від 02.12.2022, № 35 від 05.12.2022 (т. а.с.90-117).

Відносно взаємовідносин з ТОВ Фірма "Муссон" податковий орган в акті зазначає, що відповідно до форми № 20-ОПП підприємство декларує наступні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які проводиться діяльність: офіс.

ТОВ Фірма "Муссон" подається звіт 4ДФ Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору - за четвертий квартал 2022 року кількість працівників складає 1 особа, середня заробітна плата 6 800,00 гривень. ТОВ Фірма "Муссон" подається Додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1), у звітності за перший та другий місяці четвертого кварталу 2022 року відображено оформлення 1 працівника за трудовим договорам (контрактами) (ознака 101) та оформлення 1 працівника самозайнята особа (ознака 157 дохід, виплачений підприємцю). У звітності за третій місяць четвертого кварталу 2022 року відображено оформлення 1 працівника за трудовим договорам (контрактами) (ознака 101), оформлення по цивільно-правовими договорами (ознака 102), про доходи, виплачені самозайнятій особі (ознака 157 дохід, виплачений підприємцю) відсутнє.

Відповідні обставини, вказують на те, що ТОВ Фірма "Муссон" здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів та наявності приміщення для здійснення фінансово-господарської діяльності, що, в свою чергу, ставить під сумнів можливість надання послуг з ремонту обладнання електронно-обчислювального комплексу для визначення забрудненості і цукристості буряка в сировинній лабораторії цукрового заводу, реалізованих на адресу позивача.

На підтвердження реальності господарський операцій із ТОВ Фірма "Муссон" позивачем надано копії таких первинних документів: акта виконаних робіт від 23.11.2022 № 1123/01 за яким позивач (замовник) отримав від ТОВ Фірма "Муссон" (виконавець) послуги по ремонту обладнання електронно-обчислювального комплексу для визначення забрудненості і цукровистості буряка в сировинній лабораторії цукрового заводу на суму 3600 грн, в т.ч. ПДВ 600 грн; платіжного доручення від 25.11.2022 № Р21124008 на суму 3600 грн; податкової накладної складеної та зареєстрованої ТОВ Фірма "Муссон" в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2 від 23.11.2022 (т. 1 а.с. 118-120).

Відносно взаємовідносин з ТОВ "Чорнозем.УА" податковий орган в акті зазначає, що відповідно до форми № 20-ОПП підприємство декларує наступні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які проводиться діяльність: автопричепи, склад, трактор колісний, прес гідравлічний.

ТОВ "Чорнозем.УА" подається звіт 4ДФ Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору - за четвертий квартал 2022 року кількість працівників складає 1 особа, середня заробітна плата 6 700,00 гривень. ТОВ "ЧОРНОЗЕМ.УА" подається Додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1), у звітності за четвертий квартал 2022 року відображено оформлення 1 працівника за трудовим договорам (контрактами) (ознака 101) та оформлення 1 працівника самозайнята особа (ознака 157 дохід, виплачений підприємцю).

Відповідні обставини, на переконання відповідача, вказують на те, що ТОВ "Чорнозем.УА" здійснює діяльність за відсутності трудових ресурсів, що, в свою чергу, ставить під сумнів можливість постачання товару, реалізованого на адресу на адресу позивача.

На підтвердження реальності господарський операцій із ТОВ "Чорнозем.УА" позивачем надано копії таких первинних документів: договору купівлі-продажу від 08.12.2022 № 08122022; специфікації від 08.12.2022 № 1, відповідно до якої продавець зобов`язався продати товари (зуб борони, шайба зуба борони) на загальну суму 50 178, 84 грн, в т.ч. ПДВ 8363, 14 грн; видаткової накладної від 30.01.2023 № 5; платіжного доручення від 13.12.2022 № 2120829/5 на суму 50 178, 84 грн; податкової накладної складеної та зареєстрованої ТОВ "Чорнозем.УА" в Єдиному реєстрі податкових накладних № 77 від 13.12.2022 (т.1 а.с.121-127).

З аналізу вищевикладеного суд апеляційної інстанції зазначає, що при встановлені порушень норм податкового законодавства контролюючий орган виходив з наявної податкової інформації та зазначив, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій позивача. Посилаючись на не встановлення джерела походження робіт/послуг, відповідач дійшов висновку про нереальність операцій, здійснених позивачем.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Спростовуючи такі твердження контролюючого органу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що використовуючи лише податкову інформацію, отриману з податкових звітів та з наявних баз даних, без дослідження первинної бухгалтерської документації контрагентів постачальників в ході документальної перевірки, відповідач не має підстав стверджувати про відсутність відповідних господарських операцій.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише сумнівами щодо діяльності контрагентів постачальників та можливими порушеннями вимог законодавства. При цьому якщо вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для них, адже законом іншого не передбачено.

Висновки податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту повинні здійснюватися на підставі аналізу первинних документів і не можуть ґрунтуватися виключно на податковій інформації, отриманій за результатами перевірок контрагентів платника податку.

Чинне законодавство України не ставить в залежність право платника податків - позивача - на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від стану податкового обліку контрагентів, зокрема, і від сплати останніми своїх податкових зобов`язань і тим паче від неможливості доведення поставки товару/роботи/послуги за всім ланцюгом. Позивач не може нести відповідальність за невиконання постачальниками своїх контрагентів своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами та постачальниками контрагентів правил оподаткування, а тому позивач не зобов`язаний володіти інформацією відносно виконання податкових зобов`язань всіма суб`єктами у ланцюгу постачання.

Відсутність у контрагентів достатніх матеріальних, трудових чи будь-яких інших ресурсів, як і наявність або відсутність таких контрагентів за юридичною адресою, чи неможливість проведення у суб`єкта господарювання перевірки, не має своїм наслідком недійсність укладених ним правочинів чи слугувати доказом наявності у таких суб`єктів господарювання такої мети, як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Між тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються контрагентом його контрагента та чи взагалі такі порушення мали місце. При цьому, позивач не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Ніякі негативні обставини, які мають місце у контрагентів позивача, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки, як було встановлено судом, позивач виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, а тим паче постачальників своїх контрагентів. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти своїх контрагентів на предмет виконання ними вимог податкового законодавства та їх безпосередню діяльність та діяльність їх посадових осіб перед тим, як відносити відповідні суми витрат до своїх витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність реального характеру господарських операцій та настання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами, з підстав неможливості підтвердити виконання робіт/послуг, відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності або податкової дисципліни. При вчиненні контрагентами позивача порушень норм податкового чи іншого законодавства саме ці особи повинні нести відповідальність та інші негативні наслідки.

Підставами для формування податкового кредиту, є: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній у податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

З аналізу наведених вище податкових норм випливає, що у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції (право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів чи послуг) та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення. Тобто, податковий кредит у платників податків виникає внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна складається для її документального підтвердження.

За змістом наведених норм закону право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять придбання товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають його цілям господарської діяльності, підтвердження обліковими, розрахунковими документами, та наявність податкової накладної.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надані позивачем первинні документи, що долучені до матеріалів справи, а також ті про які зазначено в акті перевірки мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів з контрагентами позивача, відповідають вимогам Закону № 996, крім того вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача

Господарські операції позивача з контрагентом були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При виконанні договірних зобов`язань сторонами були виконані всі необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи, отримані роботи/послуги. Зміст договірних відносин та документи, що підтверджують їх виконання, досліджувалися відповідачем під час документальної перевірки та відображені в Акті перевірки.

Будь-яких доказів, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або підробними, містять недостовірну інформацію, відповідачем не наведено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2023 № 35534000702, оскільки правомірність його прийняття не була підтверджена під час апеляційного розгляду справи.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Згідно з п. 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 серпня 2024 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.