Ухвала

від 12.08.2024 по справі 440/9002/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2024 року

м. Київ

справа №440/9002/23

адміністративне провадження № К/990/29409/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі № 440/9002/23 за адміністративним позовом Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні ді,-

УСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (далі по тексту - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області (далі по тексту - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі по тексту - ОСОБА_5 ), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, передбаченої статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;

- зобов`язати Відділ освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів загальної середньої освіти - дітям, позбавленим батьківського піклування - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дитині - сироті ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про Державний бюджет України на 2022 рік», кожному.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 скасовано. Прийнято постанову, якою позов Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - залишено без розгляду.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи позовну заяву прокуратури без розгляду виходив з того, що прокурор, звертаючись із позовом до суду на захист прав та інтересів фізичних осіб, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, що розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді. У постанові від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що обраний прокурором спосіб звернення до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Петрівської селищної ради з посиланням на перший виключний випадок (якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження) не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що поданий прокурором позов направлений на захист прав конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого «загального нагляду» (нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляду за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами).

Водночас, Верховний Суд в зазначеній постанові зазначив, що прокурор у справі №340/11/23 не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду та вказав на відсутність підстав для відступу від правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 18.11.2021 у справі №140/4953/20, від 07.08.2023 у справі №120/2940/23, від 11.10.2023 у справі №120/6160/23 та від 31.10.2023 у справі №480/1729/23, у яких зазначено про те, що прокурор, звертаючись із позовом до суду на захист прав та інтересів фізичних осіб, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.

За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для залишення позову Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без розгляду.

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржуване судове рішення ухвалене судом без додержання норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного

провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі № 440/9002/23 за адміністративним позовом Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Відділу освіти Новосанжарської селищної ради Полтавської області, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні ді.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець