Справа № 199/6216/24
(2-з/199/89/24)
УХВАЛА
про забезпечення позову
13.08.2024
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: судді Спаї В.В.,
розглянувши заяву прокурора в особі заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Л.Кунди про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в її обґрунтування посилаючись на те, що 25.03.2020 р. державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №36123009 про право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1438, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів. Підставою для внесення запису вказано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1206-СГ від 10.03.2020 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення». Вказаним наказом начебто ОСОБА_1 надано із земель державної власності у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1438 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.
Водночас, Лівобережною окружною прокуратурою опрацьовано дані офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua) щодо прийнятих цим органом наказів, та за результатами опрацювання встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймався наказ № 1206-СГ від 10.03.2020 р. «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» ОСОБА_1 », а за цим номером прийнято інший наказ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та з іншою датою - 03.03.2020.
Окрім цього, згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-107/2-23 від 20.01.2023 встановлено, що наказ № 1206-СГ від 10.03.2020 щодо надання земельної ділянки 1421784400:04:000:1438 Головним управлінням не приймався.
Крім того,Головним управліннямДержгеокадастру уДонецькій областінадано копіюнаказу №1206-СГвід 03.03.2020,але іншого змісту, а саме про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовного розміру 1,0000 га, розташованої на території Костянтинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.
При цьому, під наказом № 1206-СГ від 10.03.2020 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», копія якого міститься у реєстраційній справі, зазначені посада та прізвище підписанта - «начальник ОСОБА_3 ».
Наказ № 1206-СГ від 03.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки підписано в.о. начальника ОСОБА_4 з накладенням її особистого підпису.
Тобто, на переконання прокурора, зміст наказу №1206-СГ від 03.03.2020 р., не відповідає змісту наказу з тим же номером, але іншою датою, що міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421784400:04:000:1438.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-2136/2-23 від 26.09.2023, ОСОБА_1 звертався до Управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №4231-СГ від 03.09.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.
Проте, наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 . Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймався.
Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №10-5-0.62-2246/2-23 від 09.10.2023 р. всі документи, зокрема накази з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення реєструються в автоматичному режимі в автоматизованій системі діловодства СЕД «ДОК ПРОФ», починаючи з 01.10.2019 р.
Водночас Головним управлінням зазначено, що за результатами державної експертизи технічного захисту інформації встановлено, що комплекс засобів захисту надійно забезпечує захист інформації, розміщеної у системі «СЕД «ДОК ПРОФ».
Тобто підстави вважати, що накази, надані Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області є недостовірними, відсутні.
На переконання позивача, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421784400:04:000:1438, а остання вибула з державної власності поза її волею.
Прокурор у заяві просить суд:
-накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 421784400:04:000:1438 площею 2,0000 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2063424814217), що знаходиться на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню з власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 04340721 (87040, Донецька область, Маріупольський район, село Кальчик, провулок Вокзальний, будинок 2);
-заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 421784400:04:000:1438 площею 2,0000 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.
Розглянув заяву прокурора про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення повністю, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 149ЦПК України забезпеченняпозову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.
Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України), забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
При розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову направлене на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Належність земельноїділянки зкадастровим номером1421784400:04:000:1438,,відомості відносноякої внесенодо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно,відповідачу підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка надана позивачем.
Як встановлено судом, між сторонами дійсно виник спір стосовно набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1438 стосовно законності рішення, прийнятого відносно нерухомого майна.
У Постанові ВС від 07.09.2020 р. у справі №522/3471/20 (провадження №61-9451 св 20) зроблений наступний висновок щодо застосування такого виду забезпечення позову, як арешт.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачавід можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотанняу формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, тому доводи касаційної скарги про те, що позов безпідставний при вирішенні цього процесуального питання не досліджуються.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
У заяві про забезпечення позову в цій справі прокурор серед іншого обґрунтовано посилається на те, що застосування заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (у даному випадку держави) від можливих недобросовісних дій з боку відповідача є необхідним з метою, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд вважає доведеним можливе ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову при вчиненні подальших дій щодо реєстрації права власності на спірне майно за третіми особами/використання земельної ділянки за її цільовим призначенням її власником; є доведеним співмірність запропонованих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Виходячи з вищенаведеного, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст.3, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч.ч. 1, 2 ст. 149, п.п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 150, ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153, 260 - 261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву прокурора в особі заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Л.Кунди про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити позов прокурора в особі керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та
-накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 421784400:04:000:1438 площею 2,0000 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2063424814217), що знаходиться на території Малоянисольської сільської ради Нікольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню з власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 04340721 (87040, Донецька область, Маріупольський район, село Кальчик, провулок Вокзальний, будинок 2);
-заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 421784400:04:000:1438 площею 2,0000 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 13 серпня 2024 р.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду .
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя В.В.Спаї
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2024 |
Оприлюднено | 15.08.2024 |
Номер документу | 120991530 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
СПАЇ В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні