Рішення

від 07.08.2024 по справі 195/1535/22

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1535/22

2-о/195/2/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

07.08.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Скрипченка Д.М., за участі секретаря судового засідання Левкович Н.М., заявника у справі: ОСОБА_1 , представника заявника, ОСОБА_2 ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Томаківської селищної ради СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ, Томаківський відділДержавної реєстрації актів цивільногостану уНікопольському районіДніпропетровської областіПівденно-Східного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції (м.Одеса),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свої вимогизаявники мотивуютьтим,що вони знайомі між собою та знаходяться в близьких відносинах з початку 2015 року. Однак, через деякий час посварились і не спілкувалися, а потім ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_5 народила від нього доньку 27 лютого 2016 року.

Коли він став з`ясовувати всі подробиці цієї події, то йому стало відомо, що після народження доньки ОСОБА_5 не могла довгий час зареєструвати доньку в органах ДРАЦС, так як в неї немає паспорту, бо вона ще в 2005 році неповнолітньою дитиною приїхала на Україну зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , а потім їй подруги та знайомі порекомендували зареєструвати їхню доньку на прізвище матері у якої була Посвідка з правом постійного проживання на Україна. Ось і вийшло, що їхня спільна донька має прізвище своєї бабусі по лінії матері ОСОБА_7 , і зареєстрована в свідоцтві про народження, яке видане Томаківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 55 від 29 червня 2016 року, як ОСОБА_8 , тобто, в Свідоцтві про народження немає фактичних відомостей ні про її батька, ні про її матір.

Крім цього, 08 лютого 2017 року Розпорядженням голови Томаківської районної державної адміністрації № 29-р було призначено опікуном їхньої доньки громадянку ОСОБА_9 , знайому ОСОБА_10 , рідної матері ОСОБА_7 .

Народилася ОСОБА_11 в Марганецькій міській лікарні, що підтверджується обмінною карткою, яка оформлена на ОСОБА_12 .

З кінця 2017 року ОСОБА_13 та ОСОБА_5 знаходяться в фактичних шлюбних відносинах та разом виховують свою доньку ОСОБА_14 . На теперішній час заявники готують дитину ОСОБА_11 до школи. Опікун ОСОБА_15 забирає її на час перевірок.

В зв`язку з вищенаведеним заявники змушені звернутися до суду із даною заявою.

Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 року призначено молекулярно-генетичну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

На виконання Ухвали суду від 18.09.2023 року КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи «ДОР» направлено висновок експерта за результатами проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи від 29.03.2024 року №806-МГ відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є заявниця у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність даної події складає 99,99999 %.

Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 року провадження у справі поновлено.

Заявник у справі, ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги в частині встановлення факту батьківства підтримала та просила задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заяву підтримала, просила в якості доказу взяти до уваги висновок експертизи, за яким вірогідність спорідненості дитини з батьком складає 99.99999 %, що свідчить про походження дитини від ОСОБА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 в судовому засіданні проти вимог щодо встановлення факту батьківства ОСОБА_2 не заперечувала.

В якості свідка була допитана гр.-ка ОСОБА_16 , яка підтвердила суду той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають однією сім'єю, ведуть спільне господарство, дитина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , часто знаходиться у них.

Представник Виконавчого комітету Томаківської селищної ради СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ, у судове засідання не з`явився, надавши суду письмові пояснення з приводу даної заяви.

Заінтересована особа Томаківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких пояснень щодо заявлених вимог не надано.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України.

У відповідності до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Системний аналіз положень СК України, зокрема ст.ст.3,5,7,14,15,121, свідчить, що походження дитини від батька, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини та не визнав у встановленому законом порядку свого батьківства (не подавав заяви про визнання батьківства до органів державної реєстрації актів цивільного стану), ґрунтується на підставі встановлення кровного споріднення між дитиною та батьком, тобто обставин, які свідчать про біологічне походження дитини від певної особи.

Зазначений висновок узгоджується з роз`ясненнями, викладеними в п.п.3,11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній, і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст.53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини.

Згідно з ч.1 ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до абз.3 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Судом встановлено, що заявники у справі знайомі між собою та знаходяться в близьких відносинах з початку 2015 року, а через деякий час посварились і не спілкувалися, а потім ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_5 народила від нього доньку 27 лютого 2016 року.

Коли він став з`ясовувати всі подробиці цієї події, то йому стало відомо, що після народження доньки ОСОБА_5 не могла довгий час зареєструвати доньку в органах ДРАЦС, так як в неї немає паспорту, бо вона ще в 2005 році неповнолітньою дитиною приїхала на Україну зі своєю матір`ю ОСОБА_6 . Надалі їхню доньку було зареєстровано на прізвище матері (бабусі) у якої була Посвідка з правом постійного проживання на Україна. Отже, їхня спільна донька має прізвище своєї бабусі по лінії матері ОСОБА_7 , і зареєстрована в свідоцтві про народження, яке видане Томаківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 55 від 29 червня 2016 року, як ОСОБА_8 , тобто, в Свідоцтві про народження немає фактичних відомостей ні про її батька, ні про її матір.

Крім цього, 08 лютого 2017 року Розпорядженням голови Томаківської районної державної адміністрації № 29-р було призначено опікуном їхньої доньки громадянку ОСОБА_9 , знайому ОСОБА_10 , рідної матері ОСОБА_7 .

Народилася ОСОБА_11 в Марганецькій міській лікарні, що підтверджується обмінною карткою, яка оформлена на ОСОБА_12 .

ОСОБА_15 надавала рекомендації щодо реєстрації їхньої доньки у пологовому будинку, а також щодо оформлення опіки. Фактично всі ці роки донька проживала з ними та своєю бабусею ОСОБА_6 , а гроші за опіку отримує ОСОБА_15 .

З кінця 2017 року ОСОБА_13 та ОСОБА_5 знаходяться в фактичних шлюбних відносинах та разом виховують свою доньку ОСОБА_14 . На теперішній час заявники готуємо її до школи. Опікун ОСОБА_15 забирає її на час перевірок.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77, 78 УПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Слід зазначити, що одним із доказів про наявність кровного споріднення між ймовірними батьками та дитиною є експертиза ДНК, яка на основі вивчення набору хромосом батьків і дитини може підтвердити походження дитини від конкретних батька та/або матері. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009 року).

Суд також звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В даному випадку факт батьківства безумовно підтверджується висновком молекулярно-генетичної експертизи від 29.03.2024 року №806-МГ за результатами якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є заявниця у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність даної події складає 99,99999 %.

Що стосується вимог встановлення факту постійного проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то в цій частині слід відмовити, оскільки під час розгляду справи встановлено, що заявники дійсно проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ведуть спільне господарство, тобто, будь якого спору з приводу даного питання між сторонами не виникає, відповідно відсутня потреба у його встановленні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявниками було надано належні та допустимі докази на підтвердження наявності обставин, які свідчать про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є заявниця у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме надано належні докази, які свідчать про наявність кровного споріднення та достовірність біологічного походження дитини від батька шляхом проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки встановлення даного факту має для заявників юридичне значення. Також, в зв`язку з наведеним, є наявні підстави і для внесення відповідних змін до актового запису про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II вищевказаних Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст.134СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про встановлення батьківства, підлягають задоволенню і вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Томаківської селищної ради СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ, Томаківський відділДержавної реєстраціїактів цивільногостану уНікопольському районіДніпропетровської областіПівденно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерстваюстиції (м.Одеса), - задовольнити частково.

Встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відносно доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку народила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Томаківський відділДержавної реєстраціїактів цивільногостану уНікопольському районіДніпропетровської областіПівденно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерстваюстиції (м.Одеса)внести зміни до актового запису №55 від 29 червня 2016 року про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю дитини гр.-ку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище, ім'я та по батькові дитини - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.08.2024 року.

Суддя: Д. М. Скрипченко