Ухвала

від 13.08.2024 по справі 916/5516/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

13 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5516/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С»

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 (суддя В.В. Литвинова, м.Одеса, повний текст складено 25.04.2024)

у справі №916/5516/23

за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С»

про стягнення 774054,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» про стягнення 774054,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Державне підприємство «Гарантований покупець» утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії вироблену лише мікро- міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності. При цьому відповідно до частини третьої статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем.

На виконання умов договору №16443/01 від 30.01.2019, Державне підприємство «Гарантований покупець», з урахуванням наданих адміністратором комерційного обліку даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску електричної енергії, здійснювало перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» за електричну енергію за розрахунковий період квітня 2023 року.

Водночас відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за квітень 2023 року (по версії MMS 2) у вищевказаний розрахунковий місяць відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні « 0»).

Зважаючи на попередньо сплачені гарантованим покупцем платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем у квітні 2023 року, у позивача виникла переплата за договором за куплену електричну енергію в обсязі 231219 кВт*год на суму 774054,58 грн, яка не була повернута відповідачем на неодноразові вимоги позивача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» 774054,58 грн заборгованості та 11610,82 грн витрат зі сплати судового збору.

Суд першої інстанції своє рішення про задоволення позову мотивував обґрунтованістю та доведеністю матеріалами справи заявлених позивачем вимог, із посиланням на те, що оскільки сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, що надані адміністратором комерційного обліку, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії продавцями за «зеленим» тарифом, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, в тому числі між позивачем та відповідачем, здійснюються на підставі саме даних комерційного обліку, тоді як використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку, чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, не передбачено та з умов договору не випливає.

При цьому суд, встановивши, що місце провадження господарської діяльності відповідача з виробництва електроенергії сонячною електростанцією є окупована територія - Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Виноградове, керуючись приписами статей 13, 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зазначив, що відповідач з 24.02.2022 і до сих пір не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач позивачу. У наведених висновках Господарський суд Одеської області врахував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт послався на те, що підставою для прийняття рішення судом зазначено, що у зв`язку із оновленням НЕК «Укренерго» сертифікованих даних комерційного обліку на платформі MMS, а саме, проведення коригування даних обсягу виробленої електричної енергії на об`єктах відповідача за квітень 2023 року, було встановлено дані, що рівні « 0», у зв`язку із відсутністю здійснення виробництва відповідачем електричної енергії, що, в свою чергу, не відповідає дійсності, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» здійснює діяльність з виробництва електричної енергії та відпускає її в мережі оператора систем розподілу, а отже, у відповідності до умов договору має право на отримання коштів за вироблену електричну енергію. Натомість проведені коригування є такими, що вчинені без належних правових підстав та не оформлені жодним належним документом, а саме, рішенням НЕК «Укренерго».

Серед доводів апеляційної скарги відповідачем, зокрема, зазначено, що місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, а саме, статті 13, 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», адже для застосування приписів наведених статей необхідна сукупність ряду юридичних фактів: визнання території тимчасово окупованою та поширення Кабінетом Міністрів України дії відповідної статті на тимчасово окуповані території. Наразі відсутнє будь-яке рішення Кабінету Міністрів України щодо поширення дії відповідних правових норм на сухопутну територію Херсонської області, а тому приписи вказаних статей на цю територію не застосовуються, а відтак, виробництво електричної енергії на тимчасово окупованих територіях Херсонської області є правомірним у розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Таким чином, знаходження об`єктів відновлювальних джерел енергії на тимчасово окупованій території не є підставою для висновку, що ці об`єкти не працюють синхронно із об`єднаною енергетичною системою України, а тимчасова окупація території України не означає припинення дії законодавства України.

За вказаною апеляційною скаргою Південно-західним апеляційним господарським судом ухвалою від 28.05.2024 відкрито апеляційне провадження та встановлено позивачу строк до 12.06.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу.

11.06.2024 від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1803/24/Д2), в якому позивач, погоджуючись з мотивами оскаржуваного рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 17.06.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у справі №916/5516/23 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.08.2024 о 10:00 год.

Ухвалами апеляційного суду від 07.08.2024 за клопотаннями представників сторін забезпечено участь останніх у судовому засіданні 13.08.2024 о 10:00 год у справі №916/5516/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Однак судове засідання не вдалось провести в режимі відеоконференції, оскільки представники сторін на відеоконфенцзв`язок не вийшли у зв`язку з технічними проблемами у роботі Електронного суду, про що повідомили в телефонному режимі.

Дослідивши обставини справи, предмет та підстави позову, оскаржуване рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, судова колегія дійшла висновку про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 справу №908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1593623,84 грн передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалу мотивовано тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 стосовно того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме, за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №908/1162/23.

Оскільки правовідносини у справі №916/5516/23 і у справі №908/1162/23 стосуються застосування положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», колегія суддів вважає, що правовідносини в цих справах є подібними.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Оскільки відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у цій справі №916/5516/23 та у справі №908/1162/23 є подібними, а також беручи до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» стосовно нерозповсюдження на спірні правовідносини приписів вказаних статей Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», беручи до уваги, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23 (зокрема щодо застосування саме приписів статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі №916/5516/23, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/5516/23 до закінчення розгляду Верховним Судом справи №908/1162/23.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, 229, 232 235, 281 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити апеляційне провадження у справі №916/5516/23, відкрите за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІКОН-С» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2024, до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 14.08.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран