Постанова

від 24.07.2024 по справі 372/1073/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. Справа№ 372/1073/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Палія В.В.

суддів: Сибіги О.М.

Вовка І.В.

при секретарі: Бенчук О.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.07.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишне»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.04.2024 (повний текст складено 01.05.2024) про призначення експертизи

у справі №372/1073/20 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Керівника прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до 1) Обухівської районної державної адміністрації Київської області,

2) ОСОБА_1 ,

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_3 ,

5) ОСОБА_4 ,

6) Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп»

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог - 1) ОСОБА_5 , 2) ОСОБА_6 , 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишне», 4) Козинська селищна рада Обухівського району Київської області

про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

На розгляді Обухівського районного суду Київської області перебувала справа №372/1073/20 за позовом керівника прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що Обухівська райдержадміністрація, видавши розпорядження в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 2 га для ведення особистого селянського господарства, порушила положення статті 59 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України, а також статей 3, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядилася земельними ділянками, які віднесені до земель водного фонду, поза межами наданих їй повноважень.

Вказані земельні ділянки в подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були відчужені на користь ОСОБА_7 , яка звернулась до Обухівської райдержадміністрації із заявою про зміну цільового призначення об`єднаної земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 площею 8 га із «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва». Обухівська райдержадміністрація своїм розпорядженням №588 від 13.05.2009 року вказану заяву задовольнила та змінила цільове призначення земельних ділянок на індивідуальне садівництво, у зв`язку з чим ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на землю із вищевказаним цільовим призначенням.

В подальшому, зазначена земельна ділянка в порядку спадкування перейшла до відповідача у справі ОСОБА_5 , який подарував її своєму батькові ОСОБА_6 . Останній вніс вказану земельну ділянку до статутного фонду ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп».

Прокурор зазначив, що вказані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища, тобто належать до земель водного фонду України, тому Обухівська райдержадміністрація не мала права ними розпоряджатись, що свідчить про відсутність в неї відповідних повноважень на розпорядження земельними ділянками водного фонду. Оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та відносяться до земель водного фонду, тому зміна цільового призначенні зазначеної земельної ділянки із «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» суперечить положенням статей 88, 89 Водного кодексу України та статей 60, 61 Земельного кодексу України.

Прокурор, з урахування заяви про зміну предмета позову, просив:

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації №36 від 16 січня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації №588 від 13 травня 2009 року «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок ОСОБА_7 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» в межах Козинської селищної ради»;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп».

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі №372/1073/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2023, позов прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі №372/1073/20 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» задоволено.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області №36 від 16.01.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, стягнення судового збору з ОСОБА_2 - скасовано.

У задоволенні позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 16.01.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області відмовлено.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» судового збору на користь Київської обласної прокуратури - скасовано.

Провадження у справі №372/1073/20 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - закрито.

Повідомлено керівника Київської обласної прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою віднесений до юрисдикції господарського суду.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 №36 в частині передачі у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 7 земельних ділянок площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та від 13.05.2009 №588 «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок» ОСОБА_7 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» в межах Козинської селищної ради, стягнення судового збору з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишено без змін.

Поновлено дію рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 №36 в частині передачі у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та від 13.05.2009 № 588 «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок» ОСОБА_7 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» в межах Козинської селищної ради та стягнення судового збору з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

28.08.2023 заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 06.09.2023 заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнив; справу №372/1073/20 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, передав для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

20.09.2023 матеріали справи №372/1073/20 надійшли до Господарського суду Київської області.

На адресу суду від відповідача 6 надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-6 посилається на те, що предметом спору у даній справі є наступні обставини:

- категорія (цільове призначення) земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 площею 8 га, оскільки, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а розпорядженням Обухівської РДА не було визначено зміну категорії земель та віднесення земель до будь-якої з категорій;

- розташування спірної земельної ділянки у прибережній захисній смузі, оскільки, ст. 88 ВК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися;

- накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 на земельну ділянкою площею 11,6113 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134 та інші.

Відповідач-6 вважає, що для встановлення зазначених вище обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, зокрема знання у землевпорядній галузі науки.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження та призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено частково.

Призначено судову земельно-технічну експертизу по справі №372/1073/20, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Провадження у справі №372/1073/20, зупинено до завершення призначеної у даній справі експертизи.

Приймаючи ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи виникли питання, які не можуть бути вирішені судом самостійно і для вирішення яких необхідні спеціальні знання, відмінні від знання права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишне» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі №372/1073/20 та ухвалити нове, яким у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження та призначення судової земельно-технічної експертизи відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Апелянт також зазначає, що подання заяви про призначення експертизи не є добросовісним та спрямоване виключно на затягування судового процесу, а не на встановлення обставин справи, які потребують доказуванню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №372/1073/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. - головуючий суддя; судді - Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №372/1073/20 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 20.05.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишне» на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі №372/1073/20 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 06.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишне» на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі №372/1073/20 залишено без руху.

Ухвалою суду від 12.06.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 24.07.2024.

Позициії учасників справи

27.06.2024 на адресу суду через підсистему Електронний суд від відповідача 6 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Явка учасників процесу

В судове засідання 24.07.2024 представники позивача, відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3, відповідача 4, відповідача 5, третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3, третьої особи 4 не з`явились.

Водночас від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Окрім того, ухвали суду, надіслані на адреси відповідачів та третіх осіб були повернуті на адресу суду із причиною повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 вручені відповідачам та третім особам.

За приписами частини 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain») від 07.07.1989).

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Так, відповідачі не були позбавлені можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України.

Оскільки явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3, відповідача 4, відповідача 5, третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3, третьої особи 4.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 1 статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому потрібні певні знання, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.

Також, вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18).

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 100 ГПК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, керівник прокуратури Київської області звернувся до Обухівського районного суду Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації з позовною заявою до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп», на розгляді Господарського суду Київської області перебуває вимога, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:

- усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп».

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначав, що Обухівська райдержадміністрація, видавши розпорядження в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 2 га для ведення особистого селянського господарства, порушила положення статті 59 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України, а також статей 3, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядилася земельними ділянками, які віднесені до земель водного фонду, поза межами наданих їй повноважень.

Вказані земельні ділянки в подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були відчужені на користь ОСОБА_7 , яка звернулась до Обухівської райдержадміністрації із заявою про зміну цільового призначення об`єднаної земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 площею 8 га із «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва». Обухівська райдержадміністрація своїм розпорядженням № 588 від 13.05.2009 року вказану заяву задовольнила та змінила цільове призначення земельних ділянок на індивідуальне садівництво, у зв`язку з чим ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на землю із вищевказаним цільовим призначенням.

В подальшому, зазначена земельна ділянка в порядку спадкування перейшла до відповідача у справі ОСОБА_5 , який подарував її своєму батькові ОСОБА_6 . Останній вніс вказану земельну ділянку до статутного фонду ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп».

Прокурором зазначено, що вказані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища, тобто належать до земель водного фонду України, тому Обухівська райдержадміністрація не мала права ними розпоряджатись, що свідчить про відсутність в неї відповідних повноважень на розпорядження земельними ділянками водного фонду. Оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та відносяться до земель водного фонду, тому зміна цільового призначення зазначеної земельної ділянки із «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» суперечить положенням статей 88, 89 Водного кодексу України та статей 60, 61 Земельного кодексу України.

У свою чергу відповідач-6 посилається на те, що відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, прокурором не надано належних та допустимих доказів щодо належності земельної ділянки до земель водного фонду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірним питанням у цій справі є розташування спірної земельної ділянки у прибережній захисній смузі та відношення її до земель водного фонду.

У відповідності до п. 6.1. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08.10.1998 №53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Згідно пп. 6.1.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень орієнтовний перелік вирішуваних питань земельно-технічної експертизи: який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників)? Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації? Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки? Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки)? Які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів? Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку? Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

Зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних (п. 6.1.2. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Для вирішення питань експертизи з питань землеустрою експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної документації та документації із землеустрою на земельні ділянки.

Суд бере до уваги, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.05.2019 у справі №916/989/18 вирішення питання про призначення судової експертизи є дискрецією судів першої та апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи та за умови наявності визначених статтею 99 ГПК України сукупності передумов для такого призначення.

Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).

Звернення Верховного Суду до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/763614-ц про те, що встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку уповноважений саме суд факту (перша та апеляційна інстанція) є вже усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 07.10.2020 у справі №922/3780/19, від 28.10.2020 у справі №904/3667/19).

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Суд апеляційної інстанції зважає на те, що призначення судом експертизи має на меті повне, всебічне встановлення обставин, шляхом отримання відповідей на питання, відповіді на які не можуть бути надані судом з огляду на необхідність спеціальних (специфічних) знань, і котрі є необхідними для правильного вирішення спору.

Відтак, призначення судом першої інстанції судової експертизи, має на меті ухвалення законного та обґрунтованого рішення за результатом вирішення спору.

За наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що призначення місцевим господарським судом судової земельно-технічної експертизи було доцільним та обґрунтованим, з огляду на необхідність спеціальних знань для встановлення обставин.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування постановленої у справі ухвали, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі №372/1073/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та підстав для її скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишне» на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі №372/1073/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі №372/1073/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишне».

4. Матеріали справи №372/1073/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено після виходу судді Вовка І.В. з відпустки - 12.08.2024.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді О.М. Сибіга

І.В. Вовк