Постанова

від 14.08.2024 по справі 910/14503/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р. Справа №910/14503/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивачів: Рудніцький О.Л.

від відповідача: Янушевич О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційних скарг Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 (повний текст складено 26.02.2024)

у справі №910/14503/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

про визнання недійсним рішення зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (далі - АГК "Північ") про визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022.

Стягнуто з АГК "Північ" на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АГК "Північ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23,в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Також, не погоджуючись з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 виклавши мотивувальну частину рішення, в частині кворуму, в новій редакції.

Крім того, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу АГК "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 змінено та викладено мотивувальну частину в редакції даної постанови.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АГК "Північ" 4 026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

30.07.2024, через систему "Електронний суд", АГК "Північ" подано заяву про стягнення з позивачів витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 31 500,00 грн, а саме: 25 000,00 грн з ОСОБА_2 , 6 500,00 грн з ОСОБА_1

30.07.2024, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подані заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивачів понесених витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 80 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 розгляд заяв АГК "Північ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення призначено на 14.08.2024.

14.08.2024, через систему "Електронний суд", надійшло клопотання позивачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Представник позивачів у судовому засіданні 14.08.2024 підтримав вимоги та доводи своїх заяв, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити. Крім того, просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги АГК "Пінвіч" з 13 000,00 грн до 2 500,00 грн, а також відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 18 500,00 грн.

Представник відповідача, у свою чергу, підтримав вимоги та доводи своєї заяви, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити. Заперечив проти задоволення заяв позивачів та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.

За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 залишено без задоволення, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на скаржників, у зв`язку з тим, що підстави для ухвалення додаткового рішення, відповідно до вимог статті 244 ГПК України відсутні.

Отже, з огляду на результат апеляційного розгляду цієї справи, відшкодуванню підлягають лише витрати АГК "Північ", оскільки його апеляційну скаргу задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

АГК "Північ" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано належним чином засвідчені копії:

- договору про надання правової допомоги від 29.07.2022 №29/07/2022;

- додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 29.07.2022 №29/07/2022;

- акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 29.11.2023 №29/11/2023 на суму 31 000,00 грн;

- договору про надання правової допомоги від 06.12.2023 №06/12/2023;

- додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 06.12.2023 №06/12/2023;

- акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 16.02.2024 №16/02/2024 на суму 9 000,00 грн;

- акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 29.07.2024 №29/07/2024 на суму 13 000,00 грн.

Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Так, у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу професійну допомогу позивачі зазначають, що витрати на професійну правничу допомогу слід зменшити до 2 500,00 грн. Такий розмір витрат на правничу допомогу позивачі вважають справедливим. Крім того, позивачі вказують, що відповідачем не заявлялася вимога про стягнення судових витрат з ОСОБА_2 , а АГК "Північ" позбавлене можливості стягувати витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Правову позицію щодо обов`язку сторони довести належними доказами обставини неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, які заявлено до розподілу, а не лише заявити про такі обставини, викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Одним з принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись, у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.

Щодо судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Так, колегією суддів встановлено, що відповідачу надавались послуги одним представником, але за двома договорами, укладеними ним з різними адвокатськими об`єднаннями.

Як зазначає відповідач, у суді першої інстанції йому надані наступні послуги з правничої допомоги:

- підготовка та направлення усім учасникам справи та до суду відзиву на позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №910/14503/23 відповідно до статей 165, 178 ГПК України (включає витрачений адвокатом час на вивчення матеріалів позовної заяви, підготовку відзиву на позов, додатків до нього, оформлення документів, грошові витрати та затрачений час на поштове відправлення процесуальних документів сторонам та до суду) - фактично витрачений час 20 год, загальна вартість послуги - 20 000,00 грн;

- підготовка та направлення усім учасникам справи та до суду заперечень на відповідь на відзив у справі №910/14503/23 відповідно до статей 167, 184 ГПК України (включає витрачений адвокатом час на вивчення матеріалів відповіді на відзив позивачів, підготовку заперечення, оформлення документів, грошові витрати та затрачений час на поштове відправлення процесуальних документів сторонам та до суду) - фактично витрачений час 5 год, загальна вартість послуги - 5 000,00 грн;

- участь представника відповідача у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 08.11.2023 у справі №910/14503/23 (включає витрачений адвокатом час на підготовку до судового засідання, час прибуття до суду, та у зворотному напрямку, очікування та безпосередньою участю у судовому засіданні) - фактично витрачений час 1 год, загальна вартість послуги - 3 000,00 грн;

- участь представника відповідача у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 29.11.2023 у справі №910/14503/23 (включає витрачений адвокатом час на підготовку до судового засідання, час прибуття до суду, та у зворотному напрямку, очікування та безпосередньою участю у судовому засіданні) - фактично витрачений час 1 год, загальна вартість послуги - 3 000,00 грн;

- участь представника відповідача у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 20.12.2023 у справі №910/14503/23 (включає витрачений адвокатом час на підготовку до судового засідання, час прибуття до суду, та у зворотному напрямку, очікування та безпосередньою участю у судовому засіданні) - фактично витрачений час 1 год, загальна вартість послуги - 3 000,00 грн;

- участь представника відповідача у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 24.01.2024 у справі №910/14503/23 (включає витрачений адвокатом час на підготовку до судового засідання, час прибуття до суду, та у зворотному напрямку, очікування та безпосередньою участю у судовому засіданні) - фактично витрачений час 1 год, загальна вартість послуги - 3 000,00 грн;

- участь представника відповідача у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 14.02.2024 у справі №910/14503/23 (включає витрачений адвокатом час на підготовку до судового засідання, час прибуття до суду, та у зворотному напрямку, очікування та безпосередньою участю у судовому засіданні) - фактично витрачений час 1 год, загальна вартість послуги - 3 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 у справі №910/14503/23, зокрема, частково задоволено заяву відповідача та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АГК "Північ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 500,00 грн.

Враховуючи наведений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв`язку з розглядом вказаної справи у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати в розмірі 18 500,00 грн, відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 129, підпункту б) пункту 4) частини 1 статті 282 ГПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 , у задоволенні позовних вимог якої судом апеляційної інстанції відмовлено повністю.

Щодо судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідач вказує, що в суді апеляційної інстанції йому надані наступні послуги:

- підготовка адвокатом відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 (включає витрачений адвокатом час на вивчення матеріалів апеляційної скарги, підготовку відзиву, додатків до нього, оформлення документів та відправку) - фактично витрачений час 10 год, загальна вартість послуги - 10 000,00 грн;

- участь в апеляційному розгляді 25.07.2024 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 (включає витрачений адвокатом час на підготовку до судового засідання, час прибуття до суду, та у зворотному напрямку, очікування та безпосередньою участю у судовому засіданні) - фактично витрачений час 1 год, загальна вартість послуги - 3 000,00 грн.

Разом із тим, колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відзив на апеляційну скаргу позивачів відповідачем взагалі не подавався, у зв`язку з чим у зв`язку з чим вимоги останнього про стягнення 10 000,00 грн за наведену вище послугу необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Крім того, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг за участь в апеляційному розгляді 25.07.2024, та дійшла висновку про часткове задоволення в сумі 1 000,00 грн, оскільки судове засідання тривало 30 хвилин і представник відповідача приймав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції та не витрачав час на прибуття до суду та у зворотному напрямку.

Судом апеляційної інстанції враховані надані відповідачем докази, розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а також задоволення заяви АГК "Північ про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_2 19 000,00 грн та з ОСОБА_1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України, розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

2. Заяву Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 93; ідентифікаційний код 25661903) 18 500 (вісімнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 500 (п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції інстанції.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 93; ідентифікаційний код 25661903) 500 (п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу №910/14503/23 передати до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов