Ухвала

від 05.08.2024 по справі 908/1951/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.08.2024 Справа № 908/1951/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцова К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1951/24

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 35215632)

про стягнення заборгованості за договором оренди землі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Матюшко Е.В., посвідчення

від відповідача: Мухін О.І., посвідчення

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 15.07.2024 звернулась Запорізька міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП про стягнення 4 684 543,08 грн заборгованості за договором оренди землі № 202303000100033 від 17.10.2023 за період з 17.10.2023 по 30.04.2024; розірвання договору оренди землі № 202303000100033 від 17.10.2023; зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 10,1418 га, кадастровий номер 2310100000:03:030:0661, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, шляхом складання акту приймання передачі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.07.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1951/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Крім того 15.07.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вих.№ 02/03.3-20/01943 від 10.07.2024), в якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на нерухоме майно, належне відповідачу за реєстраційним номером 1613360023101.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2024 розгляд заяви позивача про забезпечення позову у справі визначено судді Азізбекян Т.А.

Позивач підтримав заяву про забезпечення позову.

Відповідач не погоджується з вимогами позивача.

Розглянувши в судовому засіданні 05.08.2024 заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду в аналогічних спорах, висвітленої зокрема у Постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21, «при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких, заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом. визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника».

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають відповідати предмету позову.

Нерухоме майно щодо яких прокурор просить вжити заходів до забезпечення позову, не є предметом позову. Вимог про витребування або передачу цього майна в позові не заявлено. Отже, виконання рішення в даній справі не передбачатиме зобов`язання відповідача або інших осіб вчинити будь-які дії щодо цього майна, а тому обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, не відповідають заявленому предмету позову.

Суд зауважує, що вжиття або невжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, ніяким чином не вплине на можливість виконання судового рішення про стягнення заборгованості за договором оренди землі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

За таких обставин суд визнав заяву про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою та залишив її без задоволення.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) про забезпечення позову у справі № 908/1951/24 залишити без задоволення.

Ухвала підписана 13.08.2024.

Суддя Т.А. Азізбекян

Згідно з оригіналом:

спеціалістА.В.Козлова