Рішення

від 24.10.2024 по справі 908/1951/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/159/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 Справа № 908/1951/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Красніковій С.І., розглянувши матеріали справи № 908/1951/24

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 35215632)

про стягнення заборгованості за договором оренди землі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Крат А.С., посвідчення № 1439 від 04.12.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 15.07.2024 звернулась Запорізька міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП про стягнення з відповідача заборгованість за договором оренди землі від 17.10.2023 №202303000100033 за період з 17.10.2023 по 30.04.2024 в розмірі 4 684 543,08 грн, розірвання договору оренди землі від 17.10.2023 №202303000100033 та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 10,1418 га, кадастровий номер 2310100000:03:030:0661, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, шляхом складання акту приймання-передачі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.07.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1951/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі від 17.10.2023 №202303000100033 щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованості з орендної плати за період 17.10.2023 по 30.04.2024 у загальному розмірі 4 684 543,08 грн. ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» тривалий час належним чином не виконував зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендних платежів (більше 6 місяців), що є істотним порушенням умов договору оренди, то наявні підстави для розірвання договору оренди землі від 17.10.2023. Вимога про повернення земельної ділянки є похідною вимогою від вимоги про розірвання Договору. Таким чином, відповідач зобов`язаний повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661 Запорізькій міській раді за актом приймання-передачі. Посилаючись на приписи ст.ст. 142, 144 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 14, 271, 288, 289 Податкового кодексу України, ст. ст. 18, 20,23 Закону України «Про оцінку землі», ст. ст. 21,32,34,35,36 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 10, 181, 26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивач просить суд позов задовольнити.

Також, 15.07.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вих. № 02/03.3-20/01943 від 10.07.2024), в якій просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно за реєстраційним номером 1613360023101, а саме: незавершене будівництво, багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового,торгівельно-виставкового призначення, (опис: об`єкт незавершеного будівництва - багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення літ. А, фундамент під КТП літ. Б, резервуар №1, резервуар №2, за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, будинок 10, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 35215632) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3171, виданий 23.08.2018 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1951/24 в порядку загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 24/159/24. Підготовче засідання призначено на 25.12.2023. Підготовче засідання відкладалось до 05.08.2024. Також, цією же ухвалою заяву позивача про забезпечення позову (вих. № 02/03.3-20/01943 від 10.07.2024) прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні 05.08.2024.

01.08.2024 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому останній вважає позовні вимоги ЗМР безпідставними, необгрунтованими, такими, що суперечать обставинам справи та не відповідають вимогам чинного законодавства посилаючись на те, що відповідно до вимог пп. 69.14. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Згідно Переліку територій Запорізький район Запорізької області, в тому числі місто Запоріжжя, був віднесений до території активних бойових дій з 12.03.2022. Відповідно до положень наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (в редакції, що діяла на момент звернення ЗМР до суду) Запорізький район Запорізької області зазначений як територія, на якій ведуться активні бойові дії. Таким чином, Товариство на період з дати укладання договору оренди землі до останнього числа місяця, в якому будуть завершені активні бойові дії, звільнено від сплати орендної плати, передбаченою цим договором. Посить суд в позові відмовити.

В судовому засіданні розглянуто заяву позивача про забезпечення позову(вих. № 02/03.3-20/01943 від 10.07.2024) та винесено ухвала від 05.08.2024 про залишення без задоволення заяви Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/1951/24.

В судовому засіданні 05.08.2024, за згодою представників сторін судом закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні 05.08.2024 оголошено протокольну перерву до 09.09.2024.

12.08.2024 позивачем подана суду промова, яка долучено до матеріалів справи.

В судових засіданнях оголошувалась перерву до 09.10.2024, до 24.10.2024

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 24.10.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В засіданні 24.10.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна (за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, від 17.04.2024 № 374761619) Товариство з обмеженою відповідальність «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» (відповідач) є власником незавершеного будівництва, багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення, яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10.

Власником земельної ділянки в межах міста Запоріжжя загальною площею 10,1418 га, кадастровий номер: 2310100000:03:030:0661, за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10 (далі - земельна ділянка) є Запорізька міська рада.

Зазначене відповідає правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, відповідно до якого «...за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 № 59/119 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» земельної ділянки по Оріхівському шосе, 10 для розташування багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення» ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» надано у користування, на умовах оренди, строком на 19 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:03:030:0661) площею 10,1418 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури) по Оріхівському шосе, 10 для розташування багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення.

На виконання вказаного рішення 17.10.2023 між Запорізькою міською радою та ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» укладено договір оренди землі від 17.10.2023 №202303000100033 (далі - Договір).

Договір укладено до 29.08.2037 року: на 13р., 10 міс, 12 дн.

Відповідно до умов пункт 1 Договору, Запорізька міська рада надає, а ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення, що знаходиться: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10.

Згідно пунктів 3,4 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 10,1418 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:03:030:0661. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: об`єкт незавершеного будівництва.

Згідно з пунктом 6 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 280 181 423 грн 52 коп. (двісті вісімдесят мільйонів сто вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять три грн 52 коп.), в цінах 2023 року.

Пунктом 12 Договору передбачено, що орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі та в розмірі: 8 405 442 грн 71 коп. (вісім мільйонів чотириста п`ять тисяч чотириста сорок дві грн. 71 коп,), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

Як визначено пунктом 13 Договору, обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

У відповідності до пункту 14 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Умовами пункту 15 Договору передбачено підстави перегляду розміру орендної плати.

В силу дії пункт 18 Договору, земельна ділянка передається в оренду для: розташування багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, секція В. підрозділ 03.10.

У відповідності до пунктів 31.4 та 34.4 Договору, положеннями Договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного та повного внесення орендної плати, в свою чергу орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Як визначено пунктом 36 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 38 Договору передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендної земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Умовами пункту 39 Договору передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку через несплату, несвоєчасну та/або неповну сплату орендарем орендної плати протягом 6-ти місяців.

Відповідно до пункту 49 Договору, Договір набирає чинності після підписання сторонами.

Невід`ємними частинами Договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку; рішення Запорізької міської ради про надання земельної ділянки в оренду; витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додаткові угоди до Договору не укладались.

Згідно Витягу від 09.10.2023 № НВ-2300080822023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером: 2310100000:03:030:0661 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 280 181 423, 52 грн.

Відповідно до листів Головного управління ДПС у Запорізькій області при проведенні аналізу інформаційної бази АІС Податковий блок встановлено, підприємство ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» (код ЄДРПОУ 35215632) за період з 17.10.2023 по теперішній час не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:03:030:0661.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради).

Зазначеним рішення Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення (повний текст додатку до рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради) річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Запорізькою міською радою складено наступний розрахунок щодо розміру заборгованості за договором оренди землі ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП», земельною ділянкою площею 10,1418 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, кадастровий номер 2310100000: 03:030:0661, за період з 17.10.2023 по 30.04.2024, який розраховано виходячи з наступного.

Згідно ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, зокрема, за 2023 рік становить 105,1 %.

Заборгованість за період з 17.10.2023 по 31.12.2023 становить 1 739 836,32 грн, а саме:

280 181 423,52 грн - нормативна грошова оцінка в цінах 2023 року;

8 405 442,71 грн -розмір орендної плати в цінах 2023 року (з розрахунку 280 181 423,52 грн х 3% = 8 405 442,71 грн; 3% -розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, визначений рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26);

700 453,56 грн - щомісячний розмір орендної плати протягом 2023 року;

338 929,20 грн - розмір орендної плати за період з 17.10.2023 по 31.10.2023 (з розрахунку 1 к.дн. - 22 595,28 грн; 15 к.дн. х 22 595,28 грн = 338 929,20 грн);

розрахунок заборгованості за визначений період:

17.10.2023 по 31.10.2023 + 11.2023 + 12.2023 = = 338 929,20 грн + 700 453,56 грн + 700 453,56 грн = 1 739 836,32 грн.

Заборгованість за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 становить 2 944 706,76 грн, а саме:

294 470 676,00 грн - нормативна грошова оцінка в цінах 2024 року (з урахуванням індексу споживчих цін за 2023 рік у розмірі 105,1%; 280 181 423,52 грн х 1,051 = 294 470 676,00 грн);

8 834 120,28 грн - розмір орендної плати в цінах 2024 року (з розрахунку 294 470 676,00 грн х 3% = 8 834 120,28 грн; 3% - розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, визначений рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26);

736 176,69 грн - щомісячний розмір орендної плати протягом 2024 року;

розрахунок заборгованості за визначений період:

01.2024 + 02.2024 + 03.2024 + 04.2024 = 736 176,69 грн + 736 176,69 грн + 736 176,69 грн + 736 176,69 грн = 2 944 706,76 грн.

Загальна сума заборгованості з орендної плати за період 17.10.2023 по 30.04.2024 становить 4 684 543,08 грн, а саме: 1 739 836,32 грн + 2 944 706,76 грн = 4 684 543,08 грн

Загальна сума заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 17.10.2023 № 202303000100033 за період 17.10.2023 по 30.04.2024 становить 4 684 543,08 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи неналежне виконання ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» взятих на себе зобов`язань згідно умов Договору Запорізька міська рада звертається з позовом, з метою захисту порушених прав, до відповідача з позовом про стягнення заборгованості, розірвання Договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено відносини органів місцевого самоврядування із судами загальної юрисдикції, якими передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.

Частиною 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що у разі звільнення з посади міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження міського голови здійснює секретар міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Секретар міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень міського голови і до моменту початку повноважень міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Запорізької міської ради від 24.04.2024 Харченко Р.В. тимчасово здійснює повноваження Запорізького міського голови до моменту початку повноважень Запорізького міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії Запорізької міської ради, обраної на чергових чи місцевих виборах.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українською народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст.ст. 12, 83,122 ЗК України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Ч. 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Згідно зі ст. 79 ЗК України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути обЛєктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З наведеного слідує висновок, що об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Положеннями статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу дію пункту 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Вказане кореспондується з положеннями частини першої статті 96 Земельного кодексу України та розділом 13 Податкового кодексу України, відповідно до яких, землекористувач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за користування земельними ділянками, у розмірі, визначеному законодавцем.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати орендар земельної ділянки, об єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

За змістом статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З вищезазначених норм права вбачається, що саме договором оренди сторони визначають розмір та умови внесення орендної плати, а Податковий кодекс України встановлює лише строки внесення та порядок визначення орендної плати.

В силу дії статті 206 Земельного кодексу України: використання землі в Україні є платним; обєктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

За змістом частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу.

Аналогічний правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 в справі № 925/258/17, від 31.10.2021 в справі 910/14176/20.

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Земельний податок згідно статті 247 Податкового кодексу України встановлений в розмірі не більше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» та статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 в справі №922/1658/19, від 31.10.2021 в справі 910/14176/20.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 в справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/1.7) (провадження № 11-1317апп18)), постановах Верховного Суду від 31.10.2021 в справі 910/14176/20, від 02.08.2022 у справі №910/2902/18 (910/20964/20).

Як слідує зі статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов`язань, які згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу дії пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016.

В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн.

Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 було встановлено розмір орендної плати за землю.

З наведеного слідує, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

З аналізу статті 21 Закону України «Про оренду землі» слідує, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Крім того, відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 в справі №912/1385/17 зазначила, що виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічна правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 в справі № 183/262/17 (провадження №61-41932сво 18).

Окрім того, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10.10.2019 по справі №293/1011/16 ц викладено висновок, про те, що: тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором без урахування індексації, індексу інфляції тощо.

Як підтверджено довідкою Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.03.2024 № 3218/05/08-01-04-07 ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» систематично порушував зобов`язання, визначені умовами Договору, щодо внесення орендної плати, а саме відповідач за період з 17.10.2023 по 30.04.2024 не сплатив орендну плату в розмірі 4 684 543,08 грн.

Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Аналогічна позиція наведена і в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 в справі №925/549/17, від 20.06.2019 в справі № 383/708/16-ц.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання поговору.

Згідно із вимогами ст.ст. 629, 651 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З урахуванням викладеного, наявні передбачені пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата орендної плати) та статтею 651 Цивільного кодексу України підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, а саме у зв`язку з несплатою орендних платежів, орендодавець позбавлений можливості отримати ці платежі, на що він розраховував, укладаючи спірний договір оренди.

Так, за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин (пункт 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19).

ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» тривалий час належним чином не виконувало зобов`язання за договором оренди в частиш сплати орендних платежів, у зв`язку із чим допустив прострочення сплати орендної плати в повному обсязі з врахуванням індексів інфляції більше 6 місяців, що є істотним порушенням умов договору оренди.

З огляду на вказане, враховуючи положення статтей 1, 13, 21, 32 Закону України «Про оренду землі», статті 141 Земельного кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем систематично порушувалися зобов`язання, визначені умовами Договору, щодо внесення орендної плати, а також враховуючи те, що Запорізька міська рада була позбавлена у значній мірі на отримання коштів із-за істотності допущеного порушення ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП», позовні вимоги Запорізької міської ради про розірвання договору оренди землі від 17.10.2023 № 202303000100033 є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Обов`язок орендаря повернути земельну ділянку невід`ємно пов`язаний з настанням певного юридичного факту - припинення чи розірвання договору оренди землі. А тому після припинення чи розірвання договору оренди у орендаря виникає обов`язок повернути земельну ділянку орендодавцю.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/3166/20.

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною вимогою від вимоги про розірвання Договору.

Таким чином, ТОВ «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» зобов`язано повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661 Запорізькій міській раді за актом приймання-передачі.

Стосовно доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, слід зазначити, що на теперішній час відсутні законодавчі підстави для користування наданими державою податковими преференціями за період з 12.03.2022 по 31.12.2022, коли м. Запоріжжя в складі Запорізького району згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами) відносилось до переліку територій активних бойових дій, оскільки договір оренди землі від 17.10.2023 №202303000100033 укладено лише 17.10.2023 та період заборгованості становить з 17.10.2023 по 30.04.2024.

Відповідно до п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті (абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-ІХ від 12.05.2022 р.).

Так, відповідно доїш. 69.14, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» 31,12., наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

12.12.2022 Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться ( велися ) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідач вважає, що оскільки на території всього Запорізького району велися активні бойові дії, то у нього відсутній обов`язок по сплаті плати за користування спірною земельною ділянкою.

Однак, спірна земельна ділянка, розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району. Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи починаючи з 24.02.2022 не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій ( в т. ч. міста Київ, Дніпро, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг, Одеса тощо). Окремі населенні пункти та території Запорізького району, які розташовані навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Відповідно до висновку постанови Центрального апеляційного Господарського Суду м. Дніпро від 14.02.2024 у справі № 908/1386/23, в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов`язком суб`єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, а тому намагання відповідача ухилитись від орендної плати за спірну земельну ділянку з формальних підстав є неприпустимим.

Апеляційним судом у вказаній справі враховані роз`яснення, щодо відсутності фактичного перебування м. Запоріжжя у зоні активних бойових дій, та винесено постанову на користь міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 76324,15 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 35215632) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21080500, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UА418999980314040535000008001, код класифікації доходів бюджету 21080500, найменування податку, збору, платежу: інші надходження) заборгованість за договором оренди землі від 17.10.2023 №202303000100033 за період з 17.10.2023 по 30.04.2024 в розмірі 4 684 543,08 грн (чотири мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сорок три грн 08 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди землі від 17.10.2023 №202303000100033, укладений між Запорізькою міською радою (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 35215632).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 35215632) повернути Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) земельну ділянку загальною площею 10,1418 га, кадастровий номер 2310100000:03:030:0661, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, шляхом складання акту приймання-передачі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАІНВЕСТГРУПП» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 35215632) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915), р/р № UА058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 02140892, банк: Державна Казначейська служба України м. Київ) судовий збір у розмірі 76 324,15 грн (сімдесят шість тисяч триста двадцять чотири грн 15 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.12.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян