Рішення

від 30.07.2024 по справі 910/6294/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2024Справа №910/6294/24

За позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач"про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 688 483,04 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:прокурор:Биховцева О.А.від позивача:Остапенко О.І.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Херсонська обласна прокуратура звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 688 483,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог Херсонська обласна прокуратура вказує, що Державною екологічною інспекцією Південного округу було проведено позапланову перевірку щодо додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" (яке здійснює виробництво сухих будівельних сумішей) природоохоронного законодавства, за наслідками якої встановлено, що комплекс виробництва сухих будівельних сумішей працював, незважаючи на винесення Державною екологічною інспекцією у Херсонській області припису від 04.08.2020 №07-14/243/20 щодо порушень природоохоронного законодавства, серед яких є здійснення господарської діяльності відповідачем без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та без оцінки впливу на довкілля, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Прокурор стверджує, що розмір заподіяних збитків за період з 21.07.2020 (початок першої перевірки, у ході якої виявлено порушення) по 21.07.2021 (за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах) становить 688 483,04 грн, відшкодування яких просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 відкрито провадження у справі №910/6294/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 27.06.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 відкладено підготовче засідання на 16.07.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №910/6294/24; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/6294/24 по суті на 30.07.2024.

В судове засідання 30.07.2024 з`явились прокурор та представник позивача, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника в засідання по справі №910/6294/24, в тому числі в судове засідання 30.07.2024, не забезпечив, хоча про місце, дату та час засідань повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на приписи ст.ст. 120, 202, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач".

В судовому засіданні 30.07.2024 судом завершено розгляд справи №910/6294/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області отримано скаргу від Андрєєвої І. про порушення, що спричиняють шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу. Андрєєва І. вимагала заборонити діяльність ТОВ "Подрібнювач" з виробництва сухих будівельних сумішей, яке працює на території м. Херсона за адресою: вул. Чайковського, 236, з липня 2019 року (раніше відомий як завод "Мікрон"), яке забруднює атмосферне повітря, ґрунт, мешканці ближніх будинків потерпають від гучного шуму.

10.07.2020 Державна екологічна інспекція у Херсонській області отримала погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу - перевірки ТОВ "Подрібнювач" щодо дотримання вимог екологічного законодавства на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому середовищу.

У період з 21.07.2020 по 03.08.2020 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Подрібнювач" за місцем здійснення діяльності: м. Херсон, вул. Чайковського, 236 (з участю представника товариства), за результатом якої складено акт №07-14/243/2020, яким встановлено порушення природоохоронного законодавства.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Подрібнювач" спеціалізується на виготовленні порошку МП-1.

Перевіркою встановлено наступне:

- територія, на якій ТОВ "Подрібнювач" здійснює діяльність забур`янена, що є порушенням статті 35 Закону України "Про охорону земель";

- на території, біля будинку охорони знаходиться металева ємність для складування твердих побутових відходів, в якій на момент перевірки встановлено залишки спалювання твердих побутових відходів, що є порушенням пунктів є, з статті 17, 35-1 Закону України "Про відходи";

- журнал первинного обліку відходів не впроваджено по формі 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів та тари", що є порушенням пунктів "г" статті 17 Закону України "Про відходи", наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 №342;

- звіт по проведенню інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не розроблено;

- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відсутній, що є порушенням частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Також в акті №07-14/243/2020 зазначено, що в експлуатації знаходиться 5 установок очищення газу (4 циклони та 1 імпульсний фільтр), щодо експлуатації яких встановлено:

- порушення Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Мінприроди України від 06.02.2009 №52: підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу II;

- не призначено осіб, відповідальних за: технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію установок очистки газу; проведення поточних, планових і капітальних ремонтів; утримання у справному стані пристроїв відбору проб, систем контролю та засобів автоматики; належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку згідно з вимогами чинного законодавства; здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин та ефективності роботи ГОУ;

- ведення журналу обліку робочого часу ГОУ; підпункту 2.2.4 пункту 2.2 розділу II;

- не проводиться технічне навчання і перевірка знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу: інженерно-технічного персоналу - не менше одного разу на три роки обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу не менше одного разу на рік; підпункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу II.

- не розроблено та не затверджено інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи; підпункту 2.2.5 пункту 2.2 розділу II; не розроблено паспорт на кожну установку очистки газу; підпункту 2.2.10 пункту 2.2 розділу II; огляд технічного стану установок очистки зі складанням актів перевірок не проводиться; не здійснюється перевірка на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам.

В акті перевірки №07-14/243/2020 зазначено, що технологічний процес виготовлення порошку МП-1 включає певні етапи: розвантаження відсіву щебня на площадці; завантаження в бункер; дроблення в молотковій дробарці; транспортування в вертикальну норію; сушка в сушильному барабані RIELLO 70-130, що працює на дизельному паливі; млин СК; надходження в проміжний силос; млин; силос готової продукції; завантаження готової продукції в автотранспорт. При здійсненні виробничої діяльності в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок; вуглеводні насичені С12-С19 (розчинник РПК -26611 і ін.) у перерахунку на сумарний органічний вуглець; оксиди азоту; діоксид та інші сполуки сірки; оксид вуглецю.

04.08.2020 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області винесено припис №07-14/243/20 про усунення порушень екологічного законодавства, відповідно до якого ТОВ "Подрібнювач" зобов`язаний був вжити заходів, а саме:

- розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків з зазначенням термінів виконання та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом, копію наказу і плану заходів направити до Державної екологічної інспекції у Херсонській області з терміном виконання 10 днів після отримання припису (пункт 1);

- не здійснювати господарську діяльність при відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, з терміном виконання з моменту отримання припису (пункт 2);

- отримати висновок з оцінки впливу на довкілля (з терміном виконання 30 днів після отримання припису) (пункт 3);

- отримати документи, що посвідчують право власності, постійного користування або оренди земельної ділянки (з терміном виконання 30.12.2020) ( пункт 4),

- ліквідувати забур`янення (з терміном виконання 04.09.2020) (пункт 5);

- не допускати спалювання твердих побутових відходів (з терміном виконання постійно) (пункт 6);

- здійснювати первинний облік відходів по формі 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів та тари" (з терміном виконання постійно) (пункт 7);

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (термін виконання 30.12.2020) (пункт 8);

- призначити осіб, відповідальних за: технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію установок очистки газу; проведення поточних, планових і капітальних ремонтів; утримання у справному стані пристрою відбору проб систем контролю та засобів автоматики; належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку згідно з вимогами чинного законодавства; здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин та ефективності роботи ГОУ; ведення журналу обліку робочого часу ГОУ (термін виконання 04.09.2020) (пункт9);

- проводити технічне навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу; інженерно-технічного персоналу (з терміном виконання один раз на три роки) та обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу (з терміном виконання один раз на рік) (пункт 10);

- розробити та затвердити інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи (з терміном виконання 04.09.2020) (пункт 11); здійснювати огляд технічного стану установок очистки зі складанням актів перевірок (термін виконання два рази на рік) (пункт 12);

- розробити паспорт на кожну установку очистки газу (з терміном виконання 04.10.2020) (пункт 13);

- здійснювати перевірку на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам (з терміном виконання один раз на рік) (пункт 14);

- надати копії: наказу про призначення відповідальних осіб за охорону навколишнього природного середовища, в тому числі у сфері поводження з відходами, документи на право використання нерухомого майна та обладнання за адресою: м. Херсон, вул. Чайковського, 236, інформацію про кількість транспортних засобів, договір на водопостачання та водовідведення, договір на вивезення твердих побутових відходів (з терміном виконання 04.09.2020) (пункт 15).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" отримано припис 01.09.2020.

Вважаючи припис протиправним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" у вересні 2020 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (правонаступник - Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в якій з урахуванням уточненого позову від 08.10.2020 просило визнати протиправним та скасувати припис №07-14/243/20 від 04.08.2020.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021, у справі №160/11828/20 у задоволенні позову відмовлено.

Отже, у акті №07-14/243/2020 зафіксовано ряд допущених Товариством з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" порушень природоохоронного законодавства, серед яких є здійснення господарської діяльності відповідачем без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та без оцінки впливу на довкілля, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Звіт про проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не розроблено.

У період з 30.06.2021 по 01.07.2021 Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на підставі колективного звернення громадян також проведено позаплановий захід щодо додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За результатами перевірки повторно встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", ст. 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", про що складено акт від 01.07.2021 №06/1-14/462/21.

06.07.2021 Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) винесено Товариству з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" припис №06/1-14/462/21, який вручено відповідачу 29.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7302200967765.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" звернулось до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) із листом вих. №12.07.2021-2 від 12.07.2021, в якому запропонувало спеціалістам відділу інструментально-лабораторного контролю здійснити виміри викидів забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря обладнанням для виробництва мінеральних порошків.

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) 16.07.2021 складено акт позапланової перевірки №06/1-14/520/21, в якому встановлено, що комплекс виробництва сухих будівельних сумішей працював, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Південного округу здійснено відбір проб та проведено вимірювання забруднюючих речовин від неврахованого джерела.

22.07.2021 Держекоінспекцією на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" лист №3529/02/2-06/06/2-34 щодо надання протягом 15 календарних днів довідки щодо часу роботи джерела викиду забруднюючих речовин.

Оскільки суб`єктом господарювання запитувану інформацію не надано, Державною екологічною інспекцією Південного округу розраховано розмір заподіяних навколишньому природному середовищу збитків, згідно якого за період з 21.07.2020 (початок першої перевірки, у ході якої виявлено порушення) по 21.07.2021 (за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах) розмір збитків становить 688 483,04 грн.

З метою добровільного відшкодування вказаної суми шкоди Держекоінспекцією надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" претензію №6163/10-13/06/2-34 від 30.11.2021 з доданим до неї розрахунком.

У травні 2024 року прокурор звернувся до суду із даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" збитків у розмірі 688 483,04 грн, завданих державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

У преамбулі Закону України "Про охорону атмосферного повітря" вказано, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами абз. 2-3, 5 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

За приписами абз. 5-6, 13 ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Системне тлумачення абз. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 5 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" свідчить, що суб`єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.

Тобто законодавцем встановлено обов`язок суб`єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Пунктом "є" ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 (далі Порядок) (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі дозвіл) це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям (далі суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Пунктом 4 Порядку визначено, що для отримання дозволу суб`єкт господарювання, зокрема, готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.

Наведеними нормами встановлено правило поведінки, що полягає в необхідності утримання від експлуатації стаціонарних джерел викиду з забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання відповідного дозволу. Цей висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, викладеною у постанові від 06.03.2018 у справі №607/4516/17.

Згідно з п. п. 4, п. 2 розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020 року (надалі - Положення №230), Державна екологічна інспекція відповідного округу: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Відповідно до п. 9 розділу II Положення №230 Державна екологічна інспекція відповідного округу складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Державна екологічна інспекція відповідного округу пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 10 розділу II Положення №230).

Отже, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було проведено позапланову перевірку, якою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" здійснює викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря без дозволу на викид, що було зафіксовано в актах №07-14/243/2020, №06/1-14/462/21 та №06/1-14/520/21.

Згідно з п. 1.15.5 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

У п. 2 Порядку зазначено, що проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 року (надалі - Порядок) (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі дозвіл на викиди) це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб`єктам господарювання експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Пунктом 6 Порядку визначено, що для отримання дозволу суб`єкт господарювання, зокрема, готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.

Враховуючи наведене, відсутність у суб`єктів господарювання дозволу на викиди стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу, зокрема абз. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 5-6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та є протиправною формою поведінки в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.

Таким чином, факт неправомірної поведінки відповідача, який полягає у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди, підтверджується актами перевірок, які є носіями доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи наведене, збитки, завдані державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема викидів стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

Так, пунктом 1 наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України №277 від 28.04.2020 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що додається (надалі - Методика).

Відповідно до п. 2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно з п. 2.2. Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу (п. 2.8. Методики).

Пунктом 3.7. Методики встановлено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

У пункті 3.8 Методики вказано, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу, за результатами інструментально-лабораторних вимірювань здійснюється за формулою:

де

mi - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) без дозволу на викиди, т;

p?? - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення), приведених до нормальних умов, мг/м-3;

qvo - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м-3/с;

T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Відповідно до п 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Доказів надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" протягом 15 календарних днів довідки щодо часу роботи джерела викиду забруднюючих речовин на запит Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (лист вих. №3529/02/2-06/06/2-34) матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Як вбачається із здійсненого Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) розрахунку розмірів відшкодування збитків, як заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариством з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач", сума заподіяних збитків за період з 21.07.2020 (початок першої перевірки, у ході якої виявлено порушення) по 21.07.2021 (за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах) становить 688 483,04 грн.

Відповідач своїм правом на спростування вірності здійсненого позивачем розрахунку не скористався.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (відповідний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19).

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" не скористалось своїм правом на спростовання тверджень прокуратури про завдання ним шкоди навколишньому природному середовищу, яка полягала у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу на викиди.

Грошовим виразом майнової шкоди є збитки.

З огляду на наведене суд визнає наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини, відтак вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими.

Щодо порушення інтересів держави та підстав представництва інтересів прокурором суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Звертаючись до суду з даною позовною заявою прокурор виходив з того, що Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з моменту пред`явлення претензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" (з 2021 року) до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.

Листом Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) вих. №656/10-12/06/2-34 від 04.02.2022 повідомила Херсонську обласну прокуратуру, що нею заходи цивільно-правового характеру не вживалися, крім того, просила обласну прокуратуру звернутися в її інтересах з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави ще з 2021 року, однак не звертався до суду з відповідним позовом та не визнавав відповідного порушення.

За таких обставин позовні вимоги керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" у зв`язку з задоволенням позову повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" (02000, м. Київ, пр. Шухевича Романа, буд. 2Т; ідентифікаційний код 38299207) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, у розмірі 688 483 (шістсот вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят три) грн 04 коп. шляхом перерахування коштів за реквізитами: отримувач - ГУК у Херсон.обл/Херсон МТГ/24062100, рахунок UA068999980333109331000021447 у Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37959517, код бюджетної класифікації 24062100. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подрібнювач" (02000, м. Київ, пр. Шухевича Романа, буд. 2Т; ідентифікаційний код 38299207) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний код 04851120) судовий збір у розмірі 8 261 (вісім тисяч двісті шістдесят одна) грн 80 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.08.2024.

Суддя Р.В. Бойко