Рішення

від 14.08.2024 по справі 910/6936/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2024справа №910/6936/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/6936/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» (вул. Верховинна, буд. 91, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код 32048551)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (вул. Стратегічне шосе, буд. 2 літ. «А», м. Київ, 03028; ідентифікаційний код 40998954)

про стягнення 32 686,62 грн,

без виклику представників сторін.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» (далі - ТОВ «ВС-Транс») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (далі - ТОВ «Місто для людей Київ») 32 686,62 грн за договором на технічне обслуговування від 24.07.2017 №10-0 (далі - Договір), з яких: 18 174,69 грн основного боргу; 3 228,08 грн пені та 11 283,85 грн втрат від інфляції.

Позов мотивовано тим, що:

- 24.07.2017 ТОВ «Місто для людей Київ» (замовник) та ТОВ «ВС-Транс» (підрядник) укладено Договір, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконувати роботи по технічному обслуговуванню, підтримці в працездатному та технічно справному стані систем адресної пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу, димовидалення та пожежогасіння машинного відділення ЛТПП встановлених в житловому будинку, що знаходиться за адресою: пр. Перемоги, 71-а, м. Київ (далі - роботи);

- підрядник належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, а саме виконав роботи на загальну суму 23 982,76 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт (актами приймання наданих послуг), проте замовник розрахувався за виконані роботи лише частково у сумі 5 808,07 грн;

- станом на 03.06.2024 (дата підписання позову) за відповідачем обліковується заборгованість за Договором у сумі 18 174,69 грн; у зв`язку неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивачем нараховано 3 228,08 грн пені та 11 283,85 грн втрат від інфляції.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

ТОВ «Місто для людей Київ» 24.06.2024 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило таке:

- відповідач надає житлові послуги та здійснює діяльність з управління багатоквартирними будинками у місті Києві (основний КВЕД 81.10 - комплексне обслуговування об`єктів), яка полягає в утриманні і ремонті спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території; так, відповідач здійснював управління багатоквартирним будинком за адресою: просп. Перемоги, буд. 71А, м. Київ, на підставі індивідуальних договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які укладені з кожним співвласником будинку - власником житлового (квартири) чи нежитлового приміщення;

- правовідносини позивача з відповідачем полягали у тому, що на підставі Договору позивач надавав відповідачу послуги з технічного обслуговування систем пожежної безпеки (пожежна сигналізація, оповіщення людей про пожежу) у багатоквартирному будинку за адресою: просп. Перемоги, буд. 17А, м. Київ; Договір припинив свою дію 01.02.2019 згідно з пунктом 1 додаткової угоди від 31.01.2019;

- оплата послуг позивача формувалася за рахунок надходжень коштів відповідачу від співвласників за управління багатоквартирним будинком; заборгованість співвласників будинку перед відповідачем станом на момент припинення Договору 01.02.2019 становила 486 258,11 грн;

- 24.02.2022 розпочалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України; Указом Президента від 24.02.2024 №64/2022 на території України введено воєнний стан; у зв`язку із запровадженням воєнного стану значна кількість співвласників будинку виїхали за кордон, були позбавлені джерел доходу, звільнилися з роботи, тому тривалий час не сплачували відповідачу плату за управління будинком;

- з описаних дій слідує, що причиною невиконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати заборгованості за Договором стали такі обставини, передбачені пунктом 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»: дії іноземного ворога, військові дії, неоголошена війна, вторгнення; дані обставини є надзвичайними, оскільки знаходяться поза межею впливу відповідача, непередбачуваними, оскільки станом на дату підписання додаткової угоди їх настання неможливо було передбачити та невідворотними, оскільки їх неможливо було оминути; тому, відповідач посилається на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як на підставу несвоєчасної оплати боргу за Договором;

- у розрахунку заборгованості позивач розрахував пеню за період з 08.11.2018 по 08.08.2019 та втрати від інфляції за період з 08.11.2018 по травень 2024 року; проте, оскільки сторонами була підписана додаткова угода від 31.01.2019 про припинення дії Договору, якою погоджено строку оплати заборгованості у сумі 18 174,69 грн до 01.05.2019, то нарахування пені та втрат від інфляції до 01.05.2019 є безпідставним;

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір пені та втрат від інфляції на 80%, а також просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

ТОВ «ВС-Транс» 26.06.2024 подало суду відповідь на відзив, в якій вказало, що: виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема, кінцевих споживачів, або відсутність у боржника прибутку, відсутність коштів на рахунках; за весь час існування договірних відносин позивач жодного разу не отримував повідомлення про настання обставин непереборної сили, тому посилання на такі обставини недоречне в будь-якому разі; позивач погоджується з запереченням відповідача з посиланням на пункт 4 додаткової угоди від 31.01.2019 до Договору, відповідно до якого замовник зобов`язується сплатити кошти у сумі 18 174,69 грн не пізніше 01.05.2019, а підрядник погоджується з даною умовою, отже нарахування пені та втрат від інфляції має починатися з 02.05.2019; ступінь виконання зобов`язання відповідачем, на думку позивача, не дає обґрунтованих підстав суду зменшити розмір санкцій, нарахованих позивачем; стосовно твердження відповідача, що він не отримував претензію про сплату заборгованості за Договором, то позивач і не зобов`язаний був її надсилати, оскільки ні чинним законодавством, ані Договором обов`язковість надсилання претензії не передбачено, крім того, чинне законодавство не містить такої вимоги для надсилання претензії, як надсилання цінним листом з описом вкладення.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач 26.06.2024 подав суду заяву про зміну предмета позову та уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 34 569,80 грн, з яких: 18 174,69 грн основного боргу; 3 133,02 грн пені; 10 485,73 грн втрат від інфляції; 2 776,36 грн 3% річних.

Пунктом 2 частини другої та частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум пені та втрат від інфляції, та змінює предмет спору шляхом доповнення позовних вимог вимогою про стягнення 3% річних.

Перевіривши дотримання позивачем наведених положень ГПК України суд приймає заяву ТОВ «ВС-Транс» до розгляду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

24.07.2017 ТОВ «ВС-Транс» (підрядник) і ТОВ «Місто для людей Київ» (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- підрядник зобов`язується виконувати роботи з технічного обслуговування, підтримки в працездатному та технічно справному стані систем адресної пожежної сигналізації та оповіщення людей при пожежі, димовидалення та пожежогасіння машинного відділення ЛТПП, встановлених в житловому будинку за адресою: просп. Перемоги, буд. 71-а, м. Київ (пункт 1.1 Договору);

- за результатами проведених робіт за звітний місяць підрядник складає акт виконаних робіт з технічного обслуговування систем (пункт 2.3 Договору);

- не пізніше 10-го числа місяця, наступного за календарним місяцем, підрядник надає замовнику в двох примірниках акт виконаних робіт, виконаних протягом минулого (звітного) місяця (пункт 2.4 Договору);

- замовник зобов`язується протягом 7 (семи) робочих днів після надання підрядником актів приймання-передачі виконаних робіт прийняти і підписати їх або надати в цей термін мотивовану відмову з проектом двостороннього акта з переліком недоробок і дефектів, які необхідно усунути, і терміни їх виконання (пункт 2.5 Договору);

- вартість робіт з технічного обслуговування систем згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1), який є невід`ємною частиною Договору, є твердою та становить за місяць 4 996,41 грн, крім того ПДВ 20% - 999,28 грн, а всього 5 995,69 грн, що включає в себе: система пожежної сигналізації та оповіщення людей при пожежу (ДКПП: Код 80.20) - 2 398,28 грн, в тому числі ПДВ 20% - 399,71 грн; системи димовидалення та автоматичного пожежогасіння машинного приміщення ЛТПП (ДКПП: Код 43.22) - 3 597,41 грн, в тому числі ПДВ 20% - 599,57 грн (пункт 3.1 Договору);

- оплата виконаних підрядником робіт з технічного обслуговування системи проводиться замовником впродовж 5-ти банківських днів з моменту підписання замовником акта приймання виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 3.2 Договору);

- за порушення пункту 3.2 Договору замовник зобов`язаний перерахувати підряднику пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день затримки, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня (пункт 5.3.1 Договору).

Сторонами було підписано та скріплено печатками акти приймання наданих послуг від 31.10.2018 №б/н на суму 5 995,69 грн, від 30.11.2018 №б/н на суму 5 995,69 грн, від 29.12.2018 №б/н на суму 5 995,69 грн і від 31.01.2019 №б/н на суму 5 995,69 грн.

31.01.2019 сторонами було укладено додаткову угоду №б/н до Договору, згідно з якою:

- сторони дійшли згоди припинити дію Договору з 01.02.2019 (пункт 1);

- з моменту набрання чинності даною угодою зобов`язання сторін, що виникли з Договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли з Договору (пункт 2);

- на момент укладення даної угоди замовник має невиконане зобов`язання перед підрядником щодо оплати наданих послуг за Договором на суму 18 174,69 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за Договором (додаток 1 до додаткової угоди); замовник зобов`язується сплатити кошти у сумі 18 174,69 грн не пізніше 01.05.2019, а підрядник погоджується з даною умовою (пункт 4);

- дана угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 5).

З огляду на те, що відповідачем не було погашено наявний борг за Договором позивачем 19.01.2022 було надіслано претензію від 17.01.2022 №1/1-22, в якій ТОВ «ВС-Транс» просило ТОВ «Місто для людей Київ» сплатити наявний у останнього борг.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Місто для людей Київ» стверджує, що не отримувало претензію від 17.01.2022 №1/1-22, а наданий позивачем розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є лише доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку, проте не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача; належним доказом надіслання відповідачу документів має бути опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме поштова квитанція (чек); позивачем не надано суду опис вкладення відправленої поштової кореспонденції; таким чином, твердження позивача про надіслання відповідачу претензії від 17.01.2022 про оплату заборгованості не повинні братися судом до уваги, в тому числі для переривання строку позовної давності; інші вимоги від позивача не надходили на адресу відповідача, акти звіряння заборгованості не складалися.

Разом з тим, за положеннями чинного законодавства України позивач не має обов`язку надсилати претензію про необхідність оплатити борг, строк оплати якого встановлений укладеним сторонами договором.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинами першою і другою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

ВИСНОВКИ

Отже, оскільки позивачем були належним чином надані відповідачу послуги за Договором, а відповідачем такі послуги прийняті без будь-яких зауважень, проте не оплачені у повному обсязі, то позовні вимоги ТОВ «ВС-Транс» про стягнення з ТОВ «Місто для людей Київ» 18 174,69 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 133,02 грн пені за період з 02.05.2019 по 02.11.2019, а також 10 485,73 грн втрат від інфляції та 2 776,36 грн 3% річних за період з 02.05.2019 по 03.06.2024.

Судом перевірено розрахунок сум пені, втрат від інфляції та 3% річних і періодів їх нарахування, та встановлено, що: позивачем правильно розраховано суму і період нарахування пені; період нарахування сум втрат від інфляції та 3% річних визначений правильно, проте суми розраховані неправильно.

Так, за перерахунком суду за період з 02.05.2019 по 03.06.2024 сума втрат від інфляції становить 11 116,25 грн, а сума 3% річних - 2 778,49 грн.

Частиною другою статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог ТОВ «ВС-Транс» в частині стягнення з ТОВ «Місто для людей Київ» сум втрат від інфляції та 3% річних, то стягненню з відповідача підлягає 10 485,73 грн втрат від інфляції та 2 776,36 грн 3% річних за розрахунком позивача, а також 3 133,02 грн пені.

Стосовно ж доводів відповідача про те, що введення на території України воєнного стану є форс-мажорною обставиною, що є підставою несвоєчасної оплати боргу за Договором, то згідно з умовами додаткової угоди від 31.01.2019 борг у суму 18 174,69 грн мав бути сплачений відповідачем не пізніше 01.05.2019, а воєнний стан в України введено Указом Президента від 24.02.2024 №64/2022 з 24.02.2024, тобто через 34 місяці з моменту закінчення встановленого сторонами строку для оплати боргу.

Також відповідач зазначає, що беручи до уваги компенсаторний характер штрафних санкцій в господарському процесі та відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження заподіяння позивачу збитків внаслідок прострочення оплати коштів, відповідач вважає, що на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 ЦК України наявні підстави для зменшення сум пені та втрат від інфляції на 80%.

Суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 551 ЦК України суд може зменшити розмір неустойки, проте таке зменшення є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов?язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов?язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов?язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов?язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов?язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов?язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов?язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов?язання у вигляді втрат від інфляції не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов?язання.

В той же час, позивачем зобов`язання за Договором виконувалися належним чином, а відповідач допустив прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій, у зв`язку з чим в даному випадку відповідач не довів винятковості обставин та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки.

Що ж до застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача, то слід зазначити таке.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним пунктом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 №3450-IX пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в такій редакції: « 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Відтак позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» (вул. Верховинна, буд. 91, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код 32048551) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (вул. Стратегічне шосе, буд. 2 літ. «А», м. Київ, 03028; ідентифікаційний код 40998954) про стягнення 34 569,80 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (вул. Стратегічне шосе, буд. 2 літ. «А», м. Київ, 03028; ідентифікаційний код 40998954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» (вул. Верховинна, буд. 91, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код 32048551): 18 174 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн 69 коп. основного боргу; 3 133 (три тисячі сто тридцять три) грн 02 коп. пені; 10 485 (десять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн 73 коп. втрат від інфляції; 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн 36 коп. 3% річних і 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.08.2024.

Суддя Оксана Марченко