Ухвала

від 13.08.2024 по справі 921/431/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

13 серпня 2024 року м. Тернопіль Справа № 921/431/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ, смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХІНАГРО, с.Підгородне Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 124576,60грн,

за участю представників:

позивача: Кришталь О.О., адвокат, довіреність №19/07 від 19.07.2024 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

відповідача: не з`явився.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ», смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, звернулося 05.07.2024 (згідно з накладною оператора поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА" на поштове відправлення №2100400002985) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІНАГРО», с.Підгородне Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 124576,60грн коштів, внесених в якості передоплати за товар, який не поставлено згідно договору поставки запасних частин №07/ЗЧ/2024 від 07.03.2024.

В обґрунтування позову товариством зазначено, що внаслідок укладення між сторонами 07.03.2024 договору поставки запасних частин №07/ЗЧ/2024 у відповідача як Постачальника виник обов`язок поставити та передати у власність Покупця запасні частини та комплектуючі до транспортних засобів та/або сільськогосподарської техніки (товар), а позивач як Покупець зобов`язався - прийняти товар належної якості та сплатити вартість товару. На виконання даного договору 11 березня 2024 року позивачем здійснено оплату товару в сумі 124 576,60 грн, однак відповідачем товар не поставлено, вимогу №140 від 12.06.2024 про передачу товару та вимогу №144 від 24.06.2024 про повернення коштів залишено без відповіді та задоволення. Дані обставини послугували підставою для звернення з цим позовом до суду з метою захисту майнових прав товариства.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 13.08.2024, про що повідомлено учасників справи в порядку, визначеному ч.2, 3 ст.120, п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

09.08.2024 (згідно з накладною оператора поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА" на поштове відправлення №2105000050869) позивач звернувся до господарського суду із заявою №151 від 07.08.2024 про уточнення позовних вимог. У заяві вказано про повернення 06 липня 2024 року відповідачем коштів в сумі 124 576,60 грн на підставі платіжної інструкції № 285, на підтвердження чого долучено копію інформаційного повідомлення про зарахування коштів №285 від 06.07.2024. Крім того, позивачем на підставі п.7.5 договору поставки нараховано штраф за прострочення відповідачем терміну поставки товару більше, аніж на 10 днів, в розмірі 1% вартості товару за кожен день прострочення (1 245,76 грн), а саме з 24.06.2024 в загальній сумі 56 059,20грн, який просив стягнути з відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов чи клопотань з процесуальних питань не скористався, в судове засідання не з`явився та про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №0690246478194 від 23.07.2024 про вручення поштового відправлення №0602277167058 від 15.07.2024, яким товариству направлялася ухвала суду від 15.07.2024.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки згідно ухвали від 15.07.2024 явка сторін в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, брати участь в засіданні є правом сторони, тому суд здійснив розгляд спору в даному судовому засіданні.

Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог, дослідивши зміст заяви, пояснення сторони позивача, суд враховує таке.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У статті 46 ГПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач, зокрема вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Також, за частиною 6 даної норми кодексу, у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше, ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, ТОВ ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ звернулося з позовом до ТОВ «ТЕХІНАГРО», у якому просило суд стягнути 124576,60грн, внесених в якості передоплати за товар, який не поставлено згідно договору поставки запасних частин №07/ЗЧ/2024 від 07.03.2024. Підставою для стягнення даної суми коштів позивачем визначено обставини не поставки відповідачем товару, залишення без задоволення вимоги позивача №140 від 12.06.2024 та №144 від 24.06.2024 про повернення коштів. Таким чином, вказані позивачем обставини свідчать про відмову позивача як покупця від договору у зв`язку з порушенням умов договору внаслідок втрати інтересу, тому просив повернути внесену суму передоплати.

Таким чином, при поданні позову позивачем визначено предмет позову стягнення коштів, перерахованих за товар, який не поставлено.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Заяву позивача про зміну предмета позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Оскільки предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому, в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 03.08.2020 у справі №911/2139/19).

У поданій 09.08.2024 заяві №151 від 07.08.2024 (вх.№6392 від 12.08.2024) про уточнення позовних вимог позивачем повідомлено про сплату відповідачем 06.08.2024 коштів, які були предметом позову у даній справі, та, з посиланням на умови договору, що передбачають відповідальність за порушення строків поставки товару (п.7.5 договору №07/ЗЧ/2024 від 07.03.2024), нарахувано штраф, який просить стягнути з відповідача.

Отже, позивачем заявлено нову позовну вимогу про стягнення суми штрафу, яка не була заявлена у позові. Відтак, на переконання суду, позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 07.08.2024 у цій справі фактично змінив предмет позовних вимог шляхом включення до предмета позову додаткової вимоги про стягнення штрафу, підставою стягнення якого є умови договору, що регулюють відповідальність сторін за не виконання договірних зобов"язань.

Позовна вимога про стягнення штрафу є самостійним, нормативно визначеним способом захисту прав Покупця товару, яка ґрунтується на зовсім інших, відмінних підставах, аніж вимога про повернення коштів, сплачених в якості передоплати за товар.

Таким чином, позивачем було змінено не лише предмет, а і підстави позову, що в силу норм ГПК України, не допускається.

Водночас, об`єднання позовних вимог можливе лише в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

З урахуванням вищенаведеного, суд розцінює заяву про уточнення позовних вимог як доповнення позову новою вимогою про стягнення штрафу за порушення строку поставки товару більше, аніж на 10 днів, предмет та підстави якої є відмінними від первісно заявленого позову про стягнення коштів, внесених в якості передоплати у зв`язку з відмовою покупця від договору через порушення строків поставки товару, а тому відмовляє у задоволенні заяви в частині вимог про стягнення штрафу.

Предметом позовних вимог у цій справі залишається позовна вимога про стягнення з відповідача 124576,60грн.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт сплати відповідачем в добровільному порядку після пред"явлення позову коштів в розмірі 124 576,60грн, відтак, доходить висновку, що спір між сторонами станом на день здійснення провадження у справі - відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Слід зазначити, що закриття провадження у справі на підставі пункту п.2 ч.1 ст.231 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).

Господарський суд закриває провадження у справі з наведеної підстави лише якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За даних обставин, оскільки сторонами не заявлено про наявність неузгодженостей по сумі боргу, суд вважає, що існують законні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Водночас, судом роз`яснено, що згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав не допускається.

Про закриття провадження суд постановляє ухвалу та вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно частини 2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Як вбачається із матеріалів справи позивачем за подання позовної заяви №138 від 04.07.2024 (вх.№479 від 08.07.2024), сплачено судовий збір в розмірі 3028грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11928 від 03.07.2024 та Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, наданою суду 04.07.2024 в електронній формі територіальним органом Державної казначейської служби України.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У даному випадку спір доведено до судового розгляду внаслідок неправильних дій відповідача, тому сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача у справі.

Розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу судом не здійснюється, з огляду на неподання позивачем доказів на підтвердження понесення таких витрат у даній справі. У позовній заяві, з посиланням на частину 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, товариством зазначено про подання доказів на підтвердження таких судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст.ст.4, 13, 42, 46, 123, 129, 130, п.2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232-235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ №151 від 07.08.2024 (вх.№6392 від 12.08.2024) про уточнення позовних вимог у справі №921/431/24, - відмовити.

2. Закрити провадження у справі №921/431/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХІНАГРО, с.Підгородне Тернопільського району Тернопільської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ, смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області - 124576,60грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХІНАГРО, (вулиця Чубинського, будинок 43, с.Підгородне Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 41974589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ (вул. Заводська, будинок 7, селище міського типу Браїлів Жмеринського району Вінницької області, ідентифікаційний код 41104967) - 3028,00грн в повернення судового збору. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня проголошення даної ухвали.

Ухвалу складено 13.08.2024.

Суддя Н.О. Андрусик