Постанова

від 08.08.2024 по справі 910/11038/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/11038/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Суденко Р. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вх. № 2540/2024)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024

у складі колегії суддів: Копитової О. С. (головуючий), Остапенка О. М., Полякова Б.М.

у справі № 910/11038/22

за заявою Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. 14.11.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/11038/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" (далі - ТОВ "Нафтогаз-Альянс"); визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" (далі - ПАТ "Жашківський маслозавод") до боржника у розмірі 54 428 357,71 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника.

2. 21.11.2022 офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафтогаз-Альянс".

Подання заяви з грошовими вимогами

3. 21.12.2022 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк", банк) з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 745 260 362,72 грн.

4. Свої вимоги ПАТ "Промінвестбанк" обґрунтовувало невиконаним грошовим зобов`язанням боржника за кредитним договором від 18.06.2013 № 20/1845/2-1. При цьому частина заявлених вимог банку підтверджена судовим рішенням у справі № 910/22873/17.

5. Окрім стягнутої за рішенням суду заборгованості ПАТ "Промінвестбанк" просило визнати його кредитором боржника також на суму додатково нарахованих відсотків, пені, нарахованої на основний борг (200 625 968,46 грн) і на відсотки (109 244 205,27 грн) та штрафу після 23.11.2017 на суму 19 229 526,63 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. Між ТОВ "Нафтогаз-Альянс" (позичальник) та ПАТ "Промінвестбанк" (банк) було укладено кредитний договір від 18.06.2013 № 20/1845/2-1, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 5 782 600 дол. США. Строк кредитування визначено до 20.03.2018 (включно).

7. Банк надав позичальнику кредит, однак, враховуючи, що позичальник порушив свої зобов`язання, банк пред`явив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту, яку позичальник отримав 29.11.2017.

8. Надалі банк звернувся до суду з позовом про стягнення позичальника заборгованості за кредитним договором.

9. У рішенні Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 у справі № 910/22873/17 зазначено, що банк виконав свої зобов`язання за вказаним вище договором. Натомість ТОВ "Нафтогаз-Альянс" не виконало взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, а тому Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 5 767 600 дол. США, заборгованості по процентам в сумі 408 380,75 дол. США, а також заявленої до стягнення пені по кредиту за період з 21.06.2017 по 22.11.2017, в сумі 143 689, 21 грн та пені по процентам за період з 14.06.2017 по 22.11.2017 в сумі 824 921,60 грн, штрафу в розмірі 1 088 380 грн (за порушення пункту 8.2.2.8 договору - 500 000 грн; порушення пункту 8.2.2.3 договору - 20 000 грн; порушення пункту 8.2.2.4 договору - 40 000 грн; порушення пункту 8.2.2.5 договору - 40 000 грн; порушення пункту 8.2.6 договору - 288 380 грн; порушення пункту 6.1 договору - 200 000 грн); 3% річних по тілу кредиту за період з 21.06.2017 по 22.11.2017 на суму 16 726,12 грн та 3% річних по процентам за період з 14.06.2017 по 22.11.2017 на суму 97 322,79 грн. Також рішенням господарського суду було присуджено до стягнення з боржника витрати зі сплати судового збору в розмірі 240 000 грн.

10. У пункті 10.2 кредитного договору сторони погодили право банку нараховувати позивальнику пеню, а в пункті 10.4 було визначено, що за невиконання зобов`язань позичальник сплачує штраф у наступних розмірах: 1% від розміру кредиту за кожне порушення пунктів 8.2.8 - 8.2.10 цього договору; 5% від розміру кредиту за кожне порушення пункту 8.2.6 цього договору; 100 000 грн за кожне порушення умов першого абзацу пункту 6.1 та підпунктів 8.2.2.2.7, 8.2.2.2.8 цього договору; 20 000 грн за кожне порушення підпунктів 8.2.2.1-8.2.2.6, та підпунктів 8.2.2.2.9-8.2.2.210 цього договору визначених кредитним договором.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11. 20.02.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва серед іншого, визнано кредиторами ТОВ "Нафтогаз-Альянс", зокрема:

- ПАТ "Жашківський маслозавод" на загальну суму 54 513 467,71 грн - четверта черга;

- ПАТ "Промінвестбанк" на загальну суму 745 265 324,74 грн, а саме: 4 962 грн - перша черга; 414 112 671,57 грн - четверта черга; 331 147 691,17 грн - шоста черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника.

12. Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, яке є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором № 20-1845/2-1-13062017/з4 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 13.06.2017, а саме: нерухоме майно, яким забезпечено грошові вимоги ПАТ "Промінвестбанк" до боржника у сумі 5 844 314,95 грн, але не менше фактичної суми реалізації предмета іпотеки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою ПАТ "Жашківський маслозавод" була ухвала Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/11038/22 в частині грошових вимог ПАТ "Промінвестбанк" до ТОВ "Нафтогаз-Альянс".

14. 31.01.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Жашківський маслозавод" задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 в оскаржуваній частині - змінено:

- абзац 4 пункт 1 резолютивної частини ухвали викладено в наступній редакції: "визнати ПАТ "Промінвестбанк" кредитором боржника на загальну суму 401 686 166,99 грн, з яких: 4 962 грн - перша черга; 381 025 016,99 грн - четверта черга; 14 816 835,05 грн - шоста черга та 5 844 314,95 грн - забезпечені вимоги, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо";

- абзац 10 пункт 1 резолютивної частини ухвали викладено в наступній редакції: "внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, яке є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором №20-1845/2-1-13062017/з4 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 13.06.2017, а саме: нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,6461 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, садове товариство "Гатне-2"; кадастровий номер земельної ділянки - 3220881300:04:001:2717, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 954907832208; земельна ділянка площею 0,5512 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, садове товариство "Гатне-2"; кадастровий номер земельної ділянки - 3220881300:04:001:2718, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 954898332208, яким забезпечено грошові вимоги ПАТ "Промінвестбанк" до боржника розмір забезпечення 5 844 314,95 грн, але не менше фактичної суми реалізації предмета іпотеки".

15. Щодо нарахування пені не охопленої рішенням суду у справі № 910/22873/17 апеляційний суд виходив з необхідності застосування Закону України від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби", а також Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", а також положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

16. Звідси, суд апеляційної інстанцій визнав грошові вимоги банку щодо додатково нарахованої пені лише у таких розмірах: пеня по кредиту - 10 218 326,23 грн; пеня по відсоткам на суму - 2 541 518, 01 грн.

17. Щодо відхилення грошових вимог щодо штрафу на суму 19 220 526,63 грн апеляційний суд зазначив, що банк не обґрунтовано застосував до боржника вказані штрафні санкції після пред`явлення боржнику вимоги про повернення кредитних коштів в повному обсязі, закінчення строку кредитування та ініціювання судового процесу про стягнення заборгованості. Також банк не надав жодних доказів звернення до боржника з відповідними вимогами щодо отримання вказаних документів, за неподання яких нарахував штраф.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. У касаційній скарзі ПАТ "Промінвестбанк" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 про визнання заявлених вимог ПАТ "Промінвестбанк" щодо пені за несвоєчасно сплачений кредит у сумі 190 551 331,44 грн, пені за несвоєчасно сплачені проценти в сумі 107 527 608,86 грн, штрафу в сумі 19 220 526,63 грн та залишити вказану ухвалу суду першої інстанції у цій частині в силі, а в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/11038/22 - залишити без змін.

19. ПАТ "Промінвестбанк" вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував:

- частину третю статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки не врахував відсутності у заявника апеляційної скарги, грошові вимоги якого визнані як вимоги четвертої черги, права на апеляційне оскарження визнаних судом грошових вимог інших кредиторів наступних черг;

- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби", Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" та частину шосту статті 232 ГК України, визначаючи період, за який банк мав право нарахувати позичальнику пеню;

- частину третю статті 267 Цивільного кодексу України (застосування позовної давності), визначаючи давність нарахування пені;

20. Крім того, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував положень кредитного договору, якими визначено право банку нараховувати позичальнику штрафи за невиконання супутніх із кредитними зобов`язань, як, на думку скаржника, можуть застосовуватися і після закінчення строку кредитування. Крім того, питання нарахування штрафів взагалі судами не досліджувалися та не були предметом розгляду чи оскарження з боку кредитора чи боржника.

21. Підставою касаційного оскарження судового рішення ПАТ "Промінвестбанк" визначило пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

22. Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції лише в частині відхилених грошових вимог ПАТ "Промінвестбанк" щодо пені, нарахованої за несвоєчасно сплачений кредит у сумі 190 551 331,44 грн та за несвоєчасно сплачені проценти в сумі 107 527 608,86 грн, штрафу в сумі 19 220 526,63 грн.

25. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.

26. Частиною першою статті 45 КУзПБ визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

27. Заява кредитора має містити, зокрема, виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника (частина третя статті 45 КУзПБ).

28. Відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

29. За змістом частин другої та третьої статті 47 КУзПБ ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

30. Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

31. Тож визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має своїм наслідком вплив не лише на права та інтереси самого кредитора (заявника) та боржника, а й на права та інтереси інших кредиторів у справі, адже в залежності від результату визнання їх судом перебуває можливість та обсяг розміру задоволення вимог таких кредиторів.

32. Скаржник оспорює право ініціюючого кредитора з грошовими вимогами четвертої черги на апеляційне оскарження ухвали про визнання грошових вимог шостої іншого кредитора.

33. Водночас Верховний Суд зауважує, що ні КУзПБ, ні ГПК України не встановлює обмежень процесуальних прав кредитора на оскарження результату розгляду грошових вимог інших кредиторів, виходячи з їх черговості.

34. Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції частини третьої статті 47 КУзПБ.

35. При цьому стверджуване банком обмеження права кредитора з вимогами вищої черги на оскарження результату розгляду грошових вимог інших кредиторів з вимогами наступної черги може вплинути на інші (немайнові) права такого кредитора, зокрема, на право голосу під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

36. Так, згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

37. У свою чергу, у статті 48 КУзПБ визначена компетенція зборів кредиторів та комітету кредиторів, зокрема, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

38. Натомість доводи банку у цій частині обмежуються лише майновими правами кредиторів на задоволення своїх вимог.

39. Суди попередніх інстанцій встановили, що між боржником та ПАТ "Промінвестбанк" був укладений кредитний договір, за яким банк надав боржнику кредит зі строком кредитування до 20.03.2018, який боржник зобов`язався повернути та сплатити проценти.

40. Оскільки ТОВ "Нафтогаз-Альянс" порушило взяті на себе кредитні зобов`язання, банк пред`явив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту, яку позичальником отримав 29.11.2017, а також звернувся до суду з позовом про стягнення тіла кредиту, процентів за користування кредитом і нарахованих до 22.11.2017 (включно) за порушення умов кредитного договору штрафних санкцій.

41. Як зазначалося вище, 09.08.2019 рішенням Господарського суду міста Києва від у справі № 910/22873/17 позов ПАТ "Промінвестбанк" до ТОВ "Нафтогаз-Альянс" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з боржника на користь банку заборгованість за кредитом, процентами, 3% річних за процентами, штрафу, а також нараховану до 22.11.2017 пеню за несвоєчасно сплачені кредит та проценти.

42. Грошові вимоги банку, стягнуті за вказаним рішенням суду з урахуванням часткової оплати, а також додатково нарахованих відсотків за частиною другою статті 625 ЦК України, визнані судами попередніх інстанцій та не є предметом цього касаційного перегляду.

43. ПАТ "Промінвестбанк" у заяві з грошовими вимогами до боржника також просило визнати:

- пеню, нараховану відповідно до пункту 10.2 кредитного договору за несвоєчасно сплачений кредит у сумі 200 625 968,46 грн, період нарахування з 23.11.2017 до 14.11.2022;

- пеню, нараховану відповідно до пункту 10.2 кредитного договору за несвоєчасно сплачені відсотки 109 244 205,27 грн, період нарахування з 23.11.2017 до 14.11.2022;

- штраф, нарахований після 23.11.2017 на загальну суму 19 229 526,63 грн за порушення пунктів 8.2.2.1, 8.2.2.2, 8.2.2.3, 8.2.2.4, 8.2.2.5, 8.2.2.7, 8.2.6 кредитного договору.

44. Суд апеляційної інстанції, застосовавши приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, визнав грошові банку щодо пені лише за шість місяців від дня, коли зобов`язання ТОВ "Нафтогаз-Альянс" щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом мали бути виконані.

45. Банк не погоджується з такими висновками, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що у пунктах 10. 2 та 11.3 кредитного договору визначено, що за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, за кожен день прострочення. Цей договір діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

46. Тобто, за доводами банку, наведені порушення з боку боржника мають триваючий характер, а пеня підлягає сплаті за весь період прострочення.

47. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений, зокрема договором (частина перша стаття 612 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

48. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

49. Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

50. Словосполучення "якщо інше не встановлено законом або договором", яке містить частина шоста статті 232 ГК України, потрібно розуміти так, що допускається існування іншого припису в законі, яке регулює відповідні відносини, або іншої умови договору, що регулює конкретні відносини сторін, які виконують функцію спеціальної норми стосовно загальної норми частини шостої статті 232 ГК України.

51. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, цим приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

52. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

53. Такий підхід до застосування частини шостої статті 232 ГК України разом з умовами договору, де міститься положення про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення, відображено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.

54. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував частину шосту статті 232 ГК України у спірних правовідносинах, а доводи ПАТ "Промінвестбанк" у цій частині є необґрунтованими.

55. Що ж стосується посилань суду апеляційної інстанції на положення Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", то вони є помилковими, оскільки застосований судом шестимісячний строк нарахування пені закінчився у 2018 році, тобто ще до введення в Україні карантину та воєнного стану. А тому доводи банку про неправильне застосування цих законів судом апеляційної інстанції не беруться до уваги.

56. Також суд апеляційної інстанції повністю відхилив грошові вимоги банку щодо штрафу, нарахованого після 23.11.2017 на загальну суму 19 229 526,63 грн.

57. Суд апеляційної інстанції встановив, що у пункті 10.4. кредитного договору визначено право банку вимагати сплати боржником штрафів за невиконання окремих зобов`язань за цим договором, а також види порушень: неподання на вимогу банку: фінансової звітності (8.2.2.1), розшифрування окремих статей фінансової звітності (8.2.2.2), довідки позичальника про всі відкриті банківські рахунки (8.2.2.3), довідки з банківських установ, в яких позичальнику відкриті рахунки, про оборот коштів, тощо (8.2.2.4), довідки позичальника щодо наявної заборгованості за кредитами на перше число кварталу (8.2.2.2.5), балансової довідки про облік на балансі майна, що передано банку в якості забезпечення (8.2.2.7); укладення договорів страхування майна, що передається в забезпечення (8.2.6).

58. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи ці грошові вимоги, обґрунтовано виходив з того, що банк неправомірно нарахував боржнику штрафні санкції після закінчення строку кредитування та ініціювання судового процесу про стягнення заборгованості. Також банк не надав жодних доказів звернення до боржника з відповідними вимогами щодо отримання вказаних документів, за ненадання яких нарахував штраф.

59. Щодо тверджень скаржника про порушення судом апеляційної інстанції меж перегляду справи необхідно зазначити таке.

60. Як вбачається з матеріалів справи, в поданій апеляційній скарзі ПАТ "Жашківський маслозавод" просило скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині усіх визнаних грошових вимог банку та прийняти нове рішення про їх часткове визнання. При цьому ініціюючий кредитор надав власний розрахунок таких вимог, в якому погоджувався із грошовими вимогами банку, які підтверджені судовим рішенням та частиною пені, нарахованою до 27.05.2018.

61. Отже, сформульовані відповідачем вимоги апеляційної скарги вимагали від суду апеляційної інстанції здійснити повний перегляд судового рішення суду першої інстанції.

62. Відповідно до вимог частин першої, другої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

63. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 269 ГПК України, якою керувався Північний апеляційний господарський суд, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

64. Отже, норми частин першої, четвертої статті 269, та частини першої статті 277 ГПК України у сукупності дають повноваження апеляційному суду скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення незалежно від доводів та вимог поданої апеляційної скарги та незалежно від того яка сторона або третя особа відповідну апеляційну скаргу подала, якщо судом апеляційної інстанції буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.

65. Як вбачається з матеріалів справи, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду було зазначено про неправильне застосування Господарським судом міста Києва норм матеріального права, неврахування юридичних фактів та обставин, а тому суд апеляційної інстанції не вийшов за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені статтею 269 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

67. Враховуючи наведене вище та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

68. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/11038/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік