Ухвала

від 14.08.2024 по справі 639/4772/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/4772/24

Провадження №4-с/639/23/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Амельченко Віталія Петровича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Товариство з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась зі скаргою ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Амельченко Віталія Петровича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Товариство з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», згідно якої просила суд: визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Амельченко Віталія Петровича щодо скасування постанови від 22.01.2024 року про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 , для здійснення видаткових операцій, який відкритий в АТ «Сенсбанк» фізичній особі - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), та поверненню грошових коштів у розмірі 12040,00(дванадцять тисяч сорок гривень), які є соціальною допомогою у зв`язку з народженням дитини, та знаходились на зазначеному картковому рахунку в АТ "Сенсбанк"; зобов`язати приватного виконавця Амельченко Віталія Петровича здійснити дії щодо скасування постанови від 22.01.2024 року (ВП №71820186), винести постанову про повернення грошових коштів у розмірі 12040,00 грн., які є соціальною допомогою у зв`язку з народженням дитини, знаходились на зазначеному банківському рахунку, та були перераховані стягувану - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; зобов`язати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» повернути грошові кошти у розмірі 12040,00 грн (дванадцять тисяч сорок гривень 00 коп), які є соціальною допомогою у зв`язку з народженням дитини, на картковий рахунок N НОМЕР_1 , який відкритий в АТ "Сенсбанк".

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 448 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз`яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».

Згідно із ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», за змістом ст. 98 ЦПК, статей 18 і 121-2 ГПК учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Таким чином, при оскарженні дій виконавця учасниками справи є заявник та заінтересовані особи.

В свою чергу, ОСОБА_1 в поданій скарзі вказала себе як «боржник», а інших сторін, як «стягувач» та «третя особа», що не відповідає вимогам законодавства.

Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Однак, заявником не додано до скарги на дії державного виконавця докази надіслання (надання) копій заяви іншим учасникам справи (провадження).

Також, як вбачається з матеріалів скарги, скаржник просить визнати незаконною та зобов?язати скасувати постанову приватного виконавця від 22.01.2024 про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

Згідно ч.1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів скарги, оскаржувана постанова винесена 22.01.2024.

29.01.2024АТ СЕНСБАНК отримаввід приватноговиконавця АмельченкоВ.П.платіжну інструкцію№16998,згідно якої30.01.2024, здійснив стягнення з рахунку на реквізити приватного виконавця Амельченко В.П., у доступній сумі по рахунку 12 056,28 грн.

22.02.2024 скаржник належним чином повідомила приватного виконавця Амельченко В.П. про зазначені обставини, та прохала повернути грошову суму у розмірі 12 040,00 грн., яка була незаконно перерахована стягувачу.

Так, ОСОБА_1 була обізнана про існування оскаржуваної постанови з лютого 2024 року.

Отже, скарга подана ОСОБА_1 з порушенням десятиденного строку встановленого ч. 1 ст. 449 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

ОСОБА_1 надала клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду, посилаючись на те, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, постійно дбаючи про безпеку дітей, за відсутності коштів для існування, що виникла внаслідок неправомірних дій приватного виконавця Амельченко В.П., заявник опинилась у скрутному становищі. Зазначені обставини вважає істотними перешкодами та труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили її можливість своєчасно дізнатись про порушення її права на отримання допомоги, у зв?язку з народженням дитини.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Поважність причин повинен доводити скаржник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас незвернення до суду за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду заявник посилається на збройну агресію РФ проти України.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і безперервно діє донині. Правовий режим воєнного стану визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом статті 9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Приписами статті 26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Жовтневий районний суд м. Харкова своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином заявнику необхідно зазначити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території м. Харкова, могло об`єктивно перешкодити їй своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, як вже зазначалося вище, саме заявник зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

Втім, як видно зі змісту заявленого клопотання, заявник лише обмежився загальним посиланням на введення в країні воєнного стану, однак при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення заявника до суду з мотивів введення в країні воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Таким чином,заявнику ОСОБА_1 необхідно:1)визначитись ізколом осіб,які берутьучасть усправі тавірно зазначитиїх ускарзі;2) надати докази направлення скарги з додатками іншим учасникам справи (провадження); 3) надати клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин для поновлення такого строку.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Амельченко Віталія Петровича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Товариство з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає залишенню без руху,надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 183, 447, 448, 449 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Амельченко Віталія Петровича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Товариство з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, скарга буде йому повернута.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14.08.2024

Суддя В.В. Труханович