Ухвала

від 14.08.2024 по справі 363/4049/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"14" серпня 2024 р. Справа № 363/4049/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А. за участі секретаря Крикун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву представника позивача адвоката Білошапки Оксани Василівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест», ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики, договору іпотеки, договорів купівлі- продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

УСТАНОВИВ:

12серпня 2024року доВишгородського районногосуду Київськоїобласті відпредставника позивачаадвоката БілошапкиО.В.надійшла позовназаява ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФінансБудінвест», ОСОБА_2 ,треті особибез самостійнихвимог напредмет спору: ОСОБА_3 ,про визнаннянедійсним договорупозики,договору іпотеки,договорів купівлі-продажу нерухомогомайна таскасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майно,в якійпозивач проситьвизнати недійснимдоговір позики,укладений 16червня 2020року відімені тав інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на суму3000000,00грн.;визнати недійснимукладений 23червня 2020року ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 з ОСОБА_2 договіріпотеки житловогобудинку загальноюплощею 683,4кв.м.,житловою площею-204,0кв.м.та земельноїділянки площею0,1865га.,кадастровий номер:3221886001:02:085:0111,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1391, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218; визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 09 вересня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. за реєстровим № 793; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 09 вересня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченийприватним нотаріусом Київського міського нотаріального окруїу Єгоровою М.Є. за реєстровим № 790; скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест», код ЄДРПОУ 43758989, на житловий будинок загальною площею 683,4 кв.м., житловою площею 204 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 130332218, номер відомостей про речове право 38099644; скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест», код ЄДРПОУ 43758989, на земельну ділянку площею 0, 1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , номер відомостей про речове право 38098965; та стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 8479,00 грн.

Разом з позовною заявою від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просив вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 683,4 кв.м.,житловою площею-204,0кв.м.та земельнуділянку площею0,1865га.,кадастровий номер:3221886001:02:085:0111,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна 149532218,що зареєстрованена правівласності заТовариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНС БУДІНВЕСТ.Свої вимоги обґрунтовував тим, що вказане нерухоме майно належало позивачу на підставі договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки від 01 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г.О., зареєстрованих в реєстрі за № 1701 та за № 1705, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218. ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від 20.05.2020 року уклав договір іпотеки нерухомого майна від 23 червня 2020 року, а саме: житлового будинку загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м. та земельної ділянки площею 0, 1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у власних інтересах, з порушенням приписів п. 3 ст. 238 ЦК України. Однак, вчиняючи оспорювані правочини, ОСОБА_4 діяв у власних інтересах та отримав у власність свого підприємства, де він є єдиним засновником та директором безкоштовно спірне нерухоме майно, оскільки, оплата за договорами купівлі-продажу від 09.09.2020 року не здійснювалася, а укладені вони були між матір`ю його дружини ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) та ним самим, оскільки він є єдиним засновником та директором ТОВ «Фінанс Будінвест». Як стало відомо позивачу, в інтересах відповідача ОСОБА_2 щодо розпорядження спірним нерухомим майном, діє дружина ОСОБА_3 - особа, що вчинила дії, спрямовані на незаконне вибуття нерухомого майна з власності позивача - гр. ОСОБА_5 , що вбачається із її заяви, поданої Приватному нотаріусу Єгоровій М.Є. про зняття заборони та вилучення запису про іпотеку з Державного реєстру речових права та їх обмежень на нерухоме майно. Поряд з цим, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_5 . Тобто, сімейне угрупування мало на меті, не повідомивши позивачку про укладення оспорюваних договорів привласнити безоплатно нерухоме майно ОСОБА_1 . Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.10.2022 року, право власності на спірне нерухоме майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест». Згідно інформації з Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ТОВ «ФШАНС БУДШВЕСТ» відноситься: купівлі-продаж власного нерухомого майна. Крім того, згідно договорів купівлі-продажу від 09 вересня 2020 року будинку та земельної ділянки, відповідач ОСОБА_2 , від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_5 , є пов`язаною особою з ТОВу « Фінанс Будінвест», де єдиним засновником та директором є ОСОБА_3 , шо убачається з тексту договору іпотеки. Також зазначила, що ОСОБА_3 вже зареєстрував своє місцепроживання за адресою спірного нерухомого майна, що підтверджується договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2020 року, а його дружина ОСОБА_5 протиправно проникла та мешкає в квартирі сім`ї позивача, де сама й позивач зареєстрована: АДРЕСА_3 . Таким чином, використовуючи своє підприємство - ТОВ «Фінанс Будінвест», як власника спірного майна та юридичну особу, діяльність якої пов`язана з нерухомістю (через військовий стан доступ до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців обмежено) можуть здійснити його відчуження, що може значно ускладнити в майбутньому прийняте рішення, у разі задоволення позову. Водночас, на багатьох сайтах агентств з продажу нерухомості, інтернет сайтах з продажу нерухомості, зокрема OLX ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), (rhttps://thecapitaLcom.ua/propertv/prodazha-doma-600m2-19-5-sotok-novye-petrovtsy315916412/) містяться оголошення про продаж спірного будинку та земельної ділянки за 59 497 125 грн., що свідчить про реальну можливість та загрозу з боку відповідача здійснити відчуження нерухомості, що може утруднити або зробити неможливим виконання в майбутньому ухваленого рішення суду, у випадку задоволення позову. Отже, існує реально об`єктивне припущення позивача про загрозу здійснення відповідачем відчуження спірного нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 683,4 кв. м. , житловою площею - 204,0 кв. м. та земельної ділянки площею 0, 1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи норму ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред`явленням позову; після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

За таких обставин, враховуючи обставини справи, оскільки відповідач, як власник спірного майна, може здійснитийого відчуження та те, що житловий будинок та земельна ділянка, на які позивач просить накласти арешт є предметом цього позову, а також враховуючи, що вказаний заявником вид забезпечення позову необхідний для подальшого уникнення можливості відчуження вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки, та вчинення інших реєстраційних дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане спірне майно, який є співмірним із заявленими позовними вимогами та незастосування цього заходу може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У контексті оцінки балансу інтересів сторін у питанні забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зазначені обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим ніж відновлення інтересів відповідачів, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

Суд вважає, що застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його прав та інтересів. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист його прав. При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті, не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися цим спірним майном. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не убачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачам, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст.154ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 149, 150-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Білошапки Оксани Василівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест», ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики, договору іпотеки, договорів купівлі - продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 683,4 кв. м., житловою площею - 204,0 кв. м. та земельну ділянку площею 0,1865 га., кадастровий номер: 3221886001:02:085:0111, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 149532218, що зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест».

Дана ухвала відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адресареєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач 1:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Будінвест», код ЄРДПОУ 43758989, адреса місцезнаходження: 02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 19.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна