Постанова

від 08.08.2024 по справі 538/2468/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/2468/23 Номер провадження 22-ц/814/1870/24Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л.Г. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.,

імена (найменування) сторін:

позивач: Полтавський обласний центр зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості

відповідач: Трефель Людмила Анатоліївна

розглянув у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2024 року, ухвалене суддею Цімботою Л.Г.

по справі за позовом Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року Полтавський обласний центр зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , де просили стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 7110 грн 15 коп. та понесені судові витрати в сумі 2 684 грн 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 24.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Лохвицької районної філії Полтавського обласного центру зайнятості в пошуках роботи.

24.03.2020 ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Зазначали, що при заповненні заяви про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю відповідач повідомляла про те, що вона проінформована про відповідальність за подачу завідомо недостовірних даних чи умисне неповідомлення відомостей, які можуть впливати на прийняття відповідних рішень центром зайнятості та 16.07.2020 ознайомлена з пам`яткою про права та обов`язки зареєстрованих безробітних під особистий підпис.

Вказували, що за результатами звірки встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Філії з 24.03.2020 по 17.12.2020 та отримання допомоги по безробіттю з 24.03.2020 по 17.12.2020 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Елеватор-Агро» та мала статус зайнятої особи з 07.09.2020 року, що суперечить чинному законодавству.

Відмова ОСОБА_1 добровільно повернути надмірно виплачену допомогу по безробіттю стало приводом для звернення з даним позовом до суду.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2024 року позов Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості грошові кошти в розмірі 7110,15 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості понесені судові витрати в сумі 2 684 грн.

Рішення мотивовано доведеністю позовних вимог, що полягають у неповідомленні особи, що перебуває на обліку по безробіттю про її працевлаштування.

Не погодившись з вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що в порушення норм процесуального права справа була розглянута без її присутності, про що вона не була належним чином повідомлена, як це передбачено нормами ЦПК України.

Вказує, що була позбавлена можливості скористатися своїми процесуальними правами, надати суду пояснення та докази, які спростовують позовні вимоги центру зайнятості.

Звертає увагу, що 06.09.2020 їй було припинено виплату допомоги по безробіттю (Запис №30 в трудовій книжці) у зв`язку з працевлаштуванням пробовідбірником з 07.09.2020 по 08.09.2020 на ТОВ «Елеватор-Агро», про що є відповідні записи в трудовій книжці та про, що вона повідомила позивача.

На наступний день позивач звернулася до Центру зайнятості з метою поновлення статусу. Посадовою особою внесено запис № 33 в трудову книжку «Запис № 30 вважати недійсним» та повідомлено відповідачу про необхідність повернути кошти в сумі 160 грн., які були безпідставно нараховані їй за два дні, у які ОСОБА_1 була працевлаштована. 06.01.2021 року відповідач зазначену суму повернула на рахунок центру зайнятості.

Стверджує, що умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою на випадок безробіття особою своїх обов`язків та зловживання ними, а позивач як суб`єкт владних повноважень повинен був довести вину застрахованої особи у формі прямого умислі, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.

У відзиві на апеляційну скаргу Полтавський обласний центр зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення районного суду залишити без змін.

Заперечень на доводи ОСОБА_1 щодо повідомлення нею центру зайнятості про працевлаштування та у зв`язку з цим припинення виплати допомоги позивач не навів.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення місцевого суду не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 24.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Лохвицької районної філії Полтавського обласного центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного та заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

16.07.2020 ОСОБА_1 ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних, про що свідчить її особистий підпис.

З наказу № 9-к від 03.09.2020 року про прийняття на роботу, встановлено, що ОСОБА_1 прийнята на роботу з 07.09.2020 пробовідбірником Виробничо-технологічної лабораторії ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО".

З наданого суду розрахунку допомоги по безробіттю по справі № 161220032400003 ОСОБА_1 за період з 09.09.2020 по 17.12.2020 складає 7 110,15 грн.

21.12.2021 наказом Лохвицької районної філії Полтавського обласного центру зайнятості № 31 про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , зобов`язано відповідача повернути кошти в розмірі 7 110,15 грн, виплачені як допомогу по безробіттю за період з 09.09.2020 по 17.12.2020, протягом 15 календарних днів з дня отримання безробітним повідомлення про необхідність повернення незаконно отриманих коштів.

Претензія про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю у сумі 7 110,15 грн, відповідачу була надіслана 22.12.2021 № 16/35/298-21.

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що перебування у трудових відносинах з ТОВ "Елеватор-Агро» хоча і нетривале, відповідно до чинного законодавства є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком, виходячи з наступного.

В силу ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ст. 9 Закону України «Про зайнятість населення» кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом, зокрема, участі в загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року справа № 545/163/17.

Як вбачається з копії трудової книжки відповідача, доданої до апеляційної скарги, 06.09.2020 провідним фахівцем позивача проставлено відмітку «Припинено виплату допомоги по безробіттю згідно з п. 31 ст. 11 Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до Наказу № пт200907 від 07.09.2020 (а.с.55).

Так, на наступний день, 07.09.2020 відповідача було прийнято на роботу ТОВ «Елеватор-Агро» на посаду пробовідбірника згідно з наказом № 9-к від 03.09.2020 (запис № 31 трудової книжки) та звільнено 08.09.2020 відповідно до наказу № 14-к від 07.09.2020 (запис № 32 трудової книжки).

Таким чином, ОСОБА_1 повідомила належним чином центр зайнятості про своє працевлаштування у зв`язку з чим було припинено виплату допомоги, що спростовує висновки районного суду щодо наявності факту невиконання відповідачем своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Окрім того, вбачається, що рішення районного суду було винесене з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.з ч. 3 ст. 376 ЦПК України (справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою), є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 14 грудня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08 січня 2024 року на 09 год. 30 хв., про що повідомити учасників справи.

Однак, ані супровідний лист, який свідчив би про надсилання даної ухвали учасникам справи, ані повістки про виклик до суду у справі відсутні, проте міститься пустий конверт на ім`я відповідача ОСОБА_1 (а.с.33) з довідкою про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Так, у матеріалах справи відсутні відомості про вручення повідомлення про судове засідання, призначене на 08 січня 2024 року відповідачу ОСОБА_1 .

За таких обставин, слід дійти до висновку про неналежне повідомлення відповідача про час, місце та розгляд справи та відповідно розгляд справи судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2024 року з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 цієї ж статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи відмову у задоволенні позову та задоволення апеляційної скарги з Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1610,40 грн.

Керуючись ст.367, ст.374ч. 1 п. 1, ст.376, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Стягнути з Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 , сплачений за подачу апеляційної скарги, судовий збір в розмірі 1610,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: А.І. Дорош

В. М. Триголов