КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9041/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації та Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України зі складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія - поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка;
- зобов`язати Департамент культури та туризму кіровоградської обласної військової адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Голованівською окружною прокуратурою виявлено факт порушення законодавства в сфері охорони культурної спадщини на території Заваллівської селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області, який підлягає усуненню в судовому порядку. Відповідно до даних Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації на території Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області знаходиться поселення трипільської культури, Могильне-3 площею понад 20 га, яке внесено до переліку пам`яток культурної спадщини Кіровоградської області, що перебувають на державному обліку та не внесено до державного реєстру нерухомих пам`яток України. Через відсутність належного контролю з боку Заваллівської селищної ради та відсутності охоронної документації на об`єкт культурної спадщини за наслідками проведення періодичного моніторингу встановлено чисельні пошкодження та руйнування давнього поселення.
Ухвалою судді від 20.11.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали (а.с.87-88).
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.106-112), у якому позов не визнав та зазначає, що на теперішній час органом охорони культурної спадщини місцевого рівня є Заваллівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, при якій утворено виконавчий комітет (без статусу юридичної особи) та відділ культури, туризму, молоді та спорту (без статусу юридичної особи), що здійснюють повноваження у сфері охорони культурної спадщини. До компетенції виконавчого органу сільської, селищної, міської ради належить обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Отже, вважає, що занесенню щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - поселення Могильне-3 - до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться зазначений об`єкт, його виконавчого комітету та відділу культури, туризму, молоді та спорту (що утворені селищною радою без статусу юридичної особи), які здійснюють повноваження у сфері охорони культурної спадщини. А саме: 1) забезпечення складання облікової документації на зазначений об`єкт та 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня (Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації) про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Прокурором подано до суду відповідь на відзив у якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документації. Порядком №158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які, зокрема, зобов`язані забезпечувати складання облікової документації на об`єкти культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. В даному випадку таким уповноваженим органом є Департамент культури та туризму Кіровоградської ОВА (а.с.126-133).
Представником відповідача подано до суду заперечення (а.с.138-14), у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав відсутності у Департаменту виключної компетенції щодо складання облікової документації.
Ухвалою судді від 01.02.2024 року до участі у справі як другого відповідача залучено Заваллівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області та запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду відзив на позовну заяву (а.с.154-155).
Станом на день розгляду справи Заваллівською селищною радою Голованівського району Кіровоградської області відзиву чи пояснень до суду не подано.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.
Голованівською окружною прокуратурою виявлено факт порушення законодавства в сфері охорони культурної спадщини на території Заваллівської селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області.
Відповідно до листа Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації № 29-01-19/1003/0.29 від 13.09.2023 року, встановлено, що на даний час не виготовлено технічну документацію та паспорт на щойно виявлений об`єкт археологічної спадщини Поселення Могильне-3 (а.с.43-44).
Вказаний об`єкт археології занесено до Переліку щойно виявлених об`єктів археології Кіровоградської області, який затверджено наказом відділу охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31.08.2010 №31 Про охорону щойно виявлених об`єктів археології (а.с.46-60).
Згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.05.2023 №06/35/4472-23 та від 16.06.2023 №06/35/5423-23 поселення трипільської культури Могильне-3 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не внесено з огляду на відсутність облікової документації та відповідного подання з боку Кіровоградської обласної військової адміністрації (а.с.36-37, 41-42).
З Державного реєстру нерухомих пам`яток України вбачається, що об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 площею понад 20 га, до такого реєстру не внесено.
Відповідно до акту візуального обстеження №1 від 30.03.2022 року проведеного членом секції Археологія обласної організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури та членом виконавчого комітеті Заваллівської селищної ради, об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 знаходиться у незадовільному стані внаслідок регулярної оранки, що здійснюється протягом кількох років помітно перепад рельєфу між задернованою територією давнього поселення та тією його частиною, що перебуває під оранкою та внаслідок оранки руйнуються залишки давніх трипільських жител, що знаходить вираження в чисельних фрагментах трипільської кераміки, залишків давніх жител на зораній поверхні, що суттєво знижує предмет охорони даного об`єкту культурної спадщини (а.с.19-20).
Вважаючи протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, яка призвела до незаконного вибуття з державної власності особливо цінних земель та їх подальшого використання всупереч цільовому призначенню.
Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно з статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна норма міститься в статті 4 Закону України Про охорону археологічної спадщини від 18 березня 2004 року № 1626-IV.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 4) координація робіт з виявлення, дослідження та документування об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.
Частиною 1 статті 6 Закону №1805-III визначені повноваження органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Так, відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; 4) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки місцевого значення та її зон охорони); 5) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; 6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження;
Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлені повноваження районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.
Пунктом 4 статті 16 Закону "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-III, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом б частини 1 статті 14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки. Пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною 2 статті 14 Закону №1805-III 2об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ") та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Пунктом 2 вищезазначеного Положення визначено, що основними завданнями Міністерства культури та інформаційної політики є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, у сфері мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019 "Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" затверджено оновлений Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158), раніше затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 158, для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.
Отже, взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Відповідно до положень пунктів 1, 4 розділу ІІ Порядку № 158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини. Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
Пунктами 10, 11 розділу ІІ Порядку № 158 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.
Зокрема, уповноважений орган, згідно із положеннями пункту 2 розділу І Порядку №158, це орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 158).
Пунктом 3 Розділу III порядку № 158 передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Таким чином, Порядком № 158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які, зокрема, зобов`язані забезпечувати складання облікової документації на об`єкти культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Суд враховує, що ні Законами України Про місцеве самоврядування в Україні та Про охорону культурної спадщини, ні Порядком №158, не передбачено повноважень Заваллівської селищної ради щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини. Натомість, з огляду на вимоги п.10 розділу ІІ Порядку №158 обов`язок щодо забезпечення складання облікової документації покладено на уповноважений орган, тобто на орган виконавчої влади обласної державної адміністрації, яким є Департамент культури, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Тому, в спірних правовідносинах уповноваженим органом є Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не вчиненні ним необхідного комплексу дій спрямованих на вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини за видом "археологія" - поселення трипільської культури "Могильне-3", яке розташоване на північ від хутора Осипівка.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275) до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022, ЄДРПОУ 02228747) та Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (26334, Кіровоградська область, Голованівський район, смт.Завалля, вул.Соборна, 10, ЄДРПОУ 04366749) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невчинення дій зі складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія - поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка.
Зобов`язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121006020 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Т.М. КАРМАЗИНА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні