Постанова

від 26.12.2024 по справі 340/9041/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9041/23

Головуючий суддя І інстанції Кармазина Т.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року в адміністративній справі №340/9041/23 за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до суду з позовом до Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України зі складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія - поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка;

- зобов`язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року адміністративний позов Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невчинення дій зі складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія - поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка.

Зобов`язано Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову відносно іншого відповідача (Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до компетенції, саме виконавчого органу сільської, селищної, міської ради належить обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, Голованівською окружною прокуратурою виявлено факт порушення законодавства в сфері охорони культурної спадщини на території Заваллівської селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області.

Відповідно до листа Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації № 29-01-19/1003/0.29 від 13.09.2023 року, встановлено, що на даний час не виготовлено технічну документацію та паспорт на щойно виявлений об`єкт археологічної спадщини Поселення Могильне-3.

Вказаний об`єкт археології занесено до Переліку щойно виявлених об`єктів археології Кіровоградської області, який затверджено наказом відділу охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31.08.2010 №31 Про охорону щойно виявлених об`єктів археології (а.с.46-60).

Згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.05.2023 №06/35/4472-23 та від 16.06.2023 №06/35/5423-23 поселення трипільської культури Могильне-3 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не внесено з огляду на відсутність облікової документації та відповідного подання з боку Кіровоградської обласної військової адміністрації (а.с.36-37, 41-42).

З Державного реєстру нерухомих пам`яток України видно, що об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 площею понад 20 га, до такого реєстру не внесено.

Відповідно до акту візуального обстеження №1 від 30.03.2022 року проведеного членом секції Археологія обласної організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури та членом виконавчого комітету Заваллівської селищної ради, об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 знаходиться у незадовільному стані внаслідок регулярної оранки, що здійснюється протягом кількох років помітно перепад рельєфу між задернованою територією давнього поселення та тією його частиною, що перебуває під оранкою та внаслідок оранки руйнуються залишки давніх трипільських жител, що знаходить прояв в чисельних фрагментах трипільської кераміки, залишків давніх жител на зораній поверхні, що суттєво знижує предмет охорони даного об`єкту культурної спадщини (а.с.19-20).

Вважаючи протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія, прокурор звернувся до суду із позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ні Законами України Про місцеве самоврядування в Україні та Про охорону культурної спадщини, ні Порядком №158, не передбачено повноважень Заваллівської селищної ради щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини. Натомість, з огляду на вимоги п.10 розділу ІІ Порядку №158 обов`язок щодо забезпечення складання облікової документації покладено на уповноважений орган, тобто на орган виконавчої влади обласної державної адміністрації, яким є Департамент культури, молоді та спорту Кіровоградської обласної військової державної адміністрації.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам`ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Згідно підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Підпунктом 10 пункту «б» частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 р. №158 (зі змінами) врегульовано систему обліку культурної спадщини незалежно від їх видів та типів. Зокрема, Розділами II, III визначено порядок взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документації.

Отже, зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що обов`язок складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини відноситься до компетенції, саме виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, який має в складі відділ культури, туризму, молоді та спорту (офіційний вебсайт громади zavallivska-gromada.gov.ua).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.22 р. (справа № 260/437/21), що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5. ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, позовні вимоги заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання вимог чинного законодавства України зі складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія - поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка та зобов`язання забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини поселення трипільської культури Могильне-3 площею 20 га, яке розташоване на північ від хутора Осипівка були заявлені до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації.

Таким чином, з огляду на вказані правові приписи, і на що не звернув увагу суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, прокурором фактично заявлено позов до неналежного відповідача у справі, оскільки Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації не уповноважений складати облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, а такий обов`язок здійснюється виключно виконавчим комітетом відповідної селищної ради, який в свою чергу, на переконання колегії суддів - є належним відповідачем в силу приписів п.п. 7, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України.

В свою чергу, в силу приписів ч. 3, 4, 5 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Отже, питання щодо залучення відповідача (співвідповідача) може вирішуватись лише при розгляді справи в суді першої інстанції, що останнім, в порушення приписів процесуального Закону здійснено не було, при цьому, суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів Розділу ІІІ Глави 1 КАС України, позбавлений права здійснювати такі процесуальні дії.

Відтак, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що обраний заступником керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області спосіб відновлення порушеного права не відповідає вимогам закону, оскільки позивачем заявлено вимоги до неналежного відповідача, тому як останній не уповноважений на вирішення питання, що становить предмет доказування у даній справі, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відмова в задоволенні цього позову не позбавляє права прокурора на звернення до суду із позовом до належного відповідача.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню (з урахуванням прохальної частини апеляційної скарги), а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року в адміністративній справі №340/9041/23 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва