Рішення

від 14.08.2024 по справі 360/845/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/845/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період часу з 01.12.2015 по 01.11.2017;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період часу з 01.12.2015 по 01.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.09.2007 позивача прийнято на службу до ОВС України, яку проходив у різних підрозділах МВС України.

07.11.2015 відповідно до наказу ГУНП в Луганській області позивача прийнято на службу до Національної поліції України, де останній проходив службу на різних посадах Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області та ВП № 4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області.

Наказом ГУНП в Луганській області від 08.07.2022 № 270 о/с 15.07.2022 ОСОБА_1 було звільнено з Національної поліції України, за пунктом 6 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 11.07.2024 позивачу з 01.12.2015 по 01.11.2017 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в період часу з 01.12.2015 по 01.11.2017, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позов не визнав, надав через підсистему «Електронний суд» відзив, в якому зазначив наступне.

Положенням про Національну поліцію України, затвердженим постановою КМУ від 28.10.2015 № 877, зі змінами, визначено, що НПУ фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання (підпункт 9 пункту 5 Положення № 877). Голова НПУ приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національна поліція (підпункт 27 пункту 11 Положення № 877).

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про індексацію грошових доходів населення» та постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідач вважає, що позивачем до позову не надано доказів на обґрунтування своїх вимог, а саме інформації щодо зміни індексу споживчих цін, які надають право позивачу на індексацію грошового забезпечення у спірний період, крім того вимоги позивача носять лише декларативний характер.

Постановою КМУ від 18.10.2017 № 782 було внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова військовослужбовців словом, «поліцейських».

Відповідач зазначив, що Порядок № 1078 в редакції, яка діяла до набрання чинності постанови КМУ №782 не передбачав індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, а кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав.

З урахуванням викладених обставин у грудні 2017 року для виплати грошового забезпечення поліцейським ГУНП в Луганській області, розпорядником бюджетних коштів другого рівня НП України, було додатково направлено кошти для виплати індексації за листопад 2017 року.

Таким чином, правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейським Національної поліції України з листопада 2015 по жовтень 2017 року відсутні.

На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 30 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 14 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позову без розгляду.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 6 травня о 2024 року №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.06.2015.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місце проживання АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №1226-7500340011.

З 03.09.2007 позивач проходив службу в ОВС України, у різних підрозділах МВС України. 07.11.2015 відповідно до наказу ГУНП в Луганській області позивача прийнято на службу до Національної поліції України, де він проходив службу на різних посадах Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області та ВП № 4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, що підтверджується довідкою про проходження служби позивачем.

Наказом ГУНП в Луганській області від 08.07.2022 № 270 о/с з 15.07.2022 позивача було звільнено з Національної поліції України, за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до інформації зазначеної в довідці ГУНП в Луганській області від 17.06.2024 №254/111/22/2024 ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 01.11.2017 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580 визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно із частинами першою, другою і п`ятою статті 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до положень статті 4 Закону № 1282:

індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);

обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);

для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);

підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).

Отже, безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою та другою статті 5 Закону № 1282 підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Статтею 6 Закону № 1282 встановлено, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень Закону № 1282 Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно із пунктом 1 Порядок № 1078 встановлено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено чіткий перелік видів грошових доходів громадян, що підлягають індексації.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Суд наголошує, що статтею 94 Закону № 580 безпосередньо визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

У зв`язку з чим за спірний період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року стосовно позивача були визначені законом підстави для індексації грошове забезпечення як поліцейського.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що зміни до Порядку № 1078 в частині розповсюдження його дії і на поліцейських були внесені шляхом доповнення абзацу п`ятого пункту 2 після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" є незмістовним, оскільки Порядок № 1078 є підзаконним нормативним актом порівняно з нормами Закону № 580, якими передбачена індексація грошового забезпечення поліцейських. Порядок № 1078 лише деталізує та розвиває норми законів, якими передбачений обов`язок індексувати грошові доходи населення.

У зв`язку з чим вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення за період часу з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що в силу положень частини другої статті 8 Закону № 1282 за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону № 580, тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Про Національну поліцію», порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Таким чином, позивачу протиправно ненараховано та невиплачено індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 31.10.2017.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №160/35/20.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі з корегуванням періоду індексації.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1, код за ЄДРПОУ 40108845) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 31.10.2017.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова