Рішення
від 07.08.2024 по справі 380/4205/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 рокум. Львів

справа №380/4205/24

провадження № П/380/4268/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Коморного О.І.,

секретар судового засідання Рудницька Ю.С.

з участю:

представник позивачаПіцикевич В.В.

представник відповідача Палій М.В.

розглянув в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду 26.02.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.08.2023 №677/33-00-07-01;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.08.2023 № 679/33-00-07-01;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.08.2023 № 678/33-00-07-01;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.08.2023 № 676/33-00-07-01;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.08.2023 № 675/33-00-07-01;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.08.2023 № 674/33-00-07-01.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем правомірно зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості, а відповідачем неправильно застосовано норми права, в тому числі ст. 14, ст. 139 ПК України. Вказує про відсутність заниження інших операційних доходів від протермінованої кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, оскільки кредитор не припинений і не закритий, відсутні відомості про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи кредитора. Позивач зазначає, що норми ПК України не встановлюють обов`язку по коригуванню податкових зобов`язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Обов`язок здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв`язку із закінченням терміну позовної давності по отриманим та неоплаченим товарам/послугам, по яким раніше був сформований податковий кредит, та нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ, у платника податку відсутній, оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), а норми ПК не встановлюють обов`язку по коригуванню податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Стверджує, що несписання позивачем кредиторської заборгованості не створює обов`язку для Позивача здійснювати реєстрацію податкової накладної. Також вказує, що позивач не виступає податковим агентом при списанні дебіторської заборгованості фізичним особам, і відповідач не встановив, чи саме на момент списання позивачем дебіторської заборгованості відповідні СПД були зареєстровані як ФОП/СПД. Вважає, що оскільки позивачем не нарахований (сплачений) на користь фізичних осіб дохід, відтак у позивача відсутній обов`язок подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу. Відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності. Стверджує, що мали місце порушення правил проведення перевірки, в тому числі щодо складення Акта. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 01.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

У поданому суду 22.03.2024 відзиві відповідач проти позовних вимог заперечив повністю. Вказує, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «АЛЬЯНС МАРКЕТ» за період діяльності з 01 січня 2018 по 30 вересня 2021 з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби та за період діяльності з 01 січня 2018 по 30 вересня 2021 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за наслідками якої встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. Порушення полягають у заниженні фінансового результату до оподаткування (прибутку), що пов`язані з доходом від протермінованої кредиторської заборгованості, списанням сумнівних та безнадійних боргів по ТОВ Торгова мережа «БАРВІНОК». Зазначає, що перевіркою встановлено заниження інших доходів на суму протермінованої кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності. Також встановлено заниження податкових зобов`язань по протермінованій кредиторській заборгованості і дана кредиторська заборгованість не погашена та встановлено порушення реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних. Також в результаті списання Дебіторської заборгованості встановлено безоплатне надання коштів фізичним особам, однак при списанні сум заборгованості товариство не виконало функцій податкового агента щодо включення сум до складу загального місячного оподаткованого доходу платника податків. Зазначає, що перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Розділу ІІ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку в частині оподаткування військовим збором встановлено порушення що вищевказані доходи отримані платниками податку, не відображені податковим агентом позивачем,за період що перевіряється, у Розділу ІІ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у певні податкові періоди за формою №1-ДФ, що передбачено пп."б",ґ п.176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Твердження позивача про процедурні порушення при проведенні перевірки вважає безпідставними, оскільки переконаний про відсутність таких. Просить в позові відмовити.

У поданій позивачем 17.04.2024 відповіді на відзив позивач вказує на відсутність спростувань відповідачем доводів позивача про відсутність порушень вимог податкового законодавства, вказує, що акт перевірки є недопустимим доказом оскільки перевірка проведена з численними порушеннями, а прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення становлять втручання у мирне володіння позивачем майном.

Відповідач у поданому 22.04.2024 запереченні (на відповідь на відзив) вказує на порушення позивачем вимог податкового законодавства та не спростування висновків акта перевірки, просить в позові відмовити.

Ухвалою від 10.07.2024 закрито підготовче засідання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повність з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає вимоги безпідставними, просить в позові відмовити.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідач) з 23.12.2021 по 03.08.2023 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Альянс Маркет», про що 10.08.2023 складений акт №512/33-00-07-01/38316777 (т.1 а.с.17-101).

На підставі акта перевірки №512/33-00-07-01/38316777 відповідачем 25.08.2023 винесено:

- податкове повідомлення-рішення №677/33-00-07-01 про завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 37 927 679,00 грн.) (т.1 а.с.177-178);

- податкове повідомлення-рішення №679/33-00-07-01 від 25.08.2023 про збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями з ПДВ в сумі 264 578,20 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 66 144,55 грн. (т.1 а.с.180-183);

- податкове повідомлення-рішення №678/33-00-07-01 про нарахування штрафу в сумі 132 289,10 грн. за не реєстрацію податкових накладних (т.1 а.с 184-185);

- податкове повідомлення-рішення №676/33-00-07-01 про збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями з ПДФО в сумі З0 503,58 грн., застосування штрафу в сумі 7625,90 грн., та нарахування пені в сумі 5579,38 грн. (т.1 а.с.187-189);

- податкове повідомлення-рішення №675/33-00-07-01 про збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями з військового збору в сумі 2629,11 грн., та застосування штрафу в сумі 657,28 грн., та нарахування пені в сумі 482,54 грн. (т.1 а.с.192-194);

- податкове повідомлення-рішення №674/33-00-07-01 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн., штраф, ПДФО (т.1 а.с.197-198).

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями); п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; п.5, п.7, п.8 п.15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 N290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за N860/4153; п.5,п.9, п.14 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Доходи» (МСБО 18), виданого Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами та доповненнями п.5, п.20 П(С)БО «Витрати» затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за N 27/4248 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (із змінами та доповненнями) ТОВ «Альянс маркет» завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 37 927 679 грн., в т.ч. в розрізі податкових періодів:

за 2019 на суму 37 927 679 грн. (в тому числі заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2018 на суму 37 927 679грн.);

за 2020 на суму 37 927 679 грн. (в тому числі заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2019 на суму 37 927 679грн.);

за ІІІ-и кв. 2021 на суму 37 927 679 грн. (в тому числі заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2020 на суму 37 927 679грн.);

- п.198.5 ст.198, п.200.4 ст. 200, п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), занижено податок на додану вартість за грудень 2018р. на суму 264 578,20 грн.;

- п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями) не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу за грудень 2018р. на суму 264 578,20 грн.

Відповідальність платника передбачена п.120-1.2 ст. 120-1 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

- пп.14.1.47, пп.14.1.54, пп.14.1.56, пп.14.1.180, п.14.1 ст.14, пп.18.1 ст.18, пп.163.1.1 ст.163, пп.164.2.7, пп. «д», «е» пп.164.2.17, пп.164.2.20 п.164.2 пункт 164.5 ст.164, пп.165.1.139 п.165.1 ст.165, ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.а п.171.2 ст.171, пп. а, б п.176.2 ст.176, п.177.6,п.177.8. ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, чим занижена база оподаткування на суму прощення (списання) боргу в розмірі 175273,74 грн., в результаті чого перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб в cумі 30503,58 грн., в т.ч. 27671,54 грн. за 2018 року, 2832,04 грн. за 2019 рік;

- р. ІІІ Порядку подання відомостей про виплачені доходи податковими агентами - Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N4, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за N111/26556, із змінами та доповненнями, п.70.13, ст.70, пп. «б, ґ» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, що призвело до неповідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей№1-ДФ про доходи громадян у вигляді заробітної плати з ознакою доходу 101, за звітні періоди у 2018, 2019, 2020 років та про суми прощеного боргу (дарування) з відповідними ознаками доходу 126, 160за відповідні звітні періоди 2018, 2019 років;

- пп.14.1.47, пп.14.1.54, пп.14.1.56, пп.14.1.180, п.14.1 ст.14, пп.18.1 ст.18, пп.163.1.1 ст.163, пп.164.2.7, пп. «д», «е» пп.164.2.17, пп.164.2.20 п.164.2 пункт 164.5 ст.164, пп.165.1.139 п.165.1 ст.165, ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.а п.171.2 ст.171, п.177.6, п.177.8 ст.177, абз.а,б, ґ п.176.2 ст.176 п.177.6, п.177.8. ст.177 та пп.1.2 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), чим занижена база оподаткування на суму прощення (списання) боргу в розмірі 175 273,74 грн., в результаті чого перевіркою донараховано військовий збір в сумі 2629,11 грн., в тому числі: 2361,81 грн. за 2018 рік, 267,30 грн. за 2019 рік;

Позивач не погоджується із рішеннями контролюючого органу та звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування відповідно до ч. 2ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Положеннями підпункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Довідка перевірки документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 677/33-00-07-01 від 25.08.2023 слугував висновок про зниження позивачем фінансового результату до оподаткування на загальну суму 37 927 679,00 грн., в тому числі за 2018 р. в сумі 37 927 679,00 в результаті заниження інших операційних доходів на зальну суму 1 322 891 грн за 2018 від протермінованої кредиторської заборгованості по pax 631 по ТДОВ «ЖЛ» (ЄДРПОУ 37546647) в сумі 1 322 891 грн. та завищення інших операційних витрат на зальну суму 36 604 788,00 грн. за 2018 рік по операціях зі списання по договорах поруки із ТОВ «Торгова мережа «Барвінок», згідно якими ТОВ «Альянс Маркет» виконувало обов`язки поручителя та здійснило оплату заборгованості боржника перед іншими кредиторами у відповідності до укладених договорів поруки на суму 36 604 788 грн.

З матеріалів справи судом встановлено проведення позивачем операцій по списання безнадійної дебіторської заборгованості по договорах поруки із ТОВ «Торгова мережа «Барвінок», згідно якими ТОВ «Альянс Маркет» виконувало обов`язки поручителя та здійснило оплату заборгованості боржника перед іншими кредиторами у відповідності до укладених договорів поруки на суму 36 604 788 грн., зокрема:

-згідно ухвали Господарського суду Львівської області у справі №914/238/16 від 09.02.2017 здійснено заміну в частині вимог шістдесяти чотирьох кредиторів ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» на ТОВ «Альянс Маркет» на загальну суму 12 214 032,99 грн.

-згідно ухвали Господарського суду Львівської області у справі №914/238/16 від 28.11.2017 здійснено заміну в частині вимог ста семи кредиторів ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» на ТОВ «Альянс Маркет» на загальну суму 20 079 701,36 грн.

-згідно ухвали Господарського суду Львівської області у справі №914/238/16 від 18.01.2018 здійснено заміну в частині вимог тринадцяти кредиторів ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» на ТОВ «Альянс Маркет» на загальну суму 1 852 613,51 грн.

-згідно ухвали Господарського суду Львівської області у справі №914/238/16 від 22.02.2018 здійснено заміну в частині вимог одинадцяти кредиторів ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» на ТОВ «Альянс Маркет» на загальну суму 2 783 232,09 грн.

-згідно ухвали Господарського суду Львівської області у справі №914/238/16 від 15.05.2018 здійснено заміну в частині вимог одного кредитора ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» на ТОВ «Альянс Маркет» на загальну суму 1 906 116,22 грн.

27.09.2018 Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.09.2018 у справі №914/238/16 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ «Торгова мережа «Барвінок»; визнано погашеними вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, в тому числі вимоги ТОВ «Альянс Маркет». ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» ліквідовано. Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» закрито (т.1 а.с.199-250, т2. а.с.1-28).

Судом встановлено, що 01.10.2018 на підставі вищевказаного судового рішення від 27.09.2018 у справі №914/238/16 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено запис №14151170028019027 про припинення ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» (т.2 а.с.34).

Позивачем 29.12.2018 видано наказ № 2018/5636 про списання безнадійної дебіторської заборгованості на суму 36 604 788,00 грн. у зв`язку із припиненням ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» у зв`язку з його ліквідацією (т.2 а.с.29-33).

Відповідно до підпункту 14.1.43 пункту 14.1 статті 14 ПК України дебітор особа, у якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми коштів, їх еквіваленту або інших активів.

Згідно з підпунктом 14.1.95 пункту 14.1 статті 14 ПК України кредитор юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи щодо податків та зборів.

Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Безнадійна заборгованість заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

27.09.2018 Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.09.2018 у справі №914/238/16 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ «Торгова мережа «Барвінок»; визнано погашеними вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, в тому числі вимоги ТОВ «Альянс Маркет». ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» ліквідовано. Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» закрито.

Вищевикладені обставини, враховуючи ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №237 від 08 жовтня 1999 року (далі - Положення №237) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

За пунктом 4 зазначеного Положення №237 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Відповідно визначати дебіторську заборгованість як безнадійну має саме позивач у разі, якщо у позивача існує впевненість про неповернення боржником таких сум.

Оскільки ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» визнано банкрутом та припинено (ліквідовано), очевидним є те, що ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» не поверне позивачеві заборгованість, а відтак така заборгованість є безнадійною дебіторською заборгованістю.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення

зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (п. З Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73)

До інших операційних витрат включаються сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; інші витрати операційної діяльності (п. 20 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

-на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже, зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України здійснюється на суму списаної дебіторської заборгованості, як такої, що відповідає ознакам п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Відтак, у зв`язку із припинення ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» (боржника позивача), позивачем правомірно зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 36604788,00 грн., а відповідно помилковим є висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Також відповідно до висновків акта перевірки позивачем занижено інші операційні доходи на зальну суму 1322891 грн за 2018 від протермінованої кредиторської заборгованості по pax 631 по ТДОВ «ЖЛ» (ЄДРПОУ 37546647) в сумі 1 322 891 грн, по якій станом на 31.12.2018 минув термін позовної давності. Станом на 30.09.2021 дана кредиторська заборгованість не погашена. ...Перевіркою встановлено, що ТДОВ «ЖЛ» (ЄДРПОУ 37546647) припинено 2015. ТДОВ «ЖЛ» (ЄДРПОУ 37546647) стан платника: дата закриття 27.11.2015».

Відповідно до ст.. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення

Ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ().

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ч. 1 ст. 529 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, (ст. ст. 256, 257, 259 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У ст. 264 ЦК України вказано про підстави для переривання перебігу позовної давності.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією (п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд погоджується з доводами відповідача, що в Акті № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023 не викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності Позивача із ТДОВ «ЖЛ», не вказано з посиланням на первинні документи (в тому числі договір(и)) між Позивачем із ТДОВ «ЖЛ» на основі яких відповідач дійшов зокрема до висновку, що у Позивача наявна протермінована кредиторська заборгованість на суму 1587 469,20 грн. (1 322 891грн + 264 578,20 ПДВ і що станом на 31.12.2018 минув термін позовної давності ТДОВ «ЖЛ» щодо стягнення із Позивача 1 322 891 грн.

Суд зазначає, що Згідно загальнодоступної інформації ТДОВ «ЖЛ» (ЄДРПОУ 37546647) у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (т.2 а.с.3-37).

Відповідно до ч.1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем на надано доказів про заниження позивачем доходів на зальну суму 1322 891 грн за 2018 від протермінованої кредиторської заборгованості по ТДОВ «ЖЛ», оскільки матеріали справи не містять жодних документів щодо строку поставки товару і обов`язку здійснити оплату, а відповідно відсутні докази з якого моменту та у який строк у позивача виник обов`язок здійснити оплату ТДОВ «ЖЛ» 1587 469,20 грн

Відповідно до ч.5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що має місце сплив строку позовної давності ТДОВ «ЖЛ» до позивача та зроблено помилковий висновок, що ТДОВ «ЖЛ» припинено.

Вищенаведені фактичні обставини справи вказують на недоведеність відповідачем висновку про заниження позивачем доходів за 2018 на загальну суму 1 322 891 грн.

З урахуванням викладеного помилковим є висновок про зниження позивачем фінансового результату до оподаткування на загальну суму 37 927 679,00 грн., в тому числі за 2018 р. в сумі 37 927 679,00, відтак податкове повідомлення-рішення № 677/33-00-07-01 від 25.08.2023 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до висновку Акта перевірки № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023 відповідачем встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 264 578,20 ПДВ, а саме заниження податкових зобов`язань за рахунок не списання протермінованої кредиторської заборгованості по розрахунках із ТДОВ «ЖЛ» за грудень 2018 року.

Відповідно до ст.. 192.1 ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що стаття 192 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту і така обставина як списання безнадійної кредиторської заборгованості не визначена в якості підстави для коригування податкового кредиту.

Верховний Суд у Постанові від 20.04.2023 у справі № 1340/5100/18 зазначив, що обов`язок здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв`язку із закінченням терміну позовної давності по отриманим та неоплаченим товарам/послугам, по яким раніше був сформований податковий кредит, та нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ, у платника податку відсутній, оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), а норми ПК не встановлюють обов`язку по коригуванню податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Оскільки судом з матеріалів справи не встановлено, що позивачем зроблено списання кредиторської заборгованості ТДОВ «ЖЛ» на суму 1 587 469,20 грн. (1 322 891грн + 264 578,20 ПДВ), а доказів протилежного відповідачем не надано, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 264 578,20 ПДВ, а саме заниження податкових зобов`язань за рахунок не списання протермінованої кредиторської заборгованості по розрахунках із ТДОВ «ЖЛ» за грудень 2018 року. Відповідно відсутні підстави для застосування до Позивача штрафних санкцій 66 144,55грн, а податкове повідомлення-рішення № 677/33-00-07-01 від 25.08.2023 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За висновками акта № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023 ТОВ «Альянс маркет» не зареєстровано в єдиному реєстрі податкову накладну протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України на загальну суму на суму за грудень 2018 р.на загальну суму 1 587 469,20 грн., в т. ч. на податок на додану вартість 264 578,20 грн.).

Такий висновок відповідач обгруновує тим, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. В акті відповідач вказує, що обліковується протермінована кредиторська заборгованість по ТДОВ «ЖЛ» 1 587 469,20 грн. (1 322 891грн + 264 578,20 ПДВ). ... ТОВ «Альянс Маркет» по взаєморозрахунках із ТДОВ «ЖЛ» включено до податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідних деклараціях ПДВ.

Верховний суд у постанові від 09.02.2022 у справі №640/12697/19 вказав, що зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, обов`язок здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв`язку із закінченням терміну позовної давності по отриманим та неоплаченим товарам/послугам, по яким раніше був сформований податковий кредит, та нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ у позивача відсутній, оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), а норми ПК України не встановлюють обов`язку по корегуванню податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Відповідно на переконання суду несписання позивачем кредиторської заборгованості за грудень 2018 по ТДОВ «ЖЛ» на суму 1 587 469,20 грн не створює обов`язку для позивача здійснювати реєстрацію податкової накладної за грудень 2018 р. на загальну суму 1 587 469,20 грн., в т. ч. 264 578,20 грн ПДВ, оскільки позивач не був продавцем товарів/послуг, відповідно позивач не зобов`язаний складати податкову накладну та реєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведене вказує на неправомірність накладення на позивача штрафу за порушення строків реєстрації податкової накладної за грудень 2018 року на загальну суму 1 587 469,20 грн., в т. ч. на податок на додану вартість 264 578,20 грн, тому податкове повідомлення-рішення № 678/33-00-07-01 від 25.08.2023 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також в Акті № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023 вказано про порушення позивачем в частині прощення ТОВ «Альянс Маркет» за період діяльності з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року дебіторську заборгованість в сумі 175 273,74 грн, внаслідок чого занижена база оподаткування на суму прощення (списання) боргу в розмірі 175 273,74 грн, в результаті чого перевіркою донараховано військовий збір у сумі 2629,11 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 657,28 грн, пеня у розмірі 482,54 грн».

В Акті № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023 також вказано що фізичним особам надавалась поворотна фінансова допомога (позика) ТОВ «Альянс Маркет, надана фізичній особі ОСОБА_1 в сумі 151 100,00 грн договір від 08.10.2012 № ЛМ0699/0-12.

Суд зазначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до пп. 164.2.7 ст. 164 ПК України сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Однак відповідачем не надано належних та допустимих доказів що строк позовної давності за укладеним договором від 08.10.2012 № ЛМ0699/0-12 між ОСОБА_1 (Позичальник) та Позивачем (Позикодавець) не минув/не сплив, як і не надано такого договору.

Відтак, зважаючи на пп. 164.2.7 ст. 164 ПК України ОСОБА_1 самостійно сплачує податок з таких доходів.

Також відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на момент вчинення правочинів вони не були СПД, а відповідно позивач не виступає податковим агентом.

Також перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Розділу II податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1-ДФ) в частині оподаткування військовим збором встановлено порушення, оскільки вищевказані доходи отримані платником податку, не відображені податковим агентом ТОВ Альянс маркет», за період, що перевіряється, у Розділу II податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку у певні податкові періоди за Формою №1-ДФ, що передбачено пп. «б», «ґ» п. 176.2. ст. 176 ПК України.

Суд зазначає, що платники податку зобов`язані: б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом (п.п. б) п. 176.2. ст. 176 ПК України).

При розгляді справи суду не надано відповідачем доказів нарахування (сплати) на користь фізичних осіб доходу. Відтак, у Позивача відсутній був обов`язок подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу.

Вищенаведені фактичні обставини справи вказують на протиправність податкового повідомлення-рішення № 676/33-00-07-01 від 25.08.2023, податкового повідомлення-рішення №675/33-00-07-01 від 25.08.2023, податкове повідомлення-рішення № 674/33-00-07-01 від 25.08.2023, тому такі підлягають скасуванню.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до Акта № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023, посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку були: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Р. Гіщинський, У. Надставна, X. Фуртак.

Однак Акт № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023 не був підписаний всіма посадовими особи контролюючого органу, які її проводили перевірку, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Також на сторінці 86 Акта № 512/33-00-07-01/38316777 від 10.08.2023 відсутні підписи окремих посадових осіб контролюючого органу, які її проводили перевірку, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , У. Надставна, X. Фуртак.

Щодо твердження позивача про те, що акт перевірки не відповідає вимогам п.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, згідно наказу Мінфіну від 20.08.2015р., №727, в частині не підписання акту перевірки всіма ревізорами суд зазначає про надання відповідачем доказів поважності причин відсутності підписів працівників (перебування у відпустці, звільнення) (а.с. 163).

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

У Постанова Палати КАС ВС від 19.06.2020 по справі №140/388/19 суд вказав, що за встановлених обставин та доводів касаційної скарги судова палата приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначеної, зокрема у постанові від 3 грудня 2019 року № 1440/1965/18 та вважає за потрібне сформулювати такий

правовий висновок: «Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки».

З урахуванням викладеного суд зазначає, що доводи позивача про відсутність підписів в акті перевірки знайшли своє підтвердження при розгляді справи, однак з врахуванням позиції Верховного суду не можуть слугувати підставою для скасування податкових повідомлень рішень.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

у х в а л и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.08.2023 №677/33-00-07-01; № 679/33-00-07-01; № 678/33-00-07-01; № 676/33-00-07-01; № 675/33-00-07-01; №674/33-00-07-01

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (вул. Городоцька, 359,м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79040; код ЄДРПОУ 38316777) з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026. м. Львів, вул. Стрийська. буд. 35. код ЄДРПОУ ВП 44045187) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 30280.00 гривень (Тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14.08.2024

Суддя Коморний О.І.

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.08.2024
Оприлюднено16.08.2024
Номер документу121006323
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Судовий реєстр по справі —380/4205/24

Ухвала від 05.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 28.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 04.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 28.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 08.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Рішення від 07.08.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 01.03.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні