Рішення

від 14.08.2024 по справі 440/13630/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13630/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області відносно ОСОБА_1 щодо не зарахування у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії періоду часу з 22.02.2018 року по 20.06.2023 рік, як час перебування позивача в складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії час перебування його в складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області з 22.02.2018 року по 20.06.2023 року, з розрахунку півтора дня за день служби, згідно Указу Президента України від 14.04.1999 року № 379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України» зі змінами згідно указів Президента України від 27.10.1999 р. № 1402/99 та від 20.02.2018 р. № 37/2018;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області оформити та подати до відповідних органів Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення/перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням пільгового обчислення вислуги років для призначення пенсії часу перебування ОСОБА_1 в складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області в період з 22.02.2018 року по 20.06.2023 року, з розрахунку півтора дня за день служби, згідно Указу Президента України від 14.04.1999 року № 379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України» зі змінами згідно указів Президента України від 27.10.1999 р. № 1402/99 та від 20.02.2018 р. № 37/2018.

Позов обґрунтований тим, що позивач проходив службу цивільного захисту. На думку позивача, на момент звільнення зі служби він мав право на пенсійне забезпечення з урахуванням пільгової вислуги років у зв`язку із включенням до штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області . Однак на звернення позивача із заявою про підготовку подання про призначення пенсії відповідачем відмовлено у пільговому обчисленні вислуги років.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскільки, Законом №2262-ХП та постановою КМУ №393 не передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах періоду залучення Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби Безпеки України до проведення заходів щодо запобігання антитерористичним проявам та їх припинення, а застосування Указу Президента України від 14.04.1999 №379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби Безпеки України» не передбачене ст.17-1 Закону, у Відповідача відсутні підстави для пільгового обчислення вислуга років у період з 22.02.2018 року по 20.06.2023 року (до дня звільнення).

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач проходив службу цивільного захисту, що сторонами не заперечується.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій №362 від 12.06.2023 По особового складу цивільного захисту звільнено за підпунктом 3 пунтком 176 (за станом здоров`я) полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України в Полтавській області.

У наказі Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12.06.2023 № 362 визначено, що вислуга років позивача станом на 06.06.2023 складає 26 років 00 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 04 місяці 05 днів.

Позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області із заявою від 28.06.2023 про врахування періоду перебування на посаді начальника управління реагування на надзвичайні ситуацій та цивільного захисту Головного управління ДСНС України в Полтавській області з 29.12.2017 по 01.06.2021 та на посаді начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України в Полтавській області з 01.06.2021 по 20.06.2023 у пільговому обчисленні, а саме з розрахунку півтора дня на день служби для призначення пенсії.

Листом від 05.07.2023 №61-01-Ш-542/61-09 відповідачем надано відповідь, у якій зазначено, що оскільки, Законом та постановою КМУ №393 не передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах періоду залучення Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби Безпеки України до проведення заходів щодо запобігання антитерористичним проявам та їх припинення, а застосування Указу Президента України від 14.04.1999 №379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби Безпеки України» не передбачене ст.17-1 Закону, у Головного управління відсутні підстави для пільгового обчислення вислуги років позивача.

Вважаючи такі дії протиправними відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 1 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

У силу пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Так, згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 2262-XII затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (Порядок №393).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою № 393.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 № 750/9775/16-а та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 480/4241/18 від 14.04.2021.

Відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" від 20.03.2003 №638-IV Міністерство оборони України, органи військового управління, об`єднання, з`єднання, військові частини Збройних Сил України забезпечують захист від терористичних посягань об`єктів Збройних Сил України, зброї масового ураження, ракетної і стрілецької зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, що знаходяться у військових частинах або зберігаються у визначених місцях; організовують підготовку та застосування сил і засобів Сухопутних військ, Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони, Військово-Морських Сил Збройних Сил України в разі вчинення терористичного акту в повітряному просторі, у територіальних водах України; беруть участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об`єктах та в разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України.

Відповідно до ч.6 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб`єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Указом Президента України №397 від 14.04.1999 затверджено Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України, відповідно до статті 2 якого штатним співробітникам Антитерористичного центру при Службі безпеки України з урахуванням характеру роботи, пов`язаної з координацією заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення, стаж для призначення пенсій обчислюється з розрахунку півтора дня за день служби.

Указом Президента України №1402 від 27.10.1999, дію статті 2 Указу Президента України №397 від 14.04.1999 поширено на військовослужбовців Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які залучаються Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 29.12.2017 по 01.06.2021 посада начальника Управління реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Полтавській області та з 01.06.2021 по 12.03.2023 посада начальника Управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Полтавській області, які займав позивач, були включені до складу штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області, що не заперечується сторонами.

Вирішуючи питання наявності права позивача на пільгове обчислення вислуги років у зв`язку з розрахунку півтора дня за день служби, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки

Як вже зазначалося судом, статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За положеннями частини першої статті 49 Закону України від 27 лютого 2014року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти постанови і розпорядження.

Постанова уряду, прийнята на виконання закону України, конкретизує та деталізує його, підпорядкована закону, скасовується і перестає діяти в разі її суперечності або невідповідності закону, є обов`язковою до виконання.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена в положеннях Конституції України.

Згідно із частиною третьою статті 113 Конституції України КМУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Основного Закону України).

Конституційний суд України в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно із частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

У Рішенні № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, у тому числі, щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Конституційний суд України визнав конституційним регулювання Кабінету Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені висновки Конституційного суду України, суд зазначає, що Кабінет Міністрів України має право встановлювати у випадках передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції та законів України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120; "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72; "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51).

Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того, як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Також, у постанові від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 сформульовано правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні; неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень; принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що стаття 2 Указу Президента України №397 від 14.04.1999 про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України в частині визначення порядку обчислення стажу для призначення пенсій з розрахунку півтора дня за день служби суперечить статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, оскільки тільки Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями визначати порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, тому немає підстав вважати, що застосування порядку обчислення стажу для призначення пенсій з розрахунку півтора дня за день служби відповідно до статті 2 Указу Президента України №397 від 14.04.1999, узгоджуються з принципом належного врядування, у разі надання переваги приписам нормативно-правового акта, нижчому за ієрархією від указаного Закону.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд встановив відсутність доказів у справі, що розглядається в підтвердження наведених позивачем підстав для визнання протиправними дії відповідача та відповідно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищенаведене, позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38610079) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без заодовлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко