Рішення

від 06.08.2024 по справі 816/685/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 816/685/16Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.,

представника позивача - Липовенко Г.В.,

представника відповідача - Набоки В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002001500, №0002011500, №0002021500 та №0002031500 від 30 грудня 2015 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем протиправно складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки підвищення ставки із 28% до 55% було вперше тимчасово передбачено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31 липня 2014 року № 1621-VII, який набрав чинності 03 серпня 2014 року. На постійній основі ставка у 55% була закріплена Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, що набрав чинності із 01 січня 2015 року. При цьому відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Таким чином тимчасове підвищення ставок плати за користування надрами для видобування природного газу з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, передбачене Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31 липня 2014 року № 1621-VII є зміною до ставки податку, що внесена пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду. Так само є зміною до ставки податку, що внесена пізніше, як за шість місяців до початку бюджетного періоду, закріплення на постійній основі ставки у 55% Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У запереченнях контролюючий орган проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що за результатами камеральних перевірок податкової звітності СП "ПГК" за IIІ квартал 2015 року встановлено застосування ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірах відмінних від визначених в пункті 252.20 статті 252 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань /а.с.57-60 т.1/.

Ухвалою суду від 31 серпня 2016 року вирішено клопотання Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" - задовольнити. Зупинити провадження у справі №816/685/16 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 24 листопада 2016 року.

17 січня 2017 року до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11 з підстав, визначених пунктом 4 частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017, вирішено клопотання Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про зупинення провадження у справі - задовольнити. Зупинити провадження у справі №816/685/16 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року.

06 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС в Полтавській області, відповідно до якого останній просив: 1. Допустити процесуальне правонаступництво, шляхом заміни первинного відповідача Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на правонаступника - Головне управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014); 2. Допустити процесуальне правонаступництво, шляхом заміни ГУ ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639), на правонаступника ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831); 3. Допустити заміну відповідача, ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) /а.с. 173-174, т.3/.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року, серед іншого, вирішено замінити відповідача у справі Полтавську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Полтавській області.

Постановою Верховного суду від 26 червня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, як правонаступника Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 скасовано, справу № 816/845/16 направлено для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 05 липня 2023 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року вирішено клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення провадження у справі - задовольнити. Поновлено провадження у справі №816/685/16 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті /а.с.215, т.3/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 20233 року вирішено клопотання представника позивача про призначення експертизи задовольнити частково. Призначити у справі № 440/685/16 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання: 1) Чи підтверджуються нормативно та документально висновки Актів камеральних перевірок Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ІКЮО за ЄДРПОУ 38719466) за № 163/1501/20041662, 164/1501/20041662, 165/1501/20041662, 166/1501/20041662 від 11.12.2015 про заниження Спільним підприємством Полтавська газонафтова компанія (ІКЮО за ЄДРПОУ 20041662) податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року з урахуванням Висновку науково-правової експертизи від 07.06.2018 за підписом доктора юридичних наук, професора, проректора з наукової роботи Університету митної справи та фінансів, члена Наукової ради (секція Право) Міністерства освіти і науки України Д.В. Приймаченка та Правового висновку щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті і застосуванні законів з питань оподаткування за підписом Завідувача кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, першого віце-президента Національної академії правових наук України доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України М. П. Кучерявенко та доцента кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук А. М. Котенко? 2) Чи підтверджена нормативно та документально сума грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року, збільшена Спільному підприємству Полтавська газонафтова компанія (ІКЮО за ЄДРПОУ 20041662) на підставі ППР від 30 грудня 2015 року № 0002001500, № 0002011500, № 0002021500, № 0002031500, що винесені на підставі Актів камеральних перевірок №№ 163/1501/20041662, 164/1501/20041662, 165/1501/20041662, 166/1501/20041662 від 11.12.2015, з урахуванням Висновку науково-правової експертизи від 07.06.2018 за підписом доктора юридичних наук, професора, проректора з наукової роботи Університету митної справи та фінансів, члена Наукової ради (секція Право) Міністерства освіти і науки України Д.В. Приймаченка та Правового висновку щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті і застосуванні законів з питань оподаткування за підписом Завідувача кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, першого віце-президента Національної академії правових наук України доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України М. П. Кучерявенко та доцента кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук А. М. Котенко? 3) Чи підтверджена нормативно та документально сума штрафних санкцій, нарахована Спільному підприємству Полтавська газонафтова компанія (ІКЮО за ЄДРПОУ 20041662) на підставі ППР № 0002001500, № 0002011500, № 0002021500, № 0002031500 від 30.12.2015, за заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року, про що зазначене в Актах камеральних перевірок №№ 163/1501/20041662, 164/1501/20041662, 165/1501/20041662, 166/1501/20041662 від 11.12.2015, з урахуванням Висновку науково-правової експертизи від 07.06.2018 за підписом доктора юридичних наук, професора, проректора з наукової роботи Університету митної справи та фінансів, члена Наукової ради (секція Право) Міністерства освіти і науки України Д.В. Приймаченка та Правового висновку щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті і застосуванні законів з питань оподаткування за підписом Завідувача кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, першого віце-президента Національної академії правових наук України доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України М. П. Кучерявенко та доцента кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук А. М. Котенко? 4) Чи вірно розраховано Спільним підприємством Полтавська газонафтова компанія (ІКЮО за ЄДРПОУ 20041662) розмір податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року, що вказані в уточнюючих податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року (вх. реєстраційні № 9239951318, 9239924744, 9239897850, 9239944810 від 24.11.2015) та був предметом перевірки за результатами якої складені Акти камеральних перевірок №№ 163/1501/20041662, 164/1501/20041662, 165/1501/20041662, 166/1501/20041662 від 11.12.2015, з урахуванням Висновку науково-правової експертизи від 07.06.2018 за підписом доктора юридичних наук, професора, проректора з наукової роботи Університету митної справи та фінансів, члена Наукової ради (секція Право) Міністерства освіти і науки України Д.В. Приймаченка та Правового висновку щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті і застосуванні законів з питань оподаткування за підписом Завідувача кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, першого віце-президента Національної академії правових наук України доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України М. П. Кучерявенко та доцента кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук А. М. Котенко? 5) Чи відповідає визначений та задекларований Спільним підприємством Полтавська газонафтова компанія (ІКЮО за ЄДРПОУ 20041662) розмір податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року, що вказаний в уточнюючих податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року (вх. реєстраційні № 9239951318, 9239924744, 9239897850, 9239944810 від 24.11.2015) та був предметом перевірки за результатами якої складені Акти камеральних перевірок №№ 163/1501/20041662, 164/1501/20041662, 165/1501/20041662, 166/1501/20041662 від 11.12.2015, наданим первинним документам, а також вимогам Податкового кодексу України та іншого законодавства України, з урахуванням Висновку науково-правової експертизи від 07.06.2018 за підписом доктора юридичних наук, професора, проректора з наукової роботи Університету митної справи та фінансів, члена Наукової ради (секція Право) Міністерства освіти і науки України Д.В. Приймаченка та Правового висновку щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті і застосуванні законів з питань оподаткування за підписом Завідувача кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, першого віце-президента Національної академії правових наук України доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України М. П. Кучерявенко та доцента кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидата юридичних наук А. М. Котенко? 6) Чи вірно розраховано контролюючим органом суму донарахованих грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року, визначений у висновках Актів камеральних перевірок №№163/1501/20041662, 164/1501/20041662, 165/1501/20041662, 166/1501/20041662, 167/1501/20041662 від 11.12.2015, виходячи з показників об`єкту оподаткування задекларованих Спільним підприємством Полтавська газонафтова компанія (ІКЮО за ЄДРПОУ 20041662) у відповідних Розрахунках податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток 2 до Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин) від 24.11.2015 та відповідних Податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (вх. реєстраційні №№ 9239951318, 9239924744, 9239897850, 9239944810) від 24.11.2015, виходячи із ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених в пункті 252.20 статті 252 Податкового кодексу України в редакції станом на час декларування вказаних Податкових розрахунків? В іншій частині клопотання про призначення експертизи залишено без задоволення. Проведення експертизи доручено експертам Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (36000, м. Полтава, вул. Чураївни, буд. 1/1). Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, встановлену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Для проведення експертизи направлено до Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (36000, м. Полтава, вул. Чураївни, буд. 1/1) матеріали адміністративної справи №440/685/16. Обов`язок оплати витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, відповідно до вимог статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, покласти на Спільним підприємством Полтавська газонафтова компанія (ІКЮО за ЄДРПОУ 20041662). Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

06 грудня 2023 року до суду надійшов лист від 29 листопада 2023 року за підписом в.о. завідувача відділення Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України В.Супруна № 5/16/1208-16-23-18.4/23, відповідно до якого направлено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комісійної судової економічної експертизи № 3644 по справі №816/685/16, а саме:

- податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин СП Полтавська газонафтова компанія (код СДРПОУ 20041662) за III квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу;

- уточнюючий податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин СП Полтавська газонафтова компанія (код ЄДРПОУ 20041662) за 111 квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу;

- регістри аналітичного бухгалтерського обліку СП Полтавська газонафтова компанія в яких наведені обсяги видобування нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату за ІТЇ квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу;

- первинні документи бухгалтерського обліку які підтверджують обсяги видобування нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату за ІТТ квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу;

- розрахунок № 224 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239951318 від 24.11.2015);

- розрахунок № 212 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015);

- розрахунок № 213 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015);

- розрахунок № 211 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015);

- розрахунок № 208 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015);

- довідку (інформацію) про вартість одиниці видобутої корисної копалини: нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату за III квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу;

- довідку (інформацію) про глибину залягання корисних копалин: нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу.

У зв`язку з викладеним, ухвалою суду від 07 грудня 2023 року вирішено поновити провадження в адміністративній справі №816/685/16 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень. Полтавському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України у триденний строк з дати отримання копії даної ухвали повернути матеріали адміністративної справи №816/685/16 до Полтавського окружного адміністративного суду. Призначити судове засідання у справі о 10:00 21 грудня 2023 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, Полтавська область, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26. Витребувати у Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" засвідчені належним чином копії документів, запитуваних експертами в листі №5/16/1208-16-23-18.4/23 від 29.11.2023, а саме: податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин СП Полтавська газонафтова компанія (код СДРПОУ 20041662) за III квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу; уточнюючий податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин СП Полтавська газонафтова компанія (код ЄДРПОУ 20041662) за 111 квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу; регістри аналітичного бухгалтерського обліку СП Полтавська газонафтова компанія в яких наведені обсяги видобування нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату за ІТЇ квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу; первинні документи бухгалтерського обліку які підтверджують обсяги видобування нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату за ІТТ квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу; розрахунок № 224 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239951318 від 24.11.2015); розрахунок № 212 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015); розрахунок № 213 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015); розрахунок № 211 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015); розрахунок № 208 Д.2 до уточнюючого податкового Розрахунку (зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015); довідку (інформацію) про вартість одиниці видобутої корисної копалини: нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату за III квартал 2015 року по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу; довідку (інформацію) про глибину залягання корисних копалин: нафта, природного газу, нафтового (попутного) газу, газового конденсату по Руденківському родовищу, Ігнатівському родовищу, Мовчанівському родовищу.

27.11.2023 року ГУ ДПС у Полтавській області було подано апеляційну скаргу на Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 року витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу №816/685/16.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року вирішено долучити до матеріалів справи надані Спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" документи з клопотанням, яке надійшло до суду 18 грудня 2023 року. Передати до Другого апеляційного адміністративного суду всі матеріали справи №816/685/16 за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень. Провадження у справі №816/685/16 за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень зупинити до перегляду ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі в порядку апеляційного провадження.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 скасовано, а адміністративну справу №816/685/16 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 04 червня 2024 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції.

Ухвалою суду від 05.06.2024 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" зареєстроване як юридична особа 28 січня 1994 року, ідентифікаційний код 20041662.

Позивачем засобами електронного зв`язку подано до контролюючого органу уточнюючі податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року:

№202, що зареєстрований за №9239897850 від 24.11.2015 /а.с. 19, т.5/;

№212, що зареєстрований за №9239924744 від 24.11.2015 /а.с. 30, т.5/;

№221, що зареєстрований за №9239944810 від 24.11.2015 /а.с. 42, т.5/;

№226, що зареєстрований за №9239951318 від 24.11.2015 /а.с. 53, т.5/.

Відповідно до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, в порядку ст.76 та п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України та з урахуванням строків давності, визначених п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Новосанжарського відділення Полтавської ОДГ Головного управління ДФС у Полтавській області, ОСОБА_1 проведено камеральні перевірки Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобували корисних копалин (форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 №1000, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за №1732/22044) за III кварта 2015 року по Руденківському, Ігнатівському, Новомиколаївському та Мовчанівському родовищ (уточнюючі податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин зареєстровані в Новосанжарському відділенні Полтавської ОДПІ 24.11.2015 за №9239897850, за №9239924744, за №9239944810, за №9239951318 подані Спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія».

За результатами таких перевірок складено акти від 11.12.2015:

- №163/1501/20041662, відповідно до якого встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у розмірі 3356575,19 грн, у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 3356575,19 грн /а.с. 61-62, т.1/;

- №164/1501/20041662, відповідно до якого встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у розмірі 27848884,74 грн, у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 15434838,89 грн; з рентної плати за користування надрами для видобування нафтового (попутного) газу на 12414045,85 грн /а.с.63-64, т.1/;

- №165/1501/20041662, відповідно до якого встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у загальному розмірі 5925601,16 грн, у тому числі: з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 10402927,60 грн; з рентної плати за користування надрами для видобування нафтового (попутного) газу на 3855567,25 грн /а.с. 65-66, т.1/;

- №166/1501/20041662, відповідно до якого встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у загальному розмірі 5735067,56 грн. у тому числі: з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 1545015,73грн; з рентної плати за користування надрами для видобування нафтового (попутного) газу на 4190051,83 грн /а.с. 67-68/.

На підставі таких актів перевірок контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 30.12.2015:

- №0002001500, яким донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 5034862,79 грн /а.с. 16-17,т.1/;

- №0002011500, яким донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 41773327,12 грн /а.с. 12-13,т.1/;

- №0002021500, яким донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 21387742,28 грн /а.с. 14-15,т.1/;

- №0002031500, яким донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 8602601,35 грн /а.с. 10-11, т.1/ відповідно.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку оскарженим рішенням, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК встановлено, що цей Кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 9.1.9 пункту 9.1 статті 9 ПК (в редакції до внесення змін Законом №71-III, далі так само) до загальнодержавних податків і зборів належала плата за користування надрами.

Відповідно до статті 262 ПК плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Згідно із підпунктом 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 ПК (в редакції Закону від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами, внесеними Законом - від 24.05.2012 № 4834-VI) ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин щодо газу природного (будь-якого походження) з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів складала 28 відсотків від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Відповідно до підпункту 21 пункту 1 розділу І Закону №1621-VII розділ XX Перехідні положення ПК було доповнено підрозділом 9-1 такого змісту: тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюються такі особливості застосування деяких норм розділу XI Плата за користування надрами цього Кодексу: 1.1. Ставки плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, залізної руди, визначені підпунктом 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 цього Кодексу, встановлюються на період, визначений абзацом першим цього пункту, у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах: газу природного (будь-якого походження) з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів - 55 відсотків від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Отже, Законом №1621-VII (набрав чинності з 3 серпня 2014 року) було змінено розмір ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин щодо газу природного (будь-якого походження) з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, з 28% до 55% на період з 3 серпня 2014 року до 1 січня 2015 року.

Законом №71-VIIІ, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесені зміни до ПК, згідно з якими плату за користування надрами трансформовано в рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин та в рентну плату за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин (підпункти 251.1.1, 251.1.2 пункту 251.1 статті 251 ПК).

З урахуванням цих змін підпункт 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 ПК визначає, що до загальнодержавних податків належить рентна плата.

Відповідно до пункту 252.20 статті 252 ПК (в редакції Закону №71-VIIІ) ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у розмірах: газ природний (будь-якого походження) з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, - 55,00 відсотків від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Порівняння правового регулювання плати за користування надрами та рентної плати за користування надрами дає підстави для висновку, що Законом №71-VIIІ не було змінено вітчизняну систему оподаткування щодо переліку запроваджених нею податків і зборів. Так само, не було введено і новий розмір ставки податкового платежу за користування надрами для видобування газу природного (будь-якого походження) з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів. Ця ставка була в ПК з 3 серпня 2014 року.

В теорії права норми права поділяють на типові норми (норми - правила поведінки) і спеціалізовані (нетипові) норми. Якщо типові норми спрямовані на безпосереднє регулювання суспільних відносин (встановлюють стандарт правомірної поведінки суб`єкта права або встановлюють наслідки відхилення від нього), то спеціалізовані норми зазвичай безпосередньо відносини між особами не регулюють, а сприяють реалізації норм правил поведінки і у такий спосіб опосередковано беруть участь у правовому регулюванні суспільних відносин. До спеціалізованих норм відносяться, зокрема норми-принципи найбільш загальні, стабільні та імперативні вимоги, закріплені у праві, які є концентрованим виразом найважливіших сутнісних рис та цінностей, що притаманні системі права і визначають її характер та напрямки подальшого розвитку. Галузеві принципи лежать в основі тієї чи іншої галузі права і виражають особливості конкретної галузі права. Як фундаментальні засади, вони відіграють значну роль у побудові галузевого законодавства, визначаючи основні вектори його розвитку.

Основні засади податкового законодавства України (принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство) визначені в статті 4 ПК, зокрема стабільність, який легально визначено як зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК).

Звертаючись до доктрини як джерела права, слід зазначити, що доктринальне бачення застосування основних засад функціонування податкової системи України полягає, зокрема, в тому, що визначені в ПК принципи законодавства відображають співвідношення, взаємозв`язок елементів податкової системи (податків і зборів), і що у широкому змісті під принципами податкової системи розуміється вся їх сукупність, що регулюють оподаткування. (Податковий кодекс України. Постатейний коментар. У двох частинах, частина 1.- За ред. Проф. М.П.Кучерявенка.с.19).

Тобто, в конкретних ситуаціях правозастосування правові принципи, в тому числі принципи податкового законодавства мають розглядатися у їх сукупності. Розглядаючи дотримання чи порушення одного з правових принципів, не можна не враховувати при цьому дотримання чи порушення інших. Так, принцип стабільності неможливо розглядати відокремлено, зокрема від принципу фіскальної достатності (встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями підпункт 4.1.5) чи загальності оподаткування (кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу підпункт 4.1.1), невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства (підпункт 4.1.3). Іншими словами, принципи, як основні засади правового регулювання діють (функціонують) системно, мають аналізуватися в правозастосуванні як сукупність вимог, дотримання яких вимагається як платником податку, контролюючим органом, так і законодавцем. Якщо виникає конфлікт між принципами, то він вирішується в кожній конкретній ситуації шляхом оптимального вибору на підставі оцінки ваги кожного з принципів, інтенсивності їхньої дії (Загальна теорія права. Підручник. За заг. ред.д.ю.н., професора М.І.Козюбри, Київ: Ваіте, 2016, с.141).

Відповідно до доктринальних положень вітчизняної науки принципи податкового законодавства, закріплені нормами статті 4 ПК, є галузевим відображенням закріплених в конституційних нормах принципів оподаткування (статті 67, 92 Конституції України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Отже, за конституційними нормами платник податків є зобов`язаною особою щодо сплати податків і зборів, тоді як законодавчий орган уповноважений визначати обов`язок щодо сплати податків і зборів.

Надання Верховній Раді України повноважень приймати закони (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) означає можливість законодавчого органу на власний розсуд визначати зміст законів, що ним ухвалюються. Обмеженнями законодавчих повноважень Верховної Ради України є норми Конституції України та міжнародні зобов`язання України. Своєю чергою, будь-які попередні закони Верховна Рада України може змінювати, оскільки зміна законів (будь-як і будь-яких) власне і становить зміст конституційних повноважень Верховної Рад України, тобто здійснюється не всупереч, а відповідно до статей 85, 91, 92 Конституції України. Це стосується і повноважень Верховної Ради України щодо ухвалення та/або зміни законів з оподаткування.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує будь-який орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Ця конституційна вимога стосується також і Верховної Ради України.

Норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК, як регуляторні, адресовані всім, в тому числі, органу законодавчої влади.

Разом з тим, підстав для твердження, що в разі коли закони про зміну податків (зборів), будь-яких елементів податків (зборів) прийняті без врахування темпоральних меж, встановлених цими нормами, не підлягають застосуванню, немає. Будь-які норми будь-якого попереднього закону не можуть обмежувати законодавчих повноважень Верховної Ради України на зміну нормативного регулювання, за винятком випадків, коли такі обмеження випливають із норм Конституції України або міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України.

У Конституції України відсутні норми, які б зобов`язували Верховну Раду України дотримуватися особливого порядку введення в дію норм з питань оподаткування.

Ураховуючи зміст конституційних норм, закон, зокрема з питань оподаткування, може набирати чинності і вступати в дію в різні моменти, проте для цього потрібне відповідне застереження в самому законі. Наявність подібних застережень в інших законах не передбачена Конституцією України (нормою частини п`ятої статті 94 Конституції України безпосередньо визначено, що відступ від загального правила має бути передбачений самим законом, тобто тим законом, про набрання чинності якого йдеться).

Таким чином, норму-принцип стабільності податкового законодавства не можна вважати нормою, що змінює порядок набрання чинності або вступу в дію всіх нових податкових правил.

Приймаючи будь-який закон, зокрема, в галузі оподаткування, Верховна Рада України має враховувати норми Конституції України та міжнародних договорів України, в тому числі, щодо дотримання справедливого балансу між публічними та приватними інтересами, що випливає зі змісту статті 8 Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенція). Відповідні межі є обов`язковими для Верховної Ради України завжди, незалежно від того, чи знайшло це закріплення у вітчизняному законодавстві.

Принцип стабільності податкового законодавства перебуває у складі такого структурного елементу принципу верховенства права, як правова визначеність. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. Разом з тим, такі очікування від законодавця мають урівноважуватись із правом держави приймати закони відповідно до суспільних (публічних) інтересів, тобто необхідно враховувати соціальні, політичні, економічні, безпекові чинники, які існують на момент прийняття законодавчого акта. Питання щодо застосування норм законів про зміну будь-яких елементів податків (зборів), які прийняті без врахування темпоральних меж, встановлених підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК, не повинно вирішуватися шляхом прямого співставлення цих норм, оскільки, як вже зазначено, принцип стабільності діє і застосовується в нерозривному зв`язку з іншими правовими принципами.

Міра стабільності залежить від багатьох чинників. Оцінка змін у правовому режимі оподаткування на її відповідність правовій визначеності має відбуватись на підставі порівнювання та оцінювання обставин, внаслідок яких діяв законодавець, приймаючи рішення про зміну ставок податку (збору), а також з врахуванням того, чи є цей захід постійним або тимчасовим.

Водночас, норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 ПК, статті 27 Бюджетного кодексу України, не можуть самі собою бути підставами для незастосування норми пункту 252.20 статті 252 ПК.

Як вже було зазначено, норма підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК не відміняє дію інших норм ПК, в тому числі і норми пункту 252.20 статті 252 ПК, яка діяла з 1 січня 2015 року.

Під час розгляду справи позивач не довів наявності підстав для розширення меж регулювання норми пункту 56.21 статті 56 ПК, для обґрунтування своїх тверджень, що при вирішенні спору у цій справі слід керуватися пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4, а не пунктом 252.20 статті 252 ПК.

Для застосування норми пункту 56.21 статті 56 ПК і прийняття рішення на користь платника податків необхідно, аби будь-яка суперечність між нормами податкового законодавства спричиняла неоднозначне тлумачення змісту прав та обов`язків відповідного платника.

Суд погоджується із твердженнями позивача, що принцип презумпції правомірності рішення платника податків застосовується в усіх випадках, коли будь-яка правова норма з питань оподаткування припускає неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов`язків платників податків. Цей принцип підлягає застосуванню в силу самої неясності норми, наприклад, коли зміст тієї самої норми може спричиняти декілька можливих варіантів її тлумачення, незалежно від інших правових норм.

В той же час, суд звертає увагу сторін, що зі змісту як норм підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, так і норми пункту 56.21 статті 56 ПК не висновується необхідність прийняття рішення на користь платника податків, якщо норми нормативного акта суперечать між собою, але при цьому така суперечність не призводить до можливості подвійного (множинного) розуміння прав та обов`язків платника податків. Правило всі сумніви на користь платника податків, яке є суть наведених норм, може застосовуватися тільки у разі коли суперечність між окремими нормами податкового законодавства не може бути усунена шляхом загальновизнаних прийомів тлумачення правових норм. Що ж до співвідношення між нормами-принципами та нормами, які регулюють справляння податків, в контексті переваги при застосуванні при вирішенні податкового спору, то це питання слід вирішувати через призму системного застосування норм-принципів податкового законодавства, а також принципу верховенства права як конституційного і загально правового принципу. Такий підхід прослідковується і в постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 825/1496/17, від 22.12.2020 у справі № 460/2764/18.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (частина друга статті 1 Першого протоколу).

Як зазначив Європейський суд з прав людини в пункті 31 рішення у справі Серков проти України від 07.07.2011 (заява №39766/05) (рішення Європейського суду з прав людини щодо застосування Конвенції відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди при розгляді справ застосовують як джерело права), перша й найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути законним. Наголосивши, що верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції, Європейський суд з прав людини вказав, що питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним (рішення у справі Ятрідіс проти Греції (заява №31107/96, пункт 58, ECHR 1999-ІІ).

Європейський суд з прав людини щодо застосування принципу стабільності до податкових правовідносин визнає відсутність порушення статті 1 Протоколу 1 до Конвенції в ситуації ретроактивного застосування податкових нововведень, які заявниками розглядалися як такі, що не могли бути ними передбачені.

Так, у справі Di Belmonte v. Italy (заява № 72638/01, 2010 рік) Суд не знайшов порушення статті 1 Протоколу 1 до Конвенції, коли законодавець застосовував нові податкові норми до попередніх податкових відносин. Суд прямо вказав, що стаття 1 не забороняє ретроактивного застосування законодавства (параграфи 36, 42). Однак, і в цій справі Суд вирішував питання щодо порушення прав заявника в контексті, чи не було свавільного втручання у право.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини втручання у право власності допустимо (нарівні з тим, що воно ґрунтується на законі), якщо воно переслідує легітимну мету (може бути здійснено не інакше, як в інтересах суспільства), є пропорційним та не становить надмірного тягаря (має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства) (до прикладу, рішення у справі Спадеа і Скабріно проти Італії від 01.09.1995 (заява №12868/87, пункти 31-32; рішення у справі Іммобільяре Соффі проти Італії від 28.07.1999 (заява №22774/93, пункт 48; рішення у справі Спорронг та Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 (серія А №52, р.26, параграф 69; рішення у справі Україна-Тюмень проти України від 22.11.2007 (заява №22603/02)).

За практикою Європейського суду з прав людини поняття суспільний інтерес обов`язково має розширене тлумачення. Вважаючи природним, що мають бути широкі межі розсуду, які надаються законодавцям для здійснення соціальної та економічної політики, Суд поважає рішення законодавців стосовно того, що є суспільний інтерес, коли рішення будуть засновані на розумних міркуваннях (рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986 (серія А, №98). Так само, ставиться вимога, що має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою. З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і в з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом (рішення у справі Іммобільяре Соффі проти Італії від 28.07.1999 (заява №22774/93, пункт 49)).

Щодо наявності легітимної мети відступу Верховної Ради України від принципу стабільності оподаткування при запровадженні з 1 січня 2015 року ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (в тому числі, газу природного (будь-якого походження) з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів) Законом №71-VIII, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в Постанові від 19.04.2022 року у справі №816/687/16 зроблено наступні висновки.

Згідно з частиною третьою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 42 Конституції України проголошує право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Частина третя цієї ж статті встановлює, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом наведених конституційних норм держава повинна дбати про розвиток підприємницької діяльності в Україні, яка має здійснюватися на рівних і прозорих умовах усіма суб`єктами господарювання. Звідси випливає заборона установлення законами правил, які унеможливлюють чи надто обтяжують підприємницьку діяльність, створюють нерівні умови для різних суб`єктів господарювання, передбачають невиправдані обмеження на використання громадянами своєї власності, зокрема для цілей підприємництва.

Водночас, держава має піклуватися про соціальну спрямованість економіки, що передбачає можливість покладення на суб`єктів господарювання справедливого і пропорційного обов`язку щодо вилучення в них частини створюваного продукту на користь менш забезпечених верств населення. Це кореспондується з приписами статті 67 Конституції України про обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також з такими принципами податкового законодавства, закріпленими в пункті 4.1 статті 4 ПК, як загальність оподаткування, рівність усіх платників податків перед законом та недопущення будь-яких проявів дискримінації, фіскальна достатність, соціальна справедливість.

Коли йдеться про податки на користування природними ресурсами, також необхідно зважати на частину першу статті 13 Конституції України, відповідно до якої земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Реалізовувати право власності на природні ресурси від імені Українського народу може також і Верховна Рада України, встановлюючи відповідні податки для тих суб`єктів господарювання, які займаються діяльністю з видобутку корисних копалин.

Встановлення податків на користування природними ресурсами має пряму суспільну направленість та пряме вираження суспільного інтересу.

Керуючись принципом верховенства права, Суд не може не взяти до уваги той юридичний факт, що компанія JKX Oil PLC, якій належить 100% статутного капіталу СП Полтавська газонафтова компанія, зверталася до Київського апеляційного суду за виконанням рішення Постійного третейського суду (м. Лондон) від 06.02.2017 у справі № 2015-11 за позовом компанії JKX Oil PLC до України про відшкодування шкоди, завданої, зокрема внаслідок запровадження ставки плати за видобування газу природного Законом №1621-VII, як порушення умов Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10 лютого 1993 року. В зазначеному рішенні, яке прийняте до виконання в Україні згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 05.07.2019 (справа № 824/22/19, провадження № 2к/824/28/2019), Постійний третейський суд прийняв як аргумент обґрунтування держави Україна щодо підвищення ставки станом економічної, політичної та воєнної кризи, на тлі якого відбулося збільшення ставки плати за видобування природного газу задля задоволення надзвичайних державних потреб, зазначивши при цьому, що ці тимчасові заходи були застосовані в умовах явної надзвичайної ситуації загальнодержавного рівня та були зрештою скасовані, коли ситуація дещо стабілізувалася. Суд визнав, що держава Україна в такій ситуації має досить широкі повноваження щодо підвищення ставок у податковій сфері як тимчасовий крок реагування на надзвичайну ситуацію загальнодержавного рівня. Дослідивши ексклюзивні повноваження Парламенту щодо різкого підвищення рентної плати з серпня 2014 року й обґрунтованість засобів контролю газового ринку, Постійний третейський суд вказав, що стабільність має загальне застосування та не виключає підвищення розміру ставок, вимоги законодавства не можуть вважатися спеціальними зобов`язаннями, захищеними від подальших змін у застосовуваному законодавстві. Суд констатував, що запроваджені Україною підвищені ставки рентної плати відповідали законній політичній меті - мобілізації коштів для цілей національної безпеки в умовах реальної загрози військової агресії з боку Російської Федерації, ураховуючи інтереси інвесторів та інших зацікавлених сторін. Економіко-політична ситуація в державі впливає на законні очікування, і ні в кого не можуть виникати законні очікування щодо відсутності змін у правовій системі в умовах надзвичайно глибокої економічної кризи. Тому навіть значне підвищення рентної плати, застосоване серед інших заходів у відповідному секторі економіки як тимчасовий крок реагування на надзвичайну ситуацію загальнодержавного рівня, не руйнує законних очікувань. Загальне зобов`язання держави із забезпечення стабільних і передбачуваних умов обов`язково потрібно врівноважувати з її суверенним правом приймати закони відповідно до суспільних інтересів.

Закон № 71-VIII був прийнятий в таких же економіко-політичних умовах, що і Закон №1621-VII, а тому наведене є справедливим і прийнятним при оцінці мети, яку переслідував законодавець при продовженні дії ставки за видобування природного газу, вперше введеної Законом №1621-VII, на 2015 рік, як легітимної. За вказаних економіко-політичних умов застосування підвищеної ставки рентної плати в 2015 році було виправданим і не може оцінюватися як свавільне втручання у право Підприємства на мирне володіння майном, оскільки було в загальних інтересах, в тому числі, і самого Підприємства.

Порівняння наслідків підвищення ставок рентної плати за користування надрами для відповідних суб`єктів господарювання, зокрема для позивача (додаткове податкове навантаження як чинник, що призводить до зменшення активів) з фіскальним та соціальним ефектом, на досягнення якого це було направлено, зокрема, в частині реального забезпечення виконання функцій держави (збалансування бюджету і забезпечення видатків на оборону, соціальний захист населення в складних економічних умовах фактичної військової агресії) свідчить на користь висновку, що підвищення ставок рентної плати не порушило норми Конституції України, було пропорційним у відповідній ситуації щодо втручання держави у право власності платників податків, для яких був встановлений обов`язок сплатити до бюджету додаткові кошти, а також забезпечило баланс між публічними та приватними інтересам. Про вимушеність такого заходу з боку держави свідчить і така обставина, як зменшення ставки рентної плати з 1 січня 2016 року до рівня, який був до 3 серпня 2014 року.

Принцип стабільності при прийнятті Закону № 71-VIII був застосований в балансі з принципами загальності оподаткування, фіскальної достатності та соціальної справедливості.

Зважаючи на конституційні засади визначення меж законодавчого регулювання податкових правовідносин та враховуючи відсутність свавільного втручання в права позивача у зв`язку з прийняттям Закону №71-VIII, позивач був зобов`язаний сплачувати рентну плату за ІІІ квартал 2015 року за ставкою, встановленою пунктом 252.20 статті 252 ПК у редакції зазначеного Закону, який діяв станом на вказаний звітний податковий період.

Таким чином, направлення позивачем засобами електронного зв`язку до контролюючого органу уточнюючих розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року (№9239897850 від 24.11.2015 /а.с. 19, т.5/; №9239924744 від 24.11.2015 /а.с. 30, т.5/; №9239944810 від 24.11.2015 /а.с. 42, т.5/;№9239951318 від 24.11.2015 /а.с. 53, т.5/), у яких застосовано ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірах відмінних від визначених в п. 252.20 ст. 252 ПК України, призвело до заниження податкових зобов`язань у розмірах визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Верховний Суд у постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16 відступив від висновку в постановах від 07.09.2018 у справі № 826/18755/15, від 17.03.2021 № 816/846/16, від 01.07.2021 № 816/844/16 та сформулював висновок, що норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК не відміняють дію норми, якою встановлено (змінено) податок (збір) та/або будь-який елемент податку (збору) і яка запроваджена законом, що прийнятий пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного періоду, в якому запроваджується податок (збір) та/або зміни будь-якого елементу податку (збору). Колізії між такою нормою та принципом стабільності немає, оскільки принцип стабільності застосовується в системному зв`язку з іншими принципами податкового законодавства. Така норма не застосовується лише тоді, якщо вона суперечить принципу верховенства права в контексті права платника податку на мирне володіння майном.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Жодних належних підстав для відступу суду від вказаних вище правових висновків Верховного Суду у межах розгляду цієї справи позивачем наведено не було.

Що стосується правомірності застосування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 50% від суми заниженого грошового зобов`язання в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції станом на час винесення оскаржуваних рішень), (яка є імперативною нормою не передбачає права вибору поведінки контролюючого органу), - чітко передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Окрім того, порядок відповідальності за порушення податкового законодавства регулюється главою 11 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України (в редакції станом на час винесення оскаржуваних рішень) передбачено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Разом з тим вимогами п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України (в редакції станом на час винесення оскаржуваних рішень) регламентовано, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Вимогами п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України (в редакції станом на час винесення оскаржуваних рішень) передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу V розмірі 50 відсотків суми нараховані податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Так, при визначені штрафних санкцій в оскаржених в цій справі податкових повідомленнях-рішеннях у розмірі 50% від суми заниженого грошового зобов`язання, контролюючий орган виходив з того, що раніше, а саме 29 грудня 2015 року Полтавською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001911500, яким визначено до сплати СП «Полтавська газонафтова компанія» зобов`язання з плати за користування надрами для видобування природного газу у загальному розмірі - 8696223,76 грн (в т.ч. 6956979,01 грн - основного платежу та 1739244,75 грн - штрафної санкції), тобто таким рішенням застосовано до Позивача штрафні санкції у розмірі 25% за перше заниження податкових зобов`язань.

Підстави призначення та проведення перевірки на підставі якої були винесенні оскаржені податкові повідомлення-рішення позивачем у цій справі під сумнів не ставляться та в заявах по суті спору не вказані як підстава для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, а відтак, у зв`язку із відсутність спору в цій частині, судом не надається оцінка вказаним обставинам.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що позивач допустив порушення п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Отже, встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності та враховуючи, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження доводів, зазначених в позовній заяві, в той час, як відповідачем було доведено правомірність оскаржуваних рішень, винесених ним на підставі чинного на такий час законодавства, а також беручи до уваги висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначених в Постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16, то оцінюючи оскаржені рішення відповідача на відповідність їх вимогам часини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вказані рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (вул. Європейська, буд.124-А, кв.77, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 20041662) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Повне рішення складено 14 серпня 2024 року.

Суддя І.Г. Ясиновський