Рішення

від 31.07.2024 по справі 440/16569/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16569/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Рибальченко О.І.,

представника відповідача Набока В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Українська сервісна бурова компанія-1" (далі ПП "УСБК-1") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2023 № 00092570704, винесене Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акта документальної виїзної позапланової перевірки від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677, яким ПП "УСБК-1" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 167758,64 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2023 № 00092540704, винесене Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акта документальної виїзної позапланової перевірки від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677, яким ПП "УСБК-1" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6164349,33 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2023 № 00092530704, винесене Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акта документальної виїзної позапланової перевірки від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677, яким ПП "УСБК-1" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 68028,67 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив: враховуючи непридатний стан будівель і споруд для використання їх за прямим призначенням, в експлуатацію його введено не було, з 2020 року там ведуться ремонтні та відновлювальні роботи, які не закінчені станом на дату перевірки. У бухгалтерському обліку цей комплексу будівель і споруд , що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 88/1, обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". На даний час всі будівлі, які входять до комплексу будівель і споруд , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , використовуються як складські приміщення та виробничі (промислові та господарські) приміщення, адміністративно-управлінський персонал ПП "УСБК-1" перебуває за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 29, приміщення за цією адресою орендуються у ТОВ "Солар-365". У 2021 році ПП "УСБК-1" здійснив поділ майнового комплексу з виділенням профілакторію (літер Б1, Б2, Б3, б4, б5, б6, б7, б8, б9, б10, б11, б12, б13) загальна площа 1314 кв. м . Крім цього, згідно з висновками № 35 та № 36 від 14.09.2023 будівельно-технічної експертизи, виконаної на замовлення ПП "УСБК-1", судовим експертом Авдєєвою Н.М. (свідоцтво про державну реєстрацію №275 від 20.09.2002, яка має вищу будівельно-технічну освіту та кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 10.6 - "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів" (свідоцтва МЮ України №12-22/П, видані на підставі рішення кваліфікаційної палати експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №4 від 25.01.2022, дійсне до 25.01.2025), вбачається, що адміністративна будівля літ "А-1" загальною площею 2333,1 кв.м, та будівля профілакторію літ. "Б1, Б", Б2, Б3" за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 88-А станом на дату обстеження не є придатними до експлуатації за своїм функціональним призначенням. Таким чином, оскільки комплекс будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , використовується ПП "УСБК-1" лише за господарським призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, а основна діяльність ПП "УСБК-1" класифікується у секції B КВЕД ДК 009:2010, також згідно з експертним висновком цей комплекс будівель не є придатними до експлуатації за своїм функціональним призначенням, то цей комплекс будівель і споруд не є об`єктом оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, за доводами позивача, у зв`язку із повномасштабною агресією Російської Федерації Указом і її вторгненням на територію України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Згодом строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022. За такої ситуації на ПП "УСБК-1" було оголошено режим простою підприємства із збереженням виплати мінімальної заробітної плати, збереженням існуючого штату підприємства та запровадженням дистанційної форми роботи. Надходження від замовників (в основному АТ "Укргазвидобування") послуг підприємства різко скоротилися, підприємство не мало можливості у повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до бюджету та вчасно і в повному обсязі виконувати інші грошові зобов`язання. Лише з другої половини квітня 2022 року надходження грошових коштів від замовників відновилися в більш-менш достатньому для забезпечення існування підприємства обсязі. ПП "УСБК-1" частково сплатило зобов`язання по ПДФО, станом на дату подачі позову загальний борг становить з урахуванням виплати заробітної плати за вересень 2023 року 4734121 грн, що спростовує наявність умислу в діях ПП "УСБК-1". ПП "УСБК-1" у питанні перерахування ПДФО діяло в межах та у спосіб, передбачений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" № 2118-IX.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 справу №440/16569/23 прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 06.12.2023 /а.с. 118-119, том 1/.

30.11.2023 до суду надійшов відзив. У наданому відзиві представник відповідача зазначив, що складова частина об`єкта нерухомого майна 2622430753080 адміністративна будівля є об`єктом завершеного будівництва та є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також за доводами відповідача, при перевірці відомостей нарахування заробітної плати, головних книг, оборотів по рахункам 66 "Розрахунки за заробітною платою" та 6411 "Розрахунки за ПДФО", руху коштів по рахункам, та даних ІКП з податку з доходів фізичних осіб встановлено, що за травень 2021 - жовтень 2021 року податок з доходів фізичних осіб утримувався з джерела виплати, у Податковому розрахунку 1ДФ відображався, але до бюджету перераховувався несвоєчасно. Протягом жовтня 2021- травня 2022 років виплата доходу у вигляді заробітної плати (авансу) відбувалася без утримання та перерахування до бюджету в повному обсязі податку фізичних осіб /а.с.135-139, том 1/.

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, зазначивши, що відзив відповідача носить формальний характер, не містить додаткових аргументів чи доказів, окрім думки відповідача, викладеному в акті перевірки від 21.08.2023, тому не спростовує позовних вимог позивача /а.с. 129-131, том 1/.

Протокольною ухвалою суду від 06.12.2023 відкладено судове засідання до 13.12.2023 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 194, том 1/.

12.12.2023 представником позивача подано до суду заяву про проведення підготовчого засідання без участі позивача /195-197, том 1/. Протокольною ухвалою суду від 13.12.2023 відкладено судове засідання до 10.01.2024 для подання заперечення до суду /а.с. 199, том 1/.

Протокольною ухвалою суду від 10.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.02.2024 /а.с.216, том 1/.

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 28.02.2024 /а.с.7-9, том 2/. Протокольною ухвалою суду від 28.02.2024 оголошено перерву для надання додаткових пояснень у справі до 20.03.2024 /а.с. 14-17, том 3/. Протокольною ухвалою суду від 20.03.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 27.03.2024 /а.с. 30-32, том 3/. Протокольною ухвалою суду від 27.03.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 17.04.2024 /а.с. 37-39, том 3/. Протокольною ухвалою суду від 17.04.2024 оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі до 15.05.2024 /а.с. 53-56, том 3/. Протокольною ухвалою суду від 15.05.2024 відкладено судове засідання на 26.06.2024 з огляду на задоволення клопотання представника позивача /а.с. 69, том 3/. Протокольною ухвалою суду від 26.06.2024 оголошено перерву до 10.07.2024 /а.с. 106-107, том 3/. Протокольною ухвалою суду від 10.07.2024 оголошено перерву до 31.07.2024.

31.07.2024 представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, зазначивши, що позивачем надано всі належні, допустимі, достатні доказі неправомірності дій відповідача щодо формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, надано всі заяви по суті справи.

У судовому засіданні 31.07.2024 представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області від 20.07.2023 № 1806-П про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "УСБК-1" /а.с. 142, том 1/ та наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області від 07.08.2023 № 1924-П про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "УСБК-1" /а.с. 143, том 1/, направлень, виданих ГУ ДПС у Полтавській області, від 20.07.2023 №3268, від 20.07.2023 №3269, від 20.07.2023 №3270, від 20.07.2023 №3271 /а.с. 144-147, том 1/, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "УСБК-1" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.06.2022, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 по 30.06.2022, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за наслідками якої складено акт від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677 /а.с.148-164, том 1/.

Під час проведення перевірки встановлено порушення, зокрема:

- підпункту 12.3.5 пункту 2.3 статті 12, підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5, підпункту 266.6.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 167758,64 грн, у т.ч. за 2020 рік 13774,04 грн, за 2021 рік 75825,75 грн, за 2022 78158,85 грн;

- підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України, у результаті чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 680286,72 грн, у т.ч. за вересень 2021 404721,61 грн, жовтень 2021 року 275565,11 грн;

- підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України, у результаті чого не дотримано та не перераховано суму податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 5995858,12 грн, у тому числі за періоди: жовтень 2021 року 455704,82 грн, листопад 2021 року 916772,92 грн, грудень 2021 року 989385,83 грн, січень 2022 року 970449,75 грн, лютий 2022 року 932935,04 грн, березень 2022 року 520147,89 грн, квітень 2022 року 536497,02 грн, травень 2022 року 673964,84 грн.

На вищезазначений акт перевірки від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677 позивачем подано заперечення /а.с. 165- 171, том 1/.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.10.2023 №32730/6/16-31-07-04-06 "Про надання відповіді на заперечення" висновки акта перевірки від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677 залишено без змін, а заперечення без задоволення /а.с. 172, том 1/.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 19.10.2023 № 00092570704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 167758,64 грн /а.с. 47-48, том 1/;

- від 19.10.2023 №00092540704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6164349,33 грн (з урахуванням штрафних санкцій) /а.с. 77-78, том 1/;

- від 19.10.2023 № 00092530704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 68028,67 грн /а.с.54-55, том 1/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Заперечень щодо процедури проведення перевірки позивачем не наведено.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 № 00092570704 /а.с. 47-48, том 1/, суд зазначає таке.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що згідно з витягами комплекс будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 88/1 (профілакторій), та вул. Половки, 88а (промислова база), 24.05.2024 право власності на даний комплекс будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: місто Полтава, вул. Половки (Чумацький шлях), 88/1 та 88а, було перереєстровано за ПАТ "БК "Букрос" на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024. Даний комплекс будівель та споруд витребувано із чужого незаконного володіння ПП "УСБК-1" на користь ПАТ "БК "Букрос" (код 00143136).

На переконання позивача, оскільки судами було встановлено незаконність володіння ПП "УСБК-1" комплексом будівель та споруд, який знаходиться за адресою: місто Полтава, вул. Половки (Чумацький шлях), 88/1 та 88а, із дати укладання угоди про відчуження з ТОВ "Енергопостач-11", тобто з 23.10.2020, то в сукупності з іншими наданими позивачем доказами це свідчить про те, що цей об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і ПП "УСБК-1" як незаконний користувач і власник не має правових підстав нараховувати і сплачувати податок на нерухоме майно за даний об`єкт у спірний період 2020, 2021, 2022 роки.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.10.2020 між ТОВ "Енергопостач-11" (код 41955885) "продавцем" та ПП "УСБК-1" (код 36514677) "покупцем" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплексу будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 88/1, за ціною 20000000 грн, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, під виробничою базою, площею 5,0664 га. До цілісного майнового комплексу входить, у тому числі адміністративна будівля та профілакторій.

Як зазначено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №18/257(917/133/22), 06.07.2021 між ПП "УСБК-1" (іпотекодавець) та АТ "Полтава-Банк" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набокою Ю.В.

За умовами пункту 1.1 цього договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору (кредитна лінія) №5017 від 06.07.2021 зі всіма змінами та доповненнями (додатковими угодами) до нього, які укладені та будуть укладені, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем певних його умов та положень надає іпотекодавцю кредит у вигляді відновлюваної (револьверної) кредитної лінії у сумі 40000000,00 грн на визначених кредитним договором умовах строком користування до 06.07.2024 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів відповідно до умов кредитного договору.

Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов`язань (основного зобов`язання) позичальника, є комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Комплекс будівель та споруд належить іпотекодавцеві на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дробітько В.В. 23.10.2020 за реєстровим №801 (пункт 1.2 договору).

Із зазначеного у пункті 1.2 договору опису майна чітко вбачається, що предметом договору іпотеки є спірне нерухоме майно.

05.07.2021 (тобто, за один день до укладення договору іпотеки) ПП "УСБК-1" отримано висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна №б/н від 05.07.2021 та виділення окремого об`єкта: профілакторій (літери Б1, Б2, Б3, б4, б5, б6, б7, б8, б9, б10, б11, б12, б13); огорожа №1.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, протягом місяця наведене майно було поділене на 2 об`єкти нерухомого майна, до Державних реєстрів внесено відповідні зміни з відкриттям нових розділів.

11.08.2022 здійснено закриття розділу комплексу будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

14.08.2022 видано наказ Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради № 37 про зміну адреси об`єкту, належного відповідачеві 1, а саме: з м. Полтава вул. Половки, 88/1 на нову адресу: м. Полтава, вул. Половки 88-А, адреса профілакторію при цьому не змінюється і залишається: м. Полтава, вул. Половки, 88/1.

Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі № №18/257(917/133/22) позовні вимоги позивача до відповідача-1 ПП "УСБК-1" задоволено частково; до відповідача-2 Акціонерного товариства "Полтава-Банк" задоволено повністю.

1. Витребувано з незаконного володіння Приватного підприємства "УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ - 1" (код 36514677) на користь ПАТ БК "БУКРОС" (код 00143136):

1) об`єкт нерухомого майна за реєстраційним № 2622456053080: профілакторій (загальна площа 1314 кв. м; Літ Б1, Б2, БЗ, б4, б5, б6, б7, б8, б9, б10, б11, б12, б13), що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Чумацький Шлях, 88/1;

2) зокрема, об`єкт нерухомого майна за реєстраційним № 2622430753080: комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Чумацький Шлях, 88А: - адміністративна будівля Літ А-1, А2, АЗ, А4, а5, а6, а7, а8, а9, а10, а11, а12, а1З, а14, а15, а16, а17, а18, а19, а20, а21 загальною площею 2333,1 кв.м.

2. Визнано недійсним іпотечний договір (реєстровий № 1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., укладений між АТ "Полтава-банк" (код 09807595) та ПП "УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ - 1" .

3. Скасовано запис про обтяження нерухомого майна іпотекою: за іпотечним договором (реєстровий № 1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про іпотеку: 42846128, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59130287 від 06.07.2021, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В.

4. Скасовано записи про обтяження нерухомого майна, про витребування якого просить позивач, іпотекою: за іпотечним договором (реєстровий № 1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про іпотеку: 47596191, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 64495419 від 15.08.2022 р., прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. та (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про іпотеку: 47595953; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 64492166 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.).

5. Скасовано запис про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий № 1185), посвідчений 06.07.2021 р приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про обтяження 42845675, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59129617 від 07.07.2021 р., прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В.

6. Скасовано записи про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий № 1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про обтяження 47596163, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 64495419 від 15.08.2022 р., прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. та (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про обтяження: 47595897; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 64492166 від 15.08.2022 р., прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.) .

7. В іншій частині позовних вимог до відповідача-1 - Приватного підприємства "Українська сервісна Бурова Компанія-1" - відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №18/257(917/133/22) пункт 1 рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) змінено, зазначивши про часткове задоволення позовних вимог до відповідача-2 Акціонерного товариства "Полтава-банк".

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) скасовано в частині визнання недійсним іпотечного договору (реєстровий №1185), посвідченого 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., укладеного між Акціонерним товариством "Полтава-банк" та Приватним підприємством "Українська сервісна Бурова Компанія-1", та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) у частині вимог про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою (пункти 3, 4, 5, 6 резолютивної частини повного тексту рішення) змінено, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

"Скасувати проведену на підставі договору іпотеки (реєстровий №1185), посвідченого 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., державну реєстрацію права іпотеки стосовно об`єктів нерухомого майна Приватного підприємства "Українська сервісна Бурова Компанія-1".

У решті вимог рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) залишити без змін."

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ БК "Букрос" про скасування державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП "УСБК-1" на об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ПП "УСБК-1" на це майно за змістом розглядуваних апеляційних скарг не оспорюється та з огляду на положення статті 269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) Східним апеляційним господарським судом не перевіряється.

Так, за висновками суду першої інстанції: задовольняючи вимогу про витребування майна, суд відмовляє у задоволенні позову до відповідача-1 в частині скасування державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем-1 з одночасним припиненням речових прав відповідача-1 на це майно (пункти 2, 3 прохальної частини позову в редакції заяви про зміну предмету позову, з урахуванням пояснень позивача, наданих у засіданні, стосовно того, що ці вимоги заявлені до відповідача-1, оскільки ТОВ "Горміт-Тайм" не є відповідачем, а є третьою особою, що виключає заявлення позовних вимог до нього).

Виходячи зі змісту рішень першої та апеляційної інстанції у справі №18/257(917/133/22), судами відмовлено у задоволенні позовних вимог, зокрема, щодо скасування державної реєстрації права власності (№ запису про право власності: 47596113) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПП "УСБК-1" на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2622456053080) та державну реєстрацію права власності (№ запису про право власності: 47595620) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПП "УСБК-1" на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2622430753080) з одночасним припиненням речових прав ПП "УСБК-1" на це майно (позовна вимога до ПП "УСБК-1" пункт 3 прохальної частини позову).

При цьому, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.08.2022 № 307382557 та відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 659899 від 25.06.2024 /а.с.70-72, том 1, а.с.99-104, том 3/, нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2622430753080 у спірний період (2020-2022 роки) було зареєстровано за ПП "УСБК-1", оскільки право власності за ПАТ БК "Букрос" (код 00143136) зареєстровано 16.05.2024 на підставі вищенаведених рішень суду /а.с. 99 , том 3/.

Іншого позивачем не надано та не спростовано.

Отже, суд надає оцінку доводам контролюючого органу, які наведені в акті перевірки та підтримані відповідачем у заявах по суті та письмових поясненнях у справі №440/16569/23.

Відповідно до акта перевірки від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677 складова частина об`єкта нерухомого майна 2622430753080 адміністративна будівля є об`єктом завершеного будівництва та є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Протягом 2020-2022 років підприємство не декларувало та не сплачувало податок на нерухоме майно за частину об`єкта нерухомого майна 2622430753080: "адміністративна будівля". Згідно з рішенням 25 сесії Полтавської міської ради 7 скликання від 12.07.2019 "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік" - "12 Будівлі нежитлові" ставка податку за 1кв.м. (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) складає 0,5%. Згідно з рішення 35 сесії Полтавської міської ради 7 скликання від 10.07.2020 "Про встановлю податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2021 рік" - "12 Будівлі нежитлові" ставка податку за 1 кв.м. (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) складає 0,5%. Згідно з рішенням 4 сесії Полтавської міської ради 8 скликання від 18.06.2021 "Про встановлю податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік" - "12 Будівлі нежитлові" ставка податку за 1 кв.м. (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) складає 0,5%. Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2020 4723 грн, на 01.01.2021 6500 грн, на 01.01.2022 6700 грн.

Таким чином, за доводами контролюючого органу, ПП "УСБК-1" занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 167758,64 грн, у т.ч. за 2020 рік 13774,04 грн, за 2021 рік 75825,75 грн, за 2022 рік 78158,85 грн.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 16.01.2020 № 466-IX) було передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX (набрав чинності 23.05.2020) підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено такій редакції: не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, наведена норма податкового закону підлягає застосуванню за сукупності наступних ознак:

1) об`єкт нерухомого майна належить до будівель промисловості, які віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000,

2) об`єкт нерухомого майна використовується за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010,

3) об`єкт нерухомого майна не здається його власником в оренду, лізинг, позичку.

Встановлена відсутність будь-якої з наведених вище ознак об`єкта нерухомого майна не дає підстав для звільнення його від оподаткування за правилами підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Перевіряючи наявність підстав для застосування в спірній ситуації податкової преференції за правилами підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, суд враховує таке.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промислові".

При цьому до будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промислові", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Як наведено у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 160/7966/22: встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Суд вважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

З урахуванням наведеного, відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №35 від 14.09.2023 адміністративна будівля літ. "А-1, А2, А3, А4, а5, а6, а7, а8, а9,а10, а11, а12, а13, а14, а15, а16, а17, а18, а19, а20, а21", що розташована за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Половки, будинок 88А, відноситься до категорії технічного стану будівлі ІІІ не придатний до нормальної експлуатації. У будівлі відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкції ІV (аварійний). Існуючі пошкодження свідчать про непридатність до експлуатації конструкції. Потрібен капітальний ремонт із посиленням конструкції. До виконання робіт з підсилення необхідне обмеження навантажень. Використовувати будівлю за призначенням не представляється можливим /а.с. 222-237, том 1/.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №36 від 14.09.2023 профілакторій літ "Б1, Б2, Б3, б4, б5, б6, б7, б8, б9, б10, б11, б12, б13", який розташований за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Половки, будинок 88А відноситься до категорії технічного стану будівлі ІІІ не придатний до нормальної експлуатації. У будівлі відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкції ІV (аварійний). Існуючі пошкодження свідчать про непридатність до експлуатації конструкції. Потрібен капітальний ремонт із посиленням конструкції. До виконання робіт з підсилення необхідне обмеження навантажень. Використовувати будівлю за призначенням не представляється можливим /а.с. 242-249, том 1/.

Доводи позивача зводяться до того, що здійснюваний ним вид господарської діяльності класифікується в секції В КВЕД ДК 009:2010, спірне нежитлове приміщення фактично використовується як складські та виробничі (промислові та господарські) приміщення. Позивач стверджує у позовній заяві, що оскільки з експертним висновком цей комплекс будівель не є придатним до експлуатації за своїм функціональним призначенням, то цей комплекс будівель і споруд не є об`єктом оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Водночас, надані позивачем експертні висновки не місять доводів експерта про те, що ці приміщення використовуються як складські та виробничі (промислові та господарські) приміщення, тобто не підтверджують доводи позивача. Зокрема, фотокартки, надані до вищезазначених експертних висновків, не підтверджують придатність застосування спірного нежитлового приміщення у виробничому промисловому циклі господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частинами першою-третьою статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема постанова прийнята у 2020 році, тобто початок спірного періоду: законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням (постанова Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №820/3556/17).

Сама по собі специфіка об`єкта оподаткування наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості, не може бути підставою для звільнення від оподаткування (постанова Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №440/359/20).

Таким чином, суд вважає доводи позивача безпідставними.

Інші доводи та аргументи учасників справи не потребують судової оцінки, оскільки не впливають на правильність вирішення цього судового спору.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092570704.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092530704 /а.с. 54-55/ суд зазначає таке.

Згідно з актом перевірки, під час проведення перевірки встановлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 680286,72 грн, у т.ч. за вересень 2021 404721,61 грн, жовтень 2021 року 275565,11 грн.

В оспорюваному податковому повідомленні-рішенні зазначено норми, за якими застосовано штрафну санкцію, а саме: підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, стаття 58, підпункт 125-1.2 статті 125-1, підпункт 129.1.1 пункту 129.1, підпункт 129.3.1 пункту 129.3, пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Водночас, згідно з таблицею розрахунку застосування штрафних санкцій /а.с. 35-36, том 3/ сума штрафу за зазначене порушення визначена на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у розмірі 10 %.

Наведене підтримано представником відповідача у судових засіданнях та у додаткових письмових поясненнях у справі від 16.04.2024 /а.с.42-43, том 3, а.с. 27, том 3/.

Відповідно до підпункту 16.14 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно з пунктом 164.6 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Відповідно до 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 177.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до абзаців "а", " ґ" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що ПП "УСБК-1" утримана сума податку з доходів фізичних осіб перерахована несвоєчасно, чим порушено підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункт 57.1 статті 57, підпункти 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункт "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 680286,72 грн, у т.ч. за вересень 2021 року 404721,61 грн, жовтень 2021 року 275565,11 грн

Позивач не заперечує, що не своєчасно перерахував утриману сума податку з доходів фізичних осіб, проте, заперечує щодо нарахування штрафних санкцій, оскільки відсутній умисел та вина.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, наведеною нормою не ставиться в залежність наявність чи відсутність вини; сам факт несвоєчасної сплати є підставою для нарахування штрафу в залежності від строків сплати суми грошового зобов`язання. Також цією нормою не передбачено встановлення умислу.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, наведеного в постанові від 16.03.2023 у справі №600/747/22-а: зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Судовим розглядом встановлено, що по підприємству ПП "УСВК-1" протягом жовтня 2021 - травня 2022 років виплата доходу у вигляді заробітної плати (авансу) відбувалася без утримання та перерахування до бюджету в повному обсязі податку на доходу фізичних осіб.

Фінансова відповідальність за порушення порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, встановленого статтею 168 Податкового кодексу України, передбачена статтею 124 Податкового кодексу України "Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання", яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки матеріалами справи підтверджено факт допущення позивачем порушення норм статті 168 Податкового кодексу України.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання протиправним та, відповідно, скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092530704.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092540704 /а.с.77-78, том 1/ суд зазначає таке.

Відповідно до акта перевірки від 21.08.2023 № 8425/16-31-07-04-02/36514677 перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичні встановлено, що ПП "УСБК-1" у періоді, що підлягав перевірці, порушувалися терміни сплати податку до бюджету при виплаті заробітної плати (авансу) працівникам підприємства.

Облік нарахованих/сплачених сум податку на доходи фізичних осіб ведеться на бухгалтерському рахунку рах.6411 "Податок на доходи фізичних осіб".

При перевірці відомостей нарахування заробітної плати, головних книг, оборотів по рахунка "Розрахунки за заробітною платою" та 6411 "Розрахунки за ПДФО", руху коштів по рахункам, та картки ІКП (індивідуальної картки платника) з податку з доходів фізичних осіб встановлено, що за період з травня 2021 року по жовтень 2021 року податок з доходів фізичних осіб утримувався з джерела виплати, у Податковому розрахунку 1ДФ відображався, але до бюджету перераховувався несвоєчасне. По підприємству ПП "УСБК-1" протягом травня 2021 - жовтня 2021 року рахувалась кредиторська заборгованість із заробітної плати, тому податок з доходів фізичних осіб необхідно було перераховувати до бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що ПП "УСБК-1" порушило підпункти 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункт "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України, у результаті чого не дотримано та не перераховано суму податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 5995858,12 грн, у тому числі за періоди: жовтень 2021 року 455704,82 грн, листопад 2021 року 916772,92 грн, грудень 2021 року 989385,83 грн, січень 2022 року 970449,75 грн, лютий 2022 року 932935,04 грн, березень 2022 року 520147,89 грн, квітень 2022 року 536497,02 грн, травень 2022 року 673964,84 грн.

Також в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні зазначено норми, за якими застосовано штрафну санкцію, а саме: підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, стаття 58, підпункт 125-1.2 статті 125-1, підпункт 129.1.1 пункту 129.1, підпункт 129.3.1 пункту 129.3, пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Згідно з таблицею розрахунку застосування штрафних санкцій /а.с. 35, том 3/ сума штрафу за наведене порушення визначена на підставі пункту 125-1.2 статті 125 Податкового кодексу України у розмірі 25 %.

Так, відповідно до пункту 125-1.1 статті 125 Податкового кодексу України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з пунктом 125-1.2 статті 125 Податкового кодексу України ті самі дії, вчинені умисно, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як вищенаведено, відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 109.3 статті 109 Податкового кодексу України у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно з пунктом 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до пункту 112.7 статті 112 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

З аналізу наведених норм суд вбачає, що необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України. При цьому усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення слідує, що контролюючим органом застосовано до позивача штраф у розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, як за діяння, які вчинені умисно, що передбачено пунктом 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України.

У позовній заяві позивач зазначив, що ПП "УСБК-1" частково сплатило зобов`язання по ПДФО, станом на дату подачі позову загальний борг становить з урахуванням виплати заробітної плати за вересень 2023 року 4734121 грн.

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що умисел в діях ПП "УСБК-1" визначався на момент складання акта перевірки, а часткове погашення заборгованості по ПДФО, яке зазначається з врахуванням заробітної плати вересня 2023 року, відбувалось вже після складання акта перевірки.

Крім того, у матеріалах справи наявна довідка ПП"УСБК-1" від 19.03.2024 вих.№298, у якій зазначено, що прострочена заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб станом на 19.03.2024 становить 1757029,28 грн /а.с. 29, том 3/.

Позивач також обґрунтовує відсутність умислу з його сторони: наявністю загальновідомого факту щодо короновірусної хвороби (COVID-19), зокрема, посиланням на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у зв`язку з чим був переконаний, що штрафні санкції не застосовуються, у тому числі штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Крім того, відповідно до наказу №12-П від 01.03.2022 "Про оголошення простою на підприємстві у зв`язку із введенням воєнного стану" ПП "УСБК-1" встановлено початок простою підприємства, що стався через обставини непереборної сили та виник не з вини працівників, з 01.03.2022 до закінчення періоду воєнного стану в Україні /а.с. 16, том 2/. Наказом №17-П від 30.05.2022 припинено простій з 01.06.2022 всім працівникам /а.с. 15, том 2/.

Так, 18.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533- IX (далі Закон № 533- IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій.

Слід зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України встановив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020.

Водночас, постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд також враховує, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.

На час розгляду справи продовжений та діє воєнний стан.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 24.03.2022 № 2142-IX внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-IX (далі Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 25.05.2022 Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Отже, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що контролюючий орган нараховував штрафні санкції після 27.05.2022, а саме: сплата 30.06.2022 суми 673964,84 грн, та з цієї суми вираховано 25 % штрафу за пунктом 125-1.2 статті 125 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21 сформулював висновки, за змістом яких обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу в підвищених розмірах є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 Податкового кодексу України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Таким чином, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, проте, не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 711/1481/20, несплата податку або сплата його в меншій сумі, ніж передбачено відповідними законодавчими положеннями, сама по собі не є достатньою підставою для визнання в діях особи вини у формі прямого умислу.

Водночас, наявність загальновідомого факту щодо короновірусної хвороби (COVID-19), зокрема, посиланням на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України; надання доказів простою під час воєнного стану; підтвердження сплати позивачем частково суми за зобов`язанням з ПДФО, підтверджує доводи позивача про відсутність в його діях умислу.

Проте відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження у позивача умислу у невчасному чи не в повному обсязі сплати податкового зобов`язання.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092540704 суд визнає протиправним, яке підлягає скасуванню.

Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем був сплачений судовий збір за подання адміністративного позову до суду, зокрема, щодо позовної вимоги про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2023 №00092540704 у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.11.2023 №6255.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог майнового характеру, а саме: скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2023 №00092540704, суд вважає за необхідне стягнути пропорційно на користь ПП "УСБК-1" з відповідача судовий збір в розмірі 26840,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1" (вул. Зигіна, 29, оф. 313, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 36514677) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092540704.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1" (вул. Зигіна, 29, оф. 313, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 36514677) витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.08.2024.

СуддяТ.С. Канигіна