Постанова

від 14.08.2024 по справі 620/637/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/637/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 14.03.2024) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЦЕНТР» до Головного управління ДПС в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЦЕНТР» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 14.12.2023 №13377/ж10/25-01-07-00.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки ГУ ДПС у Чернігівській області викладені в Акті перевірки, на думку позивача, є протиправними і безпідставними, оскільки контролюючим органом окрім припущень не наведено обґрунтувань та належних доказів на підтвердження цих припущень. Зазначає, що за нормами податкового законодавства, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що в наданій для перевірки видатковій накладній від 29.10.2021 № 6653 на придбання у ТОВ «Інтер Лайт Оіл» бензину АИ-92-К5-ЄВРО, 25,5 тис.літрів, зазначено код УКТЗЕД 2710124194, сума ПДВ 115 617,0 грн. Водночас, згідно з податковою накладною від 29.10.2021 №629 ТОВ «Строй Центр» придбало у ТОВ «Інтер Лайт Оіл» (податковий номер 42531208) бензин АИ-92-К5- ЄВРО, 25,5 тис.літрів, код УКТЗЕД 2710124134, сума ПДВ 115 617,0 грн. Таким чином, Товариство неправомірно включило до податкового кредиту суму ПДВ податкової накладної від 29.10.2021 № 629, отриманої від ТОВ «Інтер Лайт Оіл» з помилково заповненим обов`язковим реквізитом (кодом УКТЗЕД товару). Окрім того, відповідач також зауважує, що ТОВ «Строй Центр» неправомірно включило до податкового кредиту суму ПДВ податкових накладних від 25.05.2021 №191, від 25.05.2021 №192, від 27.05.2021 №193 та від 27.05.2021 №194, отриманих від ТОВ «Люкс Країна» з помилково заповненим обов`язковим реквізитом (кількість та обсяг товару). В порушення п.201.1 ст.201, п.198.1, п.198.3, п.198.6 Податкового кодексу України, ТОВ «Строй Центр» завищило податковий кредит з ПДВ по ряд. 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» на суму 378 933 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та віднесення вартості отриманих послуг до валових витрат наступають лише у разі реального(фактичного) вчинення господарської діяльності. Наголошує, що позивачем не було надано усіх необхідних документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 35823120) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку відповідача з 23.04.2008 за №16551.

Головним управлінням ДПС в Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.04.2021 по 30.06.2023.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №11197/ж5/25-01-07-01-01 від 15.11.2023 (а.с. 28-79).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» п.201.1 ст.201, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 494 550 грн, в т.ч. за квітень 2021 року на суму 378 933 грн, за жовтень 2021 року на суму 115 617 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2023 №13377/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 618 188,00 грн в т.ч. сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями 494 550,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 123 638,00 грн (а.с. 23).

Так, 05 липня 2021 року між ТОВ «ІНТЕР ЛАЙТ ОІЛ», як Постачальником, та ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР», як Покупцем, був укладений договір поставки нафтопродуктів № 50 (а.с. 80-85).

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник передає у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов`язується приймати нафтопродукти та сплачувати їх вартість.

На виконання умов договору поставки ТОВ «ІНТЕР ЛАЙТ ОІЛ» на адресу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» були поставлені нафтопродукти (бензин) на загальну суму 693 702,00 грн (в т.ч. ПДВ 20% 115 617,00 грн), що підтверджуються видатковою накладною № 6653 від 29.10.2021 (а.с. 86), товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № 29/10 від 29.10.2021 (а.с. 87). Постачальником видано та зареєстровано акцизну накладну № 8535 від 29.10.2021 (а.с. 88-90). У вказаних первинних документах зазначений код УКТ ЗЕД 2710124194.

На підтвердження якості товару Постачальником надано паспорт якості №1461 та сертифікат відповідності серії АА № 000437, в якому код УКТ ЗЕД зазначений лише першими чотирма цифрами 2710 (а.с. 95-96).

Товар оприбутковано Покупцем 29.10.2021, що підтверджується актом оприбуткування нафтопродукту (а.с. 91).

ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» на рахунок ТОВ «ІНТЕР ЛАЙТ ОІЛ» здійснено оплату за поставлений товар на суму 693 702,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 за 29.10.2021 (а.с. 97-98).

За датою виникнення податкових зобов`язань ТОВ «ІНТЕР ЛАЙТ ОІЛ» була виписана податкова накладна №629 від 29.10.2021 на бензин АИ-92-К5-ЄВРО та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 92-94). Зазначена податкова накладна містить код УКТ ЗЕД 2710124134.

ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» суму ПДВ по отриманій податковій накладній віднесено до податкового кредиту та відображено в Декларації з ПДВ за жовтень 2021 року на загальну суму ПДВ 115 617,00 грн.

Отримані нафтопродукти, а саме Бензин АИ-92-К5-ЄВРО з кодом УКТЗЕД 2710124194 від ТОВ «ІНТЕР ЛАЙТ ОІЛ», були реалізовані Товариством своїм контрагентам, про що зазначено в акті перевірки та не заперечується відповідачем.

29 серпня 2017 року між ТОВ «ЛЮКС КРАЇНА», як Постачальником, та ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР», як Покупцем, був укладений договір поставки нафтопродуктів № 29/08/17-1 (а.с. 99-111). Відповідно до умов укладеного договору Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти і оплатити нафтопродукти.

На виконання умов договору поставки та Додаткових угод № 3 від 25.05.2021, № 3 від 27.05.2021 та № 4 від 25.05.2021 в період з 25.05.2021 по 27.05.2021 ТОВ «ЛЮКС КРАЇНА» на адресу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» були поставлені нафтопродукти на загальну суму 2 273 600 грн (в т.ч. ПДВ 20% 378 933,33 грн), що підтверджуються видатковими накладними (а.с. 112, 121, 130, 139).

Поставка товару здійснювалась транспортними засобами Покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів № ЛК 00000190 від 27.05.2021, № ЛК 00000189 від 27.05.2021, № ЛК 00000185 від 25.05.2021, № ЛК 00000184 від 25.05.2021 (а.с. 113, 122, 131, 140).

Товар оприбутковано Покупцем 26.05.2021 та 28.05.2021, що підтверджується актами оприбуткування нафтопродукту (а.с. 117, 126, 135, 144).

На виконання умов укладеного договору ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» здійснило оплату за поставлений Товар у сумі 1 149 120,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 за 27.05.2021 та у сумі 1 124 480,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 за 31.05.2021 (а.с. 148, 149).

За датою виникнення податкових зобов`язань ТОВ «ЛЮКС КРАЇНА» були виписані податкові накладні № 191 від 25.05.2021; № 192 від 25.05.2021; № 193 від 27.05.2021; № 194 від 27.05.2021 та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 114-116, 123-125, 132-134, 141-143).

ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» суму ПДВ по отриманим податковим накладним віднесено до податкового кредиту та відображено податковий кредит в Декларації з ПДВ за травень 2021 року на загальну суму ПДВ 378 933,33 грн.

Отримані від ТОВ «ЛЮКС КРАЇНА» нафтопродукти були реалізовані ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» своїм покупцям, про що зазначено в акті перевірки та не заперечується відповідачем.

Із Акту перевірки встановлено, що податковий орган вважає, що Товариство не мало права на віднесення до сум податкового кредиту суму ПДВ по вказаним вище податковим накладним, оскільки в них помилково зазначені такі обов`язкові реквізити як кількість та обсяг товару.

Так, у видатковій накладній № 1849 від 25.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів №ЛК00000184 від 25.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 20,900 т (або 20900 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 25000 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 192 від 25.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 25000 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

У видатковій накладній № 1850 від 25.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів №ЛК00000185 від 25.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 21,987т (або 21987 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 26300 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 191 від 25.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 26300 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

У видатковій накладній № ЛК000001896 від 27.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів №ЛК00000189 від 27.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 20,875т (або 20875 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 25000 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 193 від 27.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 25000 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

У видатковій накладній № ЛК000001897 від 27.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів №ЛК00000190 від 27.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 21,042т (або 21042 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 25200 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 194 від 27.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 25200 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

Позивач вважаючи, що контролюючим органом протиправно сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 цього ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Разом із тим, податковий орган не вказує на наявність будь-яких недоліків первинних документів, акт перевірки не містить даних щодо спростування руху спірного товару, щодо не використання Товариством поставленого товару в господарській діяльності, акт перевірки не містить зауважень щодо реальності операцій. Купівля, поставка, оплата та подальший продаж нафтопродуктів жодним чином не заперечує відповідач.

Спірним питанням в даних правовідносинах є не первинні документи, а допущені описки/посилки в податкових накладних.

Так, в частині помилки в коді УКТ ЗЕД указаного в податковій накладній, суд першої інстанції вірно вказав, що в останній вісім перших цифр відповідного коду вказано вірно (27101241), а дві послідуючі цифри коду 34 та 94 дійсно є кодами однієї групи підакцизних товарів 2710 - нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти:

- 271012 - легкі дистиляти

- 2710 12 41 - з октановим числом менш як 95

- 2710 12 41 34 - із вмістом сірки не більш як 0,001 мас. %

- 2710 12 41 94 - із вмістом сірки не більш як 0,001 мас. %

Отже, товар з кодом 2710 12 41 34 і з кодом 2710 12 41 94 відноситься до однієї категорії товарів з одним і тим же октановим числом і з однаковим вмістом сірки.

Крім того, позивачем надано весь комплект первинних документів, які підтверджують реальне здійснення господарської операції, яку можна в повній мірі ідентифікувати, що і не заперечується відповідачем. Податкова накладна складена постачальником товару, а не позивачем, остання подана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних й зареєстрована контролюючим органом, а отже за нормами податкового законодавства для отримувача товару/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Товариство правомірно віднесло суму ПДВ по отриманій податковій накладній №629 від 29.10.2021 до податкового кредиту та відобразило в Декларації з ПДВ за жовтень 2021 року на суму ПДВ 115 617,00 грн.

Щодо помилковості вказівки в податкових накладних одиниці виміру тони замість літрів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у видатковій накладній № 1849 від 25.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів №ЛК00000184 від 25.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 20,900 т (або 20900 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 25000 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 192 від 25.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 25000 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

У видатковій накладній № 1850 від 25.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів №ЛК00000185 від 25.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 21,987т (або 21987 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 26300 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 191 від 25.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 26300 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

У видатковій накладній № ЛК000001896 від 27.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів № ЛК00000189 від 27.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 20,875т (або 20875 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 25000 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 193 від 27.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 25000 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

У видатковій накладній № ЛК000001897 від 27.05.2021 та в ТТН на відпуск нафтопродуктів № ЛК00000190 від 27.05.2021 кількість товару в одиниці виміру «тонна» зазначено 21,042т (або 21042 кг), що в одиниці об`єму «літр» (при густині 0,8360,) - 25200 л (дм3), ціна з ПДВ зазначена за літр. В податковій накладній № 194 від 27.05.2021 також зазначена кількість (об`єм, обсяг) 25200 і ціна без ПДВ така ж як і у видатковій накладній, тобто за літр. Однак, у графі «Одиниця виміру» Постачальником помилково зазначено «т» замість «л».

Згідно із пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

З аналізу наявних первинних документів вбачається, що останні в повній мірі підтверджують поставку товару між Постачальником і Покупцем, а наявність у документах двох одиниць виміру кількості товару: «тонна» «кілограм» (маса), «літр» «дм3» (об`єм), ціну товару за літр з урахуванням ПДВ, яка відповідає ціні товару за літр без ПДВ у податкових накладних, дає підстави для висновку, що при оформлені податкових накладних по вищевказаних господарських операціях, Постачальником допущено технічну помилку в графі «Одиниця виміру», яка не заважає ідентифікувати здійснення вказаних господарських операцій, їхній зміст (кількість/обсяг товару, ціна за 1 літр, вартість).

Водночас, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Своєю чергою, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні реєстрації спірних податкових накладних, контролюючим органом не було застосовано заходів зупинення чи відмови в реєстрації в ЄРПН у зв`язку з неможливістю ідентифікувати дані операції. Спірні податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже за нормами податкового законодавства для отримувача товару/послуг такі податкові накладні є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки продавцем була допущена технічна помилка в реквізиті, а одиниці виміру та кількість (обсяг) зазначено в інших первинних документах (видатковій накладній, акцизній накладній, ТТН), які підтверджують реальне здійснення господарської операції і ідентифікують її, то позивач правомірно відніс суму ПДВ до податкового кредиту та відобразив податковий кредит в Декларації з ПДВ за травень 2021 року на загальну суму ПДВ 378 933,33 грн.

Відповідачем не доведено протиправності дій позивача, разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 809/1337/17.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що документи, складені за наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентами не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.

Колегія суддів наголошує, що підстави, які зазначені податковим органом в акті перевірки з урахуванням усіх наданих первинних документів позивачем, не є достатніми та належними для висновку про фіктивність господарських операцій та не узгоджуються з положеннями податкового законодавства.

Вищевикладені пояснення позивача у поєднанні з наданими первинними документами підтверджують реальність господарських операцій по відносинам із контрагентами та пов`язаність придбаних товарів із господарською діяльністю підприємства.

В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача не ґрунтуються на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.12.2023 №13377/ж10/25-01-07-00 прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14.08.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна