Постанова

від 13.08.2024 по справі 640/23852/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23852/20 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпраці у Київській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт з технічного обслуговування електричного устаткування напругою понад 1000 В; з експлуатації ТП-1446, ТП-2467, КЛ-ЮкВ: ТП-1446-ТП-2467,ТП-1446- РП-265, ТП-2467-ТП-48 шляхом відключення електрообладнання від електромереж електропостачальної організації; з експлуатації ліфтів peг. №2029, 4244, 9496, 915, 4832 за адресою: м. Київ, вулиця Олександра Довженка, будинок 3.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням акціонерне товариство «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2019 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.11.2019 № 126, керуючись ст.38, 39 Закону України «Про охорону праці», ст.4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, та враховуючи лист-роз`яснення Держпраці від 22.05.2017 №5795/3/7.1-ДП-17, виданий наказ від 26.03.2019 №1651 та направлення на проведення перевірки від 26.03.2019 №5.1/86, на підставі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в приватному акціонерному товаристві «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», за адресою: вул. Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057.?

За результатом проведеної перевірки складено акт перевірки від 15.04.2019 №5.1/317/87 та видано припис від 15.04.2020 №5.1/317/87.

З метою проведення перевірки виконання вимог виданого відповідачу припису, керуючись ст.39 Закону України «Про охорону праці», ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виданий наказ від 02.09.2020 № 2659 та направлення на проведення перевірки від 02.09.2020 №5.1/77 на підставі якого, посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у відповідача, за адресою: вул. Олександра Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057.

За результатом проведеної перевірки встановлено що відповідачем не виконано вимоги раніше виданого припису, а саме:

1. Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці (Держгірпромнагляду) на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - устатковання напругою понад 1000 В, а саме: ТП-1446, ТП-2467; КЛ-10 кВ: від ТП-1446 до ТП-2467, від ТП-1446 до РП-265, від ТП-2467 до ТП-48;

2. Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці (Держгірпромнагляду) на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: технічне обслуговування електричного устаткування напругою понад 1000 В;

3. Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електрогосподарства відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних та профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок а саме: електрообладнання РУ-10 кВ ТП-1446, РУ-10 кВ ТП-2467 та КЛ-10 кВ: від ТП-1446 до ТП-2467, від ТП-1446 до РП- 265, від ТП-2467 до ТП-48, згідно з правилами і нормами «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Міненерговугілля України від 13.02.2012 № 91 (далі - ПТЕЕС);

4. Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електрогосподарства відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: на головного енергетика ОСОБА_1 покладаються обов`язки, що не входять до його професійної компетенції;

5. Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, із визначенням рівня безпечного стану;

6. Не проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок підприємства (ТП-1446, ТП-2467), які вичерпали свій ресурс експертно-технічними центрами Держпраці (Держнаглядохоронпраці) або іншими спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл Держпраці на виконання таких робіт;

7. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: відсутній затверджений керівником підприємства та не погоджений в Держпраці (Держнаглядохоронпраці) список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією;

8. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: відсутній затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок;

9. На підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи в електроустановках, а саме: відсутній «Журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями»;

10. Керівник підприємства не забезпечив комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування;

11. На підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: голова правління ОСОБА_2 не пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

12. На підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: відсутній, затверджений роботодавцем, перелік інструкцій з охорони праці;

13. На підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: на інструкціях з охорони праці відсутні титульні сторінки;

14. Роботодавець, директор приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», не отримав дозвіл на експлуатацію ліфтів рег. №№40919, 2029, 4244, 9496, 915, 4832;

15. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Ліфтер приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» не забезпечений виробничою інструкцією;

16. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Ліфтер приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», не має групи з електробезпеки не нижче - 1;

17. Не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: особа відповідальна за організацію експлуатації приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» не забезпечена правилами НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів;

18. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. №2029, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: несправний вимикач фартушного пристрою дверей шахти;

19. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. № 2029, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: несправний вимикач ланцюгу безпеки дверей кабіни;

20. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці; Дозволено роботу ліфта реєстр. № 2029, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: підвищене спрацювання вкладишів в башмаках кабіни;

21. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. №4244, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: несправний вимикач фартушного пристрою дверей шахти;

22. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта peг. №4244, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: не освітлений підхід до машинного приміщення ліфта;

23. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. №9496, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: несправний вимикач фартушного пристрою дверей шахти;

24. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта peг. №9496 , з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: не освітлений підхід до машинного приміщення ліфта.

25. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. №9496, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: відсутнє освітлення шахти ліфта;

26. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. №915, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: несправний вимикач фартушного пристрою дверей шахти;

27. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта peг. №915, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: не освітлений підхід до машинного приміщення ліфта;

28. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. №915, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: відсутнє освітлення шахти ліфта;

29. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта реєстр. №4832, з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: несправний вимикач фартушного пристрою дверей шахти.

Дані правопорушення зафіксовані в розділі V Акту перевірки суб`єкта господарювання від 11.09.2020 №5.1/2375/68.

Позивач, вважаючи, що дії відповідача створили загрозу життю та здоров`ю працівників установи, що є порушенням вимог ст.43 Конституції України, яка гарантує громадянам право на належні і безпечні умови праці, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції застосовуючи заходи реагування, виходив з того, що належних та допустимих доказів відсутності виявлених порушень відповідачем, як зазначалося, надано не було, а виявлені порушення потребують усунення, оскільки, вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Разом з апеляційною скаргою надав документи, які на його думку підтверджують повне усунення встановлених порушень та зазначив про неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон №2694-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Стаття 1 Закону №2694-XII закріплює, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до вимог ст.4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних умов праці.

Згідно зі ст.27 Закону №2694-XII нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов`язкові для виконання.

За правилами ч.1 ст.38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці.

Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 3).

Підпункт 12 п.6 Положення №96 передбачає, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; (п.п.16, 50 п.4).

Відповідно до п.п.20 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами ч.10 ст.4 Закону України № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Частиною 7 ст.7 Закону України № 877-V закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Отже, встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду цієї справи, що Головним управлінням Держпраці у Київській області під час проведення 11.09.2020 перевірки приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» встановлено не виконання відповідачем вимог раніше виданого припису від 15.04.2020 №5.1/317/87, яким зобов`язано усунути ряд порушень, що встановлені в акті перевірки від 15.04.2019 № 5.1/317/87.

Загалом встановлено невиконання 29 окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Зокрема, позивач встановив порушення відповідних положень Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107; Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 №258; Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 №4; Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 №9; Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 №190.

Отже, виходячи з вищевикладеного та встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що виконуючи роботи підвищеної небезпеки та експлуатуючи машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки без відповідного дозволу, з порушенням встановлених правил, без належного інструктажу, тощо, роботодавець створює небезпечні умови для роботи своїх працівників, а тому колегія суддів вважає, що виявлені порушення законодавства про охорону праці спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у зв`язку з виникненням умов, за яких подальша експлуатація (застосування) вищенаведених машин, механізмів, устаткування та виконання вищезазначених робіт становить небезпеку для життя і здоров`я працюючих та інших людей, наявні підстави для припинення експлуатації (застосування) зазначених машин, механізмів, устаткування, виконання робіт, що, в свою чергу, є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей, а позивач, як орган, який здійснює відповідний державний нагляд правомірно звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування, який задоволений судом першої інстанції за наявності достатніх підстав.

Стосовно доводів апелянта про усунення більшості порушень та відсутності підстав для застосування вказаних заходів реагування, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги належно з`ясував обставини справи та правомірно застосував норми матеріального права, що апелянтом не спростовано у передбаченому законом порядку.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, приписами ч.5 ст.4 Закону України № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що приватне акціонерне товариство «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування, застосованих рішенням Київського адміністративного суду від 11.10.2019 після усунення всіх виявлених порушень.

З приводу доводів апелянта, що ним усунуто виявлені порушення, проте він був позбавлений можливості повідомити суд про їх усунення, яке відбувалось протягом наступних чотирьох років, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами частини 1 статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Таким чином, апелянт не був позбавлений процесуальних прав подавати до суду першої інстанції інформацію та відповідні докази про усунення ним порушень, зазначених в акті від 11.09.2020 №5.1/2375/68 протягом усього строку розгляду справи.

Натомість, за висновками суду першої інстанції надані відповідачем на підтвердження усунених порушень документи, які були подані до суду першої інстанції протягом всього часу її розгляду, не дають можливості встановити факт повного усунення виявлених позивачем порушень. Крім того, відповідач не звертався до позивача із заявою про повторне проведення перевірки у зв`язку з усуненням порушень.

За матеріалами апеляційної скарги, апелянт долучає копії наступних документів: Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці зареєстрованої у журналі обліку суб`єктів господарювання у територіальному органі Держпраці 24.02.2021 №32-21-6108; договору про надання послуг №0130201 від 02.04.2024 з поточними договорами та документами; висновку експертизи №34.1.1-09-111054.1.20. від 30.10.2020; висновку експертизи №34.1.1-09-111054.2.20. від 30.10.2020; висновку експертизи №34.1.1-09-111054.3.20. від 30.10.2020; висновку експертизи №34.1.1-09-111054.4.20. від 30.10.2020; висновку експертизи №34.1.1-09-111054.5.20. від 30.10.2020; паспорту ліфта №1 (№40919); паспорту ліфта №2(№2029); паспорту ліфта №3 (№4244); паспорту ліфта №4 (№9496)18; паспорту ліфта №5 (№915); паспорту ліфта №6 (№42952); паспорту ліфта №7 (№4832); наказу №6 від 01.01.2024 про призначення відповідального за організацію експлуатації ліфтів; наказу №5 від 01.01.2024 про призначення відповідального за електрогосподарство; протоколу №1-0512-23 засідання комісії з перевірки знань правил безмежної експлуатації електроустановок споживачів та посвідчення; наказу №6/1 від 02.01.2024 про затвердження в дію інструкцій з охорони праці та призначення відповідальної особи за охорону праці; наказу №6/2 від 02.01.2024 про затвердження положень по охороні праці; протоколу №3-3011-23 засідання комісії з перевірки знань правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та посвідчення ліфтера; списку працівників, які мають право оперативних переговорів з енергопостачальною організацією. Копія витягу з протоколу №1-0610-22 засідання комісії з перевірки знань з охорони праці керівника підприємства ОСОБА_3 , що пройшов навчання та перевірку знань з охорони праці, пожежної безпеки, має IV групу допуску з електробезпеки до 1000В; протоколів №200-212 від 17.11.2023 про випробовування електрозахистних засобів; договору №2 від 01.09.2022 на технічне обслуговування та експлуатацію будівель; договору №2160178 від 09.04.2024 на проведення квартального технічного обслуговування устаткування понад 1000В; договору №2160179 від 09.04.2024 на експертне обстеження (технічного діагностування) та позачергового технічного огляду устаткування понад 1000В; договору №3228/03-24 від 01.01.2024 на оперативне обслуговування електрообладнання; технічного звіту №291/22 від 05.12.2022 про проведення вимірювальних та випробувальних робіт електрообладнання та електроустаткування відповідно до вимог ПТЕЕС; технічного звіту №403/23 від 18.11.2023 про проведення вимірювальних та випробувальних робіт електрообладнання та електроустаткування відповідно до вимог ПТЕЕС; інструкції з охорони праці №17 для ліфтера.

Водночас, за приписами ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, апелянтом не повідомлено поважних причин, що унеможливили подання доказів усунення ним порушень, зазначених в акті від 11.09.2020 №5.1/2375/68 до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на вищезазначені документи.

При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Поліграфкнига» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Мельничук В.П.

Швед Е.Ю.