Ухвала

від 15.08.2024 по справі 352/1112/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1112/23

Провадження № 1-кп/352/92/24

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

15 серпня 2024 р. м. Івано-Франківськ

'Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді ОСОБА_1

з участю прокурора ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

секретаря ОСОБА_6

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022090000000449 від 25.12.2022, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегово Берегівського району Закарпатської області, без постійного місця проживання, тимчасово проживав на території сміттєзвалища КП "Полігон ТВП" в с. Рибне Івано-Франківського району Івано-Франківської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, зокрема, у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.12.2022 обвинуваченому в рамках даного кримінального провадження обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 17.02.2023 та від 13.04.2023.

Ухвалою від 23.05.2023 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21.07.2023, без визначення розміру застави, який продовжувався ухвалами суду. Останню ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд постановив 03.07.2024.

Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого на строк 60 днів без визначення розміру застави, яке підтримав у судовому засіданні, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та захисник у судовому засіданні заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення та доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, починаючи із сьогоднішнього дня, виходячи з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

При цьому суд ураховує, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики ЄСПЛ доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, як підстава для втручання у право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

З урахуванням того, що прокурором доведено наявність ризику переховування від суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений не має постійного місця проживання та усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, яке може бути застосовано до нього у разі доведення його вини; враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не завершений; з огляду на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, - суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує, що обвинувачений не має постійного місця проживання, сім`ї, міцних соціальних зв`язків, не працює, джерело його доходу невідоме, його молодий вік.

З огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, суд відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (12)» на строк два місяці, тобто до 15 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_7