Рішення

від 07.08.2024 по справі 147/277/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/277/24

Провадження № 2/147/155/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Неселовської В.В.,

представника відповідача адвоката Волошина І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову покликається на те, що 30 травня 2018 року між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від зареєстрованого шлюбу мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх років сімейне життя між позивачем та відповідачем постійно погіршувалось, у результаті чого призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен із них має протилежні погляди щодо шлюбу, сім`ї та особливо щодо виховання та піклування про доньку ОСОБА_5

07 вересня 2021 року заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано.

01 грудня 2022 року Подільським районним судом міста Києва було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 жовтня 2022 року і до повноліття.

З жовтня 2020 року ОСОБА_2 не цікавиться станом здоров`я своєї доньки, ніяким чином не проявляє батьківської уваги та не піклується про неї, не приймає участі у її вихованні, не бере матеріальної участі у вихованні доньки.

Позивач зазначає, що з 01 червня 2023 року по теперішній час донька ОСОБА_4 , проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання доньки за вище зазначеною адресою підтверджуються актом обстеження умов проживання від 08.08.2023, де зазначено, що у дитини окрема кімната, власне ліжко, куток для ігор, стіл для виконання завдань, тобто створені всі умови для повноцінного та гармонійного розвитку дитини.

19 грудня 2023 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 офіційно, тому дитина проживає з ними та перебуває на утриманні позивача та на утриманні її теперішнього чоловіка, так як щодо сплати аліментів із відповідача існує заборгованість.

Позивач, як мати займається її саморозвитком та піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.

З 17 червня 2022 року по 17 липня 2023 року донька відвідувала приватний садок ЗДО «Алімба», куди біологічний батько ОСОБА_2 жодного разу не навідувався. З липня 2023 року донька відвідує приватний дитячий садок «Акварелька», де також біологічний батько ОСОБА_2 жодного разу не відвідував садок, оплати не вносив. Вихованням дитини займається мама ОСОБА_8 та її цивільний чоловік ОСОБА_7 . Мама та її цивільний чоловік зацікавлені в гарній освіті, розвитку та виховання дитини.

Вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується добровільно про матеріальний стан, у зв`язку з чим змушена була звернутись із позовом про стягнення аліментів; не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини так як з жовтня 2020 року взагалі самоусунувся від виховання доньки, а саме не виконує батьківських обов`язків передбачених чинним сімейним законодавством; не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, так як з жовтня 2020 року ні разу не бачив дитину; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі.

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді від 27 лютого 2024 року прийнято позов та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання, витребувано від Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області письмовий висновок щодо можливості та доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст. 19 СК України.

На виконання вимог ухвали суду від 27.02.2024 надано суду висновок щодо визначення недоцільності позбавлення батьківських прав.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлений позов за обставин, викладених у ньому, просить задовольнити. Зазначила, що батько ОСОБА_2 бачився з дитиною востаннє ще до війни. ОСОБА_4 не впізнає його на фотографіях навіть. Дитина потребує постійного піклування, вони три рази на тиждень відвідують логопеда, однак батько жодного разу не був.

Представник позивача - адвокат Неселовська В.В. в судовому засіданні підтримала позицію позивача, за обставин, викладених у позові, вказавши, що батько ОСОБА_10 самоусунувся від виховання дитини. Йому відомо, де проживає дитина, однак жодного разу він не згадав про дитину, не бачив її. Стверджує, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не виконує батьківських обов`язків, передбачених СК України. Щодо наданого рішення виконкому Бучанської сільської ради щодо побачень батька з дитиною зазначила, що перша зустріч мала відбутись 28.07.2024, однак батько ОСОБА_2 проігнорував її, зустріч не відбулась. Відповідач не проявляє заінтересованості в зустрічах з дитиною.

Представник відповідача адвокат Волошин І.А. в судовому засіданні категорично заперечив щодо поданого позову, просить відмовити у його задоволенні. Додатково пояснив, що ОСОБА_2 має бажання спілкуватись з дитиною, про що свідчить той факт, що він звернувся до служби з заявою про встановлення днів побачення з дитиною, він періодично сплачує аліменти по можливості. Наразі наявна часткова заборгованість за останні місяці лише, але це не є підставою для позбавлення батьківських прав. Зазначив, що навіть Європейський суд вказав, що факт заперечення заявником позбавлення батьківських прав має трактуватись на користь останнього та враховуватись інтереси самої дитини. Також зазначив, що просить стягнути з позивача понесені ними судові витрати, розрахунок яких буде наданий відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Представник Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області в судове засідання не з`явився, 25.07.2024 подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.10.2018 (а.с.36).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 розірвано (а.с.23-24).

19 грудня 2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одружились, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 19.12.2023 (а.с.37).

З довідки №913 від 16.11.2023 виданої ТОВ «Арсенал-житлосервіс» вбачається, що разом з ОСОБА_7 , 1998 року народження, за адресою АДРЕСА_1 , проживають дружина ОСОБА_8 , 1996 року народження, дочка ОСОБА_4 , 2018 року народження, з травня 2023 року (а.с.39).

З акту обстеження умов проживання від 08.08.2023, виданого комісією Служби у справах дітей Борщагівської сільською радою Бучанського району Київської області вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають без реєстрації чоловік ОСОБА_7 , 1998 року народження, дружина ОСОБА_8 , 1996 року народження, дочка ОСОБА_4 , 2018 року народження. Умови проживання задовільні, дотримано санітарно-гігієнічних норм. Для дитини в родині створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку та виховання (а.с.43).

На підставі судового наказу виданого Подільським районним судом міста Києва від 01 грудня 2022 року у справі №758/9321/22 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.10.2022 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-9).

Довідкою №9885 від 19.09.2023 виданою Тростянецьким відділом ДВС підтверджено, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 за період з жовтня 2022 по 19.09.2023 становить 12715,50 грн (а.с.25-26).

В якості доказів виховання та лікування позивачем - матір`ю дитини ОСОБА_4 надано суду консультативний висновок невролога від 03.04.2023 та виписку з карти від 03.09.2022, консультативні висновки педіатра від 11.11.2022, 16.11.2022, 20.02.2023, 22.03.2023, 14.04.2023, 06.11.2023, 10.11.2023, зі змісту яких вбачається, що на прийом приводить мати, адже усі дозвільні документи у лікаря за підписом матері (а.с.10-21).

Довідкою з медичного центру «Кіндерклінік» (ТОВ «Кіндер Хел») підтверджено, що ОСОБА_4 , 2018 року народження, вперше звернулась до клініки 07.02.2021. Супровід під час відвідувань медичного центру здійснює мати ОСОБА_8 (а.с.33).

Характеристикою на сім`ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданою директором садка «Акварелька» підтверджено, що остання відвідує садок з липня 2023 року. Вихованням дитини займається мама ОСОБА_8 та її цивільний чоловік ОСОБА_7 . Мати на її цивільний чоловік зацікавлені в гарній освіті та розвитку дитини. Біологічний батько ОСОБА_13 жодного разу не відвідував садок, оплати не вносив (а.с.31).

Характеристикою на сім`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданою директором ЗДО «Алімба» підтверджено, що ОСОБА_4 відвідувала садок з 17.06.2022 по 17.07.2023. Вихованням дитини займається мати ОСОБА_8 та її цивільний чоловік ОСОБА_7 . Мати та її цивільний чоловік зацікавлені в гарній освіті та розвитку дитини. Біологічний батько ОСОБА_13 жодного разу не відвідував садок, участі в житті садка та групи не приймав, плати не вносив (а.с.34).

З наданого стороною позивача протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 08.12.2023 встановлено, що ОСОБА_14 знає ОСОБА_4 та її батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_15 . Йому не відомо чи спілкується дитина з ОСОБА_2 . На його думку вихованням дитини займається мати ОСОБА_16 та її чоловік ОСОБА_17 (а.с.45).

З наданого стороною позивача протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 10.12.2023 встановлено, що ОСОБА_18 знає ОСОБА_4 , оскільки є хрещеним та другом матері. Йому не відомо чи спілкується дитина з ОСОБА_2 . На його думку вихованням дитини займається ОСОБА_8 та ОСОБА_19 (а.с.46).

З наданого стороною позивача протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 10.12.2023 встановлено, що ОСОБА_20 знає ОСОБА_4 та її батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_21 . Вона є хрещеною матір`ю дитини. Їй відомо, що батько не спілкується з дитиною, не приймає участі у її вихованні. На її думку вихованням дитини займається ОСОБА_8 та ОСОБА_22 (а.с.47).

З наданого стороною позивача протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 07.12.2023 встановлено, що ОСОБА_23 знає ОСОБА_4 , оскільки вона відвідувала сімейний клуб «Алімб». Зі слів матері батько ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, не спілкується з нею. На її думку вихованням дитини займається мати та її цивільний чоловік ОСОБА_17 (а.с.48).

З наданого стороною позивача протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 07.12.2023 встановлено, що ОСОБА_24 знає ОСОБА_4 оскільки вона відвідувала сімейний клуб «Алімб». Зі слів матері батько ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, не спілкується з нею. На її думку вихованням дитини займається мати та її цивільний чоловік ОСОБА_17 (а.с.49).

Суд не приймає до уваги надані позивачем в якості доказів протоколи опитування адвокатом особи за її згодою, оскільки такі не відповідають процедурі допиту свідків визначеної чинним ЦПК України.

З висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області №157/39 від 26.03.2024, вбачається, що до служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області надійшла цивільна справа Тростянецького районного суду Вінницької області №147/277/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав. Встановлено, що гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в офіційному шлюбі з 30.05.2018. Від шлюбу у подружжя народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, спільне життя розладналося, рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.09.2021 шлюб розірвано. Малолітня дитина ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . 08.08.2023 року працівниками служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області проведено обстеження умов проживання матері та її сім`ї. Під час обстеження встановлено, що за даною адресою в квартирі, яка має дві кімнати, проживають мама ОСОБА_3 , чоловік мами ОСОБА_25 , донька ОСОБА_26 . У помешканні дотримуються санітарно-гігієнічних норм. В квартирі чисто та затишно. Для дитини в сім`ї створені всі необхідні умови для повноцінного утримання та виховання. У доньки є окрема кімната, ліжко, шафа для речей, стіл для виконання завдань, свій дитячий куточок. Дитина всім забезпечена. Мати дитини повідомляє, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 самостійно піклуються про стан здоров`я та навчання малолітньої дитини ОСОБА_26 . Батько дитини гр. ОСОБА_2 вже більше двох років не приїздив до доньки та не цікавився її життям. Батько дитини гр. ОСОБА_2 проживає окремо в місті Києві. При спілкуванні з працівниками служби у справах дітей повідомив, що заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На засідання комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області 18.03.2024 були запрошені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 повідомила, що не чинить перешкод у спілкуванні доньки з батьком, однак останній сам не виявляє бажання бачитись з дитиною, піклуватись про неї. Вважає, що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_2 повідомив, що сплачує аліменти, підтверджує, що бачив дитину вже дуже давно, але наразі він не знає де проживає донька. Хоче спілкуватись з донькою та заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Комісія з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області, керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», проаналізувавши всі надані матеріали, щодо визначення доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , беручи до уваги думку членів комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області, враховуючи обставини, які мають істотне значення, з метою захисту прав і законних інтересів дитини, вирішила рекомендувати органу опіки та піклування підготувати та надати висновок до суду щодо визначення недоцільності позбавлення батьківських прав - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Боршагівській сільській раді Бучанського району Київської області від 18 березня 2024 року (протокол №6) орган опіки та піклування на теперішній час вважає за недоцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.96-99).

В якості заперечень щодо заявлених позовних вимог та доказів бажання бачити дитину та непозбавлення батьківських прав стороною відповідача надано суду витяг з протоколу №10 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області від 13.06.2024, з якого вбачається, що комісія вирішили:

1. Визначити способи участі батька - ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановивши йому наступний графік спілкування з дитиною: 1.1 терміном до 31.08,2024 (з метою налагодження психоемоційного зв`язку батька з донькою): друга та четверта неділя місяця з 12:00 до 15:00; Зустрічі проводити у присутності матері дитини, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, режиму дня, інтересів та потреб дитини; 1.2 з 01.09,2024 (після налагодження психоемоційного зв`язку батька з донькою): друга та четверта неділя місяця з 12:00 до 17:00; Зустрічі проводити без присутності матері дитини, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, режиму дня, інтересів та потреб дитини;

2. ОСОБА_27 повідомити про відповідальність, передбачену частиною п`ятою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини (а.с.165).

На підставі рішення виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 19.06.2024 №363/36 вирішено визначити способи участі батька - ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановивши йому наступний графік спілкування з дитиною: 1.1/ терміном до 31.08,2024 (з метою налагодження психоемоційного зв`язку батька з донькою): друга та четверта неділя місяця з 12:00 до 15:00; зустрічі проводити у присутності матері дитини, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, режиму дня, інтересів та потреб дитини; 1.2/ з 01.09,2024 (після налагодження психоемоційного зв`язку батька з донькою): друга та четверта неділя місяця з 12:00 до 17:00; зустрічі проводити без присутності матері дитини, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, режиму дня, інтересів та потреб дитини; 2. матір - ОСОБА_1 повідомити про відповідальність, передбачену частиною п`ятою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини (а.с.167).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 по виконавчому провадженню НОМЕР_5 станом на 18.06.2024 встановлено, що з жовтня 2022 року по травень 2024 року розмір аліментів, які необхідно сплачувати ОСОБА_2 становить 25% - 2840,00 грн. Аліменти сплачувались нерегулярно, частинами: квітень 2023 року - 3807,50 грн, вересень 2023 року - 16000,00 грн, січень 2024 року - 1136,22 грн, березень 2024 року - 20000,00 грн, травень 2024 року - 14330,00 грн. Станом на травень 2024 року заборгованість відсутня (а.с.166).

Однак з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 по НОМЕР_5 станом на 05.08.2024 встановлено, за період з червень, липень 2024 року аліменти не сплачувались, борг становить 5649,28 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч.1ст. 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи - відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (п.п 57, 58).

У справі «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року, п.п. 47-49) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).

Відповідно до с. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Верховний Суд у постанові від 01.08.2024 у справі №761/25311/20-ц (61-3153св24) висловився про те, що позбавлення батьківських прав батька, який не відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а навпаки бажає спілкуватись та бачитись з дитиною, не втратив інтересу до дитини, до участі у її вихованні та має намір і вчиняє дії для відновлення з нею відносин не відповідатиме інтересам дитини.

Також, Верховний Суд у постанові від 06.05.2020, справа №753/2025/19, дійшов наступного висновку, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

У постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №204/1199/16-ц (провадження №61-170св17) зроблено висновок, що не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків факт стягнення з батька аліментів на утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.

Аналізуючи вимоги та положення зазначеного вище законодавства, а також враховуючи, відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд визнає, що при вирішенні питань, які стосуються дитини, в тому числі і щодо позбавлення батьківських прав її батьків, в першу чергу мають бути враховані інтереси дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності (виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків), а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними, і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Під час розгляду даної справи судом не встановлено фактів умисного ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, вчинення ним будь-якого негативного психологічного тиску на свою дитину, спричинення їй будь-якої моральної чи фізичної шкоди, про що суду не надано доказів. Твердження позивача про несплату аліментів, спростована наявними доказами. Крім того, рішенням виконкому Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 19.06.2024 відповідачу ОСОБА_2 за його заявою, батьку дитини ОСОБА_4 , встановлено дні побачень з дитиною, що також трактується судом як бажання та намір батька приймати участь у вихованні дитини.

Таким чином судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Посилання як на доказ на довідки з лікувальних закладів, дошкільних закладів освіти, та характеристики, у яких зазначено, що мати приводила на огляд дитину, мати забирала дитину з садочка, не може бути достатнім та допустимим доказом на підтвердження позовних вимог, оскільки батьки проживають окремо, мати одружилась вдруге, дитина фактично проживає з матір`ю, однак ОСОБА_2 намагається налагодити контакт з дитиною шляхом визначення днів спілкування з дитиною.

За вказаних обставин ОСОБА_1 не довела та не надала суду достатніх доказів, в чому полягає захист інтересів малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2018 року народження, шляхом позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав та доказів, які б беззаперечно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків щодо дитини.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх обставин, які б свідчили про необхідність застосування до відповідача такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України і покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судовий збір суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне ім`я сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

третя особа - Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 45031835, адреса місцезнаходження: пров. Шкільний, 5, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область.

Повний текст рішення виготовлений 15 серпня 2024 року.

Суддя А.М. Мудрак