Ухвала

від 12.08.2024 по справі 443/275/24

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/275/24

Провадження №2/443/222/24

УХВАЛА

іменем України

12 серпня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки,

встановив:

Суть справи.

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області подав до суду позов в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 , у якому просить:

визнати недійсним договір оренди землі б/н від 24.09.2021, укладений між Журавненською селищною радою та ОСОБА_1 на підставі рішення 7 сесії VIII скликання Журавненської селищної ради № 7-201 від 17 червня 2021 року, щодо надання у строкове платне користування земельної ділянки для городництва загальною площею 19,3368 га, з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, розташованої на території с.Любша Журавненської селищної ради (колишнього Жидачівського) Стрийського району Львівської області;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути Журавненській селищній раді Стрийського району Львівської області земельну ділянку загальною площею 19,3368 га з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, розташовану на території с.Любша Журавненської селищної ради (колишнього Жидачівського) Стрийського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2602707446100).

Ухвалою судового засідання від 30.07.2024 позовну заяву Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки залишено без руху. Надано Першому заступнику керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме: наведення обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області з урахуванням викладених у цій ухвалі мотивів.

На виконання згаданої ухвали Першим заступником керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області подано пояснення, в обгрнутування яких покликаючись на те, що рішення Журавненської селищної ради № 7-201 від 17.06.2021, щодо затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду спірної земельної ділянки, вичерпало свою дію шляхом його виконання та укладення договору оренди, то належним та ефективним способом захисту прав територіальної громади є саме визнання недійсним договору оренди землі. У цих правовідносинах Журавненська селищна рада, здійснюючи право розпорядження землею в межах територіальної громади, є учасником цивільних правовідносин (стороною Договору оренди землі). Відтак, в даній справі наявний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Журавненська селищна рада, оскільки в даному випадку орган місцевого самоврядування має повноваження на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору, стороною якого він є. Також, у даній справі прокурором рішення органу місцевого самоврядування не оскаржувалось, оскільки таке вичерпало свою дію шляхом укладення договору оренди. У даній справі, поновити порушені права держави можливо, шляхом задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки власнику Журавненській селищній раді. Такі позовні вимоги можливо задовольнити за рахунок відповідача ОСОБА_1 . Прокурор з метою реалізації конституційної функції представництва інтересів держави може звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради, оскільки цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор, а також у зв`язку з заявленням у даній справі вимоги про повернення земельної ділянки від набувача на користь територіальної громади, від імені якої Журавненська селищна рада діє як представник. Судом не враховано, що вищевказане рішення Журавненської селищної ради 7 сесії VIII № 7-201 від 17.06.2021 після його прийняття вичерпало свою юридичну силу і не може вважатися підставою для набуття права користування особи на спірну земельну ділянку та не породжує відповідних правових наслідків. Враховуючи, що права Журавненської територіальної громади Стрийського району Львівської області, у тому числі і право на захист, реалізуються через її представницький орган, статус органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, має виключно Журавненська селищна рада. З огляду на викладене, з урахуванням того, що Журавненська селищна рада є однією зі сторін договору оренди землі, який підлягає визнанню недійсним, проте, незважаючи на обізнаність про порушене право, не вжила заходів щодо його захисту, наявні підстави для представництва інтересів держави прокурором. Судом постановлено ухвалу про залишення позову без руху вже після відкриття провадження у справі та, більше того, після призначення справи до розгляду по суті, що не відповідає положенням ЦПК України.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав письмові пояснення, подані на виконання ухвали суду від 30.07.2024.

Відповідач та його представник у судове засідання повторно не з`явився, однак представник подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці, а також перебуванні відповідача на лікарняному.

Позиція суду.

Суд, заслухавши думку сторони позивача, вивчивши наведені стороною позивача аргументи та матеріали справи, доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду виходячи з такого.

Нормативно-правові акти, якими керувався суд.

Відповідно до вимог частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Положеннями частини 11 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина 13 статті 187 ЦПК України).

Згідно з вимогами частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 11червня 2024року всправі № 925/1133/18(провадження№ 12-60гс23) дійшла таких висновків:

невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) (пункт 81);

процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі (пункт 103);

у пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 77-83; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 8.8). Поряд із цим таке процесуальне позиціонування прокурора не враховує, що згідно з обставинами справи не виключається, що уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави. У такому випадку визначення цього органу позивачем суперечило б принципу розумності. Отже, статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган має бути відповідачем (пункти 110-111);

у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача (пункт 115);

орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача (пункт 116);

узагальнюючи наведені у цій постанові висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду висновує, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави (пункт 140).

Мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Суд зауважує, що сторона позивача слушно покликається на те, що рішення Журавненської селищної ради № 7-201 від 17.06.2021 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду спірної земельної ділянки вичерпало свою дію шляхом його виконання та укладення договору оренди, а також на те, що у спірних правовідносинах Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області, здійснюючи право розпорядження землею в межах територіальної громади, є учасником цивільних правовідносин, і судом не ставиться під сумнів ефективність обраного стороною позивача способу захисту порушеного права.

Суд звертає увагу саме на те, що згадане рішення органу місцевого самоврядування стало підставою виникнення прав та обов`язків у Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області та ОСОБА_1 , оскільки на підставі цього рішення був укладений спірний договір оренди землі. Тобто, Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області, ухваливши рішення всупереч земельному законодавству України (про що стороною позивача у позовній заяві наведені відповідні аргументи), продовжила діяти всупереч земельному законодавству України, так як на підставі цього ж рішення, у подальшому, уклала спірний договір оренди землі.

Суд, з огляду на спірні правовідносини у цій справі, не погоджується з позицією сторони позивача щодо наявності у нього права звернутися до суду в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області з мотивів того, що цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого вона стверджує, оскільки така позиція сторони позивача не враховує, що згідно з обставинами справи не виключається, що вказаний орган місцевого самоврядування сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, а відтак визначення цього органу позивачем суперечить принципу розумності.

Окрім наведеного, суд вважає помилковими аргументами сторони позивача щодо того, що постановлення судом ухвали про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті не відповідає положенням ЦПК України, оскільки положення частини 11 статті 187 ЦПК України дозволяють суду залишати позовну заяву без руху саме після відкриття провадження у справі і ця норми процесуального закону не містить застережень щодо меж її застосування, а її застосування на стадії розгляду справи по суті узгоджується із завданням цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що прокурором не виконано вимоги щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області згідно із частиною 4 статті 56 ЦПК України, а відтак не усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, у зв`язку з чим позовну заяву слід залишити без розгляду в силу положень частини 13 статті 187 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 12, 56, 187, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 ЦПК України складання повного тексту ухвали відкладено на п`ять днів.

Дата складення повного тексту ухвали 15 серпня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів