Рішення

від 15.08.2024 по справі 766/20/22

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/20/22 н/п 2/766/7752/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.

за участю секретаря Савицького В.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулось до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9956,60грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.08.2019 року між ПАТ «Страхова компанія АХА Страхування» (з 20.06.2019р. змінено назву на ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 221461ик9. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядження майном, а самеквартири АДРЕСА_1 .

12.09.2019р. із застрахованим майном відбулась страхова подія залиття застрахованої квартири водою. Комісією у складі представників ТОВ «Україна» проведено обстеження зазначеною квартири та встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_2 сталося затоплення квартири водою з приладів опалення в кв.№33. 1.09.2019р. страхувальник за договором добровільного комплексного страхування майна відповідальності та від нещасного випадку №221461ик9 звернувся до ПРАТ «СК АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Вказана заява була розглянута і на підставі кошторису відновлювального ремонту, страхового акту №ARX2502414 від 30.09.2019 та розрахунку суми страхового відшкодування. Позивач здійснив на користь страхувальника виплату страхового відшкодування в розмірі 9956,60 грн., просить стягнути сплачені кошти з відповідача в порядку регресу та судовий збір.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.01.2022 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач та її представник в судовому засідання позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на відсутність підстав для стягнення шкоди, оскільки відповідач є власником лише 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 , при цьому відповідач підтвердила настання 13.09.2019 року страхової події, а саме залиття застрахованої квартири ОСОБА_3 .

Вислухавши думку відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.08.2019 року між ПАТ «Страхова компанія АХА Страхування» (з 20.06.2019р. змінено назву на ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 221461ик9. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядження майном, а самеквартири АДРЕСА_1 .

Згідно п.4.1. даного договору предметом даного Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном за п.5.1 Договору, а також відшкодування страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядженням майном, зазначеним у п.5.1. Договору, саме - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яким володіє, розпоряджується або користується страхувальник.

12.09.2019р. із застрахованим майном відбулась страхова подія залиття застрахованої квартири водою. Комісією у складі представників ТОВ «Україна» проведено обстеження зазначеною квартири та встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_2 сталося затоплення квартири водою з приладів опалення в кв АДРЕСА_4 , співвласником якої є відповідач ОСОБА_1 .

13.09.2019р. страхувальник ОСОБА_3 за договором добровільного комплексного страхування майна відповідальності та від нещасного випадку №221461ик9 звернувся до ПРАТ «СК АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим на підставі акту огляду застрахованого об`єкта від 13.09.2019р., кошторису відновлювального ремонту від 26.09.2019р., страхового акту № ARX2502414 від 30.09.2019р., 01.10.2019р. позивач здійснив на користь страхувальника за договором добровільного комплексного страхування майна за № 221461ик9 виплату страхового відшкодування в розмірі 9956,60 грн.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованого 18.02.2021 року, ОСОБА_1 є співвласником 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 .

Згідно відомостей паспорту громадянина України ОСОБА_1 , серії МО347219 виданого 16.05.1997 року Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано з 29.05.1974 року в квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі заяви ОСОБА_3 та наданих документів АТ «СК «АРСК» було складено страховий акт №ARX2502414 від 30.09.2019 року та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 9956,60 грн.

Згідно платіжного доручення №600994 від 01.10.2019 року AT «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 в розмірі 9956,60 грн. що відповідає п.15.6 Договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Аналогічне положення міститься і в ст. 27 Закону України «Про страхування», якою визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У справі, що розглядається, спір виник між страховиком, який виплатив страхове відшкодування та особою, відповідальною за заподіяний збиток, щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_1 у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».

Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна одночасна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачку покладено обов`язок доведення відсутності її вини в завданні шкоди позивачу.

Однак відповідачкою будь-яких доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу УРСР, якою передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно ч. 1 ст. 177 Житлового кодексу УРСР громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Пунктом 2.3.6 правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік): прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний усіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність.

Факт залиття з вини відповідача квартири АДРЕСА_3 підтверджується актом про залиття від 18.09.2019 року. Зазначений акт є належним і допустимим доказом, який не спростований відповідачем.

На підставі викладеного суд вважає, що зазначений акт є належним доказом, що підтверджує, факт залиття, характер залиття та його причини; завдану матеріальну шкоду (перелік пошкоджених внаслідок залиття речей).

Виходячи з умов договору страхування та положень ст. ст. 76, 77 ЦПК, калькулятор щодо вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири є належним доказом, що підтверджує розмір завданих внаслідок залиття квартири збитків. Зазначені у калькуляторі види ремонтно-відновлювальних робіт узгоджуються з пошкодженнями, що зазначені в акті про залиття квартири.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів для висновку про причини залиття квартири та про особу з вини якої таке залиття сталось. Проте вказане відповідачкою жодним доказом не спростовано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9956 грн. 60 коп. грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що вона є співвласником лише 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 , у зв`язку із чим є підстави для відмови у задоволенні вимог позивача, не приймаються судом до уваги, як такі, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства України.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2270 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідачку.

КеруючисьЗаконом України «Про страхування», статтями332, 979, 993, 990, 1166, 1191,1194 ЦК України, ст.ст.12,13,76,77,81,141,258,259,263-265,268,277-279,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9956грн.60коп. (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень шістдесят копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) судові витрати в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривню).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна

Повний текст рішення виготовлено 15.08.2024 року.