Постанова

від 13.11.2024 по справі 766/20/22

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2024 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 766/20/22

Номер провадження: 22-ц/819/387/24

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Кутурланової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи, відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 серпня 2024 року в складі судді Кузьміної О.І., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

В січні 2022 року ПАТ «Страхова компанія «АРКС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з останньої суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9956,60 грн. та суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначило, що 07 серпня 2019 року між ПАТ «Страхова компанія АХА Страхування» (з 20.06.2019 змінено назву на ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування майна відповідальності та від нещасного випадку № 221461ик9.

Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням, користуванням та розпорядження майном, а саме - квартирою АДРЕСА_1 .

13.09.2019 із застрахованим майном відбулась страхова подія - залиття застрахованої квартири водою. Комісією у складі представників ТОВ «Україна» проведено обстеження зазначеною квартири та встановлено, що в житловому будинку АДРЕСА_2 сталося затоплення квартири водою з приладів опалення в кв. АДРЕСА_3 .

13.09.2019 страхувальник за договором добровільного комплексного страхування майна відповідальності та від нещасного випадку № 221461ик9 звернувся до ПРАТ «СК АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Вказана заява була розглянута, визнано страховим випадком, у зв`язком з чим, ПРАТ «СК АРКС» здійснив на користь страхувальника за договором добровільного комплексного страхування майна відповідальності та від нещасного випадку № 221461ик9, виплату страхового відшкодування в розмірі 9956,60 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15 серпня 2024 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задоволено. Суд ухвалив:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9956грн.60коп. (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень шістдесят копійок)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судові витрати в розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривню).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Страхова компанія «АРКС» в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги особа, яка її подала, посилається на те, що позивачем не надано доказів про те, що саме з вини відповідача ОСОБА_2 сталося залиття водою застрахованої квартири АДРЕСА_1

Вказала, що судом першої інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є співвласником лише 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 . Даний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованою 18.02.2021 року, яку саме позивач надав до суду.

При цьому позивач не обґрунтував, чому за таких обставин саме з ОСОБА_2 необхідно стягнути страхове відшкодування.

Звертає увагу, що суд, надаючи оцінку цій обставині, лише зазначив, що доводи відповідача про те, що вона є співвласником лише 1/4 частини квартири, у зв`язку із чим є підстави для відмови у задоволенні вимог позивача, не приймаються судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Посилання суду на те, що відповідач підтвердила в судовому засіданні факт залиття квартири, не відповідає дійсності, оскільки, відповідач заперечувала, що квартира ОСОБА_3 була залита в такому обсязі та пояснювала, що будь-якої її вини в затопленні квартири ОСОБА_3 не було, оскільки система опалення в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , була заповнена водою під тиском, в результаті чого був вирваний вентиль в квартирі, де вона проживає. І це відбулося у всьому мікрорайоні.

Викладені обставини підтверджуються актом про залиття від 18.09.2019 року, складеним ТОВ «Україна», на який, як позивач, так і суд посилаються як на доказ вини відповідачки в затопленні квартири ОСОБА_3 .

В акті зазначено, що при проведенні підготовки системи опалення до роботи в осінньо-зимовий період 2019 - 2020 років система була заповнена 10.09.2019 року із труб холодного водопостачання під тиском 5,4 атм. 12.09.2019 року при проведенні опресовки теплопостачального обладнання тиск було збільшено до 5,8 атм. В результаті цього в квартирі АДРЕСА_5 , вирвало вентиль для скидання повітря.

Також, казала, що відповідач не була присутньою при складанні цього акту.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини…, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Таким чином, вважає, що слід критично оцінювати доводи позивача про те, що завдання матеріальної шкоди квартирі АДРЕСА_1 сталося внаслідок недбалого відношення відповідача по утриманню та належному забезпеченню санітарно - технічних приладів і пристроїв належній йому на праві власності квартири АДРЕСА_5 .

Також, звертає увагу суду, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Позивачу на час звернення до суду було відомо про те, що ОСОБА_2 є власницею тільки 1/4 частини квартири.

В процесі розгляду справи ним не було заявлено клопотання про залучення співвідповідачів.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду, сам визначив коло відповідачів, до яких він пред`являє вимоги. Своїм правом на залучення до участі у справі співвідповідачів він не скористався.

Тому, виходячи з приписів ч. 3 ст. 51 ЦПК України, підстав для залучення співвідповідача в теперішній час не має, а позов ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задоволенню не підлягає.

(2) Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

2. Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відносини між ПрАТ «СК «АРКС» та відповідачкою у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі, отримавши право відшкодування шкоди з особи, яка її заподіяла. Суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів для висновку про причини залиття квартири та про особу з вини якої таке залиття сталось. Проте вказане відповідачкою, яка, як власник в силу вимог ст. 322 ЦК України, 151,177 ЖК України зобов`язана належним чином утримувати майно, жодним доказом не спростовано доказів позивача та не виконано обов`язок доведення відсутності її вини в завданні шкоди позивачу.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

07 серпня 2019 року між ПАТ «Страхова компанія АХА Страхування» (з 20.06.2019 змінено назву на ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного комплексного страхування майна, відповідальності та від нещасного випадку № 221461ик9.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з: володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим майном, вказаним в п.5.1.1 Договору; відшкодування страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров`ю та/або майну третіх осіб, внаслідок володіння(користування або розпорядження) страхувальником застрахованим майном (п. 4 договору).

Застраховане майно - квартира за адресою: АДРЕСА_2 (п. 11 договору)

12 вересня 2019 року із застрахованим майном відбулась страхова подія - залиття застрахованої квартири водою.

18.09.2019 року комісією у складі директора ТОВ «Україна» Савіної Н.Н., та слюсаря - сантехніка Бондаренка Р. складено акт залиття квартири в якому викладені обставини, причини залиття, зафіксовані пошкодження внаслідок залиття ( а.с.16)

Страхувальник ОСОБА_3 за договором добровільного комплексного страхування майна відповідальності та від нещасного випадку №221461ик9 звернувся до ПРАТ «СК АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим на підставі акту огляду застрахованого об`єкта від 13.09.2019, кошторису відновлювального ремонту від 26.09.2019, страхового акту № ARX2502414 від 30.09.2019.

01 жовтня 2019 року позивач здійснив на користь страхувальника за договором добровільного комплексного страхування майна за № 221461ик9 виплату страхового відшкодування в розмірі 9956,60 грн.

Квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 27 липня 2006 року.

Відповідач ОСОБА_2 є співвласником 1/4 частини квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За частиною другою статті 8 Закону України "Про страхування", під страховим випадком розуміється подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком ( ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування").

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 ЦК України. Згідно з ч. 1 вказаної статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту ч. 2 ст. 1166 ЦК України вбачається, що обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для правильного вирішення питання щодо стягнення відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України суми шкоди, завданої внаслідок залиття, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Матеріали справи, пояснення відповідачки у судовому засіданні суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги містять визнання того, що залиття квартири ОСОБА_3 було здійснено з квартири відповідачки, внаслідок того, що в квартирі АДРЕСА_5 , було вирвано вентиль для скидання повітря при проведенні опресовки теплопостачального обладнання під час проведення яких було збільшено тиск з 5,4 атм. до 5,8 атм..

Апелянт посилаючись на те, що слід критично оцінювати доводи позивача про те, що завдання матеріальної шкоди квартирі АДРЕСА_1 сталося внаслідок недбалого відношення відповідача по утриманню та належному забезпеченню санітарно - технічних приладів і пристроїв належній йому на праві власності квартири АДРЕСА_5 за наявності акту, на який апелянт також посилається, щодо причин зірвання венилю у квартирі відповідачки і обставин в ньому викладених, не надала доказів на відсутність вини у заподіянні шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Так, в акті, на якій посилається апелянт в обґрунтування своїх доводів, зазначені наступні обставини: «При проведенні підготовки системи опалення до роботи в осінньо-зимовий період 2019 - 2020 років система була заповнена із труб холодного водопостачання під тиском 5,4 атм 10 вересня 2019 року. 12 вересня 2019 року при проведенні опресовки теплопостачального обладнання тиск було збільшено до 5,8 атм.

До диспетчерської служби ТОВ «Україна» надійшла заявка про протікання води у кв. АДРЕСА_6 , 12 вересня об 10 год. 40 хв. стояк було перекрито.

В наслідок затоплення в зв`язку з тим, що у кв. АДРЕСА_5 вирвало вентиль для збросу повітря. Власник квартири повідомив, що міняв цей вентиль в 2018 році. Заявки на заміну вентиля в кв. АДРЕСА_5 до ТОВ «Україна» не надходила. Робітниками підприємств а ремонтні роботи не проводилися.»

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини…, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Підготовка житлового фонду до опалювального сезону проводиться у встановленому відповідними технічними нормами порядку. Норми опресування опалювальної системи описані в таких документах, як СНиПи. Разом з тим, з урахуванням вимог ч.2 ст. 1166 ЦК України, те що зірвання вентилю у квартирі відповідачки відбулося не з її вини, а отже внаслідок порушення встановленої відповідним стандартом норми підвищення тиску при оприсуванні опалювальної системи відповідачем не доводено.

Отже доводи апелянта з посиланням на норму чч.1,2 ст. 1166 ЦК України, зазначенням, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини з одночасним зазначенням про те, що апелянт вважає, що позивачем не надано доказів про те, що саме з вини відповідача ОСОБА_2 , сталося залиття водою застрахованої квартири АДРЕСА_1 є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Відсутність ОСОБА_2 при складанні вищенаведеного акту за наявності зафіксованому у ньому її пояснень щодо заміни у квартирі вентиля у 2018 році не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах.

Доводи апелянта про невідповідність посилання суду про підтвердження відповідачкою в судовому засіданні факту залиття квартири суперечать наведеним апелянтом обставинам, оскільки апелянт вказує, що відповідачка заперечувала залиття квартири ОСОБА_3 саме в такому обсязі. Отже, заперечення обсягу залиття квартири свідчить про сам факт залиття квартири. Обсяг залиття квартири ОСОБА_2 не спростовувався. Здійснення будь-яких дій щодо добровільного та позасудового вирішення спірного питання з боку відповідачки матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 10 ЖК України громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

ОСОБА_2 є власником частини квартири АДРЕСА_5 , докази про що надав позивач у додатках до позову.

Отже, враховуючи вищенаведені норми матеріального права щодо права власності, зобов`язанні власників майна його утримання у тому рахунку щодо належного технічного стану пристроїв, обладнання, обставини залиття: зірвання вентилю у квартирі, а не безпосередні дії співвласника ОСОБА_2 , колегія суддів вважає безпідставними висновки суду про стягнення шкоди у повному обсязі з одного співвласника квартири.

Належність квартирі чотирьом співвласникам, з урахуванням визначених законом вищенаведених обов`язків співвласників, заподіяння шкоди не безпосередніми діями одного співвласника ОСОБА_2 , не надає підстав для стягнення всієї суми відшкодування з одного співвласника - відповідача ОСОБА_2 .

Отже, за наведених обставин та норм матеріального закону, з ОСОБА_2 підлягає до стягнення 1/ 4 частина заявленої до стягнення суми відшкодування шкоди, а саме 2489 грн. 15коп. (9965,60*1/4).

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи в силу вимог ч. 1 п. 3 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначеної до стягнення з ОСОБА_2 суми з 9956 грн. 60 коп на 2489 грн.15 коп., та визначену до стягнення суму судового збору з 2270 грн. на 567 грн.50 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Часткове задоволення апеляційної скарги, звільнення апелянта від сплати судового збору є підставою для стягнення з позивача в дохід держави судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 681 грн. (2724 грн*1/4).

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 серпня 2024 року - змінити в частині визначеної до стягнення суми страхового відшкодування з 9956 грн. 60 коп. (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень шістдесят копійок) до 2 489 грн. 15 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять грн. 15 коп.); суми судового збору з 2270 грн. (дві тис. двісті сімдесят грн) на 567 грн. 50 коп. (п`ятсот шістдесят сім грн. 50 коп.). В іншій частині це ж рішення - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт -Фактор» (код ЄДРПОУ 40848105) в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 681 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

О.В. Кутурланова