Ухвала

від 15.08.2024 по справі 521/12040/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/12040/24

Провадження № 2-з/521/167/24

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

15серпня 2024року суддяМалиновського районногосуду м.Одеси ГаношенкоС.А.,розглянувшизаяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30.07.2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Провадження у справі відкрито ухвалою Малиновського районного суду від 15.08.2024 року після усунення недоліків позовної заяви.

Разом із позовною заявою позивачка звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту та оголошення на відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: нежитлової будівлі, розташованої заадресою: АДРЕСА_2 ,загальною площею1559,0кв.м.,реєстраційний №2143413551101;нежитлової будівлі,розташованої заадресою: АДРЕСА_2 ,загальною площею4413,8кв.м.,реєстраційний №2143384451101та заборонитисуб`єктам державноїреєстрації прав,державним реєстраторам,в томучислі нотаріусам,до вирішенняданої справипо сутіта набраннязаконної силисудового рішенняпо справі,здійснювати проведеннядержавної реєстраціїбудь-якихправ та/абоїх обтяжень,заборонити вноситибудь-якізаписи доДержавного реєструречових правна нерухомемайно,зміни дотаких записівта/абоскасування такихзаписів щодонежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1559,0 кв.м., реєстраційний № 2143413551101 та нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4413,8 кв.м., реєстраційний № 2143384451101

В обґрунтування заяви позивач ОСОБА_1 вказує, щопредметом позову є стягнення грошових коштів за договором позики у сумі 255876 доларів США, що еквівалентно на момент звернення з позовом до суду 10185195 грн. Згідно звіту про незалежну оцінку нежитлових будівель, що належать відповідачу ОСОБА_2 , станом на 12.08.2024 року: нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1559,0 кв.м., реєстраційний № 2143413551101 та нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4413,8 кв.м., реєстраційний № 2143384451101, становить 316 641, 95 доларів США, що еквівалентно 13020000 грн. Стороною відповідача може бути укладено правочин щодо відчуження, передання їх у користування третім особам тощо та внаслідок таких дій стане неможливим або утрудненим виконання рішення по даній справі, тому позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити відновлення порушених прав та законних інтересів позивача або ускладнити виконання рішення суду по поверненню грошових коштів, якщо воно буде прийнято на користь позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ізч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно дост. 124 Конституції Українисудові рішення єобов`язковим до виконанняна всій території України.

Таким чином,порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконаннярішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі,відповідно до вимогст.153 ч.1 ЦПК України.

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Україниєдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1,3ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Подібної правової позиції дотримано також Верховним Судом у постанові Колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 року у справі № 756/2609/20.

Відповідно до п. 4Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» від22грудня 2006року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Проаналізувавши зміст позовних вимог позивача,розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, та враховуючи доводи позивача, щопредметом позову є повернення грошових коштів за договором позики, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Суд не вбачає підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 5, 149,151153,260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1559,0 кв.м., реєстраційний № 2143413551101 та нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4413,8 кв.м., реєстраційний № 2143384451101, що належать ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В решті вимог заяви відмовити.

Роз`яснити, що ухвала суду про забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) для виконання, та сторонам у справі для відома.

Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання рішення по справі законної сили.

Ухвала підлягаєнегайному виконаннюз дняїї постановленнянезалежно відїї оскарженняі відкриттявиконавчого провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК Україниособи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО