єдиний унікальний номер справи 546/232/24
номер провадження 2/546/205/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., прокурора ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Сагайдачного Івана Сергійовича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, до ОСОБА_2 про конфіскацію нерухомого майна,-
встановив:
До Решетилівськогорайонного судуПолтавської області 28 березня 2024 року надійшов позов керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Сагайдачного Івана Сергійовича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вимоги якого обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином російської федерації. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державний реєстратор Решетилівської РДА Полтавської області Крамар В.В. 10.08.2018 зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 площею 1,447 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину №2809, виданого 28.07.2009 державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. Згідно вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 (громадянин російської федерації), який проживає в АДРЕСА_1 , Красноярський край, росія, є спадкоємцем 1/3 частини майна своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки загальною площею 4,35 га, кадастровий номер 5324255100:00:017:0022, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, яке належало померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ ПЛ №026558. Згідно примітки, на 2/3 частини спадкового майна видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_4 . На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМІ №584409, ОСОБА_2 замовив в ТОВ «Енселко Агро» в 2018 році технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У подальшому ОСОБА_2 Відділом у Решетилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 26.07.2018 здійснена державна реєстрація земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 площею 1,4470 га, розташованої на території Решетилівського селищної ради Решетилівського району Полтавської області. Таким чином, громадянин рф ОСОБА_2 у 2009 році набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 площею 1,4470 га, 10.08.2018 зареєстрував зва собою право власності на вказану земельну ділянку та протягом року (кінцевий строк сплив 10.08.2019) не виконав покладений на нього обов`язок, а саме: не відчужив земельну ділянку. Таким чином встановлені порушення статей 13, 14, 41 Конституції України, статей 80, 81, 145 Земельного кодексу України в частині не відчуження протягом року прийнятої у спадщину ОСОБА_2 земельної ділянки.
Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача прокурор посилався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Щокін проти України», «Трегубенко проти України» та інші.
Щодо обґрунтування підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді, прокурор посилався на те, що порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_2 порушив визначену чинним законодавством процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, оскільки іноземний громадянин не відчужив її упродовж року після набуття права власності. Частиною 4 статті 146 ЗК України передбачено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органам, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ № 15 від 14.01.2015, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, саме Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки. З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 щодо застосування ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор зазначає, що Решетилівською окружною прокуратурою 22.02.2024 скеровано до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області лист, в якому повідомлено про виявлені порушення та запропоновано вжити заходів щодо їх усунення шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 04.03.2024 №10-16-0.68-905/2-24, уповноваженим органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки не вжито та повідомлено прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору, як причину невжиття заходів, що є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
Посилаючись на викладені обставини, прокурор просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області належну відповідачу іноземцю ОСОБА_2 на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 площею 1,4470 га, розташовану на території Решетилівського міської ради Полтавського району Полтавської області.
Ухвалою судді від 08.04.2024 у справі відкрите загальне позовне провадження з викликом сторін та призначене підготовче судове засідання на 02 травня 2024 року, яке у зв`язку з відсутністю інформації про вручення судової повістки відповідачу було відкладене на 28 травня 2024 року.
28 травня 2024 року на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за підписом в.о. начальника ОСОБА_5 , в яких з посиланням на положення Конституції України, ЗК України зазначено, що позовна заява підлягає до задоволення, оскільки землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише громадянину України (а. с. 96-98).
У зв`язку з неявкою відповідача за клопотанням прокурора судове засідання було відкладене на 20 червня 2024 року.
Підготовче провадження по справі було проведено 20 червня 2024 року та призначено судовий розгляд справи на 22 липня 2024 року, яке було відкладене у зв`язку з неявкою відповідача на 15 серпня 2024 року.
У судовому засіданні 15 серпня 2024 року прокурор ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а. с. 123).
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання 22 липня 2024 року та 15 серпня 2024 року не з`явився, до суду повернулися судові повістки з довідками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. а. с. 119, 126).
Суд звертає увагу, що відповідно до відповіді на запит суду Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 67).
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Окрім того, з огляду на те, що відповідач є громадянином російської федерації, про місце, дату та час судових засідань ОСОБА_2 повідомлявся через оголошенняна офіційномувеб-сайтісудової владиУкраїни (а. с. а. с. 105, 114, 125).
Ураховуючи, що судові повістки направлялися судом за зареєстрованим місцем проживанням відповідача, то суд вважає належним повідомлення відповідача про місце, дату та час судових засідань.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином російської федерації, що підтверджується копією паспорт, виданого 19.03.2002, місце проживання зареєстровано в АДРЕСА_1 (а. с. 16 17).
Відповідно до Картки фізичної особи платника податків ОСОБА_2 23.07.2009 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , наданий Державною податковою адміністрацією України (звор. а. с. 17).
Як установлено з листа начальника Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області Шостака С. від 27.02.2024 № 56-1309вих - 24 прокурору Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Нетикші С., за наявними даними ВІС ДМС значиться інформація відносно громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 17.08.2017 за адресою: АДРЕСА_2 за документом посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 , виданій 04.08.2017 (а. с. 18).
Згідно відповіді Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на запит прокурора, громадянину російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14.04.2017 Голосіївським РВ ГУДМС України в м. Києві було надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» (як особі, яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням) та документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 04.08.2017. Рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання станом на 11.03.2024 не приймалося (а. с. 19).
Також у матеріалах справи міститься копія дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсному до 13 квітня 2018 року (звор. а. с. 20).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. ОСОБА_2 (громадянин російської федерації), який проживає в АДРЕСА_1 , Красноярський край, росія, є спадкоємцем 1/3 частини майна своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки загальною площею 4,35 га, кадастровий номер 5324255100:00:017:0022, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, яке належало померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ ПЛ №026558. Цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно примітки, на 2/3 частини спадкового майна видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_4 (а. с. 23).
Зазначені обставини також підтверджуються наявними матеріалами спадкової справи, поданої прокурором (а. с. 24 38).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державний реєстратор Решетилівської РДА Полтавської області Крамар В.В. 10.08.2018 зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 площею 1,447 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину №2809, виданого 28.07.2009 державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. 18.02.2019 державним реєстратором Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Товстоліт Л.Н. за СТОВ «Говтва» було зареєстровано право оренди даної земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер б/н, укладеного 30.08.2018 між ОСОБА_2 та СТОВ «Говтва», строк дії до 31.12.2028 (а. с. 21).
Згідно витягу з державного земельного кадастру встановлено, що 05.06.2018 ТОВ «Енселко Агро» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 площею 1,4470 га 26.07.2018 Відділом у Решетилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснена державна реєстрація вказаної земельної ділянки (а. с. 22).
Технічна документація ТОВ «Енселко Агро» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 площею 1,4470, яка належить ОСОБА_2 знаходиться у матеріалах справи (а. с. 39 - 50).
Вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 становить 48014,8 грн. що підтверджується витягом №НВ-9924811972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а. с. 51).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема в рішеннях ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України»від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції»від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) про три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
Відповідно до статті 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Також у частинах 1 та 2 статті 1 ЗК України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Відповідно до частини 1статті 153 ЗК Українивласник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до частини 5 статті 22 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення права власності відповідача на земельну ділянку), землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (частини 4 статті 81 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення права власності відповідача на земельну ділянку).
Відповідач ОСОБА_2 , який прийнявспадщину післясмерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері,28.07.2009отримав свідоцтвопро правона спадщинуза законом,а 10.08.2018зареєстрував право власності на земельну ділянку у подальшому й на час вирішення спору земельну ділянку самостійно не відчужив.
Відповідно до вимог пункту «е» частини першоїстатті 140 ЗК України однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику (частина 4 статті 145 ЗК України).
Суд зазначає, що перебування в оренді СТОВ «Говтва» спірної земельної ділянки не впливає на вирішення спору, оскільки нормамистатей140,145 ЗК Українивстановлено спеціальний порядок припинення права власності особи та відчуження майна, яке за законом не може їй належати.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва її не відчужив, то ця обставина є підставою для припинення його права власності шляхом конфіскації цієї земельної ділянки у власність держави.
Надаючи оцінку викладеним у позовній заяві доводам прокурора щодо наявності у нього повноважень на звернення до суду із цим позовом в інтересах держави, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 частини першоїстатті 2 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що на прокуратуру покладаєтьсяфункція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III ЦПК України.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Вказаним приписам кореспондують відповідні приписиЦПК України, зокрема у частині четвертійстатті 56 цього Кодексувизначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави,необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором,вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).
Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Таким чином, у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 209/2265/21).
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилався на те, що Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки. Решетилівською окружною прокуратурою 22.02.2024 скеровано до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області лист, в якому повідомлено про виявлені порушення та запропоновано вжити заходів щодо їх усунення шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 04.03.2024 №10-16-0.68-905/2-24, уповноваженим органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки не вжито та повідомлено прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору, як причину невжиття заходів, що є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
На підтвердження зазначених обставин прокурор, серед іншого, надав повідомлення (в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), надіслане Решетилівською окружною прокуратурою Полтавської області на адресу Головного управлінняДержгеокадастру вПолтавській областіта відповідь державного органу, з якої вбачається, що Головне управління як позивач не має пільг щодо сплати судового збору, що в умовах обмеженого бюджетного фінансування дозволяє здійснити вжиття заходів представницького характеру лише щодо певної кількості земельних ділянок та не заперечує щодо наміру органу прокуратури стосовно вжиття заходів представницького характеру (а. с. а. с. 52 55, 56, 57 - 60).
Ураховуючи, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів та надав відповідні докази, суд вважає, що вказані доводи є обґрунтованими.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підтвердження вартості нерухомого майна прокурором долучено витяг №НВ-9924811972024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:017:0253 становить 48014,8 грн (а. с. 51).
Прокурором при зверненні до суду з позовом було заявлено одну вимогу майнового характеру та сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №607 від 13 березня 2024 року (а. с. 1).
Враховуючи, що позов прокурора підлягає до задоволення, то з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Сагайдачного Івана Сергійовича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, до ОСОБА_2 про конфіскацію нерухомого майна задовольнити.
Припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , документованому національним паспортом іноземця № НОМЕР_3 , виданим ПВС 2 МВМ УВС м. Норільська Красноярського краю 19.03.2002, та посвідкою на постійне місце проживання в Україні серії НОМЕР_2 , виданою 04.08.2017 органом 8001) на земельну ділянку кадастровий номер 5324255100:00:017:0253 площею 1,4470 га, розташовану на території Решетилівського міської ради Полтавського району Полтавської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Стягнути з ОСОБА_2 накористь Полтавськоїобласної прокуратури(м.Полтава,вул.1100-річчяПолтави,буд.7,р/р№UA118201720343130001000006160,банк ДКСУм.Київ,код ЄДРПОУ02910060,код класифікаціївидатків бюджету-2800)судові витрати,що складаютьсяз судовогозбору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Прокурор керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Сагайдачний Іван Сергійович, адреса: вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400, ЄДРПОУ 02910060.
Представник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області - Нетикша Світлана Михайлівна, адреса: вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавська область.
Позивач Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місцезнаходження: вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930.
Відповідач ОСОБА_2 , громадянин російської федерації, який проживає в АДРЕСА_1 , Красноярський край, росія, місце проживання в Україні зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 15 серпня 2024 року.
Суддя Ю.В. Зіненко
Суд | Решетилівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121016526 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Решетилівський районний суд Полтавської області
Зіненко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні