Ухвала

від 14.08.2024 по справі 568/1268/24

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1268/24

Провадження № 2/568/356/24

14 серпня 2024 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Делалова О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Радивилівської міської ради Дубенського району, міського голови Миколи Карапетяна, інспектора з благоустрою земляних робіт та екології Миколи Грановського, першого заступника міського голови Віктора Ісюка, провідного спеціаліста землевпорядника відділу земляних відносин екології та благоустрою міської ради Станіслава Кропаньова та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2024 року до Радивилівського районного суду Рівненської області, надійшла вказана позовна заява

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст.184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог, передбачених ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає про таке.

Частиною 3 статті 175ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У поданій позовній заяві позивачем не зазначено адресу, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти щодо кожного з відповідачів.

Також, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте, позивач у позовній заяві наводить численний перелік нормативно - правових актів, без чіткого викладення обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені нею позовні вимоги.

Згідно з чинним законодавством України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі зміст позовних вимог та чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Згідно з п.3 ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з ч. 3ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Через відсутність у справі відповідного обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, які просить стягнути позивач, суд не має можливості розрахувати за позивача суму судового збору, яка підлягає сплаті. Після чого можна буде вирішити її клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст.1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачкою було додане клопотання у якому вона просить суд витребувати інформацію про те, чи є у Радивилівській міській раді офіційний правовий відділ, хто відповідає згідно офіційного розкладу за правову роботу і на кого покладені ці обов`язки; витребувати інформацію, а саме номер, дату причину виклику капітана поліції В.Петровського за адресою АДРЕСА_1 ; витребувати інформацію про створення комісії для розгляду спірних питань в громаді по земельних спорах; витребувати розмір місячного окладу голови міської ради - М. Карапетяна, інспектора з благоустрою земельних робіт та екології ОСОБА_3 , провідного спеціаліста землевпорядника відділу земельних відносин екології та благоустрою Станіслава Кропаньова, та розмір нарахованої премії за ІІ квартал 2024 року, які зазначені нею як окремі відповідачі по справі. Однак не було подано відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, або вказати на підставі чого позивач не може їх отримати в позасудовому порядку. Крім того, клопотання оформлені в неналежній формі.

У своїй позовній заяві позивач не дала підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд звертає увагу позивача на те, що прохальна частина позовної заяви має особливо важливе значення при розгляді справи, вимоги позивача, стосовно яких він просить прийняти судове рішення, повинні бути чітко визначені останнім у прохальній частині позовної заяви, уникаючи загальних тез, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги підлягають уточненню.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно зі ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, визначити строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Радивилівської міської ради Дубенського району, міського голови Миколи Карапетяна, інспектора з благоустрою земляних робіт та екології Миколи Грановського, першого заступника міського голови ОСОБА_3 , провідного спеціаліста землевпорядника відділу земляних відносин екології та благоустрою міської ради Станіслава Кропаньова та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення, зазначених в ухвалі суду недоліків, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк вона виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Делалова