Ухвала

від 15.08.2024 по справі 646/1182/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/1182/24

Провадження № 2/638/4159/24

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мяснянкіної Г.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 березня 2024 року цивільну справу передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Залучено Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позовну заяву.

24 червня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву.

Окрім того, 31 липня 2024 року ОСОБА_4 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , шляхом формування документа в системі «Електронний суд», подав до суду додаткові пояснення, в яких серед іншого просив суд визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів та долучити додаткові пояснення з додатками до матеріалів справи № 646/1182/24. Клопотання про поновлення пропущеного строку мотивоване тим, що ОСОБА_4 ухвалу про відкриття провадження не отримував, про розгляд справи дізнався у червні 2024 року під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, тому у нього з об`єктивних причин не було можливості та достатнього часу для збору доказів, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову, викладені у поданому до суду відзиві.

15 серпня 2024 року ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_1 , шляхом формування документа в системі «Електронний суд», звернулася до суду із заявою про відмову у відзиві та долученні доказів, в якій представник позивача зазначив, що відзив, який подано відповідачем датовано 24.06.2024, тобто через 47 днів з моменту винесення ухвали суду від 08.05.2024 про відкриття провадження у справі, не містить клопотання про поновлення пропущеного строку, а також будь-яких доказів, що підтверджують у зв`язку з чим або на підставі чого було пропущений процесуальний строк для подачі відзиву встановленого ухвалою суду. Що саме заважало відповідачу своєчасно подати відзив на позовну заяву відповідач не повідомив. Посилаючись на те, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи; а докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, позивач просив суд на підставі ст. 126 ЦПК України відмовити стороні відповідача у долучення доказів які були подані разом з додаткова письмовими поясненнями, у зв`язку з необґрунтованістю неможливість їх подання у строк передбачений ухвалою суду від 08.05.2024.

В судовому засіданні представник позивача просив відмовити у прийнятті відзиву та долученні додаткових доказів у зв`язку з пропуском процесуального строку.

Представник відповідача підтримав заявлене у додаткових поясненнях від 31.07.2024 клопотання про поновлення пропущеного строку.

Щодо прийняття відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 08 травня 2024 встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 10 травня 2024 року за вих № 646/1182/24/45608/2024. Поштове відправлення повернулося 16 травня 2024 року неврученим з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзив на позовну заяву відповідач подав засобами поштового зв`язку 24 червня 2024 року, тобто з пропущенням строку встановленого судом.

Згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що відповідачем клопотання про продовження строку на подання відзиву заявлено не було, відзив на позовну заяву подано після закінчення строку, встановленого судом, який відповідно до положень ст. 127 ЦПК України поновленню не підлягає, суд на підстав ст. 126 ЦПК України залишає без розгляду відзив на позовну заяву.

Щодо клопотання сторони відповідача про поновлення строку на подання додаткових доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,3,8 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, законом встановлено строк на подання доказів відповідачем - разом з поданням відзиву.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву відповідачем подано 24 червня 2024 року, додаткові докази представником відповідача подано 31 липня 2024 року.

При цьому, судом враховано, що з 12 червня 2024 року до теперішнього часу відповідач ОСОБА_4 є військовослужбовцем за мобілізацією, що, враховуючи дію на території України воєнного стану, суттєво впливає на повноцінну реалізації ним своїх процесуальних прав у встановлений законом і судом строк.

Згідно з Ордером на надання правничої (правової) допомоги Серія АХ № 1196423, ОСОБА_4 04 липня 2024 року уклав з адвокатом Грищенком О.В. договір про надання правової допомоги. Додаткові пояснення представником відповідача подані 31 липня 2024 року. При цьому, деякі з долучених до пояснень доказів датовані 15 липня 2024 року, що свідчить про неможливість подачі їх разом з відзивом на позовну заяву.

Враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем, на час подачі відзиву на позовну заяву перебував на військовій службі за мобілізацією, введений на території України воєнний стан, відсутність на час подачі відзиву частини доказів, зокрема, довідки за місцем проходження служби, суд визнає поважними причини пропуску строку для подання додаткових доказів, у зв`язку з чим поновлює відповідачу пропущений процесуальний строк на подання додаткових доказів.

Крім того, в судовому засіданні судом постановлено на обговорення питання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебування відповідача на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині, що переведена на воєнний стан.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечував.

Представник відповідача при вирішенні цього питання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану на території України» від 24.02.2022 року було введено воєнний стан на всій території України на 90 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2027 № 3891-IX з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Згідно з Довідкою Довідку командира військової частини НОМЕР_1 від 15 липня 2024 року за № 40/35/10/128/9, солдат ОСОБА_4 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Східного ОТО Національної гвардії України (місто Слов`янськ Донецької області) з 12 червня 2024 року до теперішнього часу.

Таким чином,встановлені всудовому засіданніобставини свідчатьпро наявністьпідстав длязупинення провадженняу справіна підставіп.2. ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

При цьому, суд наголошує, що чинна редакція п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України покладає на суд імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан. За такого формулювання процесуального закону, суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження у справах, пов`язаних із забезпеченням інтересів дитини, зокрема щодо зміни місця проживання дитини.

Крім того, суд враховує, що згідно з процесуальним законом не допускається зупинення провадження у певних категоріях справ, що стосуються інтересів дитини, або якщо відсутня сторона веде справу через представника (частини 2, 3 ст. 252 ЦПК України), однак ці положення не стосуються тих випадків, коли суд зобов`язаний зупинити провадження згідно з вимогами ст. 251 ЦПК України.

Також варто зазначити, що предмет спору у справі стосується виключно визначення місця проживання дитини та не пов`язаний зі стягненням аліментів на утримання дитини.

Враховуючи викладене, імперативний обов`язок суду зупинити провадження у справі, предмет спору та інші обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст.126,127,251,253,ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_1 , про відмову у прийнятті відзиву на позовну заяву задовольнити.

Залишити безрозглядувідзив ОСОБА_4 напозовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини.

Клопотання ОСОБА_4 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , про поновлення строку для подання додаткових доказів задовольнити.

Поновити строк на подання доказів ОСОБА_4 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 .

Провадження у цивільній справі № 646/1182/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, - зупинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, - до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складено 15 серпня 2024 року.

Суддя І.П. Латка