Рішення

від 31.07.2024 по справі 757/5381/24-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5381/24-а

пр. 2-а-120/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В. при секретарі судового засідання Гаманюк О.С. за участю представника позивача - Деркач Т.Г., представника відповідача - Макаренко О.В., третьої особи - ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративний позов Акціонерного товариства «Київгаз» до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Київської міської державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанови від 26.12.2023 №3745 про закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

АТ «Київгаз» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову від 26.12.2023 №3475 про закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив наступне.

Пунктом 1 глави 1 розділу III Кодексу ГРМ встановлено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори ГРМ. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу III Кодексу ГРМ опеpaтop ГPM повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, a саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (пункт 4розділу 1 глави III Кодексу ГРМ). З огляду на вказані приписи законодавства АТ «Київгаз», виконуючи покладений як на оператора ГРМ обов`язок здійснило невідкладний ремонт пошкодженого газопроводу та відновило належну роботу газорозподільної системи, атому в розумінні КУпАП є потерпілим. Відповідно до п. 7 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, проведення ремонтних будівельних та/aбo земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням оператора ГРМ (оператором ГРМ у даному випадку є АТ «Київгаз»). 09.11.2023 o 18 год 55 хв на головний пульт «104» Управління аварійно-відновлювальних робіт АТ «Київгаз» надійшла заявка № 096002023 (копія додається) щодо пошкодження газопроводу за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100. З приїздом аварійної бригади з`ясовано, що працівниками ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» під керівництвом інженера РEBM № 5 ОСОБА_1 при проведенні земляних робіт пошкоджено БГК № 14940 та підземний поліетиленовий газопровід дворового вводу середнього тиску, d -63 MM. Пошкодженню газопроводу 09.11.2023 передувала попередня видача попередження. 08.11.2023 працівником Управління газових мереж № 1 АТ «Київгаз» під час обходження та виявлення несанкціонованого проведення земляних робіт видано попередження РЕВМ-5 ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» щодо проходження підземного газопроводу середнього тиску. В попередженні зазначена відповідна схема прокладання газопроводу. У попередженні зазначено, що відповідно до п. 1.34. розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 28 (далі - Правила безпеки систем газопостачання) перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника експлуатації газових мереж № 1 АT «Київгаз», якого необхідно викликати за телефоном 495-04-04. Зазначеними приписами Правилами безпеки систем газопостачання передбачено, що ударні механізми для розпушування ґрунту можливо застосовувати на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, що здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо, на відстані не ближче ніж 5 м). Отже, схема розміщення підземного газопроводу була доведена до відома працівників РЕВМ-5 ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ», про що свідчить у тому числі підпис працівника ОСОБА_2 під ескізом розташування газопроводу про отримання попередження за порушення вимог закону щодо порядку проведення робіт та наслідки неправомірних дій. Працівниками АТ «Київгаз» 09.11.2023 складено протокол на винувату особу, - працівника РЕВМ-5 ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» інженера ОСОБА_1 . Повноваження складання протоколу за ст. 103-2 КУпАП «Пошкодження газопроводів при провадженні робіт» делеговано працівникам АТ «Київгаз» Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 16.12.2022 № 813. Поясненнями ОСОБА_1 що викладені у протоколі, підтверджується пошкодження газопроводу РЕВМ-5 ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» при виконанні земляних робіт екскаватором. ОСОБА_1 визнав, що мав у розпорядженні попередження від 08.11.2023.

Натомість з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що пошкоджений колодязь та газопровід в попередженні вказаний не був, колодязь був засипаний чорноземом, люк відсутній на колодязі. АТ «Київгаз» звертає увагу, що ОСОБА_1 про те, що в першу чергу необхідно виявити газопровід шурфуванням вручну (тобто лопатою) жодним чином у протоколі не вказує, хоча у попередженні це зазначено. Тобто, за наведених обставин, інженер РЕВМ-5 ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні правопорушення, оскільки не забезпечив виконання земляних робіт не екскаватором, а шурфуванням вручну. На переконання АТ «Київгаз» Адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) не врахувала, що інжeнeр PEBM-5 ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» ОСОБА_1 не в виконав вимог п. 1.34. Правил безпеки систем газопостачання, щодо обов`язку виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну. Натомість як вбачається з пояснень відповідача земляні роботи виконувалися лише екскаватором. Навіть беручи до уваги, відсутність відмітки другого БГК не є тією обставиною, що звільняє ОСОБА_1 від відповідальності щодо дотримання проведення земляних робіт шурфування вручну в межах 3 м, до зони якої входить також невідмічений БГК - газовий колодязь. У оскаржуваній постанові зазначено, що провадження у справі належить до закриття на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На переконання AT «Київгаз» Адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) не дослідила та не врахувала наведених обставин, через що постанова є такою, що належить скасуванню. Враховуючи викладене просила про задоволення позову. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Третя особа в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Ухвалою суду від 29.03.2024 р. відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.

23.05.2024 від представника відповідача надійшов відзив по справі, з якого слідує наступне.

У відповідності до приписів частині 1 статті 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Taким чином, лише з моменту як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено особу, якій спричинено шкоду будь-якого виду, така особа набуває процесуального статусу потерпілого та в силу положень частини 2 статті 269КУпАП має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2023 №3745 відносно ОСОБА_1 , складеного майстром Кошелевим C.B. , тобто службовою особою Позивача, вбачається, що в останньому відсутні будь-які відомості про потерпілого, а також вид і розмір заподіяної шкоди. Таким чином, безпосередньо самим Позивачем, на момент складання протоколу не було встановлено, кому спричинена шкода, її вид та розмір. Крім того, Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що в матеріалах адміністративної справи від 26.12.2023 № 3745, відсутнє клопотання позивача

про визнання останнього потерпілим або залучення до розгляду адміністративної справи, у якості потерпілої сторони, стягнення завданої матеріальної шкоди та її розмір. Також в матеріалах адміністративної справи наявний протокол засідання відповідача по справі про адміністративні правопорушення вiд 26.12.2023 № 3745 та постанова відповідача про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення вiд 26.12.2023 № 3745, які підписані головою адміністративної комісії та відповідальним секретарем та за формою і змістом відповідають вимогам статей 281,283,284 KУпAП. Таким чином, Відповідач діяв в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а тому оскаржувана постанова від 26.12.2023 № 3745 є законною. Спростування обґрунтувань Позивача щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 103-2 КУпАП. Відповідно до пункту 17 глави 5 Кодексу фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктованi) представником Оператора ГРМ з інформацією про місце знаходження газопроводу і cпоруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні. В матеріалах про адміністративне правопорушення, які надійшли від Позивача до Відповідача для розгляду відсутні докази проведення представником Позивача 09.11.2023 ознайомлення (інструктажу) працівників, які були залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні за адресою: вул. Саперно- Слобідська,100 з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості. При цьому, Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що попередження видане Позивачем від 08.11.2023, з ескізом розташування газопроводу, було вручено інженеру РЕВМ - 5 « ОСОБА_4 », про що зазначає сам Позивач у змісті позовної заяви. З копій документів, які були надані ОСОБА_1 , під час засідання комісіi Відповідача, а саме: - «НАРЯД- ДОПУСК № 315 від 09.11.2023 підписаного начальником BPEM - 5 вбачається, що інженер РЕВМ - 5 ОСОБА_4 , не був включений до складу бригади ПРАТ АК «Київводоканал» РЕВМ - 5, яка виконувала ремонтні, будівельні та/або земляні робіти в охоронній зоні за адресою: АДРЕСА_1 , а отже ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою, за проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, за відсутності проведення представником Позивача ознайомлення (інструктажу) працівників, які були залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні за вказаною адресою, перед їх проведенням, з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, керувався виключно ескізом розташування газопроводу, який був зазначений у попереджені Позивача від 08.11.2023. Таким чином, твердження Позивача, що поясненнями ОСОБА_1 підтверджується факт пошкодження при виконанні земляних робіт екскаватором, не в повній мірі відповідає обставинам справи. Так, у своїх поясненнях ОСОБА_1 дійсно не заперечує факт пошкодження підземного газопроводу, при виконанні земляних робіт екскаватором за aдpecoю: Cаперно-Слобідська, 100, однак зазначає наступне: - «На рyкax мав попереджeння вiд 08.11.2023 нa проведення земляних робіт в охоронній зоні підземного газопровода. Пошкоджений колодязь та газопровід d - 63 в попередженні був не вказаний. Колодязь був засипаний зверху чорноземом. ОСОБА_5 був відсутній на колодязі». Вказані обставини підтверджуються доповідною запискою ОСОБА_1 на ім`я начальника PEBM- 5, а також копією схеми до ордеру № 46585 від 08.11.2023. З зазначеної схеми вбачається, що 09.11.2023 під час проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт екскаватором за адресою: Cаперно-Слобідська, 100, під керівництвом ОСОБА_1 , було пошкоджено колодязь та газопровід, які не позначені на ескізі попередження, виданого позивачем від 08.11.2023. Таким чином, ОСОБА_1 виконуючи ремонтні роботи водогону, за допомогою екскаватора, не знав та не міг знати здогадуватись або передбачити можливість наявності газопроводу, в місці проведення робіт, оскільки пошкоджений колодязь та газопровід не були зазначені на ескізі попередження, виданого Позивачем від 08.11.2023. 13.05.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає наступне. Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГPM здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ(п. 7 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ). Відповідно до п. 8 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ письмове погодження, що надається оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГPM, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою. Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою. Відповідно до п. 1.34. розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 28(далі - Правила безпеки систем газопостачання) перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу

Шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства. Ударні механізми для розпушування ґрунту можливо застосовувати на відстані неближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, що здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче ніж 5 м. Протокол складений стосовно ОСОБА_1 , який відповідно до наряду-допуску № 315 є відповідальним за підготовку робочого місця, забезпечення бригади захисними засобами і допуск до проведення робіт. У поясненнях інженера РЕВМ 5 ПАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_1. вказано :«при проведенні земляних робіт за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100, було пошкоджено підземний газопровід d - 63 мм. Викликано працівників АТ «Київгаз». На руках мав попередження від 08.11.2023 на проведення земляних робіт в охоронній зоні підземного газопроводу. Пошкоджений колодязь та газопровід d - 63 мм в попередженні був не вказаний. Колодязь був зверху засипаний чорноземом. Люк був відсутній на колодязі. З протоколу вбачається, що земляні роботи проводилися екскаватором. Схеми розташування газорозподільних мереж на попередженнях від 08.11.2023,09.11.2023, від 11.11.2023 схематично вказані правильно. На підтвердження надано витяг з Геоінформаційної системи, функціонування якої передбачено Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Детальна схема газорозподільних мереж у даному випадку не складається, оскільки така схема складається при видачі погодження. Оскільки ситуація була аварійною, тому законом допускається, як зазначено вище, оформлення погодження пізніше. Варто також зауважити, що виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) неправильно трактує норму закону щодо «обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ». Позивач наголошує на тoму, що обов`язок викликати представника газорозподільного підприємства перед початком проведення земляних робіт лежить на виконавцеві робіт, а не на Операторовi ГPM. Саме працівники ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» зобов`язані були викликати представника Оператора ГРМ дo початку виконання робіт для виявлення газопроводу шурфуванням вручну.

Роботи працівники ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» виконували 09.11.2023, а тому і викликати представника AT «Київгаз» зобов`язані були 09.11.2023 до початку робіт. Тоді було б і складено нове попередження, яке б підписав би ОСОБА_1 . Однак таких дій вчинено нe бyлo. 08.11.2023 працівниками ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» роботи не виконувалися, хоча і було викликано представників AТ «Київгаз». Окрім того, від цієї обставини (виявлення газопроводу) залежало і право на виконання робіт екскаватором. Як зазначено вище, відповідно до п. 1.34. розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання екскаватор можливо було застосовувати (після виявлення газопроводу шурфуванням вручну)на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу. Haтомicть позивач звертає увагу суду на те, що основними порушеннями відповідальної особи - інженера РЕВМ-5 ПрАТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» є: невиконання обов`язку щодо виклику представника Оператора ГРМ до початку виконання робіт 09.11. 2023 для виявлення газопроводу шурфуванням вручну: неправомірне використання екскаватора. У оскаржуваній постанові зазначено, що провадження у справі належить до закриття на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На переконання АТ «Київгаз» Адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) не дослідила та не врахувала наведених обставин, через що постанова є такою, що належить скасуванню.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до слідуючого.

Судом встановлено, відповідно до протоколу №114 про адміністративне правопорушення складеного 09.11.2023 р. майстром ТОВ АТ «Київгаз» Кошелевим С.В. відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 103-2 КУпАП, а саме о 09.11.2023 о 18.55 год у Голосіївському районі м. Києва по вул. Саперно-Слобідська 100 при проведенні земляних робіт екскаватором було пошкоджено підземний газопровід d 63мм, ПЕ с/8 пошкоджено БГК 14940. Працівниками РЕВМ «Київводоканал» під керівництвом інженера ОСОБА_1 . ОСОБА_1 мав при собі попередження від 08.11.2023 на проведення земляних робіт на утвердження земляних робіт в охоронній зоні підземного газопроводу d 63мм.

З попередження від 08.11.2024 вбачається, що управлінням експлуатації газових мереж №1 АТ «Київгаз» попередило, що будь-яке механічне пошкодження газопроводу перешкоджає подачі природного газу споживача, може стати причиною аварії та нещасного випадку.

Згідно п. 14, гл. 4, р. ІІІ Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09,2015 № 2494 та зареєстрований Міністерством юстиції України 06.11.2015 №1379/27824, підставою для отримання дозволу га порушення: благоустрою для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні і письмове погодження, видане Оператором ГРМ (в місті Києві, це АТ «Київгаз»). Згідно: абз. 5, п. 8, гл. 4 , р. ІІІ Кодексу роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень. Згідно пункту 1.34 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, які затверджено наказом Міненерговугілля України від 15.05.2015 року № 285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника управління експлуатації газових мереж №1 АТ «Київгаз», якого необхідно викликати за тел. 495-04-04. Ударні механізми для розпушування ґрунту. можливо застосовувати на відстані не ближче ніж 3 м. від підземного газопроводу, а механізми, що здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо),-на відстані не ближче ніж 5 м. Забивання паль (шпунтів) допускається проводити на відстані не ближче ніж 30 м-від газопроводу. За необхідності забивання паль; шпунтів) на відстані, менший ніж 30 від газопроводу (але не ближче ніж 10 м), стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль- (шпунтів) з урахуванням наявності 20 м від крайніх паль. Після закінчення робіт із забивання паль (шунтів) усі відкриті зварні стики сталевого газопроводу необхідно перевіряти фізичними методами контролю. При виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт необхідно дотримуватися вимог: Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міненерговугілля України від 15.05.2015 року № 285- HПAOП 0.00-1.76-15 (далі - ПБСГ); Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює -державне регулювання у сферах енергетики га комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015p № 2494, зареєстрований Міністерством юстиції України 06.11.2015 року № 1379/27824 ( далі - Кодекс).Порядку. технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів безаварійної о експлуатування систем газопостачання, який затверджений, наказом Міненерговугілля від 24:10.2011p. № 6 0. ДБН B.2.5-20:2018 «Газопостачання» ДНБ 2.2-12.2019 «Планування і забудова територій.» Додаток И.1;И 2.,Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 p. № 1051/1151.

Вказане попередження було вручено ОСОБА_4 під підпис.

26.12.2023 р. відповідачем була винесена постанова № 3745 про закриття справи.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Частинами 1, 2 статті 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно частини 1- 2 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу уповноважені на те посадові особи:

- підприємств і організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи (стаття 138);

- посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (статті 44-3, 96-2, 103-1, 103-2, 103-3, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 127-2, 149 - 152, частини третя - п`ята статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198).

Як вбачається з матеріалів справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений 09.11.2023 р. майстром АТ «Київгаз» Кошелевим С.В. , проте відповідно до частини 1- 2 статті 255 КУпАП особою, що має право на складання протоколу за ст. 103-2 КУпАП є посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад. Матеріали справи не містять повноважень майстром АТ «Київгаз» Кошелева С.В. на складання протоколу.

Загальним суб`єктом адміністративного проступку (правопорушення) вважається осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ст.103-2 КУпАП пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.103-2 КУпАП пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт,

- тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Оскаржувану постанову винесено Адміністративною комісіє при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Київської міської державної адміністрації у відповідності до п. 1 частини 1 ст. 218 КУпАП.

Відповідно до частини 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

- найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

- дату розгляду справи;

- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

- опис обставин, установлених під час розгляду справи;

- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

- прийняте у справі рішення.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

У відповідності до абз. 5, п. 8, гл. 4 , р. ІІІ Кодексу газорозподільчих систем роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень. Проте матеріали справи не містять інформації про присутність Оператора ГРМ при проведенні робіт, та не досліджено обставини відсутності останнього.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було допущено порушення порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме: не було з`ясовано всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Отже, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Підсумовуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що оскаржувані рішення відповідають критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак позовні вимоги заявлені Акціонерного товариства «Київгаз» до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Київської міської державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанови від 26.12.2023 №3745 про закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 258,276, 280, 283,284 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 244-246, 257-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені Акціонерного товариства «Київгаз» до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Київської міської державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанови від 26.12.2023 №3745 про закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення

позивач: Акціонерне товариство «Київгаз», ЄДРПОУ 03346331, 01103, м. Київ, вул. Михайла Брйчука, буд. 4Б

відповідач : Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Київської міської державної адміністрації, ЄДРПОУ 00022527, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Суддя Т.В. Остапчук