Постанова

від 14.08.2024 по справі 916/4484/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4484/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича: не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 року, суддя в І інстанції Літвінов С.В., повний текст якого складено 30.04.2024, в м. Одесі

у справі №916/4484/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П

про стягнення 583 512,06 грн

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року Фізична особа-підприємець Терзі Андрій Христофорович звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П", в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 583512,06 грн, з яких 562498,44 грн штраф та 21013,62 грн пеня.

Позов обґрунтовано тим, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 року у справі №916/2797/22 Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС АГРО-П» на користь Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича 2 385 840,39 грн основного боргу, 15 873,19 грн 3% річних, 264 553,25 грн пені, 129 292,02 грн штрафу, 41 933,38 грн витрат зі сплати судового збору. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 року у справі №916/2797/22 розстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 у справі № 916/2797/22 в частині залишку несплаченої суми у розмірі 2 787 492,23 грн.

В подальшому Фізична особа-підприємець Терзі Андрій Христофорович та ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П» дійшли взаємної згоди щодо мирного врегулювання спору шляхом укладання Додаткової угоди № 1 від 28.06.2023 року до Договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 13/06/22, відповідно до умов якого відповідач визнає в повному обсязі свою заборгованість та зобов`язується сплатити Позивачу грошові кошти частинами відповідно до наступного графіку: 300 000грн. до 30.06.2023 включно; 300000грн. до 31.07.2023 включно; 737497,41грн. до 31.07.2023; 1474994,82грн. до 30.09.2023 включно.

Водночас частина грошового зобов`язання у сумі 1 474 994,82 грн. не була сплачена ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П» ні у строк до 30.09.2023 року, встановлений пунктом 2.1. Додаткової угоди № 1, ні на день подачі цього позову.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не була погашена заборгованість за вищевказаним договором, позивач у відповідності пункту 3 Додаткової угоди № 1 просив суд стягнути з відповідача штраф та пеню.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4484/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П на користь Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича 562 498,44 грн штрафу, 21013,62 грн пені, 87526,59 грн витрат зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу у сумі 34 000,00 грн.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на підтвердження матеріалами справи факту прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за додатковою угодою, наслідком якого є відповідальність в формі сплати пені та штрафу.

10.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4484/23 скасувати частково, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 562 498,44 грн штрафу та в частині стягнення 78773,91 грн витрат зі сплати судового збору.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що одночасне стягнення: 15 873,19 грн 3% річних, 264 553,25 грн пені, 129 292,02 грн штрафу за рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 у справі №916/2797/22 (вже сплачені):

??562 498,44 грн. штрафу, заявленого до стягнення у даній справі є подвійним стягненням штрафу за не виконання зобов?язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Також апелянт зазначив, що сума судового збору із врахуванням зменшення позовних вимог повинна складати 8752,68 грн. Згідно з рішенням суду з Відповідача стягнуто 87526,59 грн витрат зі сплати судового збору. Тобто сума неправомірно стягнутого з Відповідача судового збору становить 78773,91 грн.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що Пунктом 3. Додаткової угоди №1 встановлено, що у разі несплати або прострочення сплати Замовником грошових коштів, порядок оплати яких є предметом даної Додаткової угоди більш ніж на десять днів, Замовник (ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П») сплачує штраф Виконавцю (ФОП Терзі А.Х.) у розмірі 20% від суми заборгованості на момент підписання даної Додаткової угоди а саме: 562 498,44 грн. Підписавши Додаткову угоду №1, відповідач взяв на себе зобов?язання по сплаті конкретної суми штрафу в разі порушення умов угоди.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі №916/4484/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4484/23; призначено справу №916/4484/23 до розгляду на 13.08.2024 об 11:00 та в подальшому оголошено перерву в розгляді даної справи до 14.08.2024 об 11:45.

12.08.2024 до суду апеляційної інстанції від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 14 000 грн.

Також до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій представник відповідача просить зменшити розмір витрат, заявлений позивачем у даній справі, до 5000 грн.

В судовому засіданні 13.08.2024 було оголошено перерву до 14.08.2024.

14.08.2024 сторони до суду не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2797/22 за позовом ФОП Терзі Андрія Христофорова до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П про стягнення грошових коштів у розмірі 2 795 558 грн. 85 коп., з яких: сума основної заборгованості у розмірі 2 385 840 грн. 39 коп., пеня - 264 553 грн. 25 коп., штраф - 129 292 грн. 02 коп., 3% річних - 15 873 грн. 19 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом у справі №916/2797/22 було встановлено наступні обставини.

13.06.2022 року між Фізичною особою-підприємцем Терзі Андрієм Христофоровичем, Одеська обл. Болградський р-н, с. Дмитрівка та Товариством з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П, Одеська обл., Болградський район, с. Задунаївка було укладено договір про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 13/06/22, предметом якого є послуги виконавця з проведення сільськогосподарських робіт: збирання зернових і технічних культур врожаю 2022 року на земельних площах замовника, які виконуються технікою виконавця за наведеними нижче умовами та в наступних обсягах: вартість послуг за 1 зібраний гектар в т.ч. ПДВ складає 1 700 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору строк його дії встановлюється з моменту його підписання до 01.08.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного його виконання.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що фактичні об`єми наданих послуг та розмір площі зібраного урожаю встановлюються за попереднім погодженням сторонами після закінчення збору культури шляхом підписання актів прийому-передачі виконаних робіт. Відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт підписуються за сплином кожного календарного місяця (під час якого здійснювались роботи) та після повного виконання всього обсягу робіт (якщо робота закінчилась до кінця календарного місяця). Дані акти прийому-передачі виконаних робіт підписуються сторонами не пізніше, ніж за 3 дні після закінчення кожного календарного місяця (під час якого здійснювались роботи) або всього обсягу виконаних робіт (якщо робота закінчилась до кінця календарного місяця).

Відповідно п. 2.1.1. договору виконавець забезпечує виконання сільськогосподарських робіт, передбачених цим договором, власною або орендованою технікою на площах замовника, в термін з 14 червня 2022 по 01 серпня 2022.

Згідно п. 3.1. договору за надані виконавцем послуги по збиранню урожаю замовник розраховується шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі, протягом 30 календарних днів після підписання кожного акту виконаних робіт.

Пунктом 4.7. договору сторони погодили, що даний договір підписується під час воєнного стану, отже, посилання на воєнний стан, війну та військові дії на території України не є підставою для несплати грошових коштів за зобов`язаннями, котрі виникли з даного договору (оскільки обидві сторони здійснюють свою діяльність під час воєнного стану та розуміють ризики такої діяльності в такий період). Зловживання правами під час воєнного стану не допускається.

05.07.2022 року позивачем та відповідачем було підписано Звіт про виконану роботу, де зафіксовано надання виконавцем послуг по збиранню зернових та технічних культур в наступних обсягах - 512,1 га озимого ячменю, 996,979 га озимої пшениці та 12 га озимого ріпаку. Замовник, підписуючись під даним звітом, зазначив, що цей звіт є прийнятим замовником. Замовник претензій до обсягу і якості виконаних робіт виконавця не має.

Відповідно до Акту надання послуг № 7 від 05.07.2022 року позивачем було передано, а відповідачем прийнято послуги по збиранню сільськогосподарської продукції в наступних обсягах: 512,1 га озимого ячменю, 996,979 га озимої пшениці, 12 га озимого ріпаку (загальна вартість послуг 2 585 840,39 грн.).

05.07.2022 позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 7 на суму 2 585 840 грн. 39 коп.

Згідно з платіжним дорученням №296 від 03.10.2022 року та виписки з рахунку позивача в АТ Райфайзен банк за 04.10.2022 року, 04.10.2022 року відповідач сплатив позивачу 200 000 грн. за послуги по збиранню, згідно рахунка № 7 від 05.07.22 ….

Таким чином, відповідач здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги за договором по збиранню врожаю. Несплата боргу в строки, визначені умовами договору, стала підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовними вимогами.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 року у справі №916/2797/22 позовні вимоги ФОП Терзі А.Х. було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС АГРО-П» на користь Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича 2 385 840,39 грн основного боргу, 15 873,19 грн 3% річних, 264 553,25 грн пені, 129 292,02 грн штрафу, 41 933,38 грн витрат зі сплати судового збору.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС АГРО-П» звернулося до Господарського суду Одеської області зі заявою про розстрочення виконання рішення у справі № 916/2797/22.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 року у справі №916/2797/22, Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС АГРО-П» про розстрочення виконання рішення у справі № 916/2797/22 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 у справі № 916/2797/22 в частині залишку несплаченої суми у розмірі 2 787 492,23 грн згідно наступного графіку:

до 28.05.2023 - 60 000,00 грн;

до 30.06.2023 - 60 000,00 грн;

до 30.07.2023 - 60 000,00 грн;

до 31.08.2023 - 160 000,00 грн;

до 30.09.2023 - 160 000,00 грн;

до 31.10.2023 - 187 492,23 грн;

до 30.11.2023 - 700 000,00 грн;

до 30.12.2023 - 700 000,00 грн;

до 16.01.2024 - 700 000,00 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеною ухвалою ФОП Терзі А.Х. звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 по справі №916/2797/22 та відмову у задоволенні заяви ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П» про розстрочку виконання рішення суду у справі № 916/2797/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 року заяву Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 по справі №916/2797/22 задоволено. Прийнято відмову Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 по справі №916/2797/22. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 по справі №916/2797/22.

За доводами позивача, Фізична особа-підприємець Терзі Андрій Христофорович та ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П» дійшли взаємної згоди щодо мирного врегулювання спору поза межами судового розгляду, шляхом укладання Додаткової угоди № 1 від 28.06.2023 року до Договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 13/06/22 (далі Додаткова угода № 1).

Пунктом 1. Додаткової угоди № 1 визначено, що Сторони (Фізична особа- підприємець Терзі Андрій Христофорович та ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П») домовились врегулювати спір по справі № 916/2797/22 за позовом ФОП Терзі Андрія Христофоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС АГРО-П» про стягнення за Договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 13.06.2022 № 13/06/22 заборгованості у сумі 2 385 840,39 грн. основного боргу, 15 873,19 грн. 3% річних, 264 553,25 грн. пені, 129 292,02 грн. штрафу, 41 933,38 грн. витрат зі сплати судового збору та 25 000 грн. судових витрат понесених Позивачем у Господарському суді Одеської області.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди № 1 встановлено, що враховуючи часткову сплату Відповідачем заборгованості у сумі 50 000 грн., остаточна сума зобов`язань ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П» за Договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 13.06.2022 № 13/06/22 та судовим витратам Позивача на юридичну допомогу під час розгляду у Господарському суді Одеської області господарської справи № 916/2797/22 складає 2 812 492, 23 грн.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди № 1 визначено, що Відповідач (ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П») свою заборгованість по Договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 13.06.2022 № 13/06/22 та судовим витратам Позивача на юридичну допомогу під час розгляду у Господарському суді Одеської області господарської справи № 916/2797/22, в розмірі 2 812 492, 23 грн. визнає в повному обсязі та зобов`язується сплатити Позивачу грошові кошти частинами відповідно до наступного графіку:

-300 000 грн до 30.06.2023 включно;

-300 000 грн до 31.07.2023 включно;

-737 497,41 грн до 31.08.2023 включно;

-1 474 994,82 грн до 30.09.2023 включно.

Пунктом 3. Додаткової угоди № 1 встановлено, що у разі несплати або прострочення сплати Замовником грошових коштів, порядок оплати яких є предметом даної Додаткової угоди більш ніж на десять днів, Замовник (ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П») сплачує штраф Виконавцю (ФОП Терзі А.Х.) у розмірі 20% від суми заборгованості на момент підписання даної Додаткової угоди а саме: 562 498,44 грн. (п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто вісім гривень сорок чотири копійок).

За аргументами позивача, четверта частина грошового зобов`язання у сумі 1 474 994,82 грн. не була сплачена ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П» у строк до 30.09.2023 року, встановлений пунктом 2.1. Додаткової угоди № 1, ні на день подачі цього позову. В той же час, п. 4.1. Договору передбачає, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цього Договору. П. 4.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань Замовник несе відповідальність в формі сплати пені у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми простроченого грошового зобов`язання за кожний день прострочення.

Позивач вважає, що пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань, згідно Додаткової угоди № 1 від 28.06.2023 року до Договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 13/06/22 становить 21 013,62 грн.

Матеріали даної справи містять докази сплати Відповідачем заборгованості за Договором у повному обсязі, включаючи неустойку та нараховані відсотки на виконання рішення №916/2797/22, що підтверджується платіжними інструкціями від 26.05.2023 Nє705 на суму 60 000,00 грн.; від 30.06.2023 Nє819 на суму 300 000,00 грн.; від 31.07.2023 Nє253 на суму 300 000,00 грн.; від 08.09.2023 Nє338 на суму 700 000,00 грн.; від 03.10.2023 Nє430 на суму 37 497,41 грн.; від 27.12.2023 Nє571 на суму 50 000,00 грн.; від 29.12.2023 Nє577 на суму 650 000.00 грн.; від 16.01.2024 Nє8 на суму 689 994,82 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не була погашена заборгованість у строк, визначений сторонами у додатковій угоді № 1 від 28.06.2023 року до Договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 13/06/22, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 583512,06 грн, з яких 562498,44 грн штраф та 21013,62 грн пеня.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на підтвердження матеріалами справи факту прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за додатковою угодою, наслідком якого є відповідальність в формі сплати пені та штрафу.

Судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення умов Додаткової угоди № 1, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Крім того, положення умов договору мають відповідати засадам цивільного законодавства, зокрема, зазначеним у статті 3 Цивільного кодексу України.

Разом з тим за частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін.

Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв`язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 Цивільного кодексу України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов`язковому застосуванню як норма прямої дії.

За змістом частини першої та другої статті 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 року у справі №916/2797/22 позовні вимоги ФОП Терзі А.Х. було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС АГРО-П» на користь Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича:

- 2 385 840,39 грн основного боргу;

- 15 873,19 грн 3% річних;

- 264 553,25 грн пені;

- 129 292,02 грн штрафу;

- 41 933,38 грн витрат зі сплати судового збору у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур №13/06/22 від 13.06.2022 року в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 року у справі №916/2797/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС АГРО-П» про розстрочення виконання рішення у справі № 916/2797/22 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 у справі № 916/2797/22 в частині залишку несплаченої суми у розмірі 2 787 492,23 грн згідно наступного графіку: до 28.05.2023 - 60 000,00 грн; до 30.06.2023 - 60 000,00 грн; до 30.07.2023 - 60 000,00 грн; до 31.08.2023 - 160 000,00 грн; до 30.09.2023 - 160 000,00 грн; до 31.10.2023 - 187 492,23 грн; до 30.11.2023 - 700 000,00 грн; до 30.12.2023 - 700 000,00 грн; до 16.01.2024 - 700 000,00 грн..

Також сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 28.06.2023 року до Договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 13/06/22, пунктом 2.1. якої визначено, що Відповідач (ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П») заборгованість за Договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур від 13.06.2022 № 13/06/22 та судовим витратам Позивача на юридичну допомогу під час розгляду у Господарському суді Одеської області господарської справи № 916/2797/22, в розмірі 2 812 492, 23 грн. , в яку входить сума боргу, штрафу та пені, та яку визнає в повному обсязі та зобов`язується сплатити Позивачу грошові кошти частинами відповідно до наступного графіку:

-300 000 грн до 30.06.2023 включно;

-300 000 грн до 31.07.2023 включно;

-737 497,41 грн до 31.08.2023 включно;

-1 474 994,82 грн до 30.09.2023 включно.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 встановлено, що у разі несплати або прострочення сплати Замовником грошових коштів, порядок оплати яких є предметом даної Додаткової угоди більш ніж на десять днів, Замовник (ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П») сплачує штраф Виконавцю (ФОП Терзі А.Х.) у розмірі 20% від суми заборгованості на момент підписання даної Додаткової угоди а саме: 562 498,44 грн. (п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто вісім гривень сорок чотири копійок).

Позивач зазначив, що відповідачем не була погашена заборгованість у строк, визначений сторонами у додатковій угоді № 1 від 28.06.2023 року до Договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур № 13/06/22, у зв`язку з чим позивачем було нараховано штраф у розмірі 562 498,44 грн згідно пункту 3 Додаткової угоди № 1.

Також позивач, посилаючись на п. 4.2. Договору, який передбачає, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань Замовник несе відповідальність в формі сплати пені у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми простроченого грошового зобов`язання за кожний день прострочення, нарахував суму пені у розмірі 21013,62 грн.

Тобто, проаналізувавши обставини справи, судом встановлено, що відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов`язання за договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур №13/06/22, що було встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 року у справі №916/2797/22, а позивачем в даній справі нараховано до сплати штрафні санкції відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 28.06.2023 року до зазначеного Договору № 13/06/22, які вже були стягнуті на користь останнього рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 року у справі №916/2797/22, що свідчить про подвійне нарахування з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за неналежне виконання умов одного і того самого договору про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур №13/06/22.

Колегія суддів наголошує, що сторони не можуть врегулювати свої відносини, в тому числі, визначити взаємні права та обов`язки, умови договору у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність).

Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі№910/12876/19.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що одночасне стягнення штрафу та пені за прострочення виконання зобов`язання за договором про надання послуг по збиранню зернових та технічних культур №13/06/22, що було встановлено у справі №916/2797/22 та за додатковою угодою №1 до вказаного договору у цій справі, є подвійним стягненням штрафу та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

В даному випадку нарахування штрафу та пені, суперечить загальним засадам цивільного законодавства, на яких має ґрунтуватись зобов`язання між сторонами, таких як добросовісність, розумність і справедливість.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 277 ГПК України, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Відтак, рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4484/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на позивача.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4484/23- задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4484/23 скасувати.

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Терзі Андрія Христофоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС АГРО-П витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 12 657 грн..

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.08.2024.

Головуючий суддя: А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська