Постанова

від 15.08.2024 по справі 910/7615/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2024 р. Справа № 910/7615/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Сітайло Л.Г.

Буравльова С.І.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С І А"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024

у справі №910/7615/24 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С І А"

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С І А" про стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 42134256,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним збереженням відповідачем грошових коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "С І А" за наявності відповідного обов`язку не сплатило грошові кошти до міського бюджету.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 відкрито провадження у справі №910/7615/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

03.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "С І А" подано зустрічну позовну заяву з вимогами до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якій товариство просило:

- визнати недійсними з моменту укладення договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №170 від 04.12.2018, №169 від 04.12.2018, №140 від 28.12.2019 та №72 від 14.04.2020;

- стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) грошові кошти в сумі 31561021,73 грн, сплачені за вищевказаними договорами.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що оскільки укладення договорів пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва суперечило вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і їх укладення відбувалося під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах, вказані договори підлягають визнанню недійсними, а сплачені за ними суми пайових внесків у загальному розмірі 31561021,73 грн підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "С І А".

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/7615/24 зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "С І А" на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що первісні та зустрічні позовні не є взаємопов`язаними між собою, оскільки виникли з різних підстав та обґрунтовуються різними доказами, а також тим, що їх спільний розгляд не є доцільним.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "С І А" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви і об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 3, 180 та 236 ГПК України.

Ключові доводи скаржника полягають у наступному:

- обидва позови є взаємопов`язаними, оскільки вони виникають з одних правовідносин - обов`язків та умов пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва;

- взаємна пов`язаність первісного та зустрічного позовів виражається у спільних підставах, на яких ґрунтуються обидва позови, а також у поданих доказах;

- задоволення зустрічного позову може мати наслідком повне або часткове виключення задоволення первісного позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/7615/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7615/24, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, встановлено Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк на подання відзиву, а також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "С І А" оригінал позовної заяви з доданими документами.

Ухвалу від 23.07.2024 доставлено до електронного кабінету позивача 24.07.2024, поряд з цим останній у встановлений процесуальний строк не скористався правом на подання відзиву, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

До суду 01.08.2024 на виконання вимог ухвали від Товариства з обмеженою відповідальністю "С І А" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу позовної заяви з доданими документами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим кодексом.

Відповідно до ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 162, 164, 172, 173 цього кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Апеляційний суд зазначає, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

- задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №916/542/18 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Як було зазначено вище, повертаючи зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд вказав на те, що зустрічна позовна заява не підлягає спільному розгляду з первісним позовом у справі у розумінні ч. 2 ст. 180 ГПК України, що є підставою для її повернення на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України. На переконання місцевого господарського суду, первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними, оскільки вони виникли з різних підстав і обґрунтовуються різними доказами. Вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємовиключними, оскільки задоволення зустрічного позову жодним чином не матиме своїм наслідком відмову у задоволенні первісного позову, у зв`язку з чим їх спільний розгляд не є доцільним.

Поряд з цим, апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду та вважає, що первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними і задоволення зустрічного позову матиме своїм наслідком відмову у задоволенні первісного позову та навпаки.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги первісного позову обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "С І А" ухиляється від обов`язку сплатити пайовий внесок у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку зі здійсненням ним будівництва об`єкту «Будівництво житлово-громадської забудови з об`єктами соціальної інженерно-транспортної інфраструктури, на вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 4 у Дніпровському районі», а саме:

- житлового будинку №5 загальною площею 41685,18 кв. м у складі V черги;

- житлового будинку №6 загальною площею 41970,97 кв. м і трансформаторної підстанції №17 (за ГП) загальною площею 112,53 кв. м у складі VI черги.

Натомість, вимоги зустрічного позову стосуються визнання недійсними та застосування наслідків недійсності договорів пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №170 від 04.12.2018, №169 від 04.12.2018, №140 від 28.12.2019 та №72 від 14.04.2020, предметами яких є сплата Товариством з обмеженою відповідальністю «С І А» пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв`язку зі здійсненням ним, відповідно:

- будівництва (секції 1, 2) житлового будинку №1 (№№1, 2 за ГП) загальною площею 28286,02 кв. м у складі І черги проекту будівництва житлово-громадської забудови з об`єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури по вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 4 у Дніпровському районі м. Києва (коригування);

- будівництва (секції 3, 4) житлового будинку №2 (№№3, 4 за ГП) загальною площею 39358,51 кв. м та ТП (№14 за ГП) загальною площею 112,53 кв. м у складі II черги проекту будівництва житлово-громадської забудови з об`єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури по вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 4 у Дніпровському районі м. Києва (коригування);

- будівництва (секції 5, 6) житлового будинку №3 літ. «А» (№№5, 6 за ГП) загальною площею 36657,00 кв. м та ТП літ. «А» (№15 за ГП) загальною площею 86,30 кв. м у складі III черги проекту будівництва житлово- громадської забудови з об`єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 4 у Дніпровському районі м. Києва (коригування);

- будівництва житлового будинку №4 літ. «А» (№№7, 8 за ГП) загальною площею 37267,20 кв. м та ТП літ. «А» (№16 за ГП) загальною площею 88,20 кв. м у складі IV черги проекту будівництва житлово-громадської забудови з об`єктами соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 4 у Дніпровському районі м. Києва (коригування).

Згідно експертного звіту №3-358-17-ЕП/КО від 29.03.2018 за проектом будівництва передбачалося будівництво житлового комплексу, що складається з шести окремих житлових будинків з об`єктами побутового призначення, вбудовано-прибудованим закладом дошкільної освіти (дитсадком), будівлею паркінгу, РП/ТП і ТП.

Будівництво об`єкту відбувалося на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт, наданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 28.07.2017 за №ІУ113172091629.

Отже, з аналізу поданих позовних заяв та наявних у матеріалах справи доказів убачається, що предмет як первісного так і зустрічного позову стосується одного і того ж самого об`єкту будівництва «Будівництво житлово-громадської забудови з об`єктами соціальної інженерно-транспортної інфраструктури, на вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. Марини Раскової), 4 у Дніпровському районі», на будівництво якого отримувалися дозвільні документи.

Натомість, судом першої інстанції безпідставно розмежовано об`єкт будівництва на окремі складові (окремі будинки), які будувалися у складі одного об`єкту, що розташований на одній земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:018:0003 площею 7,1915 га.

З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці у складі об`єкту будівництва побудовано два дошкільних навчальних заклади, що підтверджується сертифікатами ІУ №163191900981 від 09.07.2019 та ІУ №123201120662 від 20.11.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю «С І А» у зустрічній позовній заяві вказує на те, що системний аналіз норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку, що замовники, які здійснюють будівництво об`єктів будівництва, зобов`язані здійснити відрахування до бюджету коштів на створення у подальшому за рахунок бюджету об`єктів соціальної сфери. В той же час замовники, здійснюючи спорудження об`єктів соціальної інфраструктури за власний рахунок у складі своїх об`єктів будівництва на земельних ділянках населених пунктів, виконують свій обов`язок щодо прийняття участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та не зобов`язані додатково сплачувати пайові внески.

Отже, колегія суддів вказує на те, що задоволення зустрічного позову та встановлення тієї обставини, що Товариство з обмеженою відповідальністю «С І А», як замовник будівництва, підпадає під категорію осіб, які не залучаються до сплати пайової участі на підставі приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», унеможливить задоволення первісного позову. І навпаки, задоволення первісного позову про стягнення грошових коштів пайової участі та встановлення відповідного обов`язку у Товариства з обмеженою відповідальністю «С І А» виключатиме задоволення зустрічного позову.

У даному випадку обидва позови є взаємопов`язаними, оскільки вони виникають з одних правовідносин - обов`язків та умов пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва. Взаємна пов`язаність первісного та зустрічного позовів виражається у спільних підставах, на яких ґрунтуються обидва позови, а також у поданих доказах.

Вимоги первісного позову стосуються зобов`язань щодо сплати пайового внеску у зв`язку з будівництвом житлових будинків та інших об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, що підтверджується відповідними доказами, такими як експертні звіти та сертифікати про прийняття в експлуатацію об`єктів. Зустрічний позов, у свою чергу, стосується визнання недійсними договорів пайової участі у створенні і розвитку цієї ж інфраструктури, з тих підстав, що такі правочини суперечать вимогам закону та були укладені на вкрай невигідних умовах для відповідача.

Отже, задоволення зустрічного позову може мати наслідком повне або часткове виключення задоволення первісного позову, оскільки визнання недійсними договорів пайової участі прямо впливає на обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «С І А» щодо сплати пайових внесків. Таким чином, спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є доцільним і обґрунтованим, оскільки вони виникають з одних правовідносин і пов`язані підставами та поданими доказами.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено приписи ст. 180 ГПК України та не враховано зазначені вище правові позиції Верховного Суду, фактичні обставини справи і мотиви зустрічного позову.

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «С І А» щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та за умов неповного з`ясування обставин справи.

За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "С І А" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/7615/24 - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду обох позовів.

Розподіл судового збору, пов`язаного з поданням апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті згідно з загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С І А" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/7615/24 скасувати.

3. Справу №910/7615/24 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді Л.Г. Сітайло

С.І. Буравльов