Рішення

від 14.08.2024 по справі 906/429/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/429/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву представника позивача від 08.08.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/429/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА КОРМ" (с.Вирішальний Чугуївського району Харківської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІСЬКИЙ БРОЙЛЕР" (м.Житомир)

про стягнення 1032623,65грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.08.2024 позов задоволено частково: зменшено розмір пені на 20%, до 97908,76грн; стягнуто з ТОВ "ПОЛІСЬКИЙ БРОЙЛЕР" на користь ТОВ "МЕГА КОРМ" 850 000,00грн основного боргу; 19 236,77грн інфляційних; 41 000,93грн 10% річних; 97 908,76грн пені; 15 489,35грн судового збору; в позові відмовлено в частині стягнення 24 477,19грн пені.

08.08.2024 представником позивача подано заяву про стягнення з відповідача 200000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.08.2024 заяву позивача від 08.08.2024 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/429/24 прийнято до розгляду; судове засідання призначено на 14.08.2024.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався; у відзиві на позовну заяву від 20.05.2024 вказав, що сума заявлених витрат у розмірі 200 000,00грн є безпідставно завищеною, просив зменшити витрати на забезпечення професійної правничої допомоги до 2 000,00грн (а.с.104-107).

Суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №906/429/23, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п.3 ч.1ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписамич.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовнiй заяві вiд 13.09.2022 представник позивача зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, включає судовий збір у розмірі 15 489,35грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 200 000,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу ТОВ "МЕГА КОРМ" у даній справі надавала адвокат Межова Ксенія Павлівна, повноваження та обсяг прав якої підтверджуються ордером на надання правової (правничої) допомоги серії АХ №1182221 від 12.12.04.2024 та договором №01/04 про надання правничої допомоги від 01.04.2024.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Суд констатує, що у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення їх розміру, що, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

З підстав наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги ч.8ст.129 ГПК України представником позивача дотримано.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.126 цього Кодексу).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18).

Так, 01.04.2024 між ТОВ "МЕГА КОРМ" (клієнт) та адвокатом Межовою Ксенією Павлівною укладено договір №01/04 про надання правничої допомоги. Відповідно до розділу "Предмет договору" адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокат за дорученням клієнта забезпечує надання клієнтові наступні види правничої допомоги, зокрема, представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, в інших державних органах (в тому числі в органах прокуратури, національної поліції, державної виконавчої служби) та в органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами (пп.2.1.6. договору).

Відповідно до п.5.4. договору, розмір гонорару визначається за домовленістю сторін з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, інших істотних обставин та відомостей, в тому числі рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п.5.5. договору, обсяг та зміст наданої правничої допомоги, а також розмір гонорару визначається в акті (актах) наданих послуг, які формуються адвокатом в міру необхідності на направляються на адресу клієнта засобами поштового зв`язку, комунікаційного зв`язку або вручаються уповноваженій особі під розписку.

Перелік наданих ТОВ "МЕГА КОРМ" правових послуг відображено у у акті наданих послуг №06/08 від 06.08.2024, згідно з яким:

- надання консультацій у сфері цивільного та господарського законодавства з метою стягнення заборгованості за договором (2 години), що становить 5 000,00грн;

- аналіз наданих клієнтом документів, судової практики (4 години), що складає 20000,00грн;

- підготовка позовної заяви та розрахунку заборгованості за договором (2 години), що складає 20 000,00грн;

- підготовка заяви про забезпечення позову (2 години), що складає 20 000,00грн;

- підготовка додаткових пояснень до заяви про забезпечення позову (2 години), що складає 10 000,00грн;

- аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив (3 години), що складає 20 000,00грн;

- підготовка пояснень на виконання ухвали суду (3 години), що складає 10 000,00грн;

- підготовка для участі в судових засіданнях та участь в судових засіданнях (5 годин), що складає 100 000,00грн;

підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що складає 5000,00грн.

Отже загальна вартість послуг за надання послуг правової допомоги становить 200000,00грн.

Відповідачем було надано заперечення, відповідно до якого заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу на суму 200 000,00грн є необґрунтовано завищеними.

При вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для задоволення заяви представника ТОВ "МЕГА КОРМ", суд враховує наступне.

Відповідно доч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч.3ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до положеньст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з аналізу положеньст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. За таких обставин, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі суди мають дане право відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (схожа правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постанові від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, у постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та у постановах від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Межовою К.П. професійної правничої допомоги ТОВ "МЕГА КОРМ" у справі №906/429/24.

Умовами договору передбачено, що розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 032 623,65грн, водночас ним подано заяву про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява складена на семи аркушах, з яких три аркуша - це вступна та резолютивна частини; чотири аркуша - частина позову, включаючи правове обґрунтування.

Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки №42 від 20.09.2023, а підставою цього позову є відсутність розрахунку за вказаним договором поставки за трьома видатковими накладними. Адвокат в позовній заяві посилається на статті 11, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд зазначає, що дана справа не є складною, а відтак, при вивченні правовідносин сторін за договором №42 від 20.09.2023 з ТОВ "ПОЛІСЬКИЙ БРОЙЛЕР" та первинних документів складених в рамках договору, аналізу ситуації в рамках діючих нормативних актів, складенні позовної заяви, заяви про забезпечення позову, відповіді на відзив та участі у судових засіданнях по справі №906/429/24 сумнівною є вартість послуг з правової допомоги на суму 200 000,00грн

Крім того, адвокат у позовній заяві посилається на загальні норми права, які не потребують аналізу.

Підготовка вищевказаних процесуальних документів, з огляду на її зміст та перелік приєднаних до них документів, не потребувала вивчення адвокатом великого і додаткового обсягу фактичних даних, значного обсягу юридичної і технічної роботи, проведення складних розрахунків.

Окрім того, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Суд також враховує, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалась незначна кількість часу на опрацювання матеріалів справи, аналіз чинного законодавства з урахуванням предмета спору та предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За таких обставин, судом при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем зв`язку з розглядом справи, оцінено витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, яка не є складною, а відтак не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи, та час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, як кваліфікований фахівець.

На думку суду, заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 200000,00грн не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову в розумінні ст.ст.126 та 129 ГПК України, оскільки дана справа не є складною, розглядалась без участі представників сторін; предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки на підставі однієї видаткової накладної; позовна заява є типовою, що використовується для масових звернень до суду, не містить складних розрахунків і, як наслідок, її підготовка не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, аналізу великої кількості доказів, значних затрат часу та зусиль.

За таких обставин, керуючись передбаченим ст.2 ГПК України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів, а також встановленими ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, враховуючи ціну позову і складність справи, обставини справи і строк її розгляду, загальний обсяг підтверджених доказами наданих послуг з правничої допомоги та при цьому виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача від 08.08.2024 частково і покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00грн;

У задоволенні вимог позивача про стягнення 190 000,00грн витрат на правову допомогу відмовити.

Керуючись ст.ст.123, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 08.08.2024 у справі №906/429/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІСЬКИЙ БРОЙЛЕР" (пр.Незалежності, будинок 57, м.Житомир, 10020, код ЄДРПОУ 45177651)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА КОРМ" (вул.Степова, 12, с.Вирішальний, Чугуївський район, Харківська область, 63401, код ЄДРПОУ 41565278)

- 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви представника позивача від 08.08.2024 у справі №906/429/24 відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 1 - у справу;

2,3 сторонам - через "Електронний суд".