Ухвала

від 07.08.2024 по справі 908/1360/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/96/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.2024 Справа № 908/1360/24

м.Запоріжжя

За позовом: Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

позивач: Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області)

до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГО»

про визнання правочину недійсним та стягнення суми 89993,74 грн в дохід держави

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

прокурор: Селезньова Т.В.;

від позивача: Шмаков І.В.

від відповідача-1: Бітяков Д.М.;

від відповідача-2: Яценко Д.В.

УСТАНОВЛЕНО:

В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/1360/24 за позовом Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до відповідачів: Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГО», з позовними вимогами про:

- визнання недійсним договору про закупівлю №20 від 16.01.2024, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГО»;

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГО» на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради грошових коштів в розмірі 89993,74 грн, а з Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 89993,74 грн стягнути в дохід держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Ухвалою суду від 06.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 01.08.2024.

10.06.2024 від ТОВ «А-Енерго» (відповідач-2) надійшло заперечення на подану прокурором відповідь на відзив відповідача-2, яке прийнято судом до розгляду, що відображено в протоколі судового засідання від 01.08.2024.

У підготовчому засіданні 01.08.2024 оголошено перерву до 07.08.2024.

Позов у справі № 908/1360/24 мотивований, зокрема, тим, що під час укладення та виконання Договору про закупівлю №20 від 16.01.2024 ТОВ «А-ЕНЕРГО» не мало ліцензії на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, тому вказаний договір має бути визнаний судом недійсним в порядку ч. 3 ст. 228 ЦК України як такий, що не відповідає інтересам держави і суспільства у сфері забезпечення екологічної безпеки, яка є пріоритетом для держави, із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України. Внаслідок наявності у ТОВ «А-ЕНЕРГО» умислу на порушення цих інтересів, одержані ним грошові кошти в розмірі 89993,74 грн мають бути повернуті (стягнуті на користь) КНП «Міська лікарня №7» ЗМР та стягнуті з останнього в дохід держави. Позов обґрунтовано, зокрема, ст.ст. 16, 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 15, 16, 20, 91, 167, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 216, ч. 3 ст. 228 ЦК України, Законом України «Про управління відходами», Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Судом, з інформації, що міститься на офіційному веб-порталі Судової влади України «» http://reyestr.court.gov.ua/, встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 918/1043/21 вказану справу разом із касаційною скаргою ПП «Фірма «ДАН» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи № 918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд вказав на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст.ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. На думку колегії суддів КГС ВС, у цій справі існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням ст. 216 і ч. 3 ст. 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору. Колегія суддів КГС ВС здійснила аналіз ст.ст. 216, 228 ЦК України та дійшла висновку про те, що ст. 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст. 228 ЦК України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору. З буквального тлумачення ч. 3 ст. 228 ЦК України вбачається, що такий критерій як «умисел» в однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у відповідача суди у цій справі визнали оспорюваний договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм який застосовується для визначення наслідків недійсності правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, КГС ВС зазначив, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається - порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства. Також КГС ВС вказав на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч. 3 ст. 216 ЦК України). Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, колегія суддів КГС ВС виходила з того, що у постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив. На думку колегії суддів КГС ВС, як у справі №923/196/20, так і у справі № 918/1043/21, спірним є питання про застосування наслідків недійсності/нікчемності договору. Крім того, зазначено, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається - порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 918/1043/21 прийнято до розгляду справу № 918/1043/21. Згідно ухвали Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2024 наступне судове засідання у справі № 908/1043/21 відбудеться 18.09.2024.

Отже наразі на вирішенні Великої Палати Верховного Суду знаходиться питання щодо правової позиції по застосуванню положень ст. 216 і ч. 3 ст. 228 ЦК України щодо наслідків недійсності договору, положень ч. 3 ст. 216 ЦК України щодо застосування односторонньої реституції, а також питання щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства.

Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Пунктом 7 ч. 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч.1 ст. 229 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зупинення з власної ініціативи провадження у справі №908/1360/24 на підставі п. 7 ч. 1 ст.228 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду і набрання законної сили цим судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду.

Про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №908/1360/24, учасники справи повинні повідомити суд.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 908/1360/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду і набрання законної сили цим судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.08.2024.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва