Рішення

від 06.08.2024 по справі 910/11371/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2024Справа № 910/11371/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Ходзіцького О.В. розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

4) ОСОБА_4

5) ОСОБА_5

6) ОСОБА_6

7) ОСОБА_7

8) ОСОБА_8

9) ОСОБА_9

10) ОСОБА_10

11) ОСОБА_11

12) ОСОБА_12

13) ОСОБА_13

14) ОСОБА_14

15) ОСОБА_15

16) ОСОБА_16

про стягнення 412 216 797,53 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Легбанк"

за участю представників:

від позивача - Дмітрішин Д.М.

від відповідачів - Колесніков В.В.

від третьої особи - не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 12 членів кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Легбанк" про стягнення 412 216 797, 53 грн. завданої шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав стверджувати, що керівництвом Публічного акціонерного товариства "Легбанк" здійснювались ризикові операції протягом 2011 - 2013 років.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 рішення місцевого суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду рішення місцевого та апеляційного суду у даній справі скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва справу прийнято до провадження, призначено дату підготовчого засідання та встановлено строки надання письмових пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 задоволено самовідвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи №910/11371/18.

Матеріали судової справи передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи. За результатами проведення автоматизованого розподілу справу №910/11371/18 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 справу прийнято до провадження суддею Кирилюк Т.Ю. та призначено судове засідання на 25.06.2024, в якому оголошувалась перерва до 06.08.2024.

Позивачем перед судовим засіданням 25.06.2024 надано через відділ діловодства суду клопотання про повторне проведення підготовчого провадження у справі, у задоволенні якого судом відмовлено протокольною ухвалою від 25.06.2024 з огляду на загальний строк розгляду даної справи на підставі частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Правління Національного банку України №744 від 27.11.2014 віднесено Публічне акціонерне товариство "Легбанк" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №133 від 27.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Легбанк" з 28.11.2014 по 27.02.2015.

Постановою Правління Національного банку України №135 від 26.02.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Легбанк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №41 від 27.02.2015 розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу строком на 1 рік з 27.02.2015 до 26.02.2016.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Легбанк" є припиненим з 03.03.2020.

За розміщеною на офіційному електронному ресурсі позивача інформацією (https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-likvidovani-fondom/pat-legbank) відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 03 березня 2020 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10681110031004202 про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства "Легбанк" як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.

Згідно зі статтею 52 Закону вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними. Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «ЛЕГБАНК» припинено.

Звертаючись до суду з даним позовом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб стверджує про нанесення відповідачами збитків кредиторам при прийнятті рішень про вчинення правочинів з цінними паперами (11 випадків) та кредитуванням клієнтів (9 випадків).

За твердженням позивача укладені Публічним акціонерним товариством "Легбанк" договори з:

1) ТОВ "КУА "Холдинг груп" № Дк-1062-11 від 27.12.2011 купівлі-продажу облігацій ТОВ "Консалтингова компанія "Стайлинг" на суму 67 915,00 грн;

2) ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Європейські технології" № Дк-1063-11 від 27.12.2011 купівлі-продажу цінних паперів - облігацій іменних дисконтних ТОВ "Консалтингова компанія "Стайлинг" на суму 12 685 723,00 грн;

3) ТОВ "Лакі Фінанс" № ДД-1068/К-12; ДД14/64/12 від 29.05.2012 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Нью Ессет "ЗДПІФ "Інноваційний розвиток" на суму 380 000,00 грн та інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Нью Ессет" ЗДПІФ "Інвестиційний Стандарт" на суму 4 384 000,00 грн;

4) ТОВ "КУА "Холдинг груп" № ДД-1087/К-12 від 27.12.2012 купівлі-продажу облігацій ТОВ "Глибочиця" на суму 11 465 125,00 грн;

5) ТОВ "Лакі Фінанс" № ДД-1088/К; ДД 15/7/3 від 30.01.2013 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Нью Ессет "ЗДПІФ "Інноваційний розвиток" на суму 10 326 000,00 грн та інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Фінансовий Актив" ЗДПІФ "Гарантійні Інвестиції" на суму 1 500 000,00 грн;

6) ТОВ "Лакі Фінанс" № ДД-1091/К; ДД 11/19/13 від 26.02.2013 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Нью Ессет" ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" на суму 13 333 000,00 грн;

7) ТОВ "Лакі Фінанс" № ДД-1094/К-13; ДД4/31/13 від 28.03.2013 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Фінансовий актив" ЗДПІФ "Гарантійні інвестиції" на суму 12 287 700,00 грн;

8) ТОВ "Фінансова компанія "Октава Інвест" № ДД-1097/К-13; ДД2-51-13 від 26.04.2013 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Фінансовий актив" ЗДПІФ "Гарантійні інвестиції" на суму 1 651 500,00 грн;

9) ТОВ "Фінансова компанія "Октава Інвест" № ДД-1104/К-13; ДД2-124-13 від 20.09.2013 купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА АПФ "АСД-Менеджмент" ЗДПІФ "Збалансований дохід" на суму 1 018 378,41 грн;

10) ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Європейські технології" № ДД-1107/К-13; 13/3110/1 від 31.10.2013 купівлі-продажу облігацій ТОВ "НАВІУМ" на суму 9 589 888,00 грн;

11) ТОВ "Альт Капітал" № ДВК-1109/М-13; ДД-1-5/13; БВТ2-38-13 від 12.12.2013 міни інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА АПФ "АСД-Менеджмент" ЗДПІФ "Збалансований дохід" на інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Нью Ессет" ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" на суму 4 209 315,78 грн.

За висновками позивача укладені Публічним акціонерним товариством "Легбанк" протягом 2011-2013 років договори купівлі - продажу та міни цінних паперів мають наступні ознаки: емітенти є пов`язаними із найбільшими проблемними боржниками банку та/або між собою та/або трейдерами (несуть спільний кредитний ризик); цінні папери емітентів та/або пов`язаних осіб виступають в якості забезпечення за найбільшими проблемними кредитами банку, емітенти та трейдери, заставодавці мають численні ознаки фіктивності; операції з купівлі-продажу цінних паперів, враховуючи їх номінальну вартість, термін погашення, розмір дисконту та ін., не тільки не мають фінансово-економічної доцільності, але й є завідомо збитковими для Банку; емітенти та трейдери є фігурантами численних кримінальних справ щодо легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, легалізації протиправних схем з конвертації коштів та ін.; відповідно до незалежної оцінки, ринкова вартість цінних паперів є значно нижчою від балансової вартості цих ЦП (від 40% до 0,01% від балансової вартості). Загальне знецінення складає 79%; облігації всіх емітентів, що придбавались Банком, були незабезпеченими; емітенти неодноразово притягувались до відповідальності НКЦПФР за правопорушення на ринку цінних паперів; обіг цінних паперів емітентів зупинено відповідними рішеннями НКЦПФР.

На підтвердження власних висновків позивачем надано суду ряд доказів, зокрема, постанову №1098-ЦА-УП-Т від 25.12.2013 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (додаток 12 до позовної заяви) про накладення на контрагента Публічного акціонерного товариства "Легбанк" за договорами купівлі-продажу цінних паперів (позиції 3, 5-7 у наведеному вище переліку договорів) ТОВ "Лакі Фінанс" санкції у вигляді попередження.

Санкцію за текстом постанови №1098-ЦА-УП-Т від 25.12.2013 накладено за призначення у вересні 2013 року директором особи, що має стаж роботи на ринку цінних паперів менше трьох років.

У той же день 25.12.2013 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову №1099-ЦА-УП-Т (додаток 13 до позовної заяви) про застосування до ТОВ «Лакі Фінанс» штрафу у розмірі 1 700 грн. за ненадання анкети щодо ділової репутації призначеного у вересні 2013 року директора.

Крім того, у той же день 25.12.2013 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову №1100-ЦА-УП-Т про анулювання ліцензії ТОВ «Лакі Фінанс» на підставі акту від 05.12.2013 про ненадання інформації для перевірки 19.11.2013.

Яким чином посадові особи банку при укладенні угод у січні - березні 2013 року мали бути обізнаними про майбутнє (у грудні 2013 року) накладення штрафних санкцій у вигляді попередження, штрафу та анулювання ліцензії на ТОВ «Лакі Фінанс» позивачем суду не роз`яснено.

Таким чином, наданими позивачем доказами цілком підтверджено висновок про неодноразове застосування до ТОВ «Лакі Фінанс» санкцій, проте не доведено жодним доказом, що відповідачі мали бути чи були обізнані на час укладення договорів купівлі-продажу про майбутні порушення контрагентом за договором вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до додатку №16 до позовної заяви Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову №291-ЦА-УП-Т від 04.06.2014 відносно ТОВ «ФК Октава Інвест» (контрагент банку за договорами, зазначеними у пунктах 8 та 9 наведеного вище переліку) про застосування штрафу у розмірі 850 грн. за неподання адміністративних даних.

За наданою позивачем інформацією Публічним акціонерним товариством "Легбанк" укладено 26.04.2013 та 20.09.2013 два договори купівлі-продажу з ТОВ «ФК Октава Інвест».

Таким чином, санкцію застосовано до контрагенту банку більш як через вісім місяців з моменту укладення останнього з двох договорів.

В подальшому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку застосовувались до ТОВ «ФК Октава Інвест» санкції у вигляді попередження (постанова 569-ЦА-УП-Т від 03.07.2013, додаток 17 до позовної заяви) та штрафів (постанова 476-ЦА-УП-ЮО від 06.08.2013, додаток 18 до позовної заяви; постанова 685-ЦА-УП-ЮО від 26.11.2013, додаток 19 до позовної заяви).

Як і у випадку з ТОВ «Лакі Фінанс» позивачем не доведено суду жодним доказом факт обізнаності відповідачів про майбутні застосування до ТОВ «ФК Октава Інвест» попереджень та штрафів.

Цей же висновок є єдиним можливим і з аналізу наданих позивачем доказів відносно ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Європейські технології". (Останній договір купівлі-продажу укладено 31.10.2013, санкція за правопорушення - 09.09.2015, додаток 21 до позовної заяви) та відносно ТОВ «Альт Капітал» (договір міни укладено 12.12.2013, перша санкція за правопорушення - 18.11.2015; додатки 23-25 до позовної заяви).

Фактично єдиним виключенням є надані позивачем докази відносно ТОВ "КУА "Холдинг груп". Договір укладено 27.12.2012, перша санкція - 17.10.2012.

В період часу з 17.10.2012 до 27.12.2012 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку застосовано до ТОВ "КУА "Холдинг груп" три санкції: постановою 772-ЦА-УП-КУА від 17.10.2012 накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн. за подання не в повному обсязі інформації, постановою 773-ЦА-УП-КУА від 17.10.2012 накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн. за подання не в повному обсязі інформації та постановою 864-ЦА-УП-КУА від 08.11.2012 накладено штраф у розмірі 850,00 грн. за подання недостовірної інформації.

Яким чином накладення державним органом штрафів за порушення правил подання звітності впливає на правосуб`єктність цієї особи позивачем суду не доведено.

У той же час, матеріалами справи підтверджується, що в період часу з 07.10.2013 до 01.11.2013 Національним банком України здійснено планову комплексну інспекційну перевірку ПАТ «Легбанк» за період часу з 01.11.2010 по 31.10.2013. Відповідно до звіту про планову комплексну інспекційну перевірку ПАТ «ЛЕГБАНК» якість фінансових інвестицій є задовільною, зважаючи на те, що 99,99% цінних паперів належить до 1 категорії якості, що спростовує доводи позивача про наявність ознак фіктивності цінних паперів на час їх придбання банком.

Відповідно до пункту 1.3 Плану врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «ЛЕГБАНК», затвердженого рішенням Виконавчої дирекції позивача №015/15 від 22.01.2015, оціночна вартість портфелю цінних паперів склала 56 882 700, 00 грн.

З наданої позивачем виписки з протоколу засідання Виконавчої дирекції №138/15 від 22.06.2015 вартість цінних паперів та інших фінансових інструментів, що входять до ліквідаційної маси складає 79 096 595, 44 грн. (балансова вартість) чи 17 464 094, 00 грн (ринкова вартість).

Наведені факти, встановлені Національним банком та самим позивачем, доводять, що втрата вартості портфелю цінних паперів відбувалась після усунення відповідачів від виконання своїх посадових обов`язків з дня введення 27.11.2014 тимчасової адміністрації.

Зокрема, виключно за документами позивача в період часу з 22.01.2015 до 22.06.2015 ринкова вартість портфеля цінних паперів зменшилась з 56 882 700, 00 грн. до 17 464 094, 00 грн.

Суду не доведено поза розумним сумнівом, що ця втрата вартості активів відбулась саме внаслідок дій або бездіяльності відповідачів, оскільки останні у цей період часу не перебували з банком у трудових відносинах.

У той же час, суд не може залишити поза увагою доводи представника відповідачів, що відповідно до протоколів кредитного комітету ПАТ "Легбанк" за 2012 та 2013 роки банком придбано цінні папери вартістю 86 898 545,19 грн. та відчужено (продано) цінні папери на суму 89 263 361,44 грн. Дохід банку від цих операцій складає 2 364 816,25 грн, що фактично спростовує твердження позивача про умисне укладення завідомо збиткових договорів.

Суду доведено належними доказами, що у визначений позивачем період часу з 2011 до 2014 року Публічним акціонерним товариством «Легбанк» укладено кредитні договори з ТОВ "Капіталінвестгруп", ПАТ "Бурова компанія Голден Деррік", ПП "Мерідіан", ТОВ "ТПК "Артеміда", ПАТ "Гранітна Індустрія України", ТОВ "Центр Фінансової та Правової Безпеки", ПАТ "НВО "Конструкційні Матеріали" та ТОВ "Юріїв Трейд".

За твердженням позивача внаслідок прийняття кредитним комітетом банку (відповідачами) рішення про видачу кредитних коштів залишилась непогашеною заборгованість у розмірі 484 331 454,98 грн.

Судом перевірено наведені позивачем доводи (в частині наведених на сторінці 5 позовної заяви спільних ознак) та встановлено, що позивачем не доведено поза розумним сумнівом належними доказами власні твердження.

Зокрема, за твердженням наведеної на сторінці 5 позовної заяви інформації Публічним акціонерним товариством «Легбанк» укладено з ТОВ «Капіталінвестгруп» кредитний договір №04-11-13КЮ від 28.11.2013 на суму 3 500 000,00 грн.

Відповідно до абзацу шостого сторінки 26 позовної заяви після ліквідації ТОВ «Капіталінвестгруп» банком було списано у «збиток» 91 899 690, 31 грн.

Позивачем не зазначено у позовній заяві дату ліквідації ТОВ «Капіталінвестгруп».

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Капіталінвестгруп» (ідентифікаційний код 35264433) було ліквідовано 23.02.2016. Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 30.01.2016. Доказів заявлення позивачем вимог або доказів звернення до суду з метою стягнення заборгованості матеріали справи не містять.

Як зазначалось раніше, позивачем запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Легбанк" з 28.11.2014.

Таким чином, юридичну особу-позичальника було ліквідовано більш як через рік з моменту відсторонення відповідачів від виконання своїх зобов`язань.

Відсутність доказів вчинення призначеними позивачем посадовими особами банку дій, направлених на повернення кредитних коштів поза розумним сумнівом доводять, що втрата права вимоги до позичальника відбулась у перш за все внаслідок бездіяльності саме посадових осіб позивача.

Фігурування емітента цінних паперів, що були передані в забезпечення вимог банку, в наведеному позивачем переліку кримінальних проваджень (ухвали про проведення виїмки документів у третіх осіб) не може і не доводить наявність факту правопорушення відповідачів у даній справі.

Ті ж висновки суд робить і відносно доводів позивача в частині правовідносин з кредитування ПАТ "Бурова компанія Голден Деррік", ПП "Мерідіан", ТОВ "ТПК "Артеміда", ПАТ "Гранітна Індустрія України", ТОВ "Центр Фінансової та Правової Безпеки", ПАТ "НВО "Конструкційні Матеріали" та ТОВ "Юріїв Трейд .

Загальні для всіх кредитних договорів твердження про формальність бізнес-планів судом відхилено, оскільки по суті є суб`єктивним твердженням. Крім того, за своїм визначенням будь-який бізнес-план є формальним документом, який описує основні напрямки діяльності підприємства або проекту.

Не може доводити правопорушення відповідачів і накладення на деяких позичальників Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку штрафів за порушення при поданні звітності тощо.

Суд не може залишити поза увагою, що відповідно до Звіту про інспектування Національного банку України ПАТ «ЛЕГБАНК» (період інспектування: 01.11.2010 до 01.10.2013) кредити по договорах з контрагентами ТОВ «Центр Фінансової та Правової Безпеки» (кредитний договір № 04-06-11КЮ від 15.12.2011), ПАТ «НВО «Конструкційні Матеріали» (кредитний договір № 04-08-11КЮ від 15.11.2011, кредитний договір № 04-03-12КЮ від 10.08.2012), ПАТ «Гранітна Індустрія України» (кредитний договір № 04-06- 12КЮ від 13.12.2012), ПП «Мерідіан» (кредитний договір № 04-02-13КЮ від 22.03.2013), ТОВ «ТПК «Артеміда» (кредитний договір № 04-03-13КЮ від 09.04.2013), ПАТ «Бурова компанія Голден Деррік» (кредитний договір № 04-04-13КЮ від 11.04.2013) були віднесені Національним банком України до І та ІІ категорії якості (від відсутнього до помірного ризику).

Також, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.03.2014 «Про надання кредиту для збереження ліквідності» в забезпечення виконання зобов`язань банку перед НБУ за кредитним договором № 22 від 25.03.2014 був укладений договір застави майнових прав № 22/ЗМП від 25.03.2014, предметом якого виступили майнові права за кредитними договорами, що були укладені ПАТ «ЛЕГБАНК» і юридичними та фізичними особами відповідно до переліку до договору, які за домовленістю сторін оцінювались у сумі 136 059 393,87 грн. відповідно до незалежної експертної оцінки, яка здійснена 25.03.2014 ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.».

У Додатку № 1 до договору застави майнових прав № 22/ЗМП від 25.03.2014 його сторонами вказано код категорії якості кредиту по вказаних договорах, що становив 1 або 2 категорію, тобто не був безнадійною чи збитковою заборгованістю банку, як стверджує позивач.

Крім того, згідно наказу уповноваженої особи позивача на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ЛЕГБАНК» №86 від 28.11.2014 року «Про перевірку договорів» проведена перевірка всіх договорів за останній рік. Негативний висновок комісії за результатами перевірки вказаних кредитів відсутній.

Суд також має відхилити доводи позивача в частині здійснення відповідачами ризикових операцій, оскільки саме поняття таких операцій та пряма заборона їх здійснення було внесено до статті 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Законом № 629-VIII від 16.07.2015.

З урахуванням відсутності на час здійснення своїх посадових обов`язків (до запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Легбанк" з 28.11.2014) законодавчого визначення та відповідної законодавчої заборони суд не має права застосування до цих правовідносин правової норми, яка не існувала на час цих правовідносин.

Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Оскільки на час здійснення повноважень відповідачами у банківській установі була відсутня законодавча заборона здійснення ризикових операцій (та саме законодавче визначення такої діяльності) твердження позивача у цій частині судом відхилено.

За встановленим частиною першою статті 116 Цивільного кодексу України загальним правилом майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкодою визначається будь-яке знецінення особистого (немайнового) або майнового блага, що охороняється правом. Поняття шкоди є родовим по відношенню до терміну збитки.

Дотримання принципу повного відшкодування шкоди надає потерпілій особі правову можливість відновити своє попереднє матеріальне становище.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд має виходити з презумпції, що така посадова особа діяла в інтересах товариства, її дії були розумними та добросовісними.

У даному випадку спростування презумпції добросовісної та розумної поведінки посадової особи належними та допустимими доказами є прямим процесуальним обов`язком позивача.

Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За процесуально-правовими приписами частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Законом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що позивачем не доведено поза розумним сумнівом факту неналежного виконання відповідачами своїх посадових обов`язків, що мало наслідком нанесення майнових збитків банківській установі.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.08.2024

Суддя Т.Ю.Кирилюк