Рішення

від 15.08.2024 по справі 910/7131/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2024Справа № 910/7131/24

За позовом Міністерства культури та інформаційної політики України

до Приватного підприємства "Будремкомплект"

про стягнення 136 080,37 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство культури та інформаційної політики України (далі - позивач, Міністерство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Будремкомплект" (далі - відповідач, ПП "Будремкомплект") про стягнення 136 080,37 грн зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 12/1010/7 від 18.12.2020, за яким відповідач виконав роботи з відновлення після пожежі частини цокольного поверху у будівлі позивача. Представниками ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" було виявлено, що частина приміщень цокольного поверху були приєднані до мережі поза лічильником, що призвело до використання неврахованого споживання електроенергії, про що представниками ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" був складений акт про порушення № 000615 від 10.11.2021. Стягнення з позивача нарахувань за необліковану електричну енергію було предметом розгляду у справі № 910/45/24, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/45/24 з позивача були стягнуті кошти у загальній сумі 136 080,37 грн. Оскільки некоректне підключення приміщень позивача до електромережі було здійснено відповідачем, позивач на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України вважає, що має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як винної особи, у розмірі 136 080,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

17.06.2024 через відділ діловодства суду представником позивача подано заяву № 06/18/5467-24 від 17.06.2024 на усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву із зазначенням адреси місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 прийнято позовну заяву Міністерства до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7131/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі №910/7131/24.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, зокрема, що юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи підтверджується доставка ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 про відкриття провадження у справі № 910/7131/24 до електронного кабінету позивача.

Водночас, при відкритті провадження у справі судом було встановлено, що у ПП "Будремкомплект" (відповідача) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 про відкриття провадження у справі № 910/7131/24 суд зазначив про обов`язок відповідача зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 була направлена відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на наведене, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

24.06.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" додаткові пояснення у справі, згідно яких надано докази направлення відповідачу копії заяви № 06/18/5467-24 від 17.06.2024 та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків, додаткові пояснення у справі та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

18.12.2020 між Міністерством культури та інформаційної політики України (далі - замовник, позивач, Міністерство) та Приватним підприємством "Будремкомплект" (далі - виконавець, відповідач, ПП "Будремкомплект") був укладений Договір № 12/1010/7 про закупівлю послуг за державні кошти від 18.12.2020 (далі - Договір).

Позивач стверджує, що за наведеним Договором відповідачем було виконано роботи з відновлення після пожежі частини цокольного поверху у будівлі позивача за адресою: вул. Івана Франка, 19, м. Київ.

При черговому огляді представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі") було виявлено, що частина приміщень цокольного поверху (кабінети № 006, 007, 008, 009, 010 та архів) були під`єднанні підрядною організацією до електромережі не належним чином, а саме поза лічильником, що призвело до використання неврахованого споживання електроенергії, у зв`язку з чим представниками ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" був складений Акт про порушення № 000615 від 10.11.2021 (далі - Акт про порушення).

Позивач звернувся до відповідача листом від 12.05.2022 № 3281/1/22, у якому зазначив, що за укладеним Договором про закупівлю послуг за державні кошти № 12/1010/7 від 18.12.2020 підрядною організацією ПП "Будремкомплект" було виконано роботи з відновлення після пожежі частини цокольного поверху, в тому числі щитової та електропроводки у будівлі позивача; при черговому огляді представниками ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" був складений Акт про порушення, у якому зазначено, що підрядником було здійснено некоректне підключення електропроводки до розподільчого щитка з порушенням схеми обліку; позивач запропонував ПП "Будремкомплект" оплатити заборгованість у сумі 139 362,55 грн щодо нарахувань позивачу за користування необлікованою електричною енергією відповідно до Акту про порушення № 000615 від 10.11.2021.

Листом від 17.05.2022 № 214 ПП "Будремкомплект" підтвердило, що виконувало роботи згідно Договору та гарантувало здійснити оплату згідно Акту про порушення № 000615 від 10.11.2021, водночас просило реструктурувати вказану суму в рівних частинах до кінця року.

Позивач зазначив, що ПП "Будремкомплект" здійснило лише часткову оплату по Акту про порушення № 000615 від 10.11.2021 у розмірі 24 908,90 грн та виправило всі недоліки в підключенні електромережі належним чином. Здійснення ПП "Будремкомплект" оплати коштів у наведеній сумі на рахунок ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" підтверджується листом ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 07.05.2024 № 26638/012 на запит позивача. Крім того, як зазначив позивач, факт сплати ПП "Будремкомплект" зазначених коштів встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/45/24, яке набрало законної сил. Отже, як вважає позивач, ПП "Будремкомплект" підтвердив (визнав) те, що ним були здійсненні порушення, які були зафіксовані в Акті про порушення № 000615 від 10.11.2021.

У подальшому ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України про стягнення 133 933,17 грн, з яких 114 453,65 грн основного боргу, 5 145,71 грн 3% річних та 14 333,81 грн інфляційних втрат. ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" посилалось на те, що Міністерством культури та інформаційної політики України всупереч нормам Закону України "Про ринок електричної енергії" було здійснено самовільне підключення електроустановок струмоприймачів, електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл/передачі та постачання електричної енергії до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/45/24 вищенаведений позов ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства культури та інформаційної політики України на користь ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" суму основного боргу у розмірі 114 453 грн 65 коп., 3% річних у розмірі 5 145 грн 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 14 333 грн 81 коп. та судовий збір у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп., а всього 136 080 грн 37 грн.

Державною казначейською службою України на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/45/24 були стягнуті з рахунків Міністерства кошти у розмірі 136 080,37 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 2134 від 23.05.2024 на суму 114 453,65 грн та № 2135 від 23.05.2024 на суму 21 626,72 грн.

За наведених обставин, Міністерство звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом з вимогами про стягнення з ПП "Будремкомплект" 136 080,37 грн зворотної вимоги (регресу).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази отримані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526, 611 Цивільного кодексу України.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов`язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб`єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшені майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшення немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкода. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.

Предметом спору у даній справі № 910/7131/24 є вимоги Міністерства (позивача) про стягнення з ПП "Будремкомплект" (відповідача) як винної особи в порядку регресу коштів за необліковану електричну енергію, яка була сплачена Міністерством згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/45/24.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 12/1010/7 від 18.12.2020.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору виконавець (відповідач) зобов`язувався в межах твердої договірної ціни надати замовнику (позивачу) послуги згідно з кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (Послуги поточного (аварійно-відновлювального) ремонту частини приміщень будівлі за адресою м. Київ, вул. І.Франка, 19) згідно відповідних Додатків до Договору (далі - послуги), а замовник зобов`язувався прийняти ці послуги та оплатити їх, відповідно до цін та умов Договору та Додатків до нього, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань, взятих на себе сторонами, відповідно до умов Договору.

Відповідно до пунктів 4.3.5, 4.3.7. Договору встановлено зобов`язання виконавця (відповідача) усунути за свій рахунок недоліки (дефекти), виявлені під час надання послуг, в строки, вказані замовником, та в гарантійний період - в строки, визначені в акті про виявлені недоліки (дефекти); відповідати за поведінку своїх працівників на об`єкті, не допускати порушень ними громадського порядку та чинного законодавства України.

Пунктами 5.1, 5.8, 5.9 Договору встановлено, що у разі порушення умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України; відшкодування збитків, завданих порушенням умов Договору, не звільняє винну сторону від виконання зобов`язання за цим Договором чи усунення недоліків; відповідальність за понесені витрати несе виконавець.

Згідно наявного в матеріалах справи листа ПП "Будремкомплект" № 214 від 17.05.2022 відповідач не заперечував виконання ним робіт згідно Договору № 12/1010/7 від 18.12.2020 на об`єкті позивача.

10.11.2021 під час проведення технічної перевірки на об`єкті позивача за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 19 представниками ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" було виявлено порушення п.п. 2.3.1-2.3.3, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю ОСР з порушенням схеми обліку, яке було зафіксовано в Акті про порушення № 000615.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/45/24 за позовом ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" до Міністерства культури та інформаційної політики України про стягнення 133 933,17 грн встановлено, зокрема, такі обставини:

- з 01.07.2020 Міністерство культури та інформаційної політики України приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - Договір) за особовим рахунком 3001079 (контокоррентний рахунок №451000030716) адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 19 за наступними ЕІС-кодами: 62Z7524788700075, 62Z4772342108499;

- згідно п. 8.6 Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи розподілу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ;

- відповідно до п. 8.9 Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, ККОЕЕ, КСР, Кодексу системи передачі, Закону України "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акту свої зауваження;

- 10.11.2021 під час проведення технічної перевірки уповноваженими представниками позивача, головним фахівцем Огієнком Р.А., майстром Голубцовим В.В., провідним інженером Пироговим О.С. за участю представника Споживача виконуючого обов`язки начальника адміністративного управління МКІП Семенченка Геннадія Борисовича - на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 19 було зафіксовано порушення п.п. 2.3.1-2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем ВВГ 4х2,5 від автоматичного вимикача, при контрольному огляді виявити порушення не було можливості, так як даний вимикач змонтовано в іншому приміщенні, а не в приміщенні ГРЩ.

Виявлене порушення ПРРЕЕ було продемонстровано Споживачу та зафіксовано представниками позивача в Акті про порушення №000615 від 10.11.2021 (далі - Акт про порушення) та фотозйомкою.

Самовільне підключення виконано приховано, для його виявлення проведено обстеження господарчої кімнати під сходовими клітинами. Виявлене порушення було усунуто представниками ОСР в день проведення перевірки, про що зазначено в п. 9 Акту про порушення шляхом: демонтажу самовільного підключення, заміни лічильника, опломбування електричної шафи у господарчій кімнаті;

- згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі Акта, уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення (далі - комісія) визначається обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу;

- 31.01.2022 в присутності представника споживача Семенченко Г.Б. відбулося засідання комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду Акту про порушення за участі уповноваженого представника Семенченка Г.Б.

- відповідно до протоколу №124 від 31.01.2022 комісією на засіданні прийнято рішення здійснити Споживачу нарахування за необліковану електричну енергію за період з 11.05.2021 по 10.11.2021 (за 6 місяців) згідно з п. 8.4.12 ПРРЕЕ та за формулою 8 ПРРЕЕ. Так, обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої Споживачу, склав 32610 кВт*год на суму 139362,55 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку за Актом про порушення;

- як зазначають сторони у заявах по суті справи, із суми 139 362,55 грн були сплачені грошові кошти у розмірі 24 908,90 грн;

- у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що з метою відновлення після пожежі частини цокольного поверху будівлі відповідачем було укладено договір з підрядною організацію - ПП "Будремкомплект". Саме підрядником було виконано підключення частин приміщень цокольного поверху - кабінети №№006, 007, 008, 009, 010 поза лічильником. При цьому, підрядник був повідомлений про ситуацію, яка виникла, та гарантував здійснення оплати за Актом про порушення №000615 від 10.11.2021. До того ж, підрядник здійснив часткову оплату у розмірі 24 908,90 грн;

- доказів сплати грошових коштів у сумі 114 453,65 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/45/24 позов ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства культури та інформаційної політики України на користь ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" суму основного боргу у розмірі 114 453,65 грн, 3% річних у розмірі 5 145,71 грн, інфляційні втрати у розмірі 14 333,81 грн та судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, а всього 136 080,37 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведену норму ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищезазначені обставини щодо стягнення з Міністерства 114 453,65 грн (139 362,55 грн - 24 908,90 грн) на підставі Акту про порушення №000615 від 10.11.2021, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/45/24, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/7131/24, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Листом № 3281/1/22 від 12.05.2022 Міністерство повідомило ПП "Будремкомплект" про некоректне підключення ним електропроводки до розподільчого щитка з порушенням схеми обліку та запропонувало ПП "Будремкомплект" оплатити заборгованість згідно з рішенням комісії з розгляду актів про порушення від 31.01.2022 № 124 щодо нарахувань за користування необлікованою електричною енергією відповідно до Акту про порушення № 000615 від 10.11.2021.

У відповідь на наведений лист Міністерства, ПП "Будремкомплект" листом № 214 від 17.05.2022 гарантувало здійснити оплату 139 362,55 грн згідно Акту про порушення № 000615 від 10.11.2021.

Наведене свідчить, що відповідач не заперечив здійснення ним порушень, які в були зафіксовані ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" в Акті про порушення № 000615 від 10.11.2021, а здійснені відповідачем на рахунок ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" оплати на загальну суму 24 908,90 грн, які підтверджуються наявними в матеріалах справи випискою по рахунку та платіжною інструкцією № 14709921SB від 23.06.2022 із зазначенням у призначенні платежу "згідно Акту про порушення № 000615 від 10.11.2021", додатково підтверджують визнання відповідачем факту здійснених ним порушень.

Станом на час розгляду даної справи по суті, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем грошових коштів згідно Акту про порушення № 000615 від 10.11.2021 у сумі більшій, ніж 24 908,90 грн.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/45/24 з Міністерства були стягнуті кошти у розмірі 136 080,37 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № 2134 від 23.05.2024 на суму 114 453,65 грн та № 2135 від 23.05.2024 на суму 21 626,72 грн.

Отже, враховуючи вище встановлені судом обставини справи, позивач довів факт завдання йому відповідачем шкоди, обґрунтував її розмір, довів наявність безпосереднього причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, також позивач довів факт відшкодування ним шкоди, завданої відповідачем.

Відтак, суд доходить висновку про наявність у позивача права зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як винної особи, у розмірі 136 080,37 грн на підставі ст. 1191 ЦК України.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, оцінивши докази у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 3 028,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 42, 56, 58, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будремкомплект" (Україна, 04077, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВОДСЬКА, будинок 1-А; ідентифікаційний код 34427153) на користь Міністерства культури та інформаційної політики України (Україна, 01601, місто Київ, вул.Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 19; ідентифікаційний код 43220275) 136 080,37 грн (сто тридцять шість тисяч вісімдесят гривень 37 коп.) зворотної вимоги (регресу), 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 15.08.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА