УХВАЛА
15 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1473/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області
у складі судді Вельмакіної Т. М.
від 08.04.2024 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гудак А. В., Олексюк Г. Є., Мельник О. В.
від 03.07.2024
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангал"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційного запису,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангал" про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангал", оформленого протоколом № 6 загальних зборів учасників від 03.01.2023, підпис ОСОБА_2 на якому засвідчений 17.04.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лук`янчук Ю. П. (зареєстровано в реєстрі за №145);
- скасування реєстраційного запису 1003071070009001798 від 05.05.2023, вчиненого державним реєстратором Управління соціально-економічного розвитку території Новоград-Волинської районної державної адміністрації Лопатюк І. П. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мангал": Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 у справі № 906/1473/23 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 03.07.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 у справі № 906/1473/23.
26 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 906/1473/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 906/1473/23 оскаржуються в касаційному порядку за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що "судами попередніх інстанцій не врахована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17 відповідно до якої "Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів", а також у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/3722/18 відповідно до якої "Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг узяти участі у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі в загальних зборах тощо", що призвело до порушення частини 5 статті 236, частин 1, 2 і 4 статті 269, підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди проігнорували доводи та докази, на які посилався Відповідач у справі.".
Натомість у разі, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Всупереч зазначеному, ОСОБА_1 частково процитував постанови Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 910/3722/18 та від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17, проте не вказав щодо застосування конкретно якої норми права викладений висновок у наведених ним постановах, який не врахований судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі № 906/1473/23
Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме чіткої вказівки яку саме норму права (які саме норми права) невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновки щодо застосування якої (яких) викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду, які не були враховані судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 906/1473/23 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121021563 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні