Ухвала

від 14.08.2024 по справі 911/675/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/675/20

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2022 (в частині задоволених вимог ОСОБА_2 )

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024

у справі №911/675/20

за позовом ОСОБА_2

до 1. закритого акціонерного товариства «Київгума»,

2. Правобережної товарної біржі,

3.товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма WELCOME»,

4. товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_3 ,

2. ОСОБА_4 ,

3. ОСОБА_5 ,

4. ОСОБА_5

про визнання результатів аукціону та укладеного за його результатами договору недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.02.2022 позов задоволено частково; визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 року о 12:00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», в частині продажу лоту №3; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22.10.2014 року № 3, укладений за результатами аукціону, який відбувся 21.10.2014 року з продажу майна ЗАТ «Київгума», між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME» як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання»; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 1051 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20, залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20, залишено без змін. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20.

17.07.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2022 (в частині задоволених вимог ОСОБА_2 ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №911/675/20, в якій просить суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення; скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. (головуючий), Жукова С.В., Пєскова В.Г. від 29.07.2024.

30.07.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, оскільки скаржник не була залучена до участі у справі та в оскаржуваних рішеннях права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися. Крім того, скаржником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги та не надано належних доказів на підтвердження складного майнового стану.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року становить 2 102 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 8 408 грн. (2 102 х 2 х 200%).

Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 6 726,40 грн. (8 408 грн х 0,8).

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Клопотання мотивоване тим, що скаржник є пенсіонеркою та не має джерел доходу, а тому сума судового збору є для неї великим фінансовим тягарем.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на суд".

Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Особа, яка заявляє клопотання звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Проте, на підтвердження відсутності доходу скаржником не надано жодного належного доказу який би підтверджував, що на момент подання касаційної скарги, його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, Суд зауважує, що скаржником також не наведено безсумнівних доводів про час і обсяг очікуваних грошових надходжень, які призначалися б для сплати судового збору, та не підтверджено жодними доказами виникнення у нього такої можливості (у майбутньому) сплатити судовий збір упродовж нового строку (на який він просить його відстрочити), враховуючи процесуальні строки розгляду справ у суді касаційної інстанції.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2022 (в частині задоволених вимог ОСОБА_2 ) та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №911/675/20 - залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 6 726,40 грн і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

4. Роз`яснити скаржнику у справі №911/675/20, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.