Постанова
від 19.06.2024 по справі 911/675/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 911/675/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

участю секретаря судового засідання: Гріщенко А.О.

та представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.06.2024 року,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та закритого акціонерного товариства «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича

на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року

(повний текст складено 19.05.2022 року)

у справі №911/675/20 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом ОСОБА_2

до 1. закритого акціонерного товариства «Київгума»,

2. Правобережної товарної біржі,

3.товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма WELCOME»,

4. товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_3 ,

2. ОСОБА_4 ,

3. ОСОБА_5 ,

4. ОСОБА_5

про визнання результатів аукціону та укладеного за його результатами договору недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернулась у господарський суд Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства «Київгума» (надалі по тексту - ЗАТ «Київгума», відповідач 1), Правобережної товарної біржі (надалі по тексту - відповідач 2), товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма WELCOME» (надалі по тексту - ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», відповідач 3), товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання» (надалі по тексту ТОВ «Технічне промислове постачання», відповідач 4) (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 22.05.2020 року) про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 21.10.2014 року о 12:00 год. на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», а саме, лотів №№ 1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону ліквідатором ЗАТ «Київгума» арбітражним керуючим Кудляком Є.В.; визнання недійсним укладеного за результатами аукціону договору купівлі-продажу № 3 від 22.10.2014 року щодо продажу житлового корпусу № 16 в об`єкті реконструкції за адресою: Столичне шосе, 149 у Голосіївському районі м. Києва під виглядом будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу, укладеного між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання».

Рішенням господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 позов задоволено частково; визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 року о 12:00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», в частині продажу лоту №3; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22.10.2014 року № 3, укладений за результатами аукціону, який відбувся 21.10.2014 року з продажу майна ЗАТ «Київгума», між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME» як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання»; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 1051 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 (надалі по тексту - апелянт 1) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт 1 зазначає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було залучено у справу, як особу, яка є власником та відкрито володіє нерухомим майном, яке перейшло до неї внаслідок проведення оспорюваного в даній справі аукціону з реалізації майна підприємства боржника, а саме, 19.06.2015 року ОСОБА_1 за Договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_6 дачний будинок АДРЕСА_1 та зареєструвала у законний спосіб своє право власності на цей будинок.

Апелянт 1 вважає, що фактично ОСОБА_1 - це єдина особа, яка зазнає реальних негативних наслідків від винесеного господарським судом Київської області у справі №911/675/20 рішення, які полягатимуть у втраті нею права власності на нерухоме майно.

Крім того, апелянт 1 зазначає, що господарський суд Київської області повинен був розглядати позовні вимоги ЗАТ «Київгума» лише в межах справи про банкрутство боржника - ЗАТ «Київгума».

Також апелянт 1 стверджує, що місцевим судом не встановлено наявності порушеного права позивача; не повно з`ясовані обставини, що призвело до ухвалення незаконного рішення, а саме: не встановлено чи виконані позивачем, як інвестором, відповідні фінансові зобов`язання; не досліджено, чи обраний спосіб захисту спрямований на відновлення права, яке позивач вважає порушеним. За відсутності належних та допустимих доказів оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог протиправно ґрунтується на припущеннях, а не на досліджених судом доказах.

Апелянт 1 зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач у даній справі ОСОБА_2 , є законним власником об`єкта незавершеного будівництва - корпусу типу С в об`єкті реконструкції за НОМЕР_4, а тому це майно не належало боржнику - ЗАТ «Київгума» на час проведення аукціону та не могло бути продано ліквідатором ЗАТ «Київгума».

Однак, на думку апелянта 1, судом першої інстанції не досліджено зміст Інвестиційного договору №ИД-16С, не визначено, яким чином відбувалося інвестування позивачем в будівництво/реконструкцію та чи були взагалі фактично виконані його інвестиційні зобов`язання; не проаналізовано, яким чином внаслідок інвестування в реконструкцію корпусів дитячого оздоровчого комплексу було створено об`єкти з іншим цільовим призначенням та хто, коли та яким чином передав ці незавершені будівництвом об`єкти позивачу; не проаналізовано, чи відповідає створення незавершеного будівництвом об`єкту умовам Договору про пайову участь у реконструкції від 17.12.2004 року, що укладений між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Укрінформсервіс»; не досліджено механізму набуття позивачем прав на нерухоме майно, зокрема, яким чином майно ЗАТ «Київгума», яке у 2009 році перебувало в банкрутстві з мораторієм на відчуження майна, перейшло у її власність; не встановлено ким саме та коли саме було передано майно ОСОБА_5 .

Апелянт 1 стверджує, що сам по собі Інвестиційний договір не зумовлює виникнення у позивача майнових прав на нерухоме майно, оскільки не підтверджує внесення коштів у будівництво. При цьому, відсутні жодні належні та допустимі докази наявності у позивача придбаних та фактично оплачених облігацій станом на 2009 рік.

При цьому, позивачем не доведено здійснення нею інвестування грошових коштів у відповідній сумі в будівництво (реконструкцію житлового корпусу 16).

Апелянт 1 зазначає, що відповідно до переданої ПАТ «Український професійний банк» документації до Центрального депозитарію, вбачається, що до 27.04.2020 року на рахунках в цінних паперах ОСОБА_2 залишались 13 946 486 штук облігацій ТОВ «Укрінформсервіс». Тобто, облігації не були достроково викуплені ТОВ «Укрінформсервіс», як помилково встановлено місцевим судом. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Таким чином, апелянт 1 вважає, що ОСОБА_2 не було здійснено інвестування коштів в будівництво, як помилково зазначено місцевим судом, що виключає наявність законних підстав набуття позивачем прав на об`єкт нерухомого майна.

Крім того, апелянт 1 зазначає, що з 2009 року ЗАТ «Київгума» перебуває в процедурі банкрутства з мораторієм на виконання зобов`язань, що мало наслідком неможливість виконання укладених ним договорів, в тому числі про пайову участь у реконструкції №17-12/04 від 17.12.2004 року та передання власного майна іншим особам.

Апелянт 1 вважає, що сам факт реєстрації за ОСОБА_2 2016 році речового права на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є недостатнім для висновку суду про наявність у цих осіб правових підстав набуття такого права.

При цьому, наявність правової підстави для виникнення права власності має бути підтверджена правовстановлюючим документом, який посвідчує правовий зв`язок конкретного майна з особою його власника та складений у порядку, передбаченому законодавством.

Апелянт 1 вважає, що судом першої інстанції не встановлено жодного конкретного правового механізму, на підставі якого ОСОБА_2 могла у законний спосіб набути право власності на незавершене будівництвом нерухоме майно - корпус НОМЕР_4.

На думку апелянта 1 суд першої інстанції самоусунувся від встановлення обставини щодо часу та способу набуття позивачем права власності на нерухоме майно, а визнав наявність у нього такого права лише з огляду на факт проведеної державної реєстрації права власності у 2016 році.

Таким чином, на думку апелянта 1 оскаржуване рішення місцевого суду не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо його законності та обґрунтованості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху у справі №911/675/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

27.02.2023 року до апеляційного суду надійшли матеріали справи №911/675/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 01.03.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено спосіб усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі № 911/675/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року. Призначено розгляд справи № 911/675/20 в судовому засіданні на 11.04.2023 року. Вирішено інші процесуальні питання.

29.03.2023 року через відділ документообігу суду від позивача та третіх осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому останні просять суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 залишити без змін.

Обґрунтовуючи поданий відзив позивач та треті особи зазначили, що ОСОБА_1 не є належним апелянтом у справі, оскільки оскаржуване рішення не порушує будь-яких прав апелянта.

На їх думку апелянт не надав жодних доказів, що майно, яке було предметом спірного аукціону, коли-небуть належало ОСОБА_1 в будь-який проміжок часу до чи після зазначеного аукціону.

Зокрема, на момент проведення спірного аукціону ОСОБА_1 не була власником та не мала будь-яких інших прав на майно, яке було продано на аукціоні. Так само, на момент прийняття рішення господарським судом Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 ОСОБА_1 не була власником так званого дачного будинку НОМЕР_4, на який вона посилається в апеляційній скарзі.

Позивач та треті особи зазначають, що звертаючись з позовом до суду ОСОБА_2 заявлено першу позовну вимогу про визнання недійсним результатів аукціону, похідними від якої є позовні вимоги про визнання правочинів недійсними. Тож мова йде про те, мав чи не мав продавець право продавати на аукціоні заявлене ним майно.

Таким чином, основною вимогою позову позивача у даній справі є визнання недійсними результатів оскаржуваного аукціону, який відбувся 21.10.2014 року, а похідною від цього - визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, проданого на такому аукціоні. Спірним майном у даному провадженні є бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в результаті розбирання житлового корпусу (не дачного будинку) АДРЕСА_2 .

Крім того, сторони зазначають, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.02.2015 року у справі №22-ц/796/1144/2015 року, зокрема, встановлено, що на спірному аукціоні були придбані не об`єкти нерухомості а «бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в результаті розбирання житлового корпусу №7, будівлі фітнес-центру №13, житлових корпусів НОМЕР_4, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43, майнові права на які на сьогодні мають інвестори на підставі цивільно-правових угод та на підставі здійсненого в повному обсязі фінансування будівництва».

Отже, продаж спірного майна на аукціоні жодним чином не обумовлювало виникнення права власності ОСОБА_1 на дачний будинок АДРЕСА_2 , про порушення якого заявляє апелянт.

Таким чином, судовим рішенням у даній справі не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

Щодо тверджень ОСОБА_1 проте, що нерухоме майно належало ЗАТ «Київгума» та вибуло з його володіння внаслідок реалізації в рамках ліквідаційної процедури шляхом продажу з відкритих торгів, позивач та треті особи зазначають, що судом першої інстанції встановлено, що це майно не належало боржнику ЗАТ «Київгума», не перебувало на його балансі та не входило до складу ліквідаційної маси. А тому боржник в особі ліквідатора Кудляка Є.В. не мав будь-якого права на продаж такого майна.

Жодних доказів зворотного ЗАТ «Київгума» суду не надав.

Жодних обставин та доказів, які б свідчили про зворотне не надав і апелянт. Апелянт також не надав жодних доказів, що майно, яке було предметом спірного аукціону, коли-небудь належало йому.

Крім того, позивач та треті особи зазначають, що апелянт маніпулює термінами «будинок» і «дачний будинок», уникаючи коректної назви об`єкту нерухомого майна. Так само як і постійно піднімаються та ототожнюються поняття «нерухоме майно» та «об`єкт незавершеного будівництва», тим самим намагаючись маніпулювати правовою природою виникнення і статусу прав власності на належний позивачу об`єкт незавершеного будівництва - корпус 16 за адресою: АДРЕСА_3 , намагаючись ототожнити його з дачним будинком АДРЕСА_4 , що нібито належить апелянту.

Проте, статус дачного будинку витікає лише з рішення Печерського районного суду м.Києва від 03.11.2014 року у справі №757/30321/14-ц, яким було визнано право власності ТОВ «Технічне промислове постачання» на дачні будинки АДРЕСА_15, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 . В подальшому вказане рішення Печерського суду було скасоване рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.02.2015 року у справі №22-ц/796/1144/2015 року.

Також позивач та треті особи в своєму відзиві зазначають, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про об`єкт з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 566327480000, який нібито зареєстрований за ОСОБА_1 і свідчить про наявність у нього прав на такий об`єкт.

Крім того, позивач та треті особи зазначають, що постановою Верховного Суду у справі №911/3132/17 встановлено наявність прав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на об`єкти незавершеного будівництва - житлові корпуси АДРЕСА_3 .

Постановою Верховного Суду у справі №911/3132/17 додатково визнано наявність прав ОСОБА_2 на об`єкт незавершеного будівництва - житловий корпус НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

У подальшому зі справи №911/3132/17 в частині позовних вимог безпосередньо ОСОБА_2 , які випливають з тих самих підстав і доказів, що і в справі №911/3132/17, в окреме провадження було виділено справу №911/675/20.

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2021 року у справі №752/6166/17, встановлено, зокрема те, що ОСОБА_2 є законним власником об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_13 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач та треті особи вважають, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.

11.04.2023 року на електронну адресу суду та через відділ документообігу суду від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

В поданій відповіді представник зазначає, що ОСОБА_1 є власницею нерухомого майна - дачного будинку АДРЕСА_2 , право власності на яке вона набула згідно договору купівлі-продажу від 19.06.2015 року. Цей дачний будинок був самочинно побудований за ТОВ «Технічне промислове постачання» з будівельних матеріалів, належних ЗАТ «Київгума», що були придбані на торгах 21.10.2014 року. Право власності на самочинно побудований дачний будинок НОМЕР_4 зареєстровано за ТОВ «Технічне промислове постачання» в реєстрі на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва. На момент придбання ОСОБА_1 дачного будинку НОМЕР_4 були відсутні жодні заборони та зареєстровані права третіх осіб.

Проте, ОСОБА_2 звернулась з позовом про визнання недійсним аукціону з продажу майна ЗАТ «Київгума», не залучивши у справу в якості третьої особи ОСОБА_1 .

Щодо доводів позивача у відзиві про те, що ОСОБА_1 ототожнюються поняття «нерухоме майно», «об`єкт незавершеного будівництва» «майнові права», «будівельні матеріали», то представник ОСОБА_1 зазначає, що останньою не ототожнюються зазначені поняття, навпаки ці поняття були ототожнені судом першої інстанції, який так і не визначив належним чином про який саме об`єкт іде мова та які права були наявні у позивача на час проведення торгів, а також - коли саме на підставі чого відповідні права виникли у позивача.

Тобто, місцевим судом не встановлено законну підставу виникнення права власності у позивача на незавершене будівництвом нерухоме майно, а лише описано різні види правочинів, жоден з яких не має правових наслідків набуття позивачем права власності на нерухоме майно.

Щодо тверджень позивача проте, що ОСОБА_1 було добре відомо про придбання під видом дачного будинку нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , то представник ОСОБА_1 зазначає, що на момент укладання ОСОБА_1 . нотаріального договору купівлі-продажу від 19.06.2015 року та придбання дачного будинку у попереднього власника - ніякі інші речові права на цей об`єкт в реєстрі не були зареєстровані.

Більш того, у ОСОБА_2 взагалі відсутні будь-які нотаріальні договори, на нерухоме майно, а державну реєстрацію за нею прав на «незавершене будівництво» проведено в 2016 році без належних правових підстав.

Крім того, в реєстрі зареєстровано право власності ОСОБА_2 саме на «незавершене будівництво». Відтак, не зрозуміло, про який саме об`єкт/приміщення йде мова, оскільки вказано лише його якісні характеристики.

Щодо посилань позивача на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2014 року по справі №757/30321/14-ц, то представник ОСОБА_1 зазначає, що позивач не була учасником зазначеної справи та безпідставно посилається на неї, оскільки предметом дослідження у справі №757/30321/14-ц були речові права іншої особи на будинок (корпус) №20, тобто об`єкт до якого позивач не має ніякого відношення.

Щодо тверджень позивача про відсутність на сьогоднішній день об`єкту з реєстраційним номером 566327480000, який було придбано ОСОБА_1 за договором купівлі -продажу від 19.06.2015 року, то представник ОСОБА_1 зазначає, що Верховним Судом було скасовано додаткове рішення апеляційного суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №757/30321/14 про скасування державної реєстрації на ряд будинків, зокрема на дачний будинок НОМЕР_4 та визнано рішення Апеляційного суду міста Києва незаконним.

Відтак, запис про право власності на дачний будинок АДРЕСА_4 було відновлено за ОСОБА_1 в державному реєстрі, але вже під іншим номером.

Також не погоджується представник ОСОБА_1 і з твердженнями позивача про те, що майно ніколи не належало ЗАТ «Київгума» та зазначає, що рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 року №487/647 «Про оформлення права користування земельними ділянками», у зв`язку з переходом права власності на майновий комплекс, оформлено за ЗАТ «Київгума» право довгострокової оренди на 25 років земельної ділянки площею 9,42 га на АДРЕСА_1.

Розпорядженням КМДА №1330 ЗАТ «Київгума» було дозволено здійснити проектування та реконструкцію дитячого оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу.

В подальшому, ЗАТ «Київгума» виступило замовником реконструкції дитячого оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу.

ТОВ «Укрінформсервіс» зобов`язалось взяти участь у реконструкції шляхом, зокрема, залучення коштів від фізичних осіб, для чого здійснило емісію цінних паперів.

Проте, позивач не придбала ці цінні папери і не оплачувала їх, а відтак - фактично не здійснила інвестицій в будівництво.

Оскільки, позивач не внесла жодної копійки в будівництво, реконструкція корпусів дитячого табору не була здійснена, новий об`єкт не був створений, в експлуатацію не був введений та в реєстрі не був зареєстрований.

Відтак, на момент проведення торгів ЗАТ «Київгума» продовжило бути власником належних йому раніше приміщень дитячого табору.

Також представник ОСОБА_1 наголошує на тому, що надані ОСОБА_2 до матеріалів справи копії документів не завірені належним чином, тому є неналежними та недопустимими доказами.

Враховуючи викладене, представник ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції не брати до уваги копії документів, надані позивачем до суду першої інстанції, врахувати подані пояснення та задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1

11.04.2023 року через відділ документообігу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи копії судових рішень по справі №910/3132/17.

Крім того, не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. (надалі по тексту - апелянт 2) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю. Також апелянт клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт 2 зазначає, що позивач не має жодного відношення до майна ЗАТ «Київгума», проданого на аукціоні, а тому права позивача не порушені.

Крім того, апелянт 2 вважає, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту, оскільки не спрямований на відновлення права, яке позивач вважає порушеним.

На думку апелянта 2 рішення місцевого суду винесене за відсутності належних та допустимих доказів та ґрунтується на припущеннях, а не на досліджених судом доказах.

Апелянт 2 зазначає, що місцевий суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_2 , є законним власником незавершеного будівництва корпусу С в об`єкт реконструкції за НОМЕР_4 на підставі наданих позивачем копій документів, не засвідчених належним чином. Більш того, позивач посвідчувала своїм підписом копії договорів та актів між ТОВ «Укрінформсервіс» та ЗАТ «Київгума» стороною яких вона не є, оригінали цих документів у позивача відсутні, а тому, на думку апелянта 2, місцевий суд не мав права посилатись на подані позивачем копії документів.

Апелянт 2 також зазначає, що суд першої інстанції неодноразово витребовував у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які так і не були надані.

Так, позивачем надано наступні копії документів: - Додаткова угода до Договору про пайову участь у реконструкції №17-12/04 від 17.12.2004 року, укладену 03.02.2009 року між ТОВ «Укрінформсервіс» та ЗАТ «Київгума», відповідно до п. 1.5 якої, сторони дійшли згоди про набуття стороною 2 права власності на об`єкти незавершеного будівництва. Ця угода є нікчемною та не породжує наслідків щодо переходу прав на нерухоме майно, оскільки не посвідчена нотаріально, як це вимагається законом.

Крім того, незавершене будівництвом нерухоме майно ніколи не було зареєстроване за ЗАТ «Київгума». Тоді, як в абз. 2 ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї статті, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва лише після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Оскільки реконструкція об`єкту до моменту банкрутства ЗАТ «Київгума» не була завершена і об`єкт не введено в експлуатацію, що очевидно вказувало на невиконання Договору про пайову участь у реконструкції №17-12/04 від 17.12.2004 року, укладання такого нікчемного договору є спробою вивести майно з підприємства боржника.

Крім того, апелянт 2 зазначає, що кошти на реконструкцію корпусу НОМЕР_4 до ЗАТ «Київгума» від ТОВ «Укрінформсервіс» не надходили. При цьому, судом першої інстанції також не встановлено, що ОСОБА_2 , як інвестор, сплатила хоча б одну гривню в реконструкцію об`єкта.

Таким чином, апелянт 2 вважає, що зазначені документи не зумовлюють ніяких правових наслідків щодо переходу прав на нерухоме майно, а подані позивачем копії цих документів не завірені належним чином - є неналежними та недопустимими доказами, що не могли бути покладені в основу даного рішення.

Також апелянт 2 зазначає, що місцевим судом також не досліджено зміст самого Інвестиційного договору №ИД-16С укладеного між ТОВ «Укрінформсервіс» та позивачем.

Місцевим судом також не встановлено коли саме позивач набув майно та на яке саме майно, адже до завершення будівництва інвестор може вважатись власником майнових прав, а не власником нерухомого майна.

Апелянт 2 зазначає, що позивачем не доведено здійснення останнім інвестування грошових коштів у відповідній сумі в будівництво.

Апелянт 2 вважає, що судом першої інстанції не встановлено жодного конкретного правового механізму, на підставі якого ОСОБА_2 могла у законний спосіб набути право власності на незавершене будівництвом нерухоме майно - корпус НОМЕР_4.

Відповідно до протокол передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 10.04.2023 апеляційну скаргу ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. передано для розгляду колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, суддя-доповідач), Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 року задоволено заяву судді Сотнікова С.В. про самовідвід у справі № 911/675/20. Матеріали справи № 911/675/20 разом з апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 13.04.2023 року апеляційні скарги передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Пантелієнка В.О., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 року задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. про самовідвід від розгляду справи №911/675/20. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. від розгляду справи №911/675/20. Матеріали справи № 911/675/20 передати для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 року, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 21.04.2023 року від 21.04.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 у справі №911/675/20 та призначено до розгляду на 21.06.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 року поновлено ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 та призначено до розгляду на 21.06.2023 року.

05.06.2023 року через відділ документообігу суду від позивача та третіх осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу ЗАТ «Київгума», в якому останні просять суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «Київгума», а оскаржуване рішення залишити без змін. Доводи викладені в відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ «Київгума» є аналогічними доводам викладеним в відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Крім того, зазначають, що позивач ОСОБА_2 є належним позивачем у даній справі, оскільки має зареєстроване в Державному реєстрі речових прав право власності на об`єкт незавершеного будівництва, зокрема, за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий корпус НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_3 .

Наявність в матеріалах справи копій Інвестиційного договору №ИД-16С від 09.12.2008 року, акту прийому-передачі цінних паперів від 09.06.2009 року, акту прийому-передачі об`єкту незавершеного будівництва від 11.06.2009 року, які були укладені між ТОВ «Укрінформсервіс» та ОСОБА_2 , а також договору про передачу функцій замовника від 17.10.2011 року, укладеного між ЗАТ «Київгума» та ОСОБА_2 , на підставі яких була вчинена реєстрація за ОСОБА_2 прав на об`єкт незавершеного будівництва, є незаперечним підтвердженням того факту, що саме ОСОБА_2 і є інвестором будівництва житлового корпусу НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

Також позивач та треті особи зазначають, що в тексті інвестиційного договору про передачу функцій замовника прямо вказується, що договір про передачу функцій замовника будівництва підписується у зв`язку з належним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за Інвестиційним договором №ИД-16С від 09.12.2008 року щодо фінансування об`єктів нерухомості.

На момент виконання сторонами вказаного інвестиційного договору та функцій замовника будівництва житлового корпусу НОМЕР_4 за вказаною адресою жодних претензій ані від забудовника - ЗАТ «Київгума», ані від генерального інвестора - ТОВ «Укрінформсервіс», не було.

Сторони зазначають, що питання законності реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , було предметом розгляду в адміністративній справі №826/13592/16 та в господарській справі №752/6166/17.

В адміністративній справі №826/13592/16 за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 о державних реєстраторів про визнання протиправним та скасування рішень, провадження було закрито ухвалою суду від 12.06.2020 року.

В господарській справі №752/6166/17 за позовом ЗАТ «Київгума» до державного реєстратора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, позивач та треті особи вважають, що апеляційна скарга ЗАТ «Київгума» задоволенню не підлягає.

05.06.2023 року через відділ документообігу суду від позивача та третіх осіб надійшли пояснення по справі, в яких останні зазначають, що викладені доводи апелянтом в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, тому вважають, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.

05.06.2023 року через відділ документообігу суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких викладені твердження є ідентичними з твердженнями позивача, викладеними у поданих позивачем відзивах.

16.06.2023 року через відділ документообігу суду та 21.06.2023 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення до апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу ЗАТ «Київгума».

В поясненнях представник зазначає, що місцевим судом не встановлено жодного конкретного правового механізму, на підставі якого ОСОБА_2 могла у законний спосіб набути право власності на такий об`єкт, як незавершене будівництвом нерухоме майно - корпус НОМЕР_4.

Представник зазначає також, що матеріали справи не містять жодного доказу виконання ТОВ «Укрінформсервіс» свого обов`язку з фінансування реконструкції спірного об`єкту, що є основною умовою для передачі йому в майбутньому об`єкта, введеного в експлуатацію. Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу виконання позивачем свого обов`язку із сплати облігацій, їх реального придбання у ТОВ «Укрінформсервіс» та передачу їх останньому для дострокового викупу.

Також позивачем не надано до матеріалів справи ані Договору купівлі-продажу цінних паперів, ані доказів оплати за облігації, доказів переходу до позивача права власності на облігації.

Представник ОСОБА_1 , посилаючись на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року у справі №910/11760/20, зазначає, що своє право власності на облігації, випущені ТОВ «Укрінформсервіс», яке виникло у ОСОБА_2 тільки 28.10.2014 року (тобто пізніше, ніж було проведено спірний аукціон), вона змогла б належним чином підтвердити надавши суду договір купівлі-продажу цінних паперів №109/14-БВп від 28.10.2014 року, виписку про стан рахунку в цінних паперах станом на 28.10.2014 року , виписку про операції з цінними паперами за період з 28.10.2014 року по 28.10.2014 року, лист Національного депозитарію України від 29.05.2020 року.

Проте, в даній справі ОСОБА_2 таких доказів не надавала.

Отже, представник ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції проаналізовано тільки умови договорів та актів, жоден з яких не посвідчений нотаріально. Однак, такі документи самі по собі не зумовлюють виникнення у позивача майнових прав на нерухоме майно, оскільки не підтверджують внесення нею коштів у будівництво. При цьому, відсутні жодні належні та допустимі докази, які б були досліджені судом та відображені в оскаржуваному рішенні, наявності у позивача придбаних та фактично оплачених облігацій станом на 2009 рік.

Таким чином, за відсутності вказаних доказів, можна стверджувати, що позивач не здійснила фінансування спірного об`єкту та не придбала у власність облігації, відповідно не могла їх повернути для дострокового викупу. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, представник ОСОБА_1 зазначає, що сам факт реєстрації за ОСОБА_2 в 2016 році речового права на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є недостатнім для висновку суду про наявність у цих осіб правових підстав набуття такого права.

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Тому, через відсутність належних доказів в матеріалах справи у суду першої інстанції не було підстав стверджувати, що на час проведення аукціону в жовтні 2014 року, позивач був власником об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_13 .

Також представник ОСОБА_1 зазначає, що такий об`єкт цивільного обороту, як незавершений будівництвом житловий корпус НОМЕР_4, власником якого вважає себе позивач, не виник взагалі, оскільки в матеріалах справи немає жодного доказу того, що відповідна реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору була проведена та спірний об`єкт був створений.

Представник ОСОБА_1 стверджує, що реконструкція не була завершена і об`єкт нерухомості - дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу, зокрема корпус НОМЕР_4, не був створений, введений в експлуатацію та зареєстрований в установленому законом порядку. Отже, ЗАТ «Київгума», як забудовник та користувач земельної ділянки, продовжило бути власником будівельних матеріалів. Відповідні ці будівельні матеріали могли бути продані за наслідками аукціону з реалізації майна ЗАТ «Київгума».

При цьому, відсутні жодні докази, що ЗАТ «Київгума», як забудовник, на виконання норм Цивільного кодексу України та п. 9.6 Договору про пайову участь у реконструкції провело державну реєстрацію за собою права власності та уклало з ТОВ «Укрінформсервіс» або з позивачем договори щодо об`єкта незавершеного будівництва. Адже тільки таким чином міг відбутись законний перехід прав на незавершене будівництво, як на об`єкт нерухомого майна.

Тому, на думку представника ОСОБА_1 , безпідставними є твердження позивача та третіх осіб, що ЗАТ «Київгума» підміняє поняття «будинок» і «дачний будинок».

Також представник ОСОБА_1 вважає хибними і твердження позивача та третіх осіб проте, що висновками судів в інших справах підтверджено законність права власності позивача на спірний об`єкт та зазначає, що не існує жодного рішення суду, в якому б встановлено таку обставину, як факт державної реєстрації за ЗАТ «Київгума», та в подальшому - за ТОВ «Укрінформсервіс» права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, що відповідно до законодавства України, є обов`язковою умовою для переходу права власності на такий об`єкт.

Не існує жодного судового рішення, в якому було б встановлено обставину завершення реконструкції дитячого табору та створення внаслідок такої реконструкції дитячого оздоровчого комплексу сімейного типу, зокрема, корпусу НОМЕР_4.

Не існує жодного судового рішення, в якому було б встановлено обставину оплати позивачем облігацій та зарахування таких облігацій на її рахунок у цінних паперах.

Не існує жодного судового рішення, в якому було б встановлено обставину списання облігацій з рахунку позивача у цінних паперах у процедурі їх емітенту для дострокового викупу.

Представник ОСОБА_1 стверджує, що судові рішення, на які посилаються у відзиві позивач та треті особи, не встановлюють жодних обставин, які б мали значення для вирішення даної справи.

Крім того, представник ОСОБА_1 вважає також необхідне зазначити, що на його думку, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 обрано неналежний спосіб захисту свого права власності на нерухоме майно, яке вона вважає порушеним, що також є підставою для відмови в позові.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, представник ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційні скарги ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» та скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.02.2023 року у даній справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

21.06.2023 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 року у справі №911/675/20.

21.06.2023 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких представник зазначає, що на сьогоднішній день ліквідатор арбітражний керуючий Кудляк Є.В. зазначений в ЄДРЮОФОПГФ як керівник ЗАТ «Київгума» та голова ліквідаційної комісії, а тому в силу закону такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, попри «сумніви» позивача. Крім того, в поданих поясненнях представник наголошує на неналежному способі захисту прав ОСОБА_2

28.06.2023 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких представник стверджує, що ОСОБА_1 є власницею дачного будинку АДРЕСА_2 , право власності на яке вона набула згідно Договору купівлі -продажу від 19.06.2015 року. Право власності ОСОБА_1 зареєстровано у встановленому порядку ще у 2015 році.

ОСОБА_1 купила цей будинок у ОСОБА_6 , яка, в свою чергу, придбала його у ТОВ «Технічне постачання», за яким право власності було визнано рішення Печерського районного суду міста Києва. Даний будинок був побудований ТОВ «Технічне постачання» з будівельних матеріалів, придбаних на аукціоні з реалізації майна боржника ЗАТ «Київгума» який відбувся 21.10.2014 року. Тобто, саме на аукціоні, результати якого господарський суд Київської області визнав недійсними.

На час розгляду господарським судом Київської області даної справи та винесення рішення ОСОБА_1 була та є на сьогоднішній день власницею нерухомого майна - будинку АДРЕСА_2 .

Тобто, визнаючи недійним результати аукціону з продажу з реалізації майна боржника - ЗАТ «Київгума» в частині лоту №3 місцевий суд одночасно вирішив питання про право на належний ОСОБА_1 дачний будинок АДРЕСА_4 .

Щодо тверджень ОСОБА_2 про те, що вона є звичайним інвестором, який профінансував будівництво спірного нерухомого майна, то представник ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не надано належних доказів реального проведення ним оплати за облігації, а також не надано доказів реального переходу до позивача права власності на облігації, емітентом яких є ТОВ «Укрінформсервіс», та доказів повернення таких облігацій емітенту для їх дострокового викупу.

З наданих позивачем договорів та актів виникають обґрунтовані сумніви в тому, що вони дійсно були складені у 2008-2009 роках, адже, як зазначено, жоден з них не посвідчений нотаріально, хоча й стосується об`єкту нерухомості.

При цьому, позивач не повідомляє суду про те, що вона має безпосереднє відношення до торгівлі цінними паперами ТОВ «Укрінформсервіс», як керівник торговця цінними паперами.

Представник ОСОБА_1 зазначає, що позивач була керівником ЗАТ ФК «Український фінансовий альянс», яке мало ліцензії на здійснення дилерської діяльності, брокерської діяльності та на андерайтинг. Саме це товариство торгувало облігаціями, випущеними ТОВ «Укрінформсервіс», як торговець цінними паперами.

Проте, навіть, маючи безпосередні відносини контролю ЗАТ ФК «Український фінансовий альянс», яке було продавцем облігацій, емітентом яких було ТОВ «Укрінформсервіс», ОСОБА_2 не змогла надати суду докази оплати нею таких облігацій та виписки про стан її рахунку у цінних паперах.

Також представник зазначає, що всі документи, які позивач надає на підтвердження своїх прав складені у простій письмовій формі.

В судовому засіданні 21.06.2023 року ухвалою суду об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 в одне апеляційне провадження та оголошено перерву по справі до 23.08.2023 року.

22.08.2023 року на електронну адресу суду від апелянта ЗАТ «Київгума» надійшли додаткові пояснення по справі.

В своїх поясненнях представник вказує, що на його думку суд першої інстанції не приділив належної уваги встановленню порушеного права позивача, зокрема, не з`ясував, чи дійсно профінансував позивач будівництво житлового корпусу НОМЕР_4 та чи є докази цього.

Представник стверджує, що доказів того, що позивач ОСОБА_2 виконала своє інвестиційне зобов`язання та профінансувала будівництво шляхом реального внесення коштів і ці кошти були спрямовані на спорудження житлового корпусу НОМЕР_4 немає.

Більш того, з матеріалів іншої справи №752/18581/16-ц були отримані докази, які однозначно вказують на те, що ОСОБА_2 не внесла кошти в будівництво як інвестор на виконання Інвестиційного договору №ИД-16С від 09.12.2008 року, а отже її права оспорюваними торгами не порушені.

23.08.2023 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді Копитової О.С. на лікарняному та у відпустці судове засідання не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року, після виходу головуючого судді Копитової О.С. з лікарняного та відпустки, розгляд справи №911/675/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року призначено на 20.09.2023 року.

29.08.2023 року через відділ документообігу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання в якому представник просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи копію Договору купівлі-продажу цінних паперів №Т2.032/06 від 27.09.2006 року та копію угоди про взаєморозрахунки від 27.09.2006 року.

18.09.2023 року через відділ документообігу суду від позивача та третіх осіб надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі №752/6166/17.

У зв`язку з виходом у відпустку судді Пантелієнка В.О. з 19.09.2023 року по 21.09.2023 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 року розгляд справи №911/675/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року призначено на 04.10.2023 року.

20.09.2023 року на електронну адресу суду від апелянта 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 року оголошено перерву до 08.11.2023 року.

02.10.2023 року на електронну адресу суду від представника апелянта 1 надійшли додаткові пояснення по справі.

В поданих поясненнях представник зазначає, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , яка не була ані учасником аукціону, ані стороною оскаржуваного договору, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 обрано неналежний спосіб захисту прав, які вона вважає порушеними, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Представник апелянта 1 вважає, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції, перш за все має з`ясувати, яке саме право позивача було порушене та підлягає судовому захисту, в який спосіб та чи обраний позивачем спосіб реально спроможний відновити його право або є суто формальним, не спрямованим на реальне виконання.

Судом першої інстанції цього зроблено не було та не враховано, що єдиним наслідком визнання результатів аукціону, оформленого договором купівлі-продажу, недійсними, є повернення майна ТОВ «Технічне промислове постачання» на користь ЗАТ «Київгума» їх вартості, якщо повернути в натурі матеріали неможливо.

Внаслідок цієї конструкції позивач не набуде прав на будівельні матеріали, а також не захистить своє право на нерухоме майно, яким, за його твердженням, він володіє. Визнання недійсним першого правочину не вплине на недійсність наступних правочинів та не призведе до переходу до позивача будівельних матеріалів, проданих на аукціоні. Отже, ніяким чином матеріально-правове становище позивача не зміниться. З урахуванням цього, не зрозуміло, яким чином обраний спосіб відновить права позивача та які саме права.

Відтак, поданий позивачем позов не має на меті реальне відновлення його порушених прав у спосіб реституції, що є основним наслідком недійсності правочину.

Крім того, представник апелянта 1 зазначає, що позивач не є стороною оспорюваного договору і визнання недійсним цього договору ніяким чином не вплине на його права. Протилежне судом першої інстанції не встановлено.

Відтак, позов ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного договору не підлягає задоволенню, в тому числі, з огляду на неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

Таким чином, на підставі викладеного, представник апелянта 1 просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 повністю.

07.11.2023 року на електронну адресу суду від представника апелянта 1 надійшли додаткові пояснення у справі.

В поданих поясненнях представник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, зокрема, те, що єдиним наслідком визнання недійсними результатів аукціону може бути повернення майна до ліквідаційної маси ЗАТ «Київгума» або відшкодування ТОВ « Технічне промислове постачання» на користь ЗАТ « Київгума» їх вартості, якщо повернути в натурі матеріали неможливо.

В даному випадку, ТОВ «Технічне промислове постачання» не може повернути матеріали, оскільки вже не володіє цими матеріалами, що очевидно вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем. Тому, єдиним наслідком недійсності правочину буде відшкодування ТОВ «Технічне промислове постачання» на користь ЗАТ «Київгума» вартості придбаних будівельних матеріалів.

Представник апелянта 1 стверджує, що ні ТОВ «Технічне промислове постачання», ні ЗАТ «Київгума» не визнають позов ОСОБА_2 та не бажають настання відповідних наслідків. Проте, заявлений позов ОСОБА_2 призведе виключно до зміни фінансового стану відповідачів, ніяким чином не вплинувши на становище власне позивача.

Отже, внаслідок зазначеної конструкції сам позивач не набуде прав на будівельні матеріали, а також не захистить своє право на нерухоме майно, яким, за його твердженням, він володіє.

20.11.2023 року на електронну адресу суду від представника апелянта 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2592/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року зупинено апеляційне провадження у справі №911/675/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2592/19. Зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження у справі №911/675/20.

25.04.2024 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 року поновлено апеляційне провадження у справі №911/675/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року та призначено справу до розгляду на 12.06.2024 року.

29.05.2024 року на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В поданих поясненнях позивач стверджує, що з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних у справі доказів, у даній справі оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач вважає, шо в силу приписів ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Позивач вважає, що твердження ОСОБА_1 , що оскаржуване рішення у даній справі стосується її прав, інтересів та обов`язків є безпідставним, а отже не може стати підставою апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Щодо апеляційної скарги ЗАТ «Київгума» то позивач зазначає, що відповідач, порушуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, у своїй апеляційній скарзі не наводить жодних доказів незаконності оскаржуваного рішення або доводів законності продажу спірного майна та торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна боржника, який відбувся 21.10.2014 року. Натомість, відповідач намагається у маніпуляційний спосіб відволікти суд від предмету спору, викладаючи переважно свої міркування з питань, що не відносяться до предмету доказування у даній справі.

Позивач наголошує, що боржник не мав права ані на дачні будинки, ані на будівельні матеріали, продані ним на аукціоні, який відбувся 21.10.2014 року, що підтверджено численними рішеннями.

Законним власником об`єкту незавершеного будівництва - корпус НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 , що підтверджено судовими рішеннями.

Крім того, позивач у своїх поясненнях, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.02.2024 року у справі №910/2592/19 наголошує, що позивач має право оскаржувати спірний аукціон та Договір купівлі-продажу №3 від 22.10.2014 року.

Також позивач наголошує, що у постанові стосовно обрання позивачами способу захисту Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, що з огляду на характер та природу правовідносин між сторонами на момент виникнення спору, найбільш ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язально- правові способи захисту.

З урахуванням особливостей даної справи, позивачем був обраний для захисту свого порушеного права саме зобов`язально-правовий позов про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу, оскільки внаслідок протиправної трансформації спірного майна, яке було відчужено під виглядом «бувших у користуванні будівельних матеріалів» в дачний будинок НОМЕР_4, позивач не має наміру витребовувати у ОСОБА_1 незаконно та штучно створений об`єкт нерухомого майна, а намагається у судовий спосіб визнати недійсними результати незаконного аукціону та укладений договір купівлі-продажу.

Позивач стверджує, що саме обраний спосіб захисту дозволить повноцінно та ефективно захистити порушені права позивача шляхом визнання незаконним первинного юридичного факту, а саме аукціону, в результаті якого належне позивачу майно було незаконно відчужено.

23.05.2024 року на електронну адресу суду від представника апелянта 1 надійшли додаткові пояснення у справі з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.02.2024 року у справі №910/2592/19, в яких останній зазначає, що враховуючи правовий висновок Великої Палати, на думку апелянта 1, позовна заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, в зв`язку з чим рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 підлягає скасуванню.

10.06.2024 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №911/675/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

В обґрунтуваннях поданого клопотання позивач зазначає, що ОСОБА_1 не наводить, яких саме прав, інтересів та обов`язків останнього воно стосується, не доводить очевидного та безумовного правового зв`язку зі сторонами даного спору або безпосередньо із оскаржуваним рішенням, не вказує, учасником яких спірних правовідносин він був на момент прийняття оскаржуваного рішення, не посилається ані на мотивувальну, ані на резолютивну частину оскаржуваного рішення, які б містили конкретні висновки про права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 .

Позивач наголошує, що в межах даної справи розглядалася законність відчуження боржником на аукціоні, що відбувся 21.10.2014 року, неналежного даному підприємству майна, яке належало насправді позивачу.

Закономірно, що станом на дату проведення незаконного аукціону (21.10.2014 року) ОСОБА_1 на відчужене з аукціону майна жодних прав не мала та не могла мати.

Таким чином, з урахуванням заявлених у позовній заяві вимог та наявних у матеріалах справи доказів у даній справі, судовим рішенням не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , в зв`язку з чим апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Також 10.06.2024 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №911/675/20 за апеляційною скаргою ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В., обґрунтоване пропущенням ЗАТ «Київгума» строку на апеляційне оскарження.

А також тим, що арбітражний керуючий Кудляк Є.Ю. не має прав та повноважень представляти інтереси боржника, оскільки з моменту закінчення строку ліквідаційної процедури щодо ЗАТ «Київгума» пройшло понад 10 років, на даний час ЗАТ «Київгума» не ліквідоване; у провадженні жодного суду немає справи про банкрутство ЗАТ «Київгума», жодним судом судова процедура з ліквідації ЗАТ «Київгума» не здійснюється; водночас арбітражний керуючий Кудляк Є.В. вже понад 10 років представляється ліквідатором ЗАТ «Київгума», не здійснюючи ніяких належних обов`язків ліквідатора, встановлених законодавством з питань банкрутства. При цьому, у зв`язку з відсутністю справи про банкрутство ЗАТ «Київгума» кредитори позбавлені можливості подати скаргу на бездіяльність ліквідатора або ініціювати його зміну.12.06.2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2024 року.

17.06.2024 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі.

В поданих поясненнях представник зазначає, що повноваження арбіто керуючого Кудляка Є.В. підтверджується інформацією з ЄДРПОУ, а також неодноразово були підтверджені судовими рішеннями, зокрема, рішенням господарського суду Київської області у справі №826/7009/17, де встановлено, що повноваження ліквідатора ЗАТ «Київгума» арбітражного керуючого Кудляка Є.В. не припинені.

Відтак, доводи ОСОБА_2 , викладені в її клопотанні про закриття апеляційного провадження у справі №911/675/20 за апеляційною скаргою ЗАТ «Київгума» не ґрунтуються на жодній нормі матеріального чи процесуального права.

Щодо апелянта ОСОБА_1 , то представник ОСОБА_1 зазначає, що хоча остання і не брала участь у даній справі, проте судове рішення може вплинути на її права та інтереси. Представник зазначає, що право власності ОСОБА_1 на дачний будинок НОМЕР_4 було зареєстроване в 2015 році ще до реєстрації права власності позивача ОСОБА_2 на корпус НОМЕР_4. Правові підстави набуття ОСОБА_1 прав на нерухоме майно ніким не скасовані.

На час розгляду місцевим судом даної справи та винесення рішення ОСОБА_1 була та сьогодні є зареєстрованою власницею нерухомого майна - дачного будинку АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, представник ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції відмовити ОСОБА_2 в задоволенні клопотань про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В., скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

18.06.2024 року на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що представник ОСОБА_1 не наводить жодних належних доказів наявності у ОСОБА_1 прав на апеляційне оскарження. Наведені представником ОСОБА_1 доводи не дають жодних доказів наявності у апелянта ОСОБА_1 прав на майно або зв`язків з відповідачами чи позивачами на момент проведення спірного аукціону.

Також позивач вважає, що представником ОСОБА_1 не наведено жодних обґрунтованих заперечень і щодо клопотання позивача про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Є.В.

В зв`язку з чим, позивач просить суд апеляційної інстанції задовольнити подані клопотання про закриття апеляційного провадження у даній справі.

19.06.2024 року представники сторін, які з`явились в судове засідання надали усні пояснення по справі.

19.06.2024 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Згідно зі ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 (позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3 від 22.10.2014 року щодо продажу житлового корпусу АДРЕСА_1 під виглядом бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу, укладений між ЗАТ «Київгума» в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», як комісіонером товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання» за результатами аукціону, що відбувся 21.10.2014 року о 12.00 на торгах Правобережної Товарної Біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», а саме Лотів №№1-10, які були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В.

Позов вмотивовано тим, що позивач на законних підставах набула у власність нерухоме майно, а саме: корпус АДРЕСА_1, а відтак, дане майно не могло бути включене до ліквідаційної маси ЗАТ «Київгума» та реалізоване на аукціоні з продажу майна банкрута під час ліквідаційної процедури останнього. Разом з тим, незважаючи на наведене, а також те, що корпуси №№ 7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 за адресою: АДРЕСА_3 не належали ЗАТ «Київгума» і не були включені до його ліквідаційної маси, Правобережною Товарною Біржею було розміщено оголошення в газеті "День" №№ 186-187 (5936-5937) за 30.09.2014 р. про продаж арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В. на аукціоні, який мав відбутися 21.10.2014 року о 12:00 у торговельному залі за адресою місцезнаходження Правобережної Товарної Біржі, майна ЗАТ «Київгума», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у складі десяти лотів, а саме:

«Лот №1 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №7. Початкова вартість продажу: 323 227.00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №2 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання будівлі фітнесцентру №13. Початкова вартість продажу: 356 375,00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №3 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №16. Початкова вартість продажу: 224 070,00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №4 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №17. Початкова вартість продажу: 224 070,00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №5 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №18. Початкова вартість продажу: 224 070,00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №6 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №20. Початкова вартість продажу: 224 070,00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №7 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №21. Початкова вартість продажу: 224 070.00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №8 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №32. Початкова вартість продажу: 323 227,00 грн. без урахування ПДВ;

Лот №9 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №42. Початкова вартість продажу: 224 070,00 грн. без урахування ПДВ:

Лот №10 - Бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу №43. Початкова вартість продажу: 224 070,00 грн. без урахування ПДВ.".

В подальшому позивачем змінено предмет позову та позивач просив визнати недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 року 0 12.00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», а саме лотів №№ 1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В.; визнати недійсним укладений за результатами аукціону, який відбувся 2.10.2014 року о 12.00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», а саме лотів №№1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В., між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання» договір купівлі-продажу № 3 від 22.10.2014 року бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 16 в об`єкті реконструкції за адресою АДРЕСА_3 .

При цьому зазначені корпуси не були демонтовані та реалізовані арбітражним керуючим Кудляком Є.В. як будівельні матеріали. Крім цього, позивач вказує на те, що в газеті «Голос України» № 204 (5954) за 23.10.2014 року Правобережною Товарною Біржею було розміщено оголошення про результати аукціону з продажу майна ЗАТ «Київгума», призначеного на 21.10.2014 року на 12:00; аукціон відбувся за Лотами №№ 1-10, переможець - юридична особа. Кінцева сума продажу за лотами складає 2 828 450,90 грн.

Таким чином, арбітражним керуючим ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В. від імені ЗАТ «Київгума», як вказує позивач, було продано на аукціоні майно, яке ЗАТ «Київгума» не належало, не входило до складу його ліквідаційної маси, під виглядом будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання корпусів за значно заниженою ціною, яка за всі десять виставлених Лотів була нижчою за ринкову вартість будь-якого одного з таких корпусів.

Задовольняючи позовні вимоги частково господарський суд Київської області дійшов висновку, що результати оспорюваного аукціону з продажу майна ЗАТ «Київгума» в частині проданих лотів №№1-2, 4-10, жодним чином не порушують права позивача - ОСОБА_2 , так як остання не є власником майна, що було виставлено на продаж у вигляді наведених лотів, а відтак, в даному випадку, відсутні порушені або оспорюванні права саме позивача у цій справі, які б підлягали судовому захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позову в наведеній частині.

Зазначене рішення і переглядається в апеляційному порядку.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції участі не брала, судом не залучалась, позивачем вимог до неї не заявлялось.

Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 наполягала на тому, що оспорюване рішення безпосередньо зачіпає її права, як власника нерухомого майна-будинку АДРЕСА_14 , право власності на яке вона набула згідно Договору кпівлі-продажу від 19.06.2015 року,посвідченого приватним нотаріусом Київсього міського нотаріального округу Колесник О.О. вказане майно належало ЗАТ «Київгума» та вибуло з його володіння внаслідок реалізації в рамках ліквідаційної процедури шляхом продажу з відкритих торгів., які оспорюються позивачем.

Апелянт зазначає, що набула майно у власність у попереднього власника ( ОСОБА_6 )за відсутності жодних законодавчих перешкод щодо цього, арештів або заборон.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, чинним законодавством звужено до учасників такої справи та осіб, права та інтереси яких порушені оскаржуваним рішенням, задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб.

Тобто, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

За таких обставин, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки, апеляційний господарський суд, відкривши апеляційне провадження, повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

У разі, якщо апеляційним господарським судом буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта не вирішувалися, зазначене в силу положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття апеляційного провадження.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 не була залучена до участі у даній справі, однак і оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , в мотивувальній частині рішення не містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , у резолютивній частині рішення суд також прямо не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12.

Також аналогічні висновки викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.01.2020 року справі № 925/1600/1.

При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 обґрунтовуючи необхідність своєї участі в цій справі наголошує на тому, що станом на дату звернення позивача з відповідним позовом є власником майна, що було відчужене за оспорюваним договором.

Судом встановлено, що позивач з посиланням на загальні приписи цивільного законодавства заявив позов про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 21.10.2014 року о 12:00 год. на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», а саме, лотів №№ 1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону ліквідатором ЗАТ «Київгума» арбітражним керуючим Кудляком Є.В.; визнання недійсним укладеного за результатами аукціону договору купівлі-продажу № 3 від 22.10.2014 року щодо продажу житлового корпусу № 16 в об`єкті реконструкції за адресою: АДРЕСА_3 під виглядом будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу, укладеного між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не буда учасником аукціону , проведеного ліквідатором боржника 21.10.2014 року, як і не є ОСОБА_1 стороною договору купівлі- продажу № 3 від 22.10.2014 року щодо продажу житлового корпусу № 16 і відповідно будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу не придбавала.

Позивач неодноразово наголошував, що обставини придбання майна ОСОБА_1 , власником кого вона є не є предметом дослідження в рамках заявленого позову, як і не є предметом позову витребування майна ОСОБА_1 на користь боржника або третіх осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З урахуванням викладених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 та відсутності у апелянта-1 права на апеляційне оскарження.

Приймаючи рішення про закриття апеляційного провадження колегія суддів враховує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 22.03.2023 року по справі № 911/3132/17 в аналогічній справі.

Щодо апеляційної скарги ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Під час апеляційного розгляду позивачем було подано до апеляційного суду заяву про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича.

Позивач зазначав, що повноваження ОСОБА_10 , як ліквідатора ЗАТ «Київгума» були визначені постановою господарського суду АР Крим від 08.11.2013 року на один рік до 08.11.2014 року і в подальшому судом не подовжувались, а в провадженні господарського суду Київської області відсутня справа про банкрутство ЗАТ «Київгума», тощо. В зв`язку з чим, на думку позивача, арбітражний керуючий Кудляк Євген Васильович не має права представляти інтереси боржника та відповідно звертатись до апеляційного суду з апеляційними скаргами.

Судом встановлено, що постановою господарського суду АРК від 08.11.2013 року у справі № 5002-19/5719.2-2010 припинено процедуру санації ЗАТ «Київгума», визнано останнього банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру стосовно відповідача строком на 12 місяців (до 08.11.2014 року), призначено ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляка Є.В.

При цьому, матеріали справи не містять, а позивачем не додано доказів припинення повноважень арбітражного керуючого Кудляка Є.В., як ліквідатора боржника та призначення нового ліквідатора, тощо.

В даному контексті слід зазначити, що закінчення строку процедури ліквідації визначеного судом в постанові про визнання боржника банкрутом автоматично не припиняє ні саму процедуру, ні повноваження ліквідатора, до прийняття судом остаточного рішення про таке припинення.

Відсутність технічної можливості в суду здійснити продовження ліквідаційної процедури і відповідно повноважень ліквідатора не може мати наслідком коли підприємство, яке тривалий час знаходиться в ліквідаційній процедурі раптово залишиться без керівника (ліквідатора) без можливості передати такі повноваження іншій особі.

Апеляційний суд вважає, і така позиція узгоджується з численними висновками Верховного Суду в аналогічних справах, що повноваження арбітражного керуючого, як ліквідатора боржника припиняються з дати вчинення господарським судом рішення про таке припинення.

Крім того, в контексті даної справи, повноваження арбітражного керуючого Кудляка Є.В., як ліквідатора ЗАТ «Київгума» неодноразово встановлювались судами під час розгляду справ за участю ЗАТ «Київгума», зокрема і щодо визнання недійсними результатів оскаржуваного ОСОБА_12 аукціону.

За таких обставин підстав для закриття провадження за апеляційною скаргою ЗАТ «Київгума» не вбачається.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції судом встановлено.

Правобережною товарною біржею, за замовленням ліквідатора боржника, був організований аукціон з продажу майна ЗАТ «Київгума», який був призначений на 26.09.2014 року, проте не відбувся з причин відсутності заявників, про що наявне відповідне оголошення в офіційному виданні.

10.10.2014 року між ТОВ «Технічне промислове постачання» (комітент) та ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» (комісіонер) було укладено Договір комісії № 10/10/14, відповідно до п. 1.1 якого, Комісіонер зобов`язався за дорученням Комітента від свого імені, але за рахунок Комітента здійснювати придбання для Комітента об`єктів нерухомості на загальну суму, що не перевищує 6000000,00 грн., а Комітент зобов`язався виплачувати Комісіонеру відповідну винагороду, обумовлену умовами Договору.

Правобережною товарною біржею було повторно організовано аукціон з продажу майна ЗАТ «Київгума», за відповідними лотами №№1-10, а саме бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів №№ 7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 149, призначений на 21.10.2014 р. Так, на торги було виставлено, зокрема лот № 3 бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 16.

За результатами проведення аукціону визначено переможця ТОВ «Консультаційна фірма Welcome».

22.10.2014 року на виконання Договору комісії між ЗАТ «Київгума» (продавець) та ТОВ Консультаційна фірма Welcome (покупець) укладено ряд Договорів купівлі-продажу, за умовами п. 1.1 яких (умови яких є ідентичними), сторони за договорами, відповідно до проведеного 21.10.2014 р. аукціону та підписаному протоколу про проведення аукціону № 1 від 21.10.2014 року, керуючись чинним законодавством України, приймають на себе наступні зобов`язання: продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зазначене майно. Найменування майна, вартість та його характеристики наведено у п. 2.1 договору.

Пунктом 2.1 вказаних вище договорів передбачено, що продавець продає, а покупець купує наступне майно: бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів №№ 7, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43, та бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання будівлі фітнес центру № 13.

Так, зокрема, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 3, предметом купівлі-продажу за яким були бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 16 за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 149 (а.с. 15, том справи 1).

Згідно з п.п. 4.5, 9.1, 9.3 наведеного договору № 3, разом з майном покупцю передаються: видаткова накладна, акт приймання-передачі. Дані договори вступають в силу з моменту підписання сторонами і діють до виконання сторонами. Дані договори припиняють свою дію після виконання сторонами своїх зобов`язань (підписання акту прийому-передачі).

24.10.2014 р. на виконання вказаного договору, між продавцем та покупцем підписано Акт приймання-передачі відповідного майна (а.с. 172, том справи 2).

Разом з тим, судом встановлено, що 17.12.2004 року між ЗАТ «Київгума» (Сторона-1) та ТОВ «Укрінформсервіс» (Сторона-2) укладено Договір про пайову участь у реконструкції № 17-12/04, за умовами якого Сторона-1 приймає Сторону-2 у пайову участь в реконструкції оздоровчого комплексу сімейного типу, що розташований на земельній ділянці площею 9,4204 га по вул. Столичне шосе, 149, в Голосіївському районі м. Києва, та введення його в експлуатацію (п. 1.1.).

Сторона -2 за даним Договором приймає пайову участь в реконструкції об`єкта шляхом оплати будівельно-монтажних робіт та інших витрат пов`язаних з реконструкцією з метою отримання частини об`єкта у власність на умовах визначених цим Договором (п. 1.3. Договору).

За умовами п. 1.3. Договору, Сторона-2 зобов`язалась самостійно та/або шляхом залучення грошових коштів від третіх осіб забезпечити фінансування реконструкції об`єкта на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.6. Договору визначено, що після завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, Сторона-1 зобов`язується за актом прийому-передачі передати Стороні-2 та/або третій особі, за вказівкою Сторони-2, документи, необхідні для оформлення у власність належних Стороні-2 об`єктів нерухомості реконструкції згідно "Відомості розподілу між сторонами об`єктів нерухомості, що входять в об`єкт реконструкції" (додаток №2 до цього Договору), для подальшого оформлення права власності на ці корпуси пропорційно внескам сторін.

Відповідно до пп. 2.1.1, п. 2.1 Договору, до складу об`єкту реконструкції входять приміщення житлових корпусів, об`єкти благоустрою, інженерні мережі і споруди та інші об`єкти відповідно до даних проектної документації. Характеристика об`єкту реконструкції наведена у проектній документації. Житловим корпусам, що входять до складу об`єкту реконструкції присвоєна нумерація, наведена нижче.

Метою Договору є будівництво та введення в експлуатацію наступних об`єктів нерухомості об`єкту реконструкції 44 житлових корпусів в т.ч.: 14 корпусів типу А, загальною площею 8120,84 кв.м; 10 корпусів типу В, загальною площею 4672,40 кв.м; 10 корпусів типу С, загальною площею 3716,10 кв.м; 10 корпусів, типу D, загальною площею 3716,10 кв.м; фітнес центр, загальною площею 712,00 кв.м; 2 адміністративні корпуси, загальною площею 1536,97 кв.м; інженерні мережі та споруди, загальною площею 219,92 кв.м.

Загальна площа житлових корпусів №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, що входять до складу об`єкта - 20225,44 кв.м.

Згідно п. 3.3 Договору, розмір пайового внеску Сторони-1 складає 28121809,80 грн.; розмір пайового внеску Сторони-2 складає 97793737,00 грн.

За п.п. 4.1, 4.1.2 Договору, сторони домовились, що за умови виконання Стороною-2 зобов`язань по фінансуванню реконструкції, Сторона-2 отримує собі у власність відповідні об`єкти нерухомості згідно «Відомості розподілу між сторонами об`єктів, що входять в об`єкт реконструкції» (додаток № 2 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною).

Приймання-передача об`єкта нерухомості здійснюється відповідно до діючого порядку і оформлюється актами, підписання яких визначає момент передачі об`єкта нерухомості, або його частки у власність сторони. В акті вказуються всі виявлені претензії до виконання робіт. Якщо у якоїсь сторони є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, вона втрачає право на їх задоволення в судовому порядку (п. 8.3 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 12.2 Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент визначений у п.12.2 цього Договору та закінчується 17.12.2012 року, а в частині взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання (п. 12.3 Договору).

Окрім наведеного, між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва від 03.12.2008 р. до договору про пайову участь у реконструкції від 17.12.2004 р. № 17-12/04, відповідно до якого на виконання п.п. 8.2., 8.3., 8.5. договору, відповідно до відомостей розподілу між сторонами об`єктів нерухомості, що входить в об`єкт реконструкції (додаток № 2 до договору), було досягнуто згоди передати стороні-2 об`єкти незавершеного будівництва: житловий корпус № 16 типу С; житловий корпус № 20 типу С, житловий корпус № 21 типу Д, в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: вул. Столичне шосе, 149 в Голосіївському районі м. Києва на земельній ділянці 9,42 га кадастровий № 8000000000:90:415:0003.

03.02.2009 року між ТОВ «Укрінформсервіс» та ЗАТ «Київгума» було укладено Додаткову угоду до Договору про пайову участь у реконструкції № 17-12/04 від 17.12.2004 року, відповідно до п. 1.5 якої, об`єктами незавершеного будівництва щодо яких сторони дійшли згоди про набуття Стороною 2 права власності, є наступні відокремлені будівлі оздоровчого комплексу сімейного типу, розташованого по вул. Столичне шосе, 149 в м. Києві: 14 корпусів типу А №№ 2, 4, 5, 8, 10, 11, 15, 22, 23, 28, 29, 30, 41, 48, загальною площею 8120,84 кв.м; 10 корпусів типу В №№ 6, 7, 9, 12, 14, 31, 32, 33, 34, загальною площею 4672,40 кв.м; 10 корпусів типу С №№ 16, 18, 20, 24, 26, 37, 39, 42, 44, 46, загальною площею 3716,10 кв.м; 10 корпусів типу D №№ 17, 19, 21, 25, 27, 38, 40, 43, 45, 47, загальною площею 3716,10 кв.м.

Пунктом 1.8 Додаткової угоди від 03.02.2009 р. встановлено, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва підлягає реєстрації органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Разом з тим, 09.12.2008 року між ТОВ «Укрінформсервіс» (емітент) та громадянкою ОСОБА_2 (позивач; інвестор) було укладено Інвестиційний договір № ИД-16С, відповідно до п. 2.1 якого інвестор забезпечує фінансування реконструкції корпусу типу С в об`єкті реконструкції за № 16.

Відповідно до п. 6.2. зазначеного договору, інвестор стає власниками майнових прав на об`єкт нерухомості з моменту передачі емітенту для дострокового випуску 99,99 (дев`яносто дев`ять цілих і дев`яносто дев`ять сотих) відсотків облігацій, необхідних для виконання умов цього договору згідно п. 3.1. цього договору.

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що розрахункова кількість облігацій, яку інвестор повинен придбати для сплати за об`єкт нерухомості та пред`явити емітенту для дострокового викупу, становить 6800000 (шість мільйонів вісімсот тисяч) облігацій.

Крім того, між ТОВ «Укрінформсервіс» (емітент) та громадянкою ОСОБА_2 (інвестор) 09.06.2009 року було підписано акт приймання-передачі цінних паперів, відповідно до якого інвестор передав, а емітент прийняв для дострокового викупу визначені в договорі іменні відсоткові облігації номінальною вартістю 0,25 грн. (нуль грн. 25 коп.) кожна в кількості 6799900 (шість мільйонів сімсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот) шт., загальною номінальною вартістю 1699975,00 грн. (один мільйон шістсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 00 коп.) (п. 1. Акту).

На виконання вищезазначеного договору 11.06.2009 р. між сторонами підписано акт прийому-передачі об`єкта незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149, об`єкт "Реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу", житловий корпус типу С за № 16, відповідно до якого, сторони підтвердили що емітент передав, а інвестор прийняв об`єкт незавершеного будівництва житловий корпус типу С за № 16 в об`єкті "Реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу", з наступними параметрами, зокрема: місцезнаходження об`єкту: земельна ділянка, яка знаходиться в оренді у ЗАТ «Київгума» (договір оренди від 04.09.2003 року № 79-6-00140) за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149. Параметри об`єкту: загальна площа об`єкту, згідно робочої документації 407,6 кв.м.

Окрім наведеного, 17.10.2011 року між ЗАТ «Київгума» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) укладено договір про передачу функцій замовника будівництва, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого сторона-1 на умовах і в порядку, передбачених цим договором передає стороні-2 частину функцій замовника реконструкції об`єктів містобудування, зазначених у п. 1.2. цього договору (в подальшому Функції замовника будівництва), а сторона-2 реалізує передані йому за цим договором функції замовника будівництва, які відповідно до діючого законодавства України є складовими та невід`ємними частинами прав замовника будівництва (реконструкції). Під об`єктом містобудування, функції замовника будівництва яких передаються за цим договором (в подальшому - об`єкт), сторони розуміють: корпус типу "С" в об`єкті реконструкції за № 16, загальною площею 407,6 кв.м.

19.08.2016 року за громадянкою ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт, про що міститься відповідний запис № 16220664 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру.

Виходячи із вищевказаного, рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2021 року у справі № 752/6166/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 року, а відтак, таким, що набрало законної сили, встановлено зокрема те, що ОСОБА_2 (позивач у цій справі) є законним власником об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 року (справа № 22-ц/796/1144/2015) зокрема, встановлено, що ТОВ «Технічне промислове постачання» (покупець за результатами оспорюваного аукціону) не є власником (користувачем) земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво нерухомого майна і, більш того, за його дорученням було придбано не об`єкти нерухомості, а бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 7, будівлі фітнес-центру № 13, житлових корпусів № 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43, майнові права на які, на сьогодні, мають інвестори на підставі цивільно-правових угод та на підставі здійсненого в повному обсязі фінансування їх будівництва.

Вищенаведені обставини, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, в силу вимог ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведенню під час розгляду даної справи.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що укладеними договорами було чітко визначено, що право власності на об`єкт нерухомого майна в комплексі переходить від ЗАТ «Київгума» через ТОВ «Укрінформсервіс» на користь позивача, а оскільки реконструкція комплексу на момент передачі об`єкта незавершеного будівництва не була остаточно завершена і об`єкт нерухомого майна не був введений в експлуатацію, це майно станом на 2011 рік мало статус об`єкта незавершеного будівництва.

Згідно з ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

З огляду на наведені норми законодавства, виходячи із аналізу змісту наведених договорів, укладених між ЗАТ «Київгума» (відповідач) та ТОВ «Укрінформсервіс», а в подальшому останнім з ОСОБА_2 (позивач), врахувавши вищевказані обставини, встановлені рішеннями суду, що набрало законної сили, судом встановлено, що ОСОБА_2 є та була на дату проведення оскаржуваного аукціону (21.10.2014 року) власником об`єкту незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, Столичне Шосе, 149, корпус 16. Водночас, як вже зазначалось, на аукціоні, що відбувся 21.10.2014 року на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума» за лотами №№ 1 - 10 було продано бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів №№ 7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 за адресою: АДРЕСА_3 , як майно банкрута - ЗАТ «Київгума».

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на дату проведення оспорюваного аукціону) продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Отже, законодавством чітко визначено, що у процедурі банкрутства на аукціоні може бути продане виключно майно боржника, а договір купівлі-продажу оформлюється власником майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Згідно з ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином. Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

Вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника,) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон.

При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів або аукціону.

Особа, яка вважає себе власником майна, яке виставлене на продаж, може оскаржити результати аукціону.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що оскільки на оспорюваному аукціоні, в порушення вищенаведених положень законодавства відповідачем-1 ЗАТ «Київгума» було виставлено на продаж та реалізовано майно, яке не належало останньому, зокрема корпус АДРЕСА_1, оскільки всі права на нього відповідно до умов договору про пайову участь в реконструкції значно раніше були передані на користь ТОВ «Укрінформсервіс», а останнім, в подальшому, - на користь залученого за інвестиційним договором інвестора ОСОБА_2 (позивач), а відтак, позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 21.10.2014 року о 12:00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», в частині продажу саме лоту № 3, що був виставлений на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В. та визнання недійсним, укладеного за його результатами договору купівлі-продажу від 22.10.2014 року № 3, предметом продажу за яким є саме: бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 16 за адресою м. Київ, вул. Столичне шосе, 149, з урахуванням, зокрема вимог ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на дату виникнення спірних правовідносин) є обґрунтованими.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 21.10.2014 р. о 12:00 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», в частині лотів №№ 1-2, 4-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим ліквідатором ЗАТ «Київгума» Кудляком Є.В., суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції та вважає вірним висновок місцевого суду, що результати оспорюваного аукціону з продажу майна ЗАТ «Київгума», в частині проданих лотів №№ 1-2, 4-10, жодним чином не порушують права позивача ОСОБА_2 , так як остання не є власником майна, що було виставлено на продаж у вигляді наведених лотів, а відтак, в даному випадку, відсутні порушені або оспорювані права саме позивача у цій справі, які б підлягали судовому захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позову в наведеній частині.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про незастосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності з мотивів викладених судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне при прийнятті рішення вказати про наступне.

Під час апеляційного розгляду представником апелянта-1 і апелянтом-2 в своїй апеляційній скарзі наголошувалось на неефективному способі захисту обраному позивачем та апелянти стверджували, що обраний позивачем спосіб, який визначений останнім як визнання недійсним результатів аукціону та укладеного за наслідками його проведення договору не призведе саме до захисту права позивача, яке він вважає порушеним, а саме повернення йому майна, власником якого він себе вважає.

При цьому, до матеріалів справи долучено постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 року.

Колегія суддів, при прийнятті постанови враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у вказаній постанові, однак наголошує на наступному.

Як було встановлено вище, Правобережною товарною біржею було організовано повторний аукціон з продажу майна ЗАТ «Київгума», за відповідними лотами №№1-10, а саме бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів №№ 7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 за адресою: АДРЕСА_3 , призначений на 21.10.2014 р.

Вказаний аукціон, окрім позивача, також оскаржувався ТОВ «Укрінформсервіс», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Позовні вимоги вказаних осіб були предметом розгляду у справі № 911/3132/17 і за результатами її розгляду було визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 року о 12:00 на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума». Однак, даним рішенням вирішено питання щодо лоту 6 та 7. В частині інших лотів, зокрема і щодо лоту № 3, права на які заявляє позивач ОСОБА_11 було відмовлено лише з підстав того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не мають прав на вказане майно і відповідно їх права не порушені реалізацією вказаного майна (як і в справі, що розглядається було відмовлено судом першої інстанції ОСОБА_2 в частині лотів 1-4, 5-10).

При цьому, всі інші обставини щодо проведення аукціону, відсутності права власності боржника на вказані об`єкти під час їх реалізації, а також факт належності їх фізичним особам інвесторам, тощо встановлені під час розгляду справи № 911/3132/17.

Справа № 911/3132/17 неодноразово перебувала на розгляді Верховного суду і постановою від 13.10.2021 року Верховний Суд дійшов висновку щодо підставності та обґрунтованості вимог фізичних осіб та наявності підстав для залишення без змін рішення господарського суду Київської області від 02.02.2021 року, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме: Лоту № 6, що був виставлений на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В.; визнано недійсним договір купівлі-продажу № 6 від 22.10.2014, укладений за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума" в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання"; визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме: Лоту № 7, що був виставлений на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В.; визнано недійсним договір купівлі-продажу № 7 від 22.10.2014, укладений за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума" в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання".

Вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є аналогічними вимогам ОСОБА_2 стосуються того самого аукціону, однак іншого лоту та відповідно іншого договору купівлі -продажу укладеного за результатами проведеного аукціону.

За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду викладені в постанові від 13.10.20221 року та 12.04.2023 року по справі № 911/3132/17, дотримуючись принципів верховенства права, правової визначеності, процесуальної економії, колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції лише з підстав обрання позивачем, на думку апелянтів, неефективного способу захисту.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Виходячи із вищенаведеного, за результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ЗАТ «Київгума», Правобережної Товарної біржі, ТОВ «Консультаційна фірма WELCOME», ТОВ «Технічне промислове постачання» про визнання результатів аукціону та укладеного за його результатами договору недійсними підлягають часткоовму задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 підлягає закриттю. Апеляційна скарга ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 - залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 - без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Київгума» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 - залишити без змін.

3.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2022 року у справі №911/675/20 - закрити.

4.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

5.Матеріали справи №911/675/20 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 28.06.2024 року

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	19.06.2024
Оприлюднено	03.07.2024
Номер документу	120084856
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Копитова О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.06.2024 по справі 911/675/20ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/675/20

Постанова від 19.06.2024

Постанова
від 19.06.2024 по справі 911/675/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД